Кошти з кредитної програми Європейського Союзу для України обсягом 90 мільярдів євро можуть почати надходити вже у травні-червні. ЄС залишилося узгодити лише одну поправку.
Про це повідомляють The Guardian та Суспільне, посилаючись на заяви політиків Євросоюзу.
Заступник міністра закордонних справ Латвії Артьомс Уршульскіс сьогодні заявив, що розраховує на швидкий старт фінансування.
«Сподіваємося, що ЄС зможе почати виплачувати кошти Україні вже у травні», – повідомив він.
А головна дипломатка ЄС Кая Каллас перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ повідомила, що вже завтра, 22 квітня, мають бути позитивні рішення щодо позики ЄС Україні на 90 млрд євро.
«Ми обговоримо війну в Україні і очікуємо деяких позитивних рішень завтра щодо позики на 90 млрд євро. Україна справді потребує цієї позики», — наголосила дипломатка ЄС.
Єврокомісар з економіки й продуктивності Валдіс Домбровскіс зауважив, що Україна отримає перший транш кредиту максимум на початку червня, оскільки залишилося узгодити лише одну поправку до Багаторічного бюджету.
Тоді, за його словами, Україна отримає одразу обидва платежі: як за частиною військової підтримки, так і за частиною загальної бюджетної підтримки.
«Цього року, згідно зі стратегією фінансування, узгодженою з Україною, 28 мільярдів євро буде виділено на військову підтримку, а 17 – на загальну бюджетну підтримку», – уточнив Домбровскіс.
Іспанія, Ірландія та Словенія закликали Європейський Союз розглянути можливість призупинення Угоди про асоціацію з Ізраїлем на тлі загострення війни на Близькому Сході.
Про це повідомив міністр закордонних справ Іспанії Хосе Мануель Альбарес перед засіданням Ради ЄС із закордонних справ у Люксембурзі, пише El Mundo.
За словами глави іспанського МЗС, ініціатором перегляду угоди виступив Мадрид, який обґрунтовує свою позицію порушенням Ізраїлем норм міжнародного права. Альбарес наголосив, що з моменту попереднього звернення ситуація лише погіршилася, а ескалація насильства триває.
Він підкреслив, що ЄС має надіслати чіткий сигнал Ізраїлю щодо необхідності змінити підхід до взаємодії з країнами регіону, адже, за його словами, війна не може залишатися єдиним інструментом політики.
Угода про асоціацію між ЄС та Ізраїлем, укладена у 1995 році, визначає правові рамки двосторонніх відносин та економічної співпраці. Водночас її можливе призупинення або розірвання потребує одностайної підтримки всіх держав-членів Євросоюзу.
Крім того, за словами високої представниці ЄС Каї Каллас, яку цитує France24, блок оцінить готовність держав-членів до запровадження заходів проти Ізраїлю. Міністри закордонних справ 27 країн ЄС, як очікується, обговорять це питання на зустрічі у вівторок, 22 квітня.
Як відомо, повне призупинення угоди про співпрацю між ЄС та Ізраїлем – на чому наполягає Іспанія – потребує одностайної підтримки всіх 27 країн блоку і, ймовірно, буде заблоковане союзниками Ізраїлю. Більш реалістичним може бути призупинення частини угоди, що сприяє тіснішим торговельним відносинам – для цього достатньо підтримки кваліфікованої більшості країн ЄС.
Це, однак, потребуватиме зміни позиції таких ключових держав, як Німеччина чи Італія. Рим уже сигналізував про жорсткіший курс щодо Ізраїлю, призупинивши оборонну угоду.
У Європейському Союзі наразі не спостерігається дефіциту авіаційного пального, який міг би призвести до масового скасування рейсів.
Про це заявив європейський комісар з питань транспорту Апостолос Ціцікостас.
За його словами, інформація про можливе вичерпання запасів авіапального в Європі не відповідає реальній ситуації. Він наголосив, що такі повідомлення перебільшують масштаби проблеми.
Ціцікостас пояснив, що окремі авіакомпанії дійсно скасовують частину рейсів, однак це пов’язано насамперед із їхньою економічною доцільністю. Йдеться про маршрути, які вже тривалий час залишалися збитковими.
