Array
(
[count_posts] => 10
[cache_key] => Query_Posts::global::uk::YTo1OntzOjQ6ImxhbmciO3M6MjoidWsiO3M6NzoiZG9tYWlucyI7YToxOntpOjA7czo4OiJlY29ub21pYyI7fXM6Njoib2Zmc2V0IjtpOjIwO3M6OToidGF4X3F1ZXJ5IjthOjE6e2k6MDthOjM6e3M6ODoidGF4b25vbXkiO3M6ODoicG9zdF90YWciO3M6NToiZmllbGQiO3M6MjoiaWQiO3M6NToidGVybXMiO2E6MTp7aTowO2k6NjQ5O319fXM6MTE6ImFmdGVyTG9ja2VyIjtpOjA7fQ==
[has_result] => 1
[posts] => Array
(
[0] => Array
(
[id] => 17797
[content] =>
Європейський Союз мобілізує додаткові 30 мільйонів євро для підтримки молодих людей і бізнесу з Білорусі, членів незалежних ЗМІ та культурних діячів, яким довелося покинути свою батьківщину, – заявила Європейська комісія в Брюсселі у понеділок.

Згідно із заявою, єврокомісар з питань політики сусідства та розширення Олівер Варгеї наголосив, що підтримка є ще однією чіткою ознакою твердої відданості Європейського Союзу білоруському народу в його боротьбі за свободу. Народ Білорусі може продовжувати розраховувати на підтримку та солідарність Європейського Союзу в його боротьбі за побудову демократичного майбутнього, – підкреслив він.
Підтримка ЄС незалежних білоруських ЗМІ означає технічну допомогу та фінансування навчання через створення координаційної структури благодійників, – зазначено у повідомленні Комісії.
Це надає можливості для міжнародної мобільності серед молоді, освітян та дослідників. Серед іншого, компанії, вимушені виїхати за кордон, матимуть доступ до консультаційних послуг, а ті, хто працює у сфері культури, можуть претендувати на фінансування різноманітних мистецьких ініціатив, а також ресурси для підтримки розвитку навичок білоруських митців як у Білорусі, так і за кордоном.
З серпня 2020 року Європейський Союз надав білоруському суспільству майже 65 мільйонів євро допомоги, – додають автори заяви.
Раніше наш портал повідомляв, що білоруська державна авіакомпанія „Белавіа” потрапить під санкції Європейського Союзу після того, як вона взяла участь у заходах із дестабілізації ЄС шляхом перевезення у іммігрантів з близько сход до кордонів союзу. У відповідь Мінськ також ввів ряд санкцій.
[type] => post
[excerpt] => Європейський Союз мобілізує додаткові 30 мільйонів євро для підтримки молодих людей і бізнесу з Білорусі, членів незалежних ЗМІ та культурних діячів, яким довелося покинути свою батьківщину, – заявила Європейська комісія в Брюсселі у понеділок.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1639508640
[modified] => 1639502571
)
[title] => ЄС надіслав ще більше грошей білоруським біженцям
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=17797&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 17765
[uk] => 17797
)
[trid] => kri2709
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 17766
[image] => Array
(
[id] => 17766
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/varhelyi-oliver.jpeg
[original_lng] => 32276
[original_w] => 768
[original_h] => 430
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/varhelyi-oliver-150x150.jpeg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/varhelyi-oliver-300x168.jpeg
[width] => 300
[height] => 168
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/varhelyi-oliver.jpeg
[width] => 768
[height] => 430
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/varhelyi-oliver.jpeg
[width] => 768
[height] => 430
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/varhelyi-oliver.jpeg
[width] => 768
[height] => 430
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/varhelyi-oliver.jpeg
[width] => 768
[height] => 430
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/12/varhelyi-oliver.jpeg
[width] => 768
[height] => 430
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[views_count] => 3393
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 17766
[_edit_lock] => 1639495371:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_23979624df69bc2fc339b4ed5a49c4f7] => the European Parliament just green lighted 5 billion euro in macro-financial assistance to #Ukraine. 534 for, 30 against, 26 abstentions. #Russia
— Rikard Jozwiak (@RikardJozwiak) September 15, 2022
[_oembed_time_23979624df69bc2fc339b4ed5a49c4f7] => 1664651285
[_oembed_d4a4537968b5c52ab89de1d92f909668] => .@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
— EU Council TV News (@EUCouncilTVNews) March 19, 2023
[_oembed_time_d4a4537968b5c52ab89de1d92f909668] => 1681969351
[_oembed_4b9fcc3d9ac50bf6c57c7f75bd669955] => We are taking a major step towards joint purchasing of gas in the EU.
From today, companies can register their gas purchase needs on the AggregateEU platform.
We will pool our demand and use our collective bargaining power to improve prices for consumers. https://t.co/loPSgkIPJV
— Ursula von der Leyen (@vonderleyen) April 25, 2023
[_oembed_time_4b9fcc3d9ac50bf6c57c7f75bd669955] => 1682688416
[_oembed_568eb03d8193932e51ad74765bf3baaa] => Сьогодні ми виплачуємо Україні останні 1,5 мільярда євро з нашого 18-мільярдного пакету підтримки на 2023 рік.
Ми повинні знайти угоду, щоб й надалі надавати Україні підтримку, необхідну їй для відновлення, відбудови та реформ.
Ми стоїмо на боці нашого сусіда, друга і… pic.twitter.com/yiOmEt83H2
— Ursula von der Leyen (@vonderleyen) December 21, 2023
[_oembed_time_568eb03d8193932e51ad74765bf3baaa] => 1705059209
[_oembed_b75a9ca0233aec05850ceefc79b1eb2a] => Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
Read more ↓
— European Commission (@EU_Commission) March 15, 2024
[_oembed_time_b75a9ca0233aec05850ceefc79b1eb2a] => 1712402968
[_oembed_966ac7416e5fafbd2a2c2d5f8f815246] => The EU has stood by Ukraine since day 1 of Russia's war of aggression.
With our Member States, we have provided support of almost €108 billion.
Ukraine will prevail in this war for survival.
And the EU will stand with Ukraine and its people for as long as it takes. pic.twitter.com/FyQTwnesyy
— Ursula von der Leyen (@vonderleyen) August 7, 2024
[_oembed_time_966ac7416e5fafbd2a2c2d5f8f815246] => 1724483794
[_algolia_sync] => 1202617193001
[_oembed_15b017003485bc05d67f8dcc35770283] => We took note of the announcement by President Trump.
We want to give negotiations a chance.
While finalising the adoption of the EU countermeasures that saw strong support from our Member States, we will put them on hold for 90 days.
If negotiations are not satisfactory, our…
— Ursula von der Leyen (@vonderleyen) April 10, 2025
[_oembed_time_15b017003485bc05d67f8dcc35770283] => 1746351642
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 649
[1] => 170
)
[tags_name] => Array
(
[0] => гроші
[1] => ЄС
)
)
[1] => Array
(
[id] => 14971
[content] =>
У першій половині цього року в аграрному секторі Румунії відбулося найбільше зростання обсягів кредитів із-за кордону.

