Кабінет міністрів Німеччини планує схвалити бюджет на 2025 рік після місяців суперечок, сподіваючись, що сильне економічне піднесення допоможе йому скоротити розрив у 17 млрд євро між прогнозованими видатками та доходами.
Про це повідомляє Reuters.
Найбільша економіка єврозони уникла рецесії на початку року, але зростання виявилося повільнішим, ніж очікувалося, і уряд Німеччини, як і Великобританії та Франції, щосили намагається закрити бюджетну діру.
Бюджет наступного року буде менш щедрим для України: уряд скоротить військову допомогу країні до 4 млрд євро із приблизно 8 млрд євро у 2024 році, йдеться у проекті бюджету, з яким ознайомилося агентство Reuters.
Бюджет на 2025 рік містить середньострокове фінансове планування до 2028 року, коли має закінчитися спеціальний фонд збройних сил, необхідний для досягнення мінімальних цілей витрат НАТО.
Через кілька днів після вторгнення росії в Україну в 2022 році канцлер Олаф Шольц оголосив про „Zeitenwende” (німецькою „історичний поворотний момент”), що передбачає створення спеціального фонду у розмірі 100 млрд євро для модернізації армії та досягнення контрольного показника НАТО з витрат на оборону, еквівалентному 2% від валового внутрішнього продукту.
У 2028 році в регулярному бюджеті буде дефіцит у розмірі 39 млрд євро, а для досягнення мети НАТО без спеціального фонду буде потрібно 28 млрд євро, повідомили джерела в міністерстві фінансів. За даними джерел, у 2026 та 2027 роках буде дефіцит фінансування у розмірі 13 млрд євро.
Проблеми коаліції
Складання бюджету на 2025 рік та середньострокової фінансової дорожньої карти до 2028 року було складним, оскільки міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер зажадав періоду фіскальної консолідації після більш високих витрат під час пандемії COVID-19 та нещодавньої енергетичної кризи.
Крім того, за даними міністерства фінансів, нові правила Європейського союзу ще більше обмежують бюджетний потенціал Німеччини, вимагаючи суворіших коригувань, ніж передбачені національними правилами.
„Я очікую, що кожна держава-член дотримуватиметься наших фіскальних правил, – заявив Лінднер у понеділок перед зустріччю міністрів фінансів ЄС. – У наших спільних інтересах підтримуватиме стійкість нашого державного боргу”.
За рік до федеральних виборів досягнення угоди щодо бюджету та довгоочікуваного пакету заходів щодо стимулювання економіки стало серйозним випробуванням для коаліції, яку часто звинувачують у тому, що її гальмують внутрішні розбіжності.
На європейських виборах у червні правлячі партії у коаліційному уряді Німеччини виступили невдало: украй права партія „Альтернатива для Німеччини” посіла друге місце після консерваторів.
Президент Литви Гітанас Науседа повідомив, що країна погодила виділення щонайменше 0,25% свого ВВП на підтримку безпеки й оборони України.
Про це він написав у соцмережі Х.
„Сьогодні на засіданні Державної ради оборони ми домовилися про виділення щонайменше 0,25% ВВП на підтримку безпеки та оборони України. Литва буде продовжувати твердо стояти до перемоги. Ми завжди будемо підтримувати свободу”, – йдеться в повідомленні.
Видання LRT повідомило, що головний радник президента з національної безпеки Кястутіс Будріс після засідання ДСО пояснив журналістам, що схвалили виділення впродовж наступних трьох років щорічної підтримки Литви для військових і безпекових потреб, що має становити щонайменше 0,25% від ВВП, або скільки б це дорівнювало в сьогоднішніх цифрах – 190 млн євро на рік”.
„Уся військова підтримка, яку буде виділено з цієї запланованої суми, буде як летальною, так і нелетальною, як прямою, яку ми безпосередньо передаємо українській стороні, так і опосередкованою, через нашу участь у різних фондах або коаліціях із розбудови її потужностей”, – сказав він.
Будріс нагадав, що рік тому рада затвердила трирічний план підтримки України, де було передбачено, що Україні в найближчі три роки буде виділено військової допомоги на суму у 200 млн євро.
„Ми бачимо, що ситуація змінилася. Амбіції та можливості Литви, а також потреби України зросли, і наша підтримка вже перевищила очікувані цифри”, – пояснив він таке рішення.
Міністр оборони Лаурінас Кащюнас заявив, що в принципі можна й потроїти кошти, передбачені в плані підтримки України рік тому. Він зазначив, що 0,25% ВВП обрано як відправну точку, оскільки, якби всі країни НАТО виділили таку суму, це компенсувало б ресурси, що виділяються росією на війну.
„Можу з упевненістю сказати, що ми перевищимо ці відсотки”, – сказав Кащюнас.
За словами міністра, основу поставок Литви в Україну складають бронетранспортери М113, литовські безпілотники, засоби розмінування та радари ППО.
Зазначається, що Державна рада з оборони Литви складається з президента, прем’єр-міністра, спікера Сейму, міністра оборони і командувача армією. Вона розглядає і координує найважливіші питання державної оборони.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
