Міністр економіки Франції Бруно ле Мер у понеділок закликав МВФ надати Україні 15 мільярдів євро допомоги та посилити економічні санкції проти Росії напередодні фінансової зустрічі G20 цього тижня в Індії, пише французька Le Figaro.
„Окрім підтримки, яку надає Європа, крім підтримки, яку надають країни G7, важливо, щоб МВФ мобілізувався для України”, – сказав Бруно ле Мер, наголосивши на „сумних роковинах” війни в Україні.
„Ми працюємо над програмою МВФ для України, яка може становити майже 15 мільярдів євро протягом чотирьох років”, – сказав французький міністр.
Як повідомляє видання з посиланням на джерело в МВФ, Україна зможе просити фінансової підтримки, оскільки у МВФ вважають, що українська влада показала „тверду” роботу в межах Програми моніторингу.
За словами французького міністра, „економічні санкції є ефективними”, оскільки „вони дали змогу практично вдвічі скоротити доходи Росії від нафти, вони уможливили повністю порушити російські виробничі ланцюжки, особливо в таких стратегічних галузях, як авіаційна чи автомобільна”.
У п’ятницю, 24 лютого, у Бангалорі (Індія) відбудеться зустріч міністрів фінансів та керівників центробанків країн G20.
Раніше повідомлялося, що глава МВФ Крісталіна Георгієва перебуває у Києві. Україна та МВФ досягли домовленості щодо перегляду Програми моніторингу за участю Ради директорів. Наразі ці домовленості мають пройти затвердження керівництвом організації.
У межах проєкту «Армія відновлення» до виконання суспільно корисних робіт залучено майже 5 тис. безробітних українців.
Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки.
“На сьогодні до “Армії відновлення” залучено майже 5 тисяч безробітних у 10 областях. Ці люди отримують за виконання суспільно корисних робіт оплату в розмірі 6700 грн, що є більшим, ніж середня виплата допомоги з безробіття. Тож участь в цій програмі є вигідною для безробітних. Минулого року держава профінансувала виконання таких робіт на 29 млн грн. У 2023 році на це передбачено 104 млн грн”, – сказала заступниця міністра економіки Тетяна Бережна.
За її словами, перелік суспільно корисних робіт, які здійснюються в конкретному регіоні, залежить від його потреб. Безробітні можуть бути залучені до виконання робіт, які мають оборонний характер, робіт із ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру.
Лідерами в залученні безробітних до суспільно корисних робіт є Полтавська область – 1418 осіб, Сумська – 980 осіб, Київська – майже 900 осіб.
Як повідомлялось, в Україні запустили проєкт «Армія відновлення», який дозволяє повернути безробітних до економічно активного життя. Найчастіше людей залучають до укріплення дамб, розчищення узбережжя біля водойм та річок; заготівлі дров для населення; розвантаження гуманітарної допомоги; ремонтно-відновлювальних робіт у приміщеннях соціальної сфери; упорядкування, відновлення та благоустрою міст.
Падіння валового внутрішнього продукту (ВВП) України за підсумком 2022 року оцінюється на рівні 30,4% [±2%]. Ця оцінка співпадає з попередніми офіційними прогнозами уряду та НБУ.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу Мінекономіки.
“Протягом 2022 року економіка України зазнала найбільших за всю історію незалежності втрат, збитків та пошкоджень, які їй завдала РФ, масштабувавши 24 лютого по всій протяжності спільного кордону та з території Білорусії й окупованого Криму свій терор, розпочатий ще у 2014 році”, – заявила перший віце-прем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко.
При цьому у грудні падіння ВВП оцінено на рівні -34% [±2%], що є дещо кращим, ніж оцінки за листопад (падіння ВВП на рівні 37% [±2%]). Відповідно за IV квартал падіння оцінюється на рівні 35,5% [±2%], ураховуючи певну стабілізацію ситуації з енергопостачанням після обстрілів у листопаді.
“Втім подальші терористичні ракетні атаки з боку РФ завдали хоч і не критичних, втім пошкоджень (зокрема, енергетичній інфраструктурі), що продовжувало чинити тиск на настрої бізнесу та його активність”, – йдеться в повідомленні.
Падіння валового внутрішнього продукту України за підсумками 2022 року складе 32%, а не 50%, як прогнозували в лютому.
Про це повідомила очільниця Мінекономіки Юлія Свириденко, передає пресслужба відомства.
„За результатами 2022 року ми маємо набагато більш оптимістичні прогнози падіння економіки, ніж передбачалось у кінці лютого – не більше 32%. Український бізнес проявив значну гнучкість та витривалість, а нашим завданням як Уряду було підтримати його – кредитуванням, грантовими програмами на започаткування власної справи, а також підтримкою безробітних”, – сказала Свириденко.