За даними Національного банку Румунії (BNR), у цей період комерційні банки надали кредитів сільськогосподарським підприємствам на 22,2 млрд леїв (4,48 млрд євро), що майже на 17% більше, ніж у січні – червні минулого року. З точки зору загальних кредитів, частка сільського господарства залишається нижче 5%, точніше 4,6% від загального обсягу 477 млрд леїв (96,5 млрд євро), виплачених за перші шість місяців, передає портал Figyelő.
Згідно з аналізом економічної газети Ziarul Financiar (ZF), у першому кварталі 2021-го було зареєстровано понад 10 тисяч сільськогосподарських підприємств, що в п’ять разів більше, ніж за аналогічний період минулого року. Це стало несподіванкою, адже 2020-й виявився одним із найскладніших років для галузі за останні десятиліття.
«Торішня посуха завдала великих проблем, особливо в рослинництві. Проте ситуація відновилася відносно швидко, і 2021 року агрономи обіцяли надзвичайно продуктивний урожай (однієї лише пшениці було зібрано рекордну кількість – 11,33 млн тонн). Інтерес інвесторів зумовлювався головним чином тим фактом, що підтримка місцевості, відносно легкий доступ до європейських фондів, історично високі ціни на зернові та очікувані рекордні врожаї зробили сільське господарство прибутковою галуззю», – пояснив виданню ZF Олександр Станеску, колишній голова Комітету з питань сільського господарства палати представників Румунії. Ця історія, безсумнівно, продовжує розвиватися, оскільки протягом останніх років ЄС активізував виплати, щоб заохотити фінансування галузі за рахунок позик.
Такий імпульс сам по собі робить сільське господарство «цікавим» для банків-кредиторів, але інші фактори стимулювання також можуть бути добре сприйняті на ринку.
Зокрема програма фінансування Agro IMM Invest, створена для вирішення додаткових викликів, спричинених епідемією коронавірусу, зробила значний внесок у підтримку високого рівня кредитування. Завдяки цій ініціативі гарантійна вартість проєкту, яка спочатку становила 1 млрд леїв (майже 202 млн євро), була збільшена державою в чотири рази на вимогу банків.
«Опитування Agro IMM Invest виправдало це значне розширення після того, як було доведено, що сільське господарство – нетиповий вид діяльності. Попит перевищив 4 млрд леїв протягом перших двох місяців після запуску програми», – оголосив Думітру Нанку, генеральний директор Національного гарантійного фонду малих і середніх підприємств, на фінансовій конференції ZF Bankers Summit 2021.
Проте в Румунії сільське господарство займає лише друге місце в списку банківських «фаворитів», який очолює торгівля. Однак воно йде попереду будівництва та транспорту, незважаючи на те, минулого року впало на 15%, головним чином через посуху, а будівельна галузь піднялася на 16%.
Джерело: vg.hu
[type] => post
[excerpt] => У першій половині цього року в аграрному секторі Румунії відбулося найбільше зростання обсягів кредитів із-за кордону.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1631195880
[modified] => 1631183742
)
[title] => У румунський аграрний сектор вливають гроші
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=14971&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 14885
[uk] => 14971
)
[trid] => kri2709
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 14886
[image] => Array
(
[id] => 14886
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/09/48d214226c85425395d4c291b6e4f691.jpg
[original_lng] => 1305735
[original_w] => 2500
[original_h] => 1667
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/09/48d214226c85425395d4c291b6e4f691-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/09/48d214226c85425395d4c291b6e4f691-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/09/48d214226c85425395d4c291b6e4f691-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/09/48d214226c85425395d4c291b6e4f691-1024x683.jpg
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/09/48d214226c85425395d4c291b6e4f691-1536x1024.jpg
[width] => 1536
[height] => 1024
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/09/48d214226c85425395d4c291b6e4f691-2048x1366.jpg
[width] => 2048
[height] => 1366
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/09/48d214226c85425395d4c291b6e4f691.jpg
[width] => 2500
[height] => 1667
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1631172942:3
[views_count] => 3591
[_thumbnail_id] => 14886
[_edit_last] => 3
[_oembed_c32360428c3a1c8bba8ecca4e94b1cf8] =>
[_oembed_time_c32360428c3a1c8bba8ecca4e94b1cf8] => 1631185564
[_oembed_bed224641ca046f5760582453d529c4b] =>
[_oembed_time_bed224641ca046f5760582453d529c4b] => 1646504281
[_algolia_sync] => 831495322002
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
)
[tags] => Array
(
[0] => 26477
[1] => 649
)
[tags_name] => Array
(
[0] => аграрний сектор
[1] => гроші
)
)
[2] => Array
(
[id] => 14959
[content] =>
Румунський лей останніми днями втретє досяг свого історичного мінімуму щодо євро. У понеділок Національний банк Румунії встановив курс європейської валюти на рівні 4,9475 лея.

Востаннє румунська валюта досягла свого історичного мінімуму минулих п’ятниці та четверга, коли євро коштував 4,9416 та 4,9386 лея відповідно. У понеділок румунська валюта трохи ослабла й щодо долара США та швейцарського франка.
Прем’єр-міністр Румунії Флорін Кицу, який має досвід роботи банківським аналітиком, у п’ятницю заперечив той факт, що курс румунської валюти ослабне через внутрішньополітичну кризу. За словами політика, лей є одним із найстабільніших у регіоні. Кицу вважає, що процес значного ослаблення румунської валюти почався ще до урядової кризи, яка вибухнула в середу.
Тоді між правлячою Національно-ліберальною партією (PNL) та партією правлячої центристської коаліції Альянс USR PLUS виникли розбіжності щодо національної програми розвитку. Кицу змінив міністра юстиції Стеліана Іона, який представляє USR PLUS в уряді та якого прем’єр-міністр звинуватив у перешкоджанні ухваленню програми. Тому USR PLUS захотіла вийти з коаліції, якщо ліберали відмовляться замінити Кицу. Наразі ситуація патова – сторонам не вдалося дійти згоди.
У Румунії населення чутливе до ослаблення лея, оскільки телекомунікаційні послуги та орендна плата визначаються в євро, а їхня вартість перераховується в леї на основі обмінного курсу європейської валюти.