Водночас ціни на авіаційне пальне в Європі суттєво зросли – більш ніж удвічі від початку війни на Близькому Сході. Основною причиною цього називають напружену ситуацію навколо Ормузької протоки.
Раніше медіа писали, що деякі європейські авіакомпанії уже змушені скорочувати рейси, підвищувати ціни та переглядати розклад польотів на тлі різкого зростання вартості авіаційного пального, спричиненого загостренням війни між США, Ізраїлем та Іраном.
Голова Міжнародної асоціації повітряного транспорту Віллі Волш 18 квітня заявляв, що у разі збереження поточних ризиків постачання пального для літаків у Європі може почати вичерпуватися вже протягом шести тижнів.
Європейська служба зовнішніх дій (EEAS) надала відповідь на лист голови Національного банку України Андрія Пишного у справі викрадення Угорщиною коштів Ощадбанку, заявивши, що у ЄС продовжать оцінювати обставини цієї справи.
Як пише „Європейська правда”, лист-відповідь EEAS оприлюднив редактор „Радіо Свобода” з питань Європи Рікард Джозвяк.
9 березня глава НБУ звернувся до європейських інституцій за підтримкою у справі про захоплення Угорщиною українських інкасаторів Ощадбанку та конфіскації готівки та золота, які вони перевозили.
У листі-відповіді Пишному Європейська служба зовнішніх дій зазначає, що цей випадок, „як видається”, пов’язаний із питаннями боротьби з відмиванням грошей. Зазначимо, що це було офіційною версією угорської влади, якою вона виправдала конфіскацію коштів Ощадбанку.
В ЄС відзначають, що хоч обставини інциденту є „прикрими”, однак європейське законодавство не регулює компетенції національних правоохоронних органів, зокрема щодо можливого арешту активів.
У відомстві також заявили, що будь-які заходи, що обмежують рух капіталу між державами-членами ЄС та третіми країнами, мають бути обґрунтовані законними суспільними інтересами та бути пропорційними до поставленої мети.
„Служби Комісії та Європейська служба зовнішніх справ (EEAS) продовжують оцінювати цю справу, також у світлі додаткової інформації, нещодавно отриманої від українських органів влади”, – додали в листі.
У березні в Європі зафіксували рекордні продажі електромобілів на тлі зростання цін на бензин. Про це свідчать дані консалтингової компанії Benchmark Mineral Intelligence, пише Reuters.
Як зазначається, високі ціни на пальне змусили покупців активніше переходити на електромобілі, що сприяло першому у 2026 році місяцю глобального зростання продажів EV.
Згідно з даними аналітиків, світові продажі електромобілів (BEV і plug-in hybrid) зросли на 3% у річному вимірі – до понад 1,7 млн авто. Тоді як в Європі зростання становило 37% – до рекордних майже 540 тис. авто за місяць.
Основним драйвером стало здорожчання пального на тлі війни в Ірані, котра порушила постачання через Ормузьку протоку, якою проходить близько 20% світових нафтових потоків.
„Значну частину цього зростання можна пояснити підвищенням цін на бензин”, – підтвердив менеджер даних BMI Чарльз Лестер.
Найбільше зростання фіксувалося у країнах, де різко підвищилися ціни на енергоносії, зокрема в Австралії, Новій Зеландії, В’єтнамі та Таїланді – там реєстрації електромобілів зросли на 79% поза межами основних ринків (Китай, Європа та Північна Америка).
Водночас у Китаї, найбільшому автомобільному ринку світу, реєстрації електромобілів знизилися на 14% – до понад 850 тис. авто. Це пов’язують із припиненням державного фінансування програм обміну та завершенням податкових пільг на купівлю EV.
У Північній Америці реєстрації електромобілів скоротилися на 30% – до 121,5 тис. авто. Це вже шосте поспіль річне падіння, яке пов’язують із завершенням податкових пільг у США та ініціативами щодо послаблення стандартів викидів CO₂.