„На наступний рік Мінекономіки прогнозує зростання ВВП на рівні 3,2%, адже ми впевнені, це буде рік перемоги”, – додала вона.
Очільниця Мінекономіки підкреслила, що зростання української економіки також залежить від рівня зайнятості населення та, відповідно, наповнення бюджету. Навіть в умовах війни, враховуючи руйнування підприємств і виїзд частини працездатного населення за кордон, Україні все одно вдається самостійно забезпечувати 50% надходжень до бюджету.
„Інші 50% – допомога міжнародних партнерів”, – наголосила Свириденко.
Заступниця Міністра економіки України Тетяна Бережна під час Польсько-Українського економічного форуму заявила, що як мінімум 5 мільйонів людей в Україні втратили роботу.
Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.
“Війна руйнує ринок праці України. Бойові дії тривають там, де було зайнято 10 мільйонів працівників. Щонайменше 5 мільйонів людей втратили роботу”, – зазначила Бережна.
За її словами через бойові дії країну покинули вже близько 7 мільйонів людей, що суттєво вплинуло на зростання рівня безробіття. Наразі одним з ключових пріоритетів роботи уряду є стабілізація та відновлення економіки, розвиток ринку праці й повернення додому наших громадян.
Заступниця міністра додала, що у сусідній Польщі зараз близько 1,5 млн українців нині перебувають за програмою тимчасово захисту.
Атаки росії на цивільну інфраструктуру та віялові відключення електроенергії можуть призвести до ще більшого скорочення ВВП України, ніж прогнозовані 35% у 2022 році.
Про це у Вашингтоні заявила міністр економіки Юлія Свириденко, повідомляє Reuters, передає Слово і діло.
На зустрічі з високопоставленими офіційними особами США Свириденко сказала, що Україна, як і раніше, потребуватиме іноземної фінансової допомоги, але водночас робить кроки для скорочення витрат.
Президент України Володимир Зеленський раніше казав, що Україні потрібно 38 млрд доларів, щоб покрити очікуваний дефіцит бюджету, і 17 млрд – щоб розпочати терміновий ремонт інфраструктури.
Свириденко зазначила, що ці суми ще не були переглянуті з урахуванням збитків, які росія завдала цивільній інфраструктурі з початку листопада та пов’язаних із цим перебоями з подачею електроенергії.
«Проблема у тому, що компанії не працюють. Якщо відключення електроенергії триватимуть протягом наступних кількох тижнів, ВВП може впасти ще більше», – заявила Свириденко. За оцінкою міністерства, обсяг виробництва у жовтні впав на 39% після скорочення на 35% у серпні-вересні.
За оцінками Мінекономіки, рівень безробіття в Україні на кінець 2022 року становитиме 30%.
Про це перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко сказала під час V українсько-німецького економічного форуму, передає Укрінформ.
„До кінця року ми очікуємо достатньо високий рівень безробіття – до 30%”, – сказала Свириденко.
Вона зазначила, що наразі одним із викликів для уряду є вирішення проблем із безробіттям, а саме – працевлаштування людей та повернення їх з-за кордону.
За словами Свириденко, уряд спрямовує всі свої зусилля на підтримку малого бізнесу.
„Питання працевлаштування має бути покрите опікою держави”, – зауважила Свириденко.
Міністр зазначила, що одним із викликів, які стоять перед Україною є стабілізація макроекономічної ситуації. Наразі інфляція в Україні складає 24,6%, та до кінця року очікується на рівні 30%, а падіння економіки прогнозується на рівні 30%.
„Для нас збереження нормального функціонування економіки – це завдання не менш важливе ніж отримання перемоги”, – сказала Свириденко.
Вартість палива в Україні не зростатиме після повернення акцизів завдяки падінню цін на нафту на світових ринках. Про це заявив перший заступник міністерства економіки Денис Кудін.
„На нашу думку, час для часткового повернення акцизів обрано вдало, оскільки на українському паливному ринку далася взнаки тенденція до зниження ціни. Відповідно ми сподіваємося, що паливні мережі зможуть включити податок в існуючу ціну без її збільшення. Зростання цін на нафтопродукти в найближчій перспективі ми не очікуємо”, – сказав він.
За його словами, повернення акцизу додає до ціни палива 3,5-4 гривні за літр, тоді як ціна на нафту за останні три місяці впала зі $120 до $88 за барель.
„Це дуже значне зниження. Світова економіка отримала велику інфляцію в основному за рахунок зростання цін на енергоносії. Уряди провідних країн світу зацікавилися цим питанням і почали шукати шляхи, як знизити ціну. У ринковій економіці є тільки один шлях – це збільшити обсяг пропозиції. Відповідно, на тлі заяв Саудівської Аравії про збільшення видобутку світові ціни пішли вниз”, – пояснив Кудін.
У Мінекономіки також не очікують найближчим часом на дефіцит палива.