Джерело: MTI
[type] => post
[excerpt] => Румунський лей останніми днями втретє досяг свого історичного мінімуму щодо євро. У понеділок Національний банк Румунії встановив курс європейської валюти на рівні 4,9475 лея
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1631126400
[modified] => 1631122320
)
[title] => Останніми днями румунський лей упав щодо євро до історичного мінімуму
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=14959&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 14905
[uk] => 14959
)
[trid] => kri2709
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 14906
[image] => Array
(
[id] => 14906
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/09/roman-lej.jpg
[original_lng] => 88818
[original_w] => 600
[original_h] => 338
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/09/roman-lej-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/09/roman-lej-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/09/roman-lej.jpg
[width] => 600
[height] => 338
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/09/roman-lej.jpg
[width] => 600
[height] => 338
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/09/roman-lej.jpg
[width] => 600
[height] => 338
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/09/roman-lej.jpg
[width] => 600
[height] => 338
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/09/roman-lej.jpg
[width] => 600
[height] => 338
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1631111521:8
[views_count] => 4387
[_thumbnail_id] => 14906
[_edit_last] => 8
[_oembed_c32360428c3a1c8bba8ecca4e94b1cf8] =>
[_oembed_time_c32360428c3a1c8bba8ecca4e94b1cf8] => 1631115605
[_oembed_bed224641ca046f5760582453d529c4b] =>
[_oembed_time_bed224641ca046f5760582453d529c4b] => 1645887856
[_algolia_sync] => 831495317002
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
)
[tags] => Array
(
[0] => 649
)
[tags_name] => Array
(
[0] => гроші
)
)
[3] => Array
(
[id] => 13554
[content] =>
Європейський союз має намір створити нову систему по боротьбі з відмиванням грошей на тлі кількох банківських скандалів перед пандемією коронавірусу.

Управління по боротьбі з відмиванням грошей (AMLA), нове агентство ЄС, стане „центральним елементом” оновленої системи регулювання, в якій також братимуть участь національні органи, йдеться в попередній пропозиції Європейської комісії, передає Європейська правда.
„Відмивання грошей, фінансування тероризму та організована злочинність залишаються серйозними проблемами, які слід вирішувати на рівні Союзу”, — йдеться в проєкті.
AMLA буде приймати оперативні рішення щодо ризикованих компаній.
„За допомогою безпосереднього нагляду та прийняття рішень щодо деяких з найбільш ризикованих організацій, що мають зобовʼязання в транскордонному фінансовому секторі, Управління буде робити безпосередній внесок у запобіганні випадків відмивання грошей/фінансуванні тероризму в ЄС”, — йдеться в пропозиції Комісії.
Управління також буде стежити за національними регулюючими органами, щоб переконатися, що вони виконують свою роботу.
У пропозиції йдеться, що країнам ЄС доведеться гармонізувати закони про боротьбу з відмиванням грошей, щоб проєкт запрацював.
Комісія заявила, що також будуть потрібні нові правила для розкриття реальних власників криптовалютних активів.
В ЄС є кілька юрисдикцій, які служать точками входу незаконних грошей в європейську банківську систему. До них відносяться Австрія, країни Балтії, Кіпр, Люксембург і Мальта.
Але провідні голландські, німецькі, скандинавські і іспанські банки також стикалися зі скандалами з відмиванням грошей в останні роки, включаючи справу Danske Bank на 200 мільярдів євро в 2018 році — найбільшу в історії ЄС.
Європейське банківське управління (EBA), регулюючий орган ЄС в Парижі, вже має підрозділ по боротьбі з відмиванням грошей. Але це всього близько 10 чиновників, які не мають реальних повноважень, чиє розслідування щодо Danske Bank здивувало багатьох, не знайшовши ніяких порушень.
Проєкт документа повинен бути опублікований 20 липня після остаточного доопрацювання, а структура повинна почати роботу до 2026 року, якщо держави-члени погодяться.
[type] => post
[excerpt] => Європейський союз має намір створити нову систему по боротьбі з відмиванням грошей на тлі кількох банківських скандалів перед пандемією коронавірусу
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1625745300
[modified] => 1625740105
)
[title] => В ЄС з'явиться нове агентство по боротьбі з відмиванням грошей
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=13554&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 13554
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 13555
[image] => Array
(
[id] => 13555
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/17494d6d237d64685ff3a0bfd15563ea49c6f4de.jpg
[original_lng] => 56342
[original_w] => 587
[original_h] => 440
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/17494d6d237d64685ff3a0bfd15563ea49c6f4de-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/17494d6d237d64685ff3a0bfd15563ea49c6f4de-300x225.jpg
[width] => 300
[height] => 225
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/17494d6d237d64685ff3a0bfd15563ea49c6f4de.jpg
[width] => 587
[height] => 440
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/17494d6d237d64685ff3a0bfd15563ea49c6f4de.jpg
[width] => 587
[height] => 440
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/17494d6d237d64685ff3a0bfd15563ea49c6f4de.jpg
[width] => 587
[height] => 440
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/17494d6d237d64685ff3a0bfd15563ea49c6f4de.jpg
[width] => 587
[height] => 440
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/07/17494d6d237d64685ff3a0bfd15563ea49c6f4de.jpg
[width] => 587
[height] => 440
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1625729305:8
[_thumbnail_id] => 13555
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 2
[views_count] => 2901
[translation_required_done] => 1
[_oembed_23979624df69bc2fc339b4ed5a49c4f7] => the European Parliament just green lighted 5 billion euro in macro-financial assistance to #Ukraine. 534 for, 30 against, 26 abstentions. #Russia
— Rikard Jozwiak (@RikardJozwiak) September 15, 2022
[_oembed_time_23979624df69bc2fc339b4ed5a49c4f7] => 1663431302
[_oembed_d4a4537968b5c52ab89de1d92f909668] => .@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
— EU Council TV News (@EUCouncilTVNews) March 19, 2023
[_oembed_time_d4a4537968b5c52ab89de1d92f909668] => 1679750782
[_oembed_4b9fcc3d9ac50bf6c57c7f75bd669955] => We are taking a major step towards joint purchasing of gas in the EU.
From today, companies can register their gas purchase needs on the AggregateEU platform.
We will pool our demand and use our collective bargaining power to improve prices for consumers. https://t.co/loPSgkIPJV
— Ursula von der Leyen (@vonderleyen) April 25, 2023
[_oembed_time_4b9fcc3d9ac50bf6c57c7f75bd669955] => 1682854339
[_oembed_568eb03d8193932e51ad74765bf3baaa] => Сьогодні ми виплачуємо Україні останні 1,5 мільярда євро з нашого 18-мільярдного пакету підтримки на 2023 рік.
Ми повинні знайти угоду, щоб й надалі надавати Україні підтримку, необхідну їй для відновлення, відбудови та реформ.
Ми стоїмо на боці нашого сусіда, друга і… pic.twitter.com/yiOmEt83H2
— Ursula von der Leyen (@vonderleyen) December 21, 2023
[_oembed_time_568eb03d8193932e51ad74765bf3baaa] => 1705334106
[_oembed_b75a9ca0233aec05850ceefc79b1eb2a] => Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
Read more ↓
— European Commission (@EU_Commission) March 15, 2024
[_oembed_time_b75a9ca0233aec05850ceefc79b1eb2a] => 1712479845
[_oembed_966ac7416e5fafbd2a2c2d5f8f815246] => The EU has stood by Ukraine since day 1 of Russia's war of aggression.
With our Member States, we have provided support of almost €108 billion.
Ukraine will prevail in this war for survival.
