Для зростання економіки у 7% на рік, Україні до 2032 року потрібно буде залучити від 3,1 до 4,5 млн осіб до робочої сили.
Без ефективної державної політики у сфері повернення мігрантів Україна може втратити до 113 млрд доларів ВВП за 10 років (у цінах 2021 року). Це також може означати недоотримання близько 45 млрд доларів податкових надходжень.
„За розрахунками, близько 1,42 млн українських вимушених мігрантів в країнах Європи, а також 0,7 млн в країнах-агресорах належать до робочої сили (всього близько 2,1 млн осіб). Більшість дорослих мігрантів складають жінки у віці 25-49 років, левова частка з яких має вищу освіту та працювали до вторгнення”, – йдеться у дослідженні Центру економічного відновлення та EasyBusiness.
Аналітики зазначають, що повернення цих мігрантів є важливим з точки зору забезпечення швидкого та стійкого економічного зростання: аби зростати з темпом 7% на рік, до 2032 року Україні потрібно буде залучити від 3,1 до 4,5 млн осіб до робочої сили (навіть враховуючи припущення, що більша частина мігрантів планують повернутись).
При цьому з часом бажання мігрантів повертатись знижується через їх інтеграцію в країнах-реципієнтах.
„В той час як 7-10% вимушених мігрантів вже вирішили залишитись за кордоном, більшість мігрантів наразі схиляються до повернення. З плином часу все більше мігрантів знаходять роботу: лише за серпень 2022 – січень 2023 приблизно 17% вимушених мігрантів знайшли роботу або почали проходити професійні курси”, – повідомляється у дослідженні.
Зазначається, що найбільша частка вимушених мігрантів будуть готові повернутись вже після перемоги. Для них головною проблемою є питання безпеки, натомість люди, котрі вже повернулись у рідні регіони, вказують на складні умови у місцях повернення.
При цьому, згідно з дослідженням, люди із зони бойових дій найбільше готові повертатись з-за кордону у безпечніші регіони при наданні допомоги із житлом, працевлаштування і фінансової підтримки.
Ще один важливий фактор для повернення українців – це можливості для працевлаштування.
„Згідно з результатами різних опитувань, наявність добре оплачуваної роботи і відносно вищий рівень життя в Україні, сприятиме поверненню наших співвітчизників. Проте із плином часу, все більше працездатних українців знаходять роботу за кордоном, що не сприяє їх намірам повернутися, особливо серед висококваліфікованих кадрів”, – сказано в дослідженні.
Рятуючись від війни, значна частина українців знайшла прихисток у країнах Європи. Уряди цих країн виділили на прихисток для українців вже понад 43 млрд євро.
За оцінками Кільського інституту світової економіки, уряди європейських країн виділили на прихисток для українців вже понад 43 млрд євро. Такі витрати включають грошові виплати, надання житла, медичну допомогу, освітні послуги, а також забезпечення продуктами харчування та засобами першої необхідності.
Як зазначається, серед європейських країн, які приймають українців, найбільшу суму коштів витратила Польща – понад 12 млрд євро. На другому місці за цим показником опинилася Німеччина. Її витрати на українських шукачів притулку сягнули майже 11 млрд євро.
Значні кошти на прихисток для українців витратили Чехія (2,94 млрд євро), Іспанія (2,24 млрд євро), Франція (2,04 млрд євро), Румунія (1,26 млрд євро), Швейцарія (1,16 млрд євро) та Італія (1,15 млрд євро).
Також у дослідженні зазначається, що великий внесок у допомогу українцям зробили звичайні громадяни європейських країн.
Російське вторгнення спричинило одну з найбільших гуманітарних криз у Європі з часів Другої світової війни. Внаслідок війни десятки мільйонів українців були змушені змінити місце проживання, з них близько п’яти мільйонів виїхали за західні кордони, де знайшли тимчасовий прихисток.
Національний банк України (НБУ) вивчив наслідки хвиль біженців у країнах Євросоюзу і дійшов висновку, що українці відродили економіку іноземних держав і пом’якшили вплив світової економічної кризи.
