Європейська комісія намагається переконати уряд Бельгії підтримати надання Україні мегакредиту на 140 млрд євро, який має стати фінансовою „подушкою” для Києва на найближчі три роки.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Politico.
За даними видання, сьогодні відбудеться один із вирішальних раундів консультацій: високопосадовці Єврокомісії хочуть переконати Бельгію, що всі фінансові та юридичні ризики використання російських активів уже враховані та мінімізовані.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер залишає питання відкритим, адже всередині країни триває складний бюджетний процес: уряд намагається узгодити скорочення видатків на 10 млрд євро.
На тлі внутрішньої нестабільності Бельгія побоюється, що може опинитися відповідальною за повернення коштів Москві, якщо юристи Кремля оскаржать використання заблокованих активів у судах.
Ще одна проблема – часовий фактор. Якщо Бельгія не змінить позицію, ЄС не зможе вчасно ухвалити пакет. У такому разі Києву доведеться покладатися на інші джерела фінансування або ризикувати опинитися без критично необхідних коштів навесні 2026 року.
Наразі дефіцит українського бюджету оцінюється приблизно у 60 млрд доларів на найближчі два роки, без урахування витрат на оборону.
За словами єврокомісара з питань економіки Валдіса Домбровскіса, юридичні ризики „обмежені”, а будь-які потенційні збитки для Бельгії будуть перекриті гарантіями від інших урядів ЄС. Водночас Брюссель вимагає від партнерів національних гарантій на суму понад 170 млрд євро „на всяк випадок”.
У разі позитивного рішення Єврокомісія планує вже найближчими тижнями внести законопроєкт щодо репараційної позики. Але якщо Європарламент також вимагатиме участі в процесі, це може суттєво затягнути ухвалення рішення та поставити під загрозу вчасну фінансову підтримку Києва.
У Норвегії зростають заклики серед партій щодо того, аби країна використала свій суверенний фонд розміром 1,8 трлн євро, щоб допомогти просунути застряглий кредит ЄС для України у розмірі 140 млрд євро.
Про це пише Euractiv, передає „Європейська правда”
П’ять норвезьких політичних партій Норвегії закликали Осло втрутитися, щоб подолати занепокоєння Бельгії щодо використання заморожених російських суверенних активів для фінансування репараційного кредиту для України на суму 140 млрд євро.
Як зазначається, лідери ЄС обговорили це питання 23 жовтня на саміті в Брюсселі, але не дійшли згоди, оскільки Бельгія наполягає, що інші країни ЄС повинні розділити юридичні та фінансові ризики, пов’язані з цим планом, перш ніж вона погодиться на його реалізацію.
Минулого тижня прем’єр-міністр країни Йонас Гар Стьоре доручив провести „повний перегляд” можливої участі Норвегії.
Як зазначається, багата на нафту Норвегія володіє найбільшим у світі суверенним фондом вартістю 1,8 трлн євро, куди входять приблизно 109 млрд євро, зароблених на стрімкому зростанні цін на газ у 2022 і 2023 роках після вторгнення Росії в Україну.
„Ми уважно стежимо за ситуацією і продовжуємо діалог з колегами з ЄС”, – заявила державна секретарка міністерства фінансів Норвегії Еллен Рейтан.
Ці коментарі з’явилися в той час, коли країни ЄС розглядають можливість використання заморожених активів Росії, а не власних бюджетів, для задоволення фінансових потреб Києва, які, за оцінками Міжнародного валютного фонду, становлять близько 55 млрд євро на найближчі два роки.
Речник Європейської комісії зазначив, що Брюссель має намір представити варіанти фінансування потреб України, але „на пізнішому етапі посилить дискусії з однодумцями та союзниками”.
Утім, наразі немає жодних ознак того, що Норвегія візьме на себе провідну роль у застряглому плані надання позики, хоча вона може приєднатися як один із кількох спонсорів.
„Норвезькі консерватори налаштовані позитивно, але це має відбуватися спільно з країнами ЄС”, – сказала колишня міністерка закордонних справ Іне Еріксен Серейде.