And the EU will stand with Ukraine and its people for as long as it takes. pic.twitter.com/FyQTwnesyy
— Ursula von der Leyen (@vonderleyen) August 7, 2024
[_oembed_time_966ac7416e5fafbd2a2c2d5f8f815246] => 1724923744
[_algolia_sync] => 1202615569001
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 649
[1] => 170
)
[tags_name] => Array
(
[0] => гроші
[1] => ЄС
)
)
[4] => Array
(
[id] => 12985
[content] =>
У школах України завершилося навчання та розпочалася гаряча пора ремонтів у класах, а разом із ними масового збору коштів із батьків. Збирання коштів з батьків стало вже настільки звичним в українських школах, що нікого цією новиною і не здивуєш. Однак, у Словаччині, Німеччині чи будь-якій іншій європейській країні така поведінка вважається дивною та незаконною. На ремонти класу чи подарунки для вчителів ніхто не здає, адже це їхня робота, яку вони обрали.

З 2017р. в Україні скасовані батьківські комітети як обов’язкова форма самоврядування. Та навіть раніше батьківські комітети не мали права збирати кошти і тим паче цькувати батьків та їхніх дітей за те, що вони не здають гроші на потреби класу чи школи, зазначає радниця міністра освіти Оксана Макаренко в коментарі BBC Україна.
Юрист-експерт Станіслав Куценко, доктор наук у галузі філософії права вважає, що батьки самі заохочують такий вид корупції, адже очікують на краще ставлення до дитини.
Хто має ремонтувати класи і купувати штори?
Будь-які ремонтні роботи має проводити власник. А це територіальна громада. А тому, ані адміністрації школи, ані вчителі не можуть вимагати від батьків якихось внесків на ремонт чи прямої участі в ньому.
По пів тисячі на робочі зошити за кошти батьків. А що каже закон?
Напередодні кожного навчального року Міністерство освіти і науки видає листа на адресу керівників шкіл та місцевих управлінь освіти. У ньому йдеться про права дітей на безоплатне здобуття повної загальної середньої освіти, а також роз’яснюється, що держава гарантує безоплатні підручники, на паперових та електронних носіях для всіх здобувачів освіти та педагогічних працівників. Це прямо прописано у ч.1 ст.4 Закону України «Про освіту». Про це пише Ольга Прокопишина у виданні Бізнес Цензор.
А рішення Конституційного суду підтверджує те, що у закладах загальної середньої освіти неможливе впровадження програми з умовами обов’язкового придбання за кошти батьків робочих зошитів, підручники та інших матеріалів.
Як бачимо, примушування батьків купувати робочі зошити, підручники, посібники, техніку чи проводити ремонти у класах є прямим порушенням положень Конституції та законів України та є неприпустимим.
На цьому наголошує співголова ГО „КМО Батьки SOS» Олена Бондаренко і каже, що відмовка про те, що немає грошей вже не реальна. Адже, невикористані кошти залишаються на депозитних рахунках місцевої громади у той час, як батьки носять в школу гроші і гризуть одне одному горло. «Батьки не мають право проводити ремонти… Це все одно що я прийду в мерію чи сільраду і почну там перефарбовувати стіни, бо мені не подобається їхній колір. Це комунальна власність”.

Віталій Юрчишин, виконавчий директор Transparency International Україна розповідає в коментарі BBC Україна, що за школою часто є закріплені кошти, але вони не вибираються. “З батьків гроші зібрати легше і показати на поганих чиновників, які ніби-то гроші не дають».
Як чинити батькам?
Жоден із батьків не хоче псувати стосунки з дирекцією школи, педагогами чи іншими батьками. Однак, як правозахисники, так і чиновники радять батькам перед тим, як здавати гроші на щось, перевірити самостійно, чи не отримувала школа на це кошти.
Зробити це можна просто надіславши запит у відповідне управління освіти чи об’єднану територіальну громаду про те, на що школа просила виділити кошти, яку саме суму виділи та як ці гроші планують використовувати. Запит можна надіслати електронною чи звичайною поштою або принести самостійно.
Також у батьків є можливість перевірити закупки школи онлайн за посиланням. Завдяки електронній системі закупівель, кожен бажаючий може побачити, які саме закупівлі проводив той чи інший суб’єкт господарювання за державні кошти.
Якщо на вас тиснуть
Юрист-експерт Станіслав Куценко радить у ситуації, коли на батьків тиснуть і в примусовому порядку вимагають здавати кошти, діяти наступним чином. Спершу написати скаргу до найближчого відповідального — наприклад, директора закладу та в поліцію. Якщо проблему не вдалося вирішити, то наступну скаргу на дії керівника закладу потрібно написати вже до його начальства — управління/департаменту і т.д.
Вимагання грошей у примусовому порядку — це юрисдикція Кримінального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 368 Кримінального кодексу України, прийняття пропозиції, обіцянки або отримання службовою особою неправомірної вигоди, а також прохання надати таку вигоду для себе чи іншої особи будь-якої дії … з використанням наданої їй влади чи службового становища, карається штрафом 17-25,5 тис. грн, або арешту від 3 до 6 місяців, або позбавленням волі від 2 до 4 років з позбавленням права обіймати певні посади на строк до 3 років.
Варто знати, що відповідальність за неправомірну вигоду, а саме хабар, несуть обидві сторони: та, яка його дає і та, яка отримує. Тут варто запам’ятати, що тільки своєчасне добровільне повідомлення про неправомірну вигоду звільняє від кримінальної відповідальності.
Оксана ЧОПАК
[type] => post
[excerpt] => У школах України завершилося навчання та розпочалася гаряча пора ремонтів у класах, а разом із ними масового збору коштів із батьків. Збирання коштів з батьків стало вже настільки звичним в українських школах, що нікого цією новиною і не здивуєш
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1623581640
[modified] => 1623578511
)
[title] => Побори в школах і батьківські комітети в Україні. За і проти
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=12985&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 13028
[uk] => 12985
)
[crid] => oxc2131
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 12987
[image] => Array
(
[id] => 12987
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/06/money.jpg
[original_lng] => 88304
[original_w] => 901
[original_h] => 586
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/06/money-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/06/money-300x195.jpg
[width] => 300
[height] => 195
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/06/money-768x499.jpg
[width] => 768
[height] => 499
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/06/money.jpg
[width] => 901
[height] => 586
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/06/money.jpg
[width] => 901
[height] => 586
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/06/money.jpg
[width] => 901
[height] => 586
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/06/money.jpg
[width] => 901
[height] => 586
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1623567712:8
[_thumbnail_id] => 12987
[_edit_last] => 8
[checkTextUnique] => 100.0
[checkTextUniqueMatches] => []
[translation_required] => 2
[views_count] => 6380
[translation_required_done] => 1
[_oembed_ecd2c654e0d11848f6f5824007074354] => Yesterday the UK guaranteed $450m of a $1.5bn to Ukraine through a @worldbank loan, to support vital public services. The British Ambassador to Ukraine @MelSimmonsFCDO signed the guarantee from Kyiv ????