США та ЄС близькі до укладення угоди про координацію видобутку й захисту постачання критично важливих мінералів. Головна мета трансатлантичного пакту — зламати тотальну залежність західної промисловості від китайської сировини.
Агентство ознайомилося з чернеткою спільного “плану дій”. Документ передбачає створення потужних економічних стимулів, які нададуть конкурентну перевагу постачальникам поза межами КНР. Вашингтон і Брюссель також мають намір синхронізувати технологічні стандарти, об’єднати інвестиції у спільні проєкти та виробити алгоритм скоординованого реагування на будь-які перебої в постачанні, ініційовані Китаєм.
Згідно з проектом меморандуму, партнерство також може включати спільні державні закупівлі та співпрацю щодо обмежень експорту, накопичення запасів та картування мінеральних ресурсів.
Нині проєкти угоди та меморандуму про взаєморозуміння проходять процедуру закритого рецензування державами-членами ЄС.
Західні столиці були змушені форсувати переговори після того, як торік Пекін завдав болісного удару по світовій економіці. У відповідь на агресивну тарифну політику Дональда Трампа Китай запровадив жорсткий експортний контроль щодо низки стратегічних ресурсів, зокрема рідкісноземельних металів. Цей крок спричинив хаос у глобальних ланцюгах постачання та поставив багато європейських високотехнологічних підприємств на межу зупинки.
Без рідкісноземельних матеріалів неможливе виробництво ані систем наведення сучасних ракет і винищувачів, ані акумуляторів для електромобілів, ані вітрових турбін. Проблема полягає в тому, що сьогодні Китай контролює переробку понад 80% усіх рідкісноземельних металів у світі.
Останніми тижнями у Єврокомісії активізувалися дискусії про те, щоб урізати Сербії європейське фінансування.
Сербію потенційно можуть позбавити європейського фінансування 1,5 млрд євро через погіршення ситуації з демократією і близькі зв’язки з Москвою. У Єврокомісії стурбовані антидемократичними процесами у Сербії та вже допускають призупинення фінансування від ЄС за різними програмами. Про це повідомляє Politico.
Єврокомісар з розширення Марта Кос у коментарі виданню сказала, що ЄК все більше стурбована тим, що відбувається у Сербії.
За її словами, Єврокомісія перевіряє, чи Сербія все ще відповідає критеріям для виплат у межах фінансових інструментів ЄС.
Ще одним тригером є послідовне небажання керівних сил у Сербії, традиційно „друга Росії” на Балканах, узгодити свою зовнішню політику з позицією ЄС, та відкрито антиєвропейські заяви сербських високопосадовців.
Особливо показовим став грудень 2025 року, коли президент країни Александар Вучич не поїхав на саміт ЄС з країнами Західних Балкан, нарікаючи на надто повільне просування Сербії у процесі переговорів з ЄС.
У лютому Вучич у спільній статті з албанським колегою заявив, що можливо Сербії ліпше рухатися до ближчої економічної співпраці з ЄС, аніж повноцінного членства.
Марта Кос тоді відреагувала на цей матеріал словами, що для участі у єдиному ринку ЄС та вільних мандрівок у ЄС Сербії все одно потрібно виконати значні реформи.
Чотири європосадовці повідомили ЗМІ, що останніми тижнями у Єврокомісії активізувалися дискусії про те, щоб урізати Сербії європейське фінансування.
Посол Сербії у ЄС і головний перемовник щодо вступу Данієл Апостолович вважає, що „до цього не дійде” і переконує, що Сербія далі прагне до повноправного членства у Євросоюзі.
Європейська комісія виділила 20 мільйонів євро фінансування 41 українського стартапу та малого й середнього бізнесу в рамках конкурсу Європейської інноваційної ради (EIC), щоб допомогти їм перетворити новаторські ідеї на реальні рішення.
Про це йдеться у пресрелізі EIC.
Зазначається, що кожна компанія отримає від 300 000 до 500 000 євро, а також можливість швидшого доступу до EIC Accelerator (програм прискореного фінансування EIC), яка пропонує більші гранти та інвестиції в акціонерний капітал через Фонд EIC.
Серед обраних компаній: Farsight vision, Anotherland, Innovinnprom та інші.
