Президент Володимир Зеленський заявив про готовність України виробляти разом із Францією дрони.
Україна готова до спільного з Францією виробництва дронів. Про це заявив президент Володимир Зеленський в Telegram у понеділок, 17 листопада.
За підсумком українсько-французького форуму з питань спільного виробництва дронів, що відбувся у Парижі, глава держави зазначив, що це партнерство посилить обидві країни та сприятиме зміцненню європейської безпеки загалом.
„Детально розповів про застосування Україною різних типів дронів – далекобійних, морських, – про спроможності виробництва. Ми готові до спільного виробництва з Францією”, – розповів Зеленський.
Президент наголосив, що потрібно розвивати партнерство між бізнесами та оборонними відомствами обох країн. „Таке співробітництво посилить і Україну, і Францію та сприятиме зміцненню європейської безпеки загалом”, – переконаний Зеленський.
За його словами, ключовою темою форуму стали можливі напрями спільного виробництва дронів – створення спільних підприємств та інвестиції.
Німецька компанія Helsing масштабує виробництво бойового дрона HX-2 і поставляє апарати в Україну, а успіхи в тестах і плани на серійний випуск роблять модель помітним конкурентом на ринку тактичних БпЛА.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на публікацію видання Defense Express.
За даними галузі, Україна оформила два замовлення на сумарно 10 000 одиниць HX-2, а Helsing планує довести випуск до 2500 дронів на місяць.
Такий обсяг вказує на перехід проєкту в стадію масового виробництва і швидку інтеграцію в логістику фронту.
Під час порівняльних випробувань у Німеччині HX-2 виявився єдиним апаратом із трьох виробників, який послідовно досягав мети – 17 успішних пусків поспіль.
Компанія протягом двох років проводила щотижневі польоти по 30 одиниць, відпрацьовуючи систему і конструкцію, що, на думку аналітиків, пояснює високу частку вдалих результатів.
HX-2 здатний вражати цілі на дистанції до 100 км, розвиває швидкість до 220 км/год, має масу близько 12 кг, а бойові частини важать до 4 кг.
Апарат оснащений чотирма двигунами та засобами автономної навігації, включно з роботою без GNSS через зіставлення карт і зображень. При цьому оператор підтверджує ураження цілі перед атакою.
Співзасновник Helsing зазначив, що за поточної платформи пріоритетним напрямком стане розвиток програмного забезпечення та штучного інтелекту – поліпшення розпізнавання вразливих точок, адаптація до заходів протидії та прискорене калібрування системи через великий парк льотних випробувань.
Україна перетворилася на світового лідера у виробництві безпілотників, маючи понад 500 компаній, які за рік виготовляють близько 4 мільйонів дронів усіх типів — від дешевих FPV до стратегічних ударних систем великої дальності.
За даними Bloomberg, темпи виробництва українських БпЛА перевищують сукупні показники більшості країн НАТО.
За оцінкою аналітика RAND Corporation Майкла Бонерта, Україна зараз випускає більше безпілотників, ніж усі країни НАТО разом узяті. Для порівняння, США виробляють близько 100 тисяч дронів на рік.
Виробництво включає як масові FPV-дрони, так і нові ракети «Фламінго», «Рута» та «Нептун». Президент Володимир Зеленський повідомив, що до кінця листопада планується випускати до 800 дронів-перехоплювачів на добу.
Після трьох років повномасштабної війни експорт дронів став для української галузі стратегічним пріоритетом. Це має забезпечити стабільне фінансування, необхідне для розвитку нових технологій. Українські розробники активно виходять на ринки ЄС і Північної Америки, шукаючи партнерів для спільних проєктів і створення виробничих потужностей за межами країни.
Однак, зазначається стурбованість українських інженерів тим, що Європа недостатньо швидко вчиться на досвіді Києва: один із розробників розповів, що його безпілотники в Україні пройшли через три покоління, тоді як у Фінляндії за цей час лише налагоджували виробничу лінію.
Китай посилює обмеження на експорт компонентів, необхідних Україні для виробництва безпілотників. Про це в інтерв’ю УНІАН розповів військовий експерт, засновник БО «Реактивна пошта» Павло Нарожний.
За його словами, Пекін уже давно виступає за заборону постачання дронів Україні — навіть комерційних, таких як Mavic. Раніше безпілотники завозили до Польщі, де українські фахівці перепрошивали їх, щоб адаптувати до умов радіоелектронної боротьби.
«Зараз ідеться передусім про запчастини до FPV-дронів. Ми намагаємося збільшити частку вітчизняного виробництва, але більшість двигунів і батарей — китайського походження», — зазначив Нарожний.