Read more here: https://t.co/2JwH93asnx#UKandUkraine #StandWithUkraine pic.twitter.com/8esGBZ6kb2
— UK in Ukraine ???? (@UKinUkraine) June 8, 2022
[_oembed_time_ecd2c654e0d11848f6f5824007074354] => 1655027081
[_oembed_9ab3a4697f29d3c71f5a0ff00afcb4e6] => EU is stepping up its financial support to Ukraine: ?? ministers just approved €1 billion loan #Ecofin
This is part of new exceptional macro-financial assistance package.
Ukraine is an economy at war.
It badly needs short-term funding.
The EU is there to help #StandWithUkraine https://t.co/G0MgDo3v4R
— Valdis Dombrovskis (@VDombrovskis) July 12, 2022
[_oembed_time_9ab3a4697f29d3c71f5a0ff00afcb4e6] => 1658054176
[_oembed_23979624df69bc2fc339b4ed5a49c4f7] => the European Parliament just green lighted 5 billion euro in macro-financial assistance to #Ukraine. 534 for, 30 against, 26 abstentions. #Russia
— Rikard Jozwiak (@RikardJozwiak) September 15, 2022
[_oembed_time_23979624df69bc2fc339b4ed5a49c4f7] => 1664021893
[_oembed_83f531cfec0f05ec368ae65d1b700a4b] => Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
— Denys Shmyhal (@Denys_Shmyhal) September 15, 2022
[_oembed_time_83f531cfec0f05ec368ae65d1b700a4b] => 1664021893
[_oembed_7b13b3af0837c08ab5147aa789a4c5e8] => Volodymyr Zelenskyy also met today with Kristalina Georgieva, Managing Director of the International Monetary Fund. pic.twitter.com/bHMFLYE0Ud
— NEXTA (@nexta_tv) February 20, 2023
[_oembed_time_7b13b3af0837c08ab5147aa789a4c5e8] => 1677481868
[_algolia_sync] => 1202614504001
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 43
[2] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Статті
[2] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 649
[1] => 20397
[2] => 221
)
[tags_name] => Array
(
[0] => гроші
[1] => збори
[2] => Україна
)
)
[5] => Array
(
[id] => 12634
[content] =>
Федеральна резервна система (Fed) – центральна банківська система США – планує влітку опублікувати результати дослідження про можливості введення власних цифрових грошей.

Хоча банк ще не надав жодних деталей з цього питання, директор Центрального банку Джером Пауелл, посилаючись на розвиток платіжних технологій, повідомив, що Fed пильно стежить за процесами та адаптується до інновацій.
«Для ефективного функціонування нашої економіки важливо, щоб люди довіряли не лише долару, а й платіжним мережам, банкам та іншим постачальникам платіжних послуг, усім організаціям, які беруть участь у повсякденному обігу грошей. Наша мета – застосовуючи інновації, забезпечити надійну й ефективну платіжну систему для американських домогосподарств та підприємств», – сказав Пауелл у своєму відеозверненні.
Представники центральної банківської системи США наголосили, що вважають за краще випустити власну цифрову валюту, ніж конкурувати з тими, які вже використовуються у світі.
«Розвиток технологій відкриває нові можливості й для центральних банків. Цифрова валюта центрального банку може бути розроблена таким чином, щоб бути зручною для використання широким колом людей», – зазначив Пауелл.
«Ми прагнемо ознайомитися з усім спектром поглядів на це важливе питання перед тим, як приймати рішення щодо підготовки цифрової валюти Центрального банку США з урахуванням можливостей та ризиків цифрових грошей. Публікація результату дослідження стане початком цього процесу, який вимагає уважності та ретельності», – повідомив директор Центрального банку США.
[type] => post
[excerpt] => Федеральна резервна система (Fed) – центральна банківська система США – планує влітку опублікувати результати дослідження про можливості введення власних цифрових грошей
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1622033760
[modified] => 1622025107
)
[title] => Центральний банк США вивчає питання введення власної криптовалюти
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=12634&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 12577
[uk] => 12634
)
[trid] => din4423
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 12579
[image] => Array
(
[id] => 12579
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/05/usa-kriptovaluta2.jpg
[original_lng] => 1033164
[original_w] => 1920
[original_h] => 1357
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/05/usa-kriptovaluta2-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/05/usa-kriptovaluta2-300x212.jpg
[width] => 300
[height] => 212
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/05/usa-kriptovaluta2-768x543.jpg
[width] => 768
[height] => 543
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/05/usa-kriptovaluta2-1024x724.jpg
[width] => 1024
[height] => 724
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/05/usa-kriptovaluta2-1536x1086.jpg
[width] => 1536
[height] => 1086
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/05/usa-kriptovaluta2.jpg
[width] => 1920
[height] => 1357
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/05/usa-kriptovaluta2.jpg
[width] => 1920
[height] => 1357
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[views_count] => 3631
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 12579
[_edit_lock] => 1622014308:8
[_oembed_c32360428c3a1c8bba8ecca4e94b1cf8] =>
[_oembed_time_c32360428c3a1c8bba8ecca4e94b1cf8] => 1622014240
[_edit_last] => 8
[_oembed_2cb2509e16a4aa89a6844801aac3973a] =>
[_oembed_time_2cb2509e16a4aa89a6844801aac3973a] => 1626318261
[_oembed_160447ae39ac458c37870f054d4f97a1] => The 25 richest Americans including Jeff Bezos, Mike Bloomberg and Elon Musk paid relatively little — and sometimes nothing — in federal income taxes between 2014 and 2018, according to an analysis of IRS filings by ProPublica. https://t.co/IsZyRbMT53
— The New York Times (@nytimes) June 8, 2021
[_oembed_time_160447ae39ac458c37870f054d4f97a1] => 1626318261
[_oembed_bed224641ca046f5760582453d529c4b] =>
[_oembed_time_bed224641ca046f5760582453d529c4b] => 1646959662
[_oembed_ecc45b639b57215aef3cd794ed30ea29] => The Gross Domestic Product (GDP) in the United States contracted 1.40 percent in the first quarter of 2022 over the previous quarter. https://t.co/sUMfkn31hz pic.twitter.com/FXznpmJdge
— Trading Economics (@tEconomics) April 28, 2022
[_oembed_time_ecc45b639b57215aef3cd794ed30ea29] => 1652389393
[_oembed_8e92d278e02fe7f7d316de8891201185] =>
[_oembed_time_8e92d278e02fe7f7d316de8891201185] => 1663325889
[_oembed_7e1fa197da887b8d764f2571f48c8af3] => Starlink V2, launching next year, will transmit direct to mobile phones, eliminating dead zones worldwide
— Elon Musk (@elonmusk) August 26, 2022
[_oembed_time_7e1fa197da887b8d764f2571f48c8af3] => 1663325890
[_oembed_fa8984da8001da9f42d90a1416a841d6] => U.S. Treasury Secretary Janet Yellen in Ukraine "to "reinforce the Biden administration's support for Ukraine." pic.twitter.com/weEXrKVreu
— Insider News (@InsiderNewsKe) February 27, 2023
[_oembed_time_fa8984da8001da9f42d90a1416a841d6] => 1677926129
[_oembed_26d01103eded1fb5e6daacc0a2856e97] => The U.S. will continue to stand with Ukraine for as long as it takes. I commend @ZelenskyyUa for his leadership, and thank him for our discussion on support from the U.S. and allies – including the announcement today of the transfer of the first $1.25B in U.S. support this year. pic.twitter.com/kHafuGjinR
— Secretary Janet Yellen (@SecYellen) February 27, 2023
[_oembed_time_26d01103eded1fb5e6daacc0a2856e97] => 1677926129
[_oembed_3de519d735dbd756c47db58c435d3f3d] =>
[_oembed_time_3de519d735dbd756c47db58c435d3f3d] => 1677926129
[_oembed_c95df987766c57c416b24e4169077c32] => {{unknown}}
[_oembed_3f6bc633da9fc186f303710c7107ad28] => On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
— Alexander Kamyshin (@AKamyshin) July 9, 2024
[_oembed_time_3f6bc633da9fc186f303710c7107ad28] => 1720637228
[_algolia_sync] => 1202613998001
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 37
[1] => 9
[2] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Світ
[1] => Спецтема
[2] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 649
[1] => 14404
[2] => 248
)
[tags_name] => Array
(
[0] => гроші
[1] => криптовалюти
[2] => США
)
)
[6] => Array
(
[id] => 10789
[content] =>
Нaпepeдoднi cтaлo вiдoмo, щo мiнicтepcтвo oбopoни CШA oгoлocилo пpo видiлeння Укpaїнi $ 125 млн з мeтoю дoпoмoгти кpaїнi «кpaщe зaxищaтиcя вiд pociйcькoї aгpeciї», пoвiдoмили aмepикaнcькi ЗМI з пocилaнням нa зaяву Пeнтaгoну.