За даними НБУ, біженці швидко адаптувалися до нових умов, шукали роботу та сплачували податки. Але отриманий завдяки ним прибуток ЄС – це втрата української економіки.
Скільки людей покинули країну?
За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), станом на 3 січня 2023 року тимчасовий захист у країнах Європи офіційно отримало близько 4,9 млн українських біженців.
Це приблизно 1 відсоток населення держав ЄС. Найбільше українців прийняли Польща, Німеччина та Чехія. Більшість біженців – жінки працездатного віку з вищою освітою та їхні діти. У травні-вересні минулого року більшість планувала повернутися. Однак восени ситуація змінилася через активізацію терористичних атак росіян на критичну інфраструктуру.
Скільки коштує підтримка біженців?
Люди, які рятуються від війни за кордоном, як правило, перебувають у важкому соціальному становищі. У нових країнах вони повинні знайти житло, харчуватися, вдягатися, купувати медикаменти. Левову частку цих витрат покривають бюджети країн ЄС.
До того ж, нинішня хвиля біженців характеризується тим, що значна частина виїжджаючих за кордон (за підрахунками ООН, 28-44 відсотки) – є неповнолітніми. Це створює додатковий тиск на державні бюджети, оскільки доводиться виділяти додаткові кошти на освіту.
У Польщі, наприклад, витрати на освіту – майже 560 тисяч українських дітей, які там зареєстровані, становлять 2,2 млрд євро, а витрати на охорону здоров’я, згідно з дослідженням НБУ, оцінюються у 1,5 млрд євро. За оцінками, країни ЄС витрачають від 9 до 25 тисяч євро на рік на кожного біженця, залежно від країни.
Біженці працюють чи живуть на соціальну допомогу?
Згідно з аналізом НБУ, присутність українців стимулювала споживчий попит і підтримувала економічну активність навіть тоді, коли світова економіка була на шляху рецесії. Згодом частина біженців осіла і влаштувалася на роботу, а на ринку з’явилася маса дешевих і кваліфікованих працівників.
У червні 2022 року в Німеччині було зареєстровано 350 тисяч українців, які шукають роботу. До жовтня кожен десятий з них знайшов роботу. Половина з 1,2 мільйона українців, які отримали номер соціального страхування, працевлаштувалася в Польщі.
За підрахунками Європейського центрального банку, 25-55 відсотків українських біженців працюють або активно шукають роботу в країні перебування. Це збільшує кількість робочої сили ЄС на 0,2-0,8 відсотка – на 0,3 – 1,3 мільйона людей. Біженці з України дали значний поштовх розвитку економіки деяких країн ЄС. Вплив українців на державні бюджети приймаючих країн також може бути позитивним у довгостроковій перспективі.
У Польщі сума сплачених біженцями податків досягла 2,4 млрд доларів.
Це перевищує суму допомоги, яку польський уряд надає українським шукачам прихистку, не враховуючи додаткових витрат на навчання та лікування.
Як міграція впливає на економіку України?
Один із наслідків міграційної хвилі – матеріальний. Мільйони українців виїжджали за кордон і розплачувалися українськими банківськими картками, що призвело до великого відтоку валюти. Однак пізніше НБУ заморозив офіційний курс і ввів жорсткі валютні обмеження. Це дозволило тримати ситуацію під контролем. Для цієї умовної стабільності українській державі довелося затягнути паски, адже у 2022 році вона через це «спалила» понад 28 млрд доларів золотовалютних резервів.
«Оскільки істотних змін у кількості емігрантів до кінця року не очікується, великий відтік валюти, ймовірно, стабілізується у 2023 році», — вважає керівник відділу макроекономічних досліджень інвестиційної групи ICU Віталій Ваврищук.
Виїзд мільйонів українців за кордон погано вплинув не лише на фінансову стабільність, а й на ринок праці, споживання та виробництво, тож хвиля міграції також вплинула на ВВП. Якщо люди не повернуться додому, довгострокове економічне зростання буде неможливим. На думку економістів, виїзд чималої кількості неповнолітніх посилить проблему нестачі робочої сили в майбутньому.