Європейська комісія направила державам-членам ЄС документ з пропозицією використати заморожені російські активи для фінансування нового кредиту для України обсягом 140 мільярдів євро.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на Politico, яке ознайомилося з документом
Ідею представили столицям країн напередодні зустрічі послів ЄС у п’ятницю, де вони готуватимуть підґрунтя для саміту європейських лідерів наступного тижня в Копенгагені.
Загальні контури цієї схеми обговорювалися неформально протягом кількох тижнів. Згідно з планами, Україна почне виплачувати кредит лише після того, як росія завершить війну та сплатить післявоєнні репарації.
І тоді ЄС компенсує витрати бельгійській фінансовій компанії Euroclear, яка зберігає заморожені російські активи.
Кредит Україні пропонують надавати траншами. Ці гроші можна буде використати як для „оборонного співробітництва”, так і для підтримки звичайних бюджетних потреб Києва.
Єврокомісія також запропонувала змінити правила продовження санкцій – перейти від одностайності до кваліфікованої більшості, щоб знизити ризик блокування процесу Угорщиною та повернення активів росії.
Цього тижня міністри фінансів країн „Великої сімки” обговорять в Італії законність використання 270 млрд євро заморожених російських активів як застави для надання Україні додаткового кредиту на суму 30 мільярдів євро.
Як зазначається, зустріч відбудеться у Стрезі, що на півночі Італії.
Видання пише, що дебати про те, як зробити заморожені російські державні активи доступними для України, зайшли в глухий кут понад рік тому, оскільки прихильники повного арешту активів, на відміну від заморожування, не змогли переконати керівників центральних банків або отримати достатню підтримку всередині G7.
Пропозиції щодо використання державних активів як застави для отримання кредиту є навіть моментом розбіжностей між США та Німеччиною.
Президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард минулого тижня висунула юридичні та економічні заперечення проти повного арешту активів, але США, за сильної підтримки Великої Британії, сповнені рішучості спробувати обійти ці заперечення.
Вашингтон хоче обійти її аргументи, заявивши, що заморожені активи не потрібно арештовувати чи конфісковувати, а натомість мобілізувати їх для надання Україні великого кредиту, відсотки за яким сплачуватимуться з річних прибутків заморожених російських активів. Арешт активів російського центрального банку і передача їх Україні як передплати за репарації зараз фактично виключені.
„Перехід від заморожування активів до конфіскації активів, розпорядження ними – це те, на що потрібно дивитися дуже уважно”, – сказала Лагард, додавши, що це „почне порушувати міжнародний правовий порядок, який ви хочете захистити, який ви хочете, щоб Росія і всі країни світу поважали”.
Сполучені Штати й Велика Британія спробують переконати європейських союзників погодитись на компромісний варіант. Вони пропонують замість відносно невеликих сум щороку (як планує Євросоюз) зібрати великий кредит або випустити облігації на суму близько 30 млрд євро. Відсотки за ними згідно з ідеєю платитимуть з доходу від заморожених активів.
Країни G7 могли б забезпечити облігації державними гарантіями, щоб заспокоїти приватних інвесторів, заявили офіційні особи на конференції з питань безпеки ім. Леннарта Мері в Таллінні на вихідних.
Використання активів російського центрального банку як застави буде оборотним заходом, поки Росія не виплатить репарації. Критики плану стверджують, що використання активу як застави означає володіння активом, що дорівнює конфіскації. ЄС з великими труднощами погодився на те, що частина відсотків від російських активів, заарештованих західними державами, може бути передана Україні.
Бельгія, де знаходиться брюссельський депозитарій цінних паперів Euroclear, є найбільшим власником заморожених російських державних активів на суму 191 млрд євро. Активи в Бельгії вже принесли 5 млрд євро інвестиційного доходу у 2022-23 роках.
Україна отримала від Світового банку 63 млн євро кредиту для фінансування виплат педагогам і держслужбовцям.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів.