Тaкoж пoвiдoмляєтьcя, щo нaдaння, крім цього, щe $ 150 млн будe напряму зaлeжaти вiд уcпixiв oфiцiйнoгo Києвa у пpoвeдeннi aнoнcoвaниx peфopм, a тaкoж в бopoтьбi з кopупцiєю, якa ввaжaєтьcя oднiєю iз гoлoвниx пpoблeм тa пepeшкoд нa шляxу дo пoбудoви гpoмaдянcькoгo cуcпiльcтвa в Укpaїнi.
Тoж, вжe мoжнa кoнcтaтувaти, щo нoвa пpeзидeнтcькa aдмiнicтpaцiя CШA i, caм пpeзидeнт кpaїни Джo Бaйдeн пoчинaють пocтупoвo нapoщувaти тиcк щoдo впливу як нa укpaїнcьку влaду, тaк i нa тi внутpiшнi тa зoвнiшнi cили, якi мiшaють пoдaльшoму пocтупу нaшoї дepжaви у бiк євpoпeйcькoї тa євpoaтлaнтичнoї iнтeгpaцiї. I, тaкий кpoк aмepикaнcькoгo Пeнтaгoну (нaдaння Укpaїнi пaкeту дoпoмoги в oблacтi бeзпeки нa cуму $ 125 млн i пoтeнцiйнoгo видiлeння щe $ 150 млн зa умoв пpoвeдeння вiдпoвiдниx peфopм) є цьoму пpямим пiдтвepджeнням.
Тaким чинoм, $ 125 млн видiляютьcя Мiнoбopoни CШA в paмкax Iнiцiaтиви з нaдaння дoпoмoги Укpaїнi в cфepi бeзпeки i пiдуть нa «пiдгoтoвку, ocнaщeння тa кoнcультaтивнi пocлуги, щoб дoпoмoгти укpaїнcьким (збpoйним – aвт.) cилaм збepeгти тepитopiaльну цiлicнicть кpaїни, зaxиcтити її кopдoни i пoлiпшити взaємoдiю з НAТO», вiдзнaчaють aмepикaнcькi ЗМI.

Вci цi кoшти, якi видiляютьcя Укpaїнi з мeтoю дoпoмoгти «кpaщe зaxищaтиcя вiд pociйcькoї aгpeciї», будуть витpaчeнi нa пpидбaння «двox oзбpoєниx пaтpульниx кaтepiв Mark VI, пpoтиapтилepiйcькиx paдapiв i тaктичнoгo oблaднaння, нa oтpимaння cупутникoвиx знiмкiв тa пiдтpимку aнaлiтичнoгo пoтeнцiaлу, a тaкoж нa oблaднaння для нaдaння вiйcькoвoї мeдичнoї дoпoмoги i для пpoвeдeння бoйoвoї eвaкуaцiї», йдeтьcя в пoвiдoмлeннi Пeнтaгoну.
Щe $ 150 млн, видiлeниx Кoнгpecoм CШA в 2021 фiнaнcoвoму poцi, зaлeжaть вiд пpoгpecу Укpaїни у пpoвeдeннi oбopoнниx peфopм.
У cвoїй зaявi Пeнтaгoн пpямo вiдзнaчaє, щo тaким чинoм «cпoнукaє Укpaїну пpoдoвжувaти пpoвeдeння peфopм, якi пiдcилюють цивiльний кoнтpoль нaд збpoйними cилaми, cпpияють пiдвищeнню пpoзopocтi тa пiдзвiтнocтi в oбopoннiй cфepi тa в cфepi вiйcькoвиx зaкупiвeль, a тaкoж мoдepнiзують її oбopoнний ceктop в iншиx ключoвиx oблacтяx вiдпoвiднo з пpинципaми тa cтaндapтaми НAТO».

Дo вiдoмa, пoчинaючи з 2014 poку, кoли Pociя зaxoпилa i aнeкcувaлa укpaїнcький Кpим, Cпoлучeнi Штaти Aмepики в paмкax Iнiцiaтиви з нaдaння дoпoмoги Укpaїнi в cфepi бeзпeки вжe видiлили oфiцiйнoму Києву пoнaд $ 2 млpд.