Чи варто очікувати масового повернення?
Довгострокові наслідки негативно впливають на українську економіку, але, як це не парадоксально, у короткостроковій перспективі країна виграє від того, що мільйони людей зараз залишаються за її межами.
«В Україні обмежені можливості споживання, в основному, через обмеження постачання електроенергії. Якби повернулися всі 5 мільйонів людей, навантаження на енергосистему значно зросло б. Влада не змогла б задовольнити вимоги», – пояснює Анна Вагітова, професор Київської школи економіки.
Таким чином, вимушена міграція допомагає пережити наслідки терактів, але після війни першочерговим завданням може стати повернення українців. Водночас, яким би ефективним не був план, необхідно усвідомлювати, що частина біженців уже осіла, тому повернути всіх, хто виїхав за кордон, буде неможливо.
[type] => post
[excerpt] => Російське вторгнення спричинило одну з найбільших гуманітарних криз у Європі з часів Другої світової війни. Внаслідок війни десятки мільйонів українців були змушені змінити місце проживання, з них близько п’яти мільйонів виїхали за західні кордони...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1677846180
[modified] => 1677842441
)
[title] => Вплив біженців на економіку України та ЄС
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=35645&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 35595
[uk] => 35645
)
[trid] => din4423
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 35596
[image] => Array
(
[id] => 35596
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/ukran-menekultek-1.jpg
[original_lng] => 168348
[original_w] => 1200
[original_h] => 800
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/ukran-menekultek-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/ukran-menekultek-1-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/ukran-menekultek-1-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/ukran-menekultek-1-1024x683.jpg
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/ukran-menekultek-1.jpg
[width] => 1200
[height] => 800
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/ukran-menekultek-1.jpg
[width] => 1200
[height] => 800
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/ukran-menekultek-1.jpg
[width] => 1200
[height] => 800
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 1811
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 35596
[_edit_lock] => 1677835242:2
[_edit_last] => 2
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 1591
[1] => 33850
[2] => 51
[3] => 37
[4] => 84406
[5] => 9
[6] => 43
[7] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Актуально
[1] => Війна
[2] => Новини
[3] => Світ
[4] => Світ
[5] => Спецтема
[6] => Статті
[7] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 11439
)
[tags_name] => Array
(
[0] => біженці
)
)
[3] => Array
(
[id] => 35132
[content] =>
Управління ООН з координації гуманітарних справ (УКГД ООН) та Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН) звернулися з проханням виділити $5,6 млрд для надання допомоги мільйонам людей, які постраждали від повномасштабної російської агресії проти України.
Про це стало відомо у середу, 15 лютого, пише „Корреспондент.net”
Вказано, що за Планом гуманітарного реагування для України, який об’єднує понад 650 партнерів, в основному українських організацій, для того, щоб забезпечити 11,1 млн осіб продуктами, медичною, грошовою та іншою життєво необхідною підтримкою, потрібно $3,9 млрд.
„Для плану реагування для допомоги біженцям з України потрібно залучити 1,7 млрд доларів. Цього року цей план включає 10 країн, які прийняли біженців – Болгарію, Естонію, Латвію, Литву, Молдову, Польщу, Румунію, Словаччину, Угорщину та Чеську Республіку – і близько 250 партнерів, більше половини яких становлять національні партнери. Завдяки цим коштам буде надано допомогу 4,2 млн українських біженців та громад у приймаючих країнах”, – йдеться у повідомленні.
Наголошується, що гуманітарна ситуація в Україні швидко погіршилася у 2022 році внаслідок повномасштабного вторгнення російських загарбників у країну. Внаслідок надзвичайних руйнувань та спустошень близько 40% населення України потребують гуманітарної допомоги та захисту. Крім того, через війну багато людей були змушені виїхати з України, що „спричинило гуманітарну кризу такого масштабу, якої в Європі не спостерігалося протягом десятиліть”.
„Майже через рік війна продовжує щодня викликати смерті, руйнування та переміщення людей у приголомшливих масштабах”, – заявив Мартін Гріффітс, заступник генерального секретаря ООН з гуманітарних питань і координатор надзвичайної допомоги.