Повідомляється, що гроші надані Міжнародною асоціацією розвитку (IDA) на пільгових умовах у рамках проєкту Світового банку „Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні” (PEACE).
Термін погашення кредиту – 10 років із чотирирічним пільговим періодом.
У міністерстві зазначають, що цим кредитом планується покрити вже виплачені зарплати за два місяці.
„Кошти буде спрямовано на часткове відшкодування видатків держбюджету, здійснених для забезпечення оплати праці працівників державних органів та педагогічних працівників за лютий та березень 2023 року”, – йдеться у повідомленні.
Кабінет міністрів затвердив постанову про запуск нової державної програми, яка дозволяє залучити до 60 млн грн пільгового кредиту підприємствам, які через війну втратили свої виробничі потужності.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду.
„Мова про потужності, які були зруйновані, пошкоджені або розташовані на окупованих територіях. Ця нова програма дозволить відновити роботу частини бізнесів. Кредит надаватиметься на інвестиційні цілі або на фінансування оборотного капіталу. Держава забезпечує до 80% тіла кредиту перед банком. Позика надається до 5 років. Нове або оновлене підприємство не може розташовуватися ближче, ніж за 50 кілометрів до лінії бойових дій. Ми знаємо, що в Україні є десятки та сотні бізнесів, які готові відновлювати роботу, інвестувати власні кошти, повертати працівників, але їм потрібна була додаткова підтримка від держави. Таку підтримку ми тепер будемо надавати”, – сказав він.
За його словами, триватимуть і дві інші урядові програми – виплати бізнесу, який наймає переселенців, і програма безповоротних грантів „єробота”.
„У рамках програми виплат за наймання переселенців уряд вже виплатив близько 150 млн грн. Йдеться про більш ніж 13 тисяч працівників, які отримали роботу. За програмою „єробота” вже видано понад тисячу грантів. 250 млн грн на мікробізнес. Ще 320 млн грн на створення майже 50 нових виробництв у сфері переробки. Це харчові та меблеві виробництва, обробка деревини та металу, виробництво електричного та машинного обладнання. Тобто вже зараз мова йде про створення тисяч нових робочих місць, і це тільки старт програми”, – сказав він.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
15 серпня Україна отримала 200 млн євро пільгового кредиту від Італійської Республіки.
Про це повідомила прес-служба Міністерства фінансів.
Згідно з умовами кредитного договору, кошти надаються за нульовою процентною ставкою на 15 років (з урахуванням пільгового періоду відстрочення погашення кредиту — 7,5 років).
„Отримані кошти будуть направлені на забезпечення видатків на заробітну плату педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти”, – повідомили у Мінфіні.
Нагадаємо, що кредитний договір було підписано 5 серпня між Україною в особі Міністра фінансів України як позичальником і Урядом Італійської Республіки в особі Міністра економіки та фінансів Італійської Республіки як кредитором.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
У суботу, 9 липня, Верховна Рада прийняла за основу закон №7441-1 щодо призупинення виплат та списання кредитів позичальникам, які взяли кредит на купівлю квартири чи машини, але втратили їх через бойові дії чи окупацію.
Про це нардеп Ярослав Железняк повідомив у Телеграмі.
Зазначається, що заморожування або анулювання кредитної заборгованості поширюватиметься на квартири, будинки та автомобілі в заставі за кредитом, якщо вони:
розташовані на тимчасово окупованих територіях, на територіях громад, де ведуться активні бойові дії, чи громад, які перебувають в оточенні (блокуванні), що підтверджується рішенням Кабміну;
пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів чи диверсій, спричинених військовою агресією росії, але які підлягають відновленню;
знищені внаслідок бойових дій, терактів чи диверсій, які спричинила російська агресія, тобто які не підлягають відновленню.
При цьому, дію закону хочуть поширити не лише на майно, яке перебуває в заставі за банківським кредитом, а й на нерухомість, яку позичальник придбав у забудовника на правах розстрочки чи з відстроченням платежу.