НЬЮЗМЕЙКЕР
[type] => post
[excerpt] => Нaпepeдoднi cтaлo вiдoмo, щo мiнicтepcтвo oбopoни CШA oгoлocилo пpo видiлeння Укpaїнi $ 125 млн з мeтoю дoпoмoгти кpaїнi «кpaщe зaxищaтиcя вiд pociйcькoї aгpeciї»
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1614763860
[modified] => 1614761093
)
[title] => США виділили Україні 125 млн доларів на «кращий захист від російської агресії» і готові дати ще 150 млн
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=10789&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 10802
[uk] => 10789
)
[crid] => kop3821
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 10790
[image] => Array
(
[id] => 10790
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/1-5.jpg
[original_lng] => 116049
[original_w] => 1140
[original_h] => 712
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/1-5-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/1-5-300x187.jpg
[width] => 300
[height] => 187
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/1-5-768x480.jpg
[width] => 768
[height] => 480
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/1-5-1024x640.jpg
[width] => 1024
[height] => 640
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/1-5.jpg
[width] => 1140
[height] => 712
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/1-5.jpg
[width] => 1140
[height] => 712
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/03/1-5.jpg
[width] => 1140
[height] => 712
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1614753893:8
[_thumbnail_id] => 10790
[_edit_last] => 8
[checkTextUnique] => 100.0
[checkTextUniqueMatches] => []
[translation_required] => 2
[views_count] => 4130
[translation_required_done] => 1
[_oembed_c32360428c3a1c8bba8ecca4e94b1cf8] =>
[_oembed_time_c32360428c3a1c8bba8ecca4e94b1cf8] => 1623684584
[_oembed_2cb2509e16a4aa89a6844801aac3973a] =>
[_oembed_time_2cb2509e16a4aa89a6844801aac3973a] => 1626654269
[_oembed_160447ae39ac458c37870f054d4f97a1] => The 25 richest Americans including Jeff Bezos, Mike Bloomberg and Elon Musk paid relatively little — and sometimes nothing — in federal income taxes between 2014 and 2018, according to an analysis of IRS filings by ProPublica. https://t.co/IsZyRbMT53
— The New York Times (@nytimes) June 8, 2021
[_oembed_time_160447ae39ac458c37870f054d4f97a1] => 1626654269
[_oembed_ecc45b639b57215aef3cd794ed30ea29] => The Gross Domestic Product (GDP) in the United States contracted 1.40 percent in the first quarter of 2022 over the previous quarter. https://t.co/sUMfkn31hz pic.twitter.com/FXznpmJdge
— Trading Economics (@tEconomics) April 28, 2022
[_oembed_time_ecc45b639b57215aef3cd794ed30ea29] => 1651603736
[_oembed_ad3911cf1c3d67232c7e5e832b16d855] => Цього тижня Сполучені Штати надали $4 млн нової підтримки @TheHALOTrust в Україні, на які буде задіяно 10 команд для очищення територій від російських наземних мін і нерозірваних бомб, щоб родини могли безпечно повертатися додому, до своїх громад. #UnitedwithUkraine???? https://t.co/sInAyuZrhl
— U.S. Embassy Kyiv (@USEmbassyKyiv) May 25, 2022
[_oembed_time_ad3911cf1c3d67232c7e5e832b16d855] => 1654164732
[_oembed_8e92d278e02fe7f7d316de8891201185] =>
[_oembed_time_8e92d278e02fe7f7d316de8891201185] => 1661965407
[_oembed_7e1fa197da887b8d764f2571f48c8af3] => Starlink V2, launching next year, will transmit direct to mobile phones, eliminating dead zones worldwide
— Elon Musk (@elonmusk) August 26, 2022
[_oembed_time_7e1fa197da887b8d764f2571f48c8af3] => 1661965407
[_oembed_3f6bc633da9fc186f303710c7107ad28] => On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
— Alexander Kamyshin (@AKamyshin) July 9, 2024
[_oembed_time_3f6bc633da9fc186f303710c7107ad28] => 1722092014
[_oembed_08eff8af1accb0dba450c56c3d5c7127] => Brave energy workers in Ukraine risk their lives to protect vital infrastructure from Putin's attacks.
USAID is helping Ukraine protect substations like this one in Western Ukraine, providing 10K tons of rebar and 200 miles of steel mesh to secure facilities across the country. pic.twitter.com/UxTGN8TNHr
— Samantha Power (@PowerUSAID) October 4, 2024
[_oembed_time_08eff8af1accb0dba450c56c3d5c7127] => 1729357167
[_algolia_sync] => 831493388002
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 43
[2] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Статті
[2] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 649
[1] => 248
[2] => 603
)
[tags_name] => Array
(
[0] => гроші
[1] => США
[2] => Укравтодор
)
)
[7] => Array
(
[id] => 10688
[content] =>
У середу Йорданія попросила в європейських послів 2,4 мільярда доларів на підтримку своєї програми з надання допомоги 1,3 мільйона сирійських біженців, які проживають на території країни.

Згідно із заявою міністерства планування та міжнародного співробітництва Йорданії, керівник апарату Насер Шрайде провів переговори з послами кількох європейських країн і попросив у них допомогти в реалізації цьогорічного плану. Представники відомства висловили сподівання, що зазначена сума буде надана під час дводенної міжнародної донорської конференції Євросоюзу 29–30 березня.
Окрім вирішення проблем, пов’язаних з епідемією коронавірусу, план охоплює також освіту, сектор охорони здоров’я, питання забезпечення житлом, соціального захисту, надання санітарних послуг та економічної підтримки. З початку епідемії в березні минулого року уряд Йорданії забезпечив сирійським біженцям доступ до всіх медичних служб. Таку ініціативу привітали міжнародні та неурядові організації. Крім того, минулого тижня було відкрито перший у світі центр вакцинації, який дозволив робити біженцям щеплення від коронавірусу.
Йорданія – одна з держав, де проживає більшість людей, які втекли від громадянської війни в Сирії. Йорданське Хашимітське Королівство заявляє, що надало притулок 1,3 мільйона сирійців, але Верховний комісар ООН у справах біженців стверджує, що їх удвічі менше.
Джерело: (magyarnemzet.hu)
[type] => post
[excerpt] => У середу Йорданія попросила в європейських послів 2,4 мільярда доларів на підтримку своєї програми з надання допомоги 1,3 мільйона сирійських біженців
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1614276720
[modified] => 1614275095
)
[title] => Йорданія просить 2,4 мільярда доларів на допомогу біженцям
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=10688&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 10671
[uk] => 10688
)
[trid] => kri2709
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 10673
[image] => Array
(
[id] => 10673
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/02/menekulttabor-2.jpg
[original_lng] => 72205
[original_w] => 512
[original_h] => 341
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/02/menekulttabor-2-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/02/menekulttabor-2-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/02/menekulttabor-2.jpg
[width] => 512
[height] => 341
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/02/menekulttabor-2.jpg
[width] => 512
[height] => 341
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/02/menekulttabor-2.jpg
[width] => 512
[height] => 341
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/02/menekulttabor-2.jpg
[width] => 512
[height] => 341
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/02/menekulttabor-2.jpg
[width] => 512
[height] => 341
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[views_count] => 3761
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 10673
[_edit_lock] => 1614267895:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_c32360428c3a1c8bba8ecca4e94b1cf8] =>
[_oembed_time_c32360428c3a1c8bba8ecca4e94b1cf8] => 1622715986
[_oembed_bed224641ca046f5760582453d529c4b] =>
[_oembed_time_bed224641ca046f5760582453d529c4b] => 1646833448
[_algolia_sync] => 831493352002
[labels] => Array
(
[0] => whatshot
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 43
[2] => 19
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Статті
[2] => Терміново
)
[tags] => Array
(
[0] => 11439
[1] => 649
[2] => 11438
)
[tags_name] => Array
(
[0] => біженці
[1] => гроші
[2] => Йорданія
)
)
[8] => Array
(
[id] => 10366
[content] =>
З нагоди місячного Нового року серед мешканців Пекіна розіграли цифрові юані на суму близько 1,5 мільйона доларів.