Він зазначив, що ООН продовжить під час надання допомоги „віддавати перевагу людям, які її потребують найбільше, і підтримці місцевих органів влади та організацій громадянського суспільства, самовіддана праця яких є постійним натхненням”.
Своєю чергою, верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Ґранді заявив, що країни, які прийняли українських біженців, надали неймовірну підтримку надзвичайній ситуації в Україні, за потужної провідної ролі державних органів, безпрецедентної солідарності з боку громад, що приймають, і неймовірних зусиль громадянського суспільства.
„Європа довела, що здатна на рішучі спільні дії для допомоги біженцям. Біженців не лише прийняли, а й надали їм тимчасовий захист із правом працювати, отримувати послуги та бути залученими до національних систем підтримки. Але ми не повинні сприймати таке реагування, гостинність приймаючих громад як належне. Потрібно продовжувати міжнародну підтримку та солідарність, доки біженці не зможуть безпечно та гідно повернутися додому, що має залишатися пріоритетом”, – наголосив Ґранді.
В управлінні уточнюють, що з початку повномасштабної війни гуманітарні організації України доклали всіх зусиль для збільшення допомоги в усіх регіонах країни. Майже 16 млн осіб в Україні отримали допомогу із соціально-правового захисту у 2022 році, зокрема в районах поза урядовим контролем.
Гуманітарні організації також надали грошову допомогу 6 млн. осіб, що також сприяло відновленню місцевої економіки.
[type] => post
[excerpt] => Управління ООН з координації гуманітарних справ (УКГД ООН) та Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН) звернулися з проханням виділити $5,6 млрд для надання допомоги мільйонам людей, які постраждали від повномасштабної російської агресії проти ...
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1676478540
[modified] => 1676469896
)
[title] => ООН та партнерські організації просять виділити $5,6 млрд для допомоги українцям
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=35132&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 35188
[uk] => 35132
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 35133
[image] => Array
(
[id] => 35133
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/1669885690-oon.jpg
[original_lng] => 115580
[original_w] => 800
[original_h] => 400
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/1669885690-oon-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/1669885690-oon-300x150.jpg
[width] => 300
[height] => 150
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/1669885690-oon-768x384.jpg
[width] => 768
[height] => 384
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/1669885690-oon.jpg
[width] => 800
[height] => 400
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/1669885690-oon.jpg
[width] => 800
[height] => 400
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/1669885690-oon.jpg
[width] => 800
[height] => 400
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/1669885690-oon.jpg
[width] => 800
[height] => 400
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1676462697:8
[_thumbnail_id] => 35133
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 1
[views_count] => 1397
[translation_required_done] => 1
[_oembed_7b13b3af0837c08ab5147aa789a4c5e8] =>
Volodymyr Zelenskyy also met today with Kristalina Georgieva, Managing Director of the International Monetary Fund. pic.twitter.com/bHMFLYE0Ud
Німеччина збільшує свою підтримку для прийому українських біженців у сусідній республіці Молдова.
Про це, як пише „Європейська правда” повідомляє Tagesschau.
Міністерство розвитку надасть додаткові сім мільйонів євро, заявила міністр Свенья Шульце під час візиту до прикордонного міста Штефан-Воде.
До цього часу Німеччина допомогла біженцям у цьому регіоні на суму близько 600 тис. євро. Серед іншого, було оплачено лабораторне обладнання, автомобілі та психосоціальні тренінги для працівників медичного центру та соціального управління.
Молдова прийняла більше біженців з України відносно свого населення, ніж будь-яка інша країна.
За даними прикордонників, з 24 лютого 2022 року до кінця того ж року в Молдову з України в’їхали 739 680 іноземців, з яких 664 059 — громадяни України, включаючи 198 652 неповнолітніх.
Станом на 1 січня 2023 року на території Молдови все ще перебували 89 593 іноземці, з яких 83 441 – громадяни України.