„Ринок зараз повністю забезпечений паливом. Ми спостерігаємо навіть профіцит нафтопродуктів – оператори зуміли накопичити резерви та запаси, яких не вистачало у період дефіциту”, – додав він.
Минулого тижня Верховна Рада проголосувала за повернення акцизів у розмірі: бензин 100€/1000 літрів, дизель 100€/1000 літрів, біопаливо 100€/1000 літрів, газ 52€/1000 літрів.
[type] => post [excerpt] => Вартість палива в Україні не зростатиме після повернення акцизів завдяки падінню цін на нафту на світових ринках. Про це заявив перший заступник міністерства економіки Денис Кудін. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1664196600 [modified] => 1664192690 ) [title] => Мінекономіки України не очікує зростання цін на пальне після повернення акцизу [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=29820&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 29853 [uk] => 29820 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 29821 [image] => Array ( [id] => 29821 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/original-5.jpg [original_lng] => 239394 [original_w] => 1800 [original_h] => 900 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/original-5-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/original-5-300x150.jpg [width] => 300 [height] => 150 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/original-5-768x384.jpg [width] => 768 [height] => 384 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/original-5-1024x512.jpg [width] => 1024 [height] => 512 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/original-5-1536x768.jpg [width] => 1536 [height] => 768 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/original-5.jpg [width] => 1800 [height] => 900 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/original-5.jpg [width] => 1800 [height] => 900 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1664181890:8 [_thumbnail_id] => 29821 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [views_count] => 2911 [translation_required_done] => 1 [_oembed_23979624df69bc2fc339b4ed5a49c4f7] =>
the European Parliament just green lighted 5 billion euro in macro-financial assistance to #Ukraine. 534 for, 30 against, 26 abstentions. #Russia
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
Great news! Reconstructing Zahony will increase cargo flow from Ukraine to Hungary and further to EU. Thanks for doing what we agreed at #InnoTrans2022, @vitdavid. https://t.co/WxKm59yOut
З травня з боку бізнесу спостерігається рекордний запит на пільгове кредитування за державною програмою „Доступні кредити 5-7-9%”, що свідчить про прагнення підприємців якнайшвидше відновити діяльність.
Найчастіше кредитуються за програмою підприємства, що працюють в сфері сільського господарства (51,8%), торгівлі та виробництва (22,6%), промислової переробки (14%).
Серед регіонів лідерами за сумами укладених кредитних договорів є Львівська, Харківська, Дніпропетровська, Одеська, Київська області та м. Київ.
З початку дії програми підприємцям вже видано 42 476 кредитів на загальну суму 117,9 млрд грн. Серед них: антикризових кредитів – 58,5 млрд грн, на рефінансування попередньо отриманих кредитів – 26,4 млрд грн., на інвестиційні цілі – 10,3 млрд грн, на антивоєнні цілі – 5,6 млрд грн. Окрім того, понад 17 млрд грн кредитних коштів отримали аграрії на підтримку своєї діяльності.
На сьогодні участь в програмі приймають 42 банки, пише Економічна правда.
Зниження цін на товари на глобальних ринках, зміцнення гривні та останні рішення щодо ціноутворення у сфері ЖКГ зумовлюватимуть низькі показники інфляції щонайменше в першій половині 2020 року.
„Споживча інфляція за підсумками 2019 року уповільнилася до 4,1% і була близькою до нижньої межі цільового діапазону (5% ± 1 в. п.). Ключовим фактором, що створював дефляційний вплив на всі внутрішні ціни (як на споживчі, так і на цінові показники всього реального сектору економіки) було зміцнення обмінного курсу гривні до іноземних валют… У подальшому очікується, що зміцнення обмінного курсу гривні, зниження цін на сировинні товари на глобальних ринках та останні рішення щодо ціноутворення у сфері ЖКГ зумовлюватимуть низькі показники інфляції щонайменше в першій половині 2020 року. Загалом за рік показники інфляції будуть, ймовірно, нижчими порівняно з жовтневим прогнозом”, – йдеться в повідомленні.
У міністерстві зазначають, що зміцнення гривні мало вплив на внутрішні ціни як прямий ефект (зниження цін на товари, що є переважно імпортними), через те, що непрямий ефект (уповільнення зростання цін на вітчизняні товари та послуги). Також дефляційний вплив мали: достатність пропозиції харчової продукції, зниження цін на світовому ринку та жорсткі монетарні умови, зокрема високі процентні ставки у реальному вимірі. Все це разом переважило вплив з боку стійкого споживчого попиту та зростання заробітних плат.
Demonstrations in front of the government headquarters in Buenos Aires and several cities in Argentina yesterday against the rising cost of living, the government and the agreement reached with the IMF. Inflation exceeds 60% in the country. pic.twitter.com/uZTXKBoLcK