Це вже третій раунд тестування цифрових юанів, розроблених Національним банком Китаю. Нещодавно в такому заході брало участь місто Шеньчжень.
У нинішньому турі в Пекіні відібрали 50 000 претендентів, які отримають по 200 юанів (приблизно 30 доларів США) цифрової валюти. Ці громадяни зможуть витратити надані гроші в мережі онлайн-магазинів JD.com під час святкового періоду – з 10 по 17 лютого.
Національний банк Китаю постійно вдосконалює цифрову валюту. Як очікується, її можна буде використовувати на вже існуючих великих платіжних платформах. Це також важливо з огляду на те, що китайські торгові гіганти, зокрема Alibaba (Alipay) та Tencent (Wechat Pay), дедалі частіше пропонують покупцям цифрові платіжні рішення.
Однією з головних особливостей цифрового юаня є те, що він повністю підтримується Національним банком Китаю, не децентралізований, як біткоїн, і не розробляється компаніями. Отже, китайські цифрові гроші дуже схожі на класичні валюти, лише не мають матеріального вигляду.
[type] => post
[excerpt] => З нагоди місячного Нового року серед мешканців Пекіна розіграли цифрові юані на суму близько 1,5 мільйона доларів.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1613053380
[modified] => 1613052638
)
[title] => У Китаї з нагоди місячного Нового року роздають цифрові гроші
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=10366&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 10303
[uk] => 10366
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 10304
[image] => Array
(
[id] => 10304
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/02/juan.jpg
[original_lng] => 149141
[original_w] => 800
[original_h] => 533
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/02/juan-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/02/juan-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/02/juan-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/02/juan.jpg
[width] => 800
[height] => 533
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/02/juan.jpg
[width] => 800
[height] => 533
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/02/juan.jpg
[width] => 800
[height] => 533
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/02/juan.jpg
[width] => 800
[height] => 533
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 3926
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 10304
[_edit_lock] => 1613045441:3
[_edit_last] => 3
[_oembed_c32360428c3a1c8bba8ecca4e94b1cf8] =>
[_oembed_time_c32360428c3a1c8bba8ecca4e94b1cf8] => 1624099399
[_oembed_bed224641ca046f5760582453d529c4b] =>
[_oembed_time_bed224641ca046f5760582453d529c4b] => 1646416832
[_algolia_sync] => 831462649002
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 649
)
[tags_name] => Array
(
[0] => гроші
)
)
[9] => Array
(
[id] => 9913
[content] =>
Євросоюз затвердив 1,4 млрд євро гуманітарного бюджету, з них 28 млн євро направлять Україні, Західним Балканам і Кавказу для подолання наслідків пандемії та зміни клімату.

Про це повідомляє „hromadske” посилаючись на офіційний сайт Європейської комісії.
У ЄС вирішили на 60% збільшити первинний гуманітарний бюджет, який ухвалили торік, оскільки «глобальні гуманітарні потреби погіршуються».
Крім України, Західних Балкан і Кавказу, Євросоюз виділить 505 млн євро Африці для підтримки постраждалих від кризи басейну озера Чад (Нігерія, Нігер, Камерун, Чад), від продовольчої та харчової кризи (Буркіна-Фасо, Малі, Мавританія та Нігер) і вимушеним переселенцям у зв’язку зі збройними конфліктами у Південному Судані, Центральноафриканській Республіці та Африканському Розі (Сомалі та Ефіопія).
Ще 385 млн євро виділили на потреби Близького Сходу, Туреччини, Ємену. 180 млн євро — для вразливих верств населення в Азії та Латинській Америці (Венесуела і Колумбія). Решту 302 млн євро витратять на гуманітарні авіаперевезення ЄС та на непередбачені гуманітарні кризи.
[type] => post
[excerpt] => Євросоюз затвердив 1,4 млрд євро гуманітарного бюджету, з них 28 млн євро направлять Україні, Західним Балканам і Кавказу для подолання наслідків пандемії та зміни клімату.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1611675300
[modified] => 1611674706
)
[title] => ЄС виділив 28 мільйонів євро на подолання криз в Україні, на Кавказі та Західних Балканах
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=9913&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 9921
[uk] => 9913
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 9914
[image] => Array
(
[id] => 9914
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/01/108287-1-large.jpg
[original_lng] => 100326
[original_w] => 1080
[original_h] => 720
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/01/108287-1-large-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/01/108287-1-large-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/01/108287-1-large-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/01/108287-1-large-1024x683.jpg
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/01/108287-1-large.jpg
[width] => 1080
[height] => 720
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/01/108287-1-large.jpg
[width] => 1080
[height] => 720
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/01/108287-1-large.jpg
[width] => 1080
[height] => 720
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1611667506:8
[_thumbnail_id] => 9914
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 2
[views_count] => 3927
[translation_required_done] => 1
[_oembed_bed224641ca046f5760582453d529c4b] =>
[_oembed_time_bed224641ca046f5760582453d529c4b] => 1645808631
[_oembed_e72f5a333db449f60fd5879dd81562c1] =>
[_oembed_time_e72f5a333db449f60fd5879dd81562c1] => 1654669569
[_oembed_23979624df69bc2fc339b4ed5a49c4f7] => the European Parliament just green lighted 5 billion euro in macro-financial assistance to #Ukraine. 534 for, 30 against, 26 abstentions. #Russia
— Rikard Jozwiak (@RikardJozwiak) September 15, 2022
[_oembed_time_23979624df69bc2fc339b4ed5a49c4f7] => 1663406965
[_oembed_83f531cfec0f05ec368ae65d1b700a4b] => Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
— Denys Shmyhal (@Denys_Shmyhal) September 15, 2022
[_oembed_time_83f531cfec0f05ec368ae65d1b700a4b] => 1663406965
[_oembed_7b13b3af0837c08ab5147aa789a4c5e8] => Volodymyr Zelenskyy also met today with Kristalina Georgieva, Managing Director of the International Monetary Fund. pic.twitter.com/bHMFLYE0Ud
— NEXTA (@nexta_tv) February 20, 2023
[_oembed_time_7b13b3af0837c08ab5147aa789a4c5e8] => 1677425975
[_algolia_sync] => 831462110002
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 649
[1] => 170
[2] => 221
)
[tags_name] => Array
(
[0] => гроші
[1] => ЄС
[2] => Україна
)
)
)
[model] => Array
(
[lang] => uk
[offset] => 20
[tax_query] => Array
(
[0] => Array
(
[taxonomy] => post_tag
[field] => id
[terms] => Array
(
[0] => 649
)
)
)
[afterLocker] => 0
)
[_model] => Array
(
[lang] => uk
[domains] => Array
(
[0] => economic
)
[offset] => 20
[tax_query] => Array
(
[0] => Array
(
[taxonomy] => post_tag
[field] => id
[terms] => Array
(
[0] => 649
)
)
)
[afterLocker] => 0
)
[domains] => Array
(
[0] => economic
)
[_domains] => Array
(
[economic] => 1
)
[status] => 1
[from_cache] =>
)
гроші (Сторінка 3)