Однією з головних проблем економіки Німеччини залишається нестача кваліфікованої робочої сили. За оцінками експертів, країна щороку потребує 400 тисяч кваліфікованих робітників-іммігрантів. Крім того, через старіючу соціальну структуру для підтримки пенсіонерів потрібно дедалі більше молодих працівників.
Кожен шостий житель Німеччини народився в іншій державі. Приблизно 800 тисяч сирійських та афганських мігрантів активного віку перебувають у країні щонайменше п’ять років, але, за офіційними даними, лише третина з них має роботу.
Безробіття серед іммігрантів становить 12%, тоді як серед німців не сягає й 5%. Дві третини німців працюють і cплачують податки. Хоча рівень безробіття становить 5,5%, багато людей залишаються без роботи, в основному це біженці. Тільки кожен десятий з новоприбулих у країну має робоче місце.
Найбільша проблема – відсутність навичок. Розвинена економіка потребує кваліфікованих працівників, однак більшість мігрантів не є такими.
Згідно з даними статистичного управління, якщо третина сирійських біженців має середню або професійно-технічну освіту, то для польських іммігрантів цей показник становить 71%.
Після локдауну через пандемію рух населення знову активізувався. Зростає кількість біженців з України, мігрантів з Близького Сходу, Африки та Афганістану. У першій половині 2022 року на німецьку землю переїхав понад мільйон осіб, що набагато більше, ніж у 2015-му. Для того щоб знайти роботу, ці люди повинні спочатку освоїти німецьку мову та культуру.
Водночас існує велика потреба в робочій силі: половина німецьких компаній уже змушена скоротити свою діяльність або перевести частину виробництва туди, де можна знайти відповідних працівників.
Проблема німецької економіки, на думку ОЕСР, полягає і в тому, що з появою коронавірусу сповільнився приплив людей з Євросоюзу.
Щоб залучити молодь з вищою освітою, наступного року Німеччина запровадить нову бальну систему (шкалу) імміграції. Однак експерти з цього питання прогнозують, що до країни продовжуватиме прибувати велика кількість некваліфікованих шукачів притулку, які не зможуть працевлаштуватися. Ці люди будуть обтяжувати систему соціального забезпечення, деякі з них з часом навіть можуть стати злочинцями.
Крім усього іншого, ставлення роботодавців також не полегшує працевлаштування. Вони вимагають тривалого стажування й рідко визнають іноземні дипломи, звертає увагу The Wall Street Journal.
?: As long as Russia continues its war against Ukraine, NL will provide assistance to Ukraine. Military, humanitarian and diplomatic. We’re allocating €2.5 bn for this in 2023. Ukraine can rely on the Netherlands. We just confirmed this in our conversation with @ZelenskyyUa. pic.twitter.com/VdzMKCqkWR
У понеділок Єврокомісія оголосила, що надасть додаткові сто мільйонів євро сімом країнам ЄС, які приймають українських біженців: Польщі, Словаччині, Чехії, Болгарії, Естонії, Латвії та Литві.
У повідомленні Єврокомісії нагадується, що 9 квітня ЄС вирішив надати максимум 400 мільйонів євро на підтримку біженців з України державам-членам, які найбільше постраждали від хвилі біженців, спричиненої російсько-українською війною. Перший транш у розмірі 248 млн євро був розподілений у травні між п’ятьма країнами: Польщею, Румунією, Угорщиною, Словаччиною та Чехією.
Нова сума допомоги, призначена в понеділок, допоможе державам-членам продовжувати надавати підтримку українським біженцям, зокрема забезпечувати їх їжею та транспортом. У повідомленні підкреслюється, що оскільки ключову роль у наданні допомоги біженцям з України відіграють громадські організації та місцеві й регіональні органи влади, країни-члени повинні забезпечити отримання ними фінансування від ЄС.
Було також оголошено, що Єврокомісія виділить згадану суму на основі результатів, досягнутих у сфері прийому та допомоги біженцям, а не фактичних витрат.
52 мільйони євро із загальної суми підтримки в 400 мільйонів євро пізніше будуть використані для задоволення надзвичайних потреб, які можуть виникнути, зокрема для надання житла та психологічної допомоги біженцям з України, додають автори.