Він наголосив, що в Україні налагоджене виробництво окремих компонентів, проте його обсяги дуже обмежені. Якщо ж постачання з Китаю припиниться повністю, це може створити серйозну загрозу для забезпечення фронту FPV-дронами.
«Не впевнений, що ЄС чи США мають виробництво таких деталей у кількостях, які нам потрібні», — додав експерт.
Нарожний також зауважив, що китайські комплектуючі значно дешевші, ніж американські чи європейські аналоги. Навіть за умови пошуку нових постачальників, вартість виробництва дронів в Україні суттєво зросте.
«Пентагон, наприклад, уклав контракт із компанією Raytheon на 5 мільярдів доларів для постачання систем Coyote. Україна ж отримала 5 мільярдів євро на дрони від партнерів, але західні аналоги набагато дорожчі», — пояснив він.
Ба більше, Нарожний вважає, що Китай навряд чи буде урізати поставки дронів і комплектуючих до них у росію.
До маркетплейсу долучаються ще 50 бригад Збройних Сил України – тепер через систему працюють уже 180 підрозділів.
Міністерство оборони виділило додаткові 1,9 млрд грн для закупівлі безпілотників та іншої техніки через DOT-ChainDefence. Про це 30 жовтня повідомив міністр оборони Денис Шмигаль.
За його словами, до маркетплейсу долучаються ще 50 бригад Збройних Сил України – тепер через систему працюють уже 180 підрозділів.
„За три місяці через DOT-Chain Defence до війська поставлено майже 100 000 дронів на суму 3,74 млрд грн. Середній термін постачання техніки „з наявності” – лише 10 днів.DOT-Chain Defence – це зручна та прозора система, де підрозділи самі обирають потрібні засоби, а Агенція оборонних закупівель бере на себе бюрократію. Кілька кліків – і дрони в дорозі до фронту”, – зазначив Шмигаль.
Німеччина виділяє 900 млн євро на 12 тисяч бойових дронів для бригади в Литві, щоб зміцнити східний фланг НАТО.
Влада Німеччини має намір виділити 900 млн євро трьом оборонним компаніям на поставку 12 000 бойових дронів, якими буде забезпечена німецька бригада в Литві. Усі три компанії співпрацюють із Збройними силами України. Про це пише Financial Times.
Контракти по 300 млн євро кожен після затвердження бюджетним комітетом Бундестагу повинні отримати два стартапи і важковаговик німецької оборонної індустрії Rheinmetall, найбільший виробник озброєнь у Європі, розповіли троє обізнаних із ситуацією осіб. Rheinmetall, котра співпрацює з американським виробником дронів Anduril та ізраїльською компанією UVision, тільки у вересні представила свій перший бойовий дрон. Натомість стартапи Helsing і Stark спеціалізуються на безпілотних технологіях.
Helsing – найбільший стартап у європейському оборонному секторі, котрий оцінюється у 12 млрд євро на підставі залучених інвестицій, зокрема від засновника Spotify Деніеля Ека. За минулий рік компанія, зокрема, оголосила про плани постачити Україні 6000 ударних дронів і придбала німецького виробника літаків Grob Aircraft. Серед інвесторів Stark – венчурний фонд Sequoia Capital і мільярдер, венчурний інвестор Пітер Тіль, співзасновник PayPal і Palantir. В Україні працює команда Stark, котра займається розробками та тестуванням безпілотних технологій.
Дрони, які поставлять три виробники, планують відправити до Литви, де Німеччина навесні 2025 року вперше після Другої світової війни розмістила війська біля російських кордонів. Бронетанкова бригада Бундесверу, яка до 2027 року має налічувати 5000 солдатів, дислокована у Литві на постійній основі.
Потреба забезпечити східний фланг НАТО безпілотниками, здатними як відбивати російські провокації, так і завдавати ударів, стала особливо очевидною у минулі місяці. Проникнення російських безпілотників зафіксували в Польщі та Румунії, також БпЛА неодноразово з’являлися у Німеччині, Данії, Норвегії і Бельгії.
Влада Німеччини виділяє рекордні кошти на оборону, щоб, як заявив у травні канцлер Фрідріх Мерц, створити „найсильнішу конвенційну армію в Європі”.
У 2026 році Україна зможе виробляти 20 млн дронів. Однак для цього потрібне фінансування від партнерів.
Як повідомляє РБК-Україна, про це міністр оборони України Денис Шмигаль заявив під час пресконференції за підсумками „Рамштайну”.
„У 2026 році Україна зможе виробляти 20 млн дронів, якщо партнери профінансують. Є ефективні, швидкі та перевірені в боях рішення”, – сказав Шмигаль.