«Підтримка найперспективніших українських новаторів у сфері глибоких технологій — це більше, ніж інвестиція в інновації. Це інвестиція в стійкість та майбутнє зростання. Це фінансування допоможе інтегрувати українські стартапи в європейську інноваційну екосистему, зміцнюючи довгострокову економічну відповідність України ЄС», – заявила єврокомісарка з питань досліджень та інновацій Єкатерина Захарієва.
Наголошується, що це фінансування базується на ініціативі «Насіння хоробрості», започаткованій у 2022 році в рамках EIC у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Ініціатива вже надала українським технологічним компаніям фінансову підтримку та бізнес-послуги.
Європейська комісія здійснила підготовчі кроки для реалізації позики на підтримку України на 90 мільярдів євро. Угорщина блокує рішення Ради Європейського Союзу щодо виділення цих коштів.
Про це повідомляє кореспондентка Суспільного.
Пакет, прийнятий Єврокомісією, містить пропозицію Раді Євросоюзу затвердити загальну суму підтримки ЄС Україні у 2026 році. Він передбачає надання Україні 45 мільярдів євро до 31 грудня 2026 року. Після затвердження Радою ЄС доступної фінансової допомоги Комісія якомога швидше здійснить перший транш Україні.
Єврокомісія також ухвалила рішення, яке дозволяє Україні використовувати відступи для закупівлі безпілотників. Це сприятиме підготовці до перших термінових оборонних закупівель у рамках цього інструменту, а в найближчі місяці будуть додані додаткові графіки продукції для іншої оборонної продукції, зокрема ракет і боєприпасів.
„Ми надамо Україні позику у 90 мільярдів євро. Сьогодні ми вживаємо необхідних підготовчих заходів для мобілізації цьогорічного бюджету та закупівлі оборонного обладнання, зосереджуючись на передовій українській галузі безпілотників. Цим ми надсилаємо чіткий сигнал: Комісія готова рухатися вперед”, — прокоментувала рішення щодо підготовчих кроків президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Речник Єврокомісії Балаж Уйварі повідомив, що для підтримки України у 2026 році планується ухвалити кілька ключових документів. Найважливішою серед них є Стратегія фінансування України, яка визначає обсяги виплат, їхні цілі та канали. Цей документ базується на даних, наданих українською стороною, і вже отримав схвалення Єврокомісії, після чого його винесуть на розгляд Ради ЄС.
Окрім цього, готують меморандум про взаєморозуміння, оновлений план для України та кредитні угоди, адже йдеться про програму макрофінансової допомоги.
Загалом у 2026 році планується виділити 45 мільярдів євро: 16,7 мільярда на бюджетну підтримку та 28,3 мільярда на оборону. Половина бюджетної допомоги буде розподілена через механізм допомоги Україні, друга половина — через макрофінансову програму.
„Коли ми розглядаємо ситуацію, висновок, який, здається, намічався, полягав у тому, що у другому кварталі цього року виникнуть додаткові фінансові потреби. І ми поставили собі за мету, по суті, бути готовими з усім відповідним законодавством до другого кварталу. Тож досягнуто значного прогресу. І ми сподіваємося, що перший транш може бути здійснений в першій половині другого кварталу”, — наголосив Балаж Уйварі.
Йдеться про відсотки, нараховані на кошти, що перебувають під санкціями ЄС і зберігаються в європейських депозитаріях. Самі активи залишаються заблокованими, проте прибуток від них не належить росії і використовується для підтримки України за рішенням Єврокомісії та країн-членів ЄС.
Близько 95% суми будуть спрямовані через механізм Ukraine Loan Cooperation Mechanism (ULCM), який передбачає безповоротну допомогу для обслуговування макрофінансових кредитів. Ще 5% підуть через Європейський фонд миру (EPF) на покриття нагальних військових потреб.
«Ці 1,4 мільярда євро будуть спрямовані туди, де вони найбільш необхідні: на підтримку української держави, збереження найважливіших державних послуг та підтримку доблесних Збройних сил України. Наша відданість перемозі та свободі України непохитна», – заявила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