Термін для подачі заявок становить період дії в Україні воєнного стану плюс 3 місяці після дня його припинення.
[type] => post
[excerpt] => У суботу, 9 липня, Верховна Рада прийняла за основу закон №7441-1 щодо призупинення виплат та списання кредитів позичальникам, які взяли кредит на купівлю квартири чи машини, але втратили їх через бойові дії чи окупацію.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1657447980
[modified] => 1657405363
)
[title] => Рада ухвалила закон про призупинення виплат по кредитам на знищене майно
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=26419&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 26449
[uk] => 26419
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 26420
[image] => Array
(
[id] => 26420
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/158819-1-large.jpg
[original_lng] => 189113
[original_w] => 1080
[original_h] => 608
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/158819-1-large-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/158819-1-large-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/158819-1-large-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/158819-1-large-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/158819-1-large.jpg
[width] => 1080
[height] => 608
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/158819-1-large.jpg
[width] => 1080
[height] => 608
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/158819-1-large.jpg
[width] => 1080
[height] => 608
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1657394563:8
[_thumbnail_id] => 26420
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 2
[views_count] => 3511
[translation_required_done] => 1
[_oembed_23979624df69bc2fc339b4ed5a49c4f7] =>
the European Parliament just green lighted 5 billion euro in macro-financial assistance to #Ukraine. 534 for, 30 against, 26 abstentions. #Russia
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
Great news! Reconstructing Zahony will increase cargo flow from Ukraine to Hungary and further to EU. Thanks for doing what we agreed at #InnoTrans2022, @vitdavid. https://t.co/WxKm59yOut
Станом на 18 травня 11 317 аграріїв отримали кредитів на суму 28,1 млрд грн, із яких за програмою портфельних гарантій 80% – 18,63 млрд грн.
Про це повідомляє Міністерство аграрної політики та продовольства України.
За попередню добу було залучено 858 млн грн, за тиждень – майже 4 млрд грн кредитних ресурсів.
Відповідне фінансування надається для проведення посівної кампанії, а також для підтримки та активізації підприємницької діяльності в рамках програми „Доступні кредити 5-7-9”. Його отримують аграрії, що підпадають під визначення с/г товаровиробника. Максимально можлива сума кредиту – 60 млн грн під 0% із гарантією від Уряду України на рівні 80%.
Програму „Доступні кредити 5-7-9” реалізує Фонд розвитку підприємництва (ФРП). Єдиним учасником ФРП є уряд України в особі Міністерства фінансів України, що координує усі аспекти діяльності Фонду.
Держава анонсувала ще одну програму пільгового кредитування – Доступна іпотека на покупку житла буде видаватися за ставками від 5 до 7%. При цьому процентні ставки будуть фіксованими на весь період кредитування.
Про це повідомляє РБК-Україна, з посиланням на інтерв’ю одному з видань заявив міністр фінансів Сергій Марченко, передає прес-служба міністерства.
За його словами, буде створено спеціальну компанію, яку докапіталізуватиме уряд. Вона зможе забезпечити створення фінансово-кредитних механізмів, а також запустити іпотечне кредитування та фінансовий лізинг на житло на прийнятних умовах.
„Планується, що такі кредити будуть надаватися у сумі до 2 млн гривень за низькими відсотковими ставками, приблизно від 5 до 7% річних на термін від 60 до 240 місяців. Перший внесок – не менше 20%”, – зазначив Марченко.
Він також підкреслив, що передбачено ще й таку вимогу як не більш як 52 квадратних метрів на одну людину. Мова йде, в першу чергу, про первинний ринок житла.
„Другий напрямок – фінансовий лізинг на термін до 20 років з процентного ставкою близько 5% річних і без сплати першого внеску”, – додав Марченко, уточнивши, що це буде актуально для військових, поліцейських та інших службовців.
На першому етапі передбачається надати 12,5 тисячі іпотечних кредитів і купити 18,8 тисячі квартир у фінансовий лізинг.