Міністр подякував Британії за співпрацю з дронами-перехоплювачами.
Він також повідомив, що сьогодні підписали важливі меморандуми, зокрема, з Німеччиною про оборонну співпрацю та про навчання українських бригад у Польщі.
Меморандум передбачає спільне виробництво дронів і залучення нових внесків від інших країн.
Україна та Нідерланди підписали меморандум про спільне виробництво дронів. Про це стало відомо під час зустрічі Володимира Зеленського з міністром оборони Нідерландів Рубеном Брекельмансом у п’ятницю, 10 жовтня.
Глава держави висловив вдячність уряду, прем’єр-міністру й народу Нідерландів за сильну підтримку України. Від початку повномасштабного російського вторгнення Нідерланди надали нашій країні допомогу на 9 млрд дол.
„Також ми вдячні вам за ваш внесок у межах ініціативи PURL. Це важливо – близько 600 мільйонів доларів. Думаю, що такі кроки, як зробила ваша країна, дають рух, приклади та сигнали іншим лідерам”, – наголосив глава держави.
Під час зустрічі сторони обговорили подальший розвиток цієї ініціативи, важливість її наповнення новими внесками та приєднання інших країн.
„Ми дуже пишаємося тим, що можемо допомагати, зокрема в межах ініціативи PURL, а також із F-16, протиповітряною обороною, постачанням дронів та ініціативою з виробництва безпілотників”, – зазначив Брекельманс.
Окрему увагу приділили спільному виробництву дронів, що, на думку глави держави, є одним із найперспективніших напрямів двосторонньої співпраці. Зокрема, сторони обговорили реалізацію меморандуму.
Наприкінці зустрічі президент вручив міністру оборони Нідерландів орден „За заслуги” II ступеня.
„Те, через що ви проходите, – жахливо. І щодня я намагаюся робити все можливе, щоб допомогти вам захищати нашу спільну безпеку – вашу й усієї Європи. Я вважаю, що це також відзнака всій команді, тому що знаю, що багато людей думають так само, і я дуже ціную це”, – сказав Брекельманс.
Генеральний директор авіакомпанії Ryanair Майкл О’Лірі розкритикував ЄС за те, що той не захищає європейські аеропорти, і заявив, що несанкціоновані дрони, які порушують повітряний рух, слід збивати.
Про це він розповів у інтерв’ю Politico.
Коли О’Лірі запитали про нещодавні проникнення дронів у простір європейських аеропортів, він запитав: „Чому ми не знищуємо ці дрони?”.
Він також поставив запитання, чому цього не роблять, „якщо російський військовий літак пролітає через повітряний простір НАТО”.
„Наші операції були порушені три тижні тому, коли дрони пролітали над Польщею й польські аеропорти були закриті на чотири години”, – сказав глава авіакомпанії, маючи на увазі інцидент, який приписують росії.
„Минулого тижня були закриті близько на дві години данські аеропорти”, – додав він, маючи на увазі випадки прольотів дронів у Копенгагені та Ольборзі. „Це порушує роботу, і ми вимагаємо дій”, – сказав він.
О’Лірі також вважає, що „стіна дронів” не може розв’язати проблему. „Не думаю, що дронова стіна має який-небудь ефект. Ви серйозно думаєте, що росіяни не можуть запустити дрон із території Польщі?” – сказав О’Лірі.
„Я не вірю європейським лідерам, що сидять за чаєм із печивом”, – сказав він. „Якщо вони не можуть навіть захистити польоти над Францією, які наші шанси, що вони захистять нас від росії?” – додав він, маючи на увазі скасування рейсів над Францією під час страйків служби повітряного руху в країні.
„Я не вірю фон дер Ляєн. Вона ні на що не здатна і повинна піти у відставку”, – сказав О’Лірі.
У місті Свіндон на південному заході Англії у 2026 році планується відкрити найбільший у Великій Британії завод з виробництва безпілотників.
Як пише „Європейська правда”, про це в понеділок повідомило Міністерство оборони Британії.
Завод, який запрацює у Свіндоні, належить британсько-португальській компанії Tekever, яка вже має кілька виробничих ліній у Британії.
Там виготовлятимуть дрони StormShroud, які вже перебувають на озброєнні Королівських військово-повітряних сил Британії.
Планується, що завод відкриється у 2026 році та забезпечить „1000 висококваліфікованих робочих місць для британців”, ідеться в повідомленні.
Британський уряд розповів, що з 2022 року придбав у Tekever дронів на суму близько 270 мільйонів фунтів стерлінгів, причому частина з них призначалась і для України.
