У понеділок, 1 вересня, президент Польщі Кароль Навроцький під час заходів з нагоди 86-ї річниці початку Другої світової війни заявив, що Варшава вимагатиме репарацій від Німеччини.
Про це повідомляє RMF 24.
«Щоб побудувати партнерство, засноване на фундаменті правди і добрих стосунків, ми повинні вирішити питання репарацій від Німеччини, яких я, як президент Польщі, однозначно вимагаю для загального блага», — сказав він.
Навроцький зазначив, що репарації не будуть «альтернативою історичної амнезії», але Польща потребує «справедливості, правди і чітких відносин із Німеччиною».
«Я вірю, що прем’єр-міністр і уряд Польщі підтримають голос президента на міжнародній арені, і ми разом із нашими західними сусідами побудуємо наше справжнє безпечне майбутнє», — наголосив президент.
Перед початком основних урочистостей Навроцький поклав квіти на цвинтарі солдатів польської армії на Вестерплатте в Гданську. Його супроводжували прем’єр-міністр Дональд Туск, маршал Сейму Шимон Головня і міністр оборони Владислав Косиняк-Камиш.
Традиційно ранкові заходи розпочалися о 4:45 зі звуку тривоги. Саме в цей час пролунали перші постріли Другої світової війни.
Безробітних українців в Німеччині можуть повністю позбавити допомоги в 2026 році, пише Bild.
Міністерство праці Німеччини оголосило про чергове заморожування соціальних виплат у 2026 році для 5,6 мільйона одержувачів допомоги, серед яких багато українських мігрантів.
За даними міністерства, самотня особа продовжить отримувати 563 євро на місяць, а виплати дітям залежать від віку: 357-471 євро.
Водночас міністр праці Бербель Бас запропонувала значно жорсткіші санкції для тих, хто не співпрацює з центрами зайнятості. За пропуск обов’язкових прийомів допомога скоротиться на 30%, а ті, хто відмовляється від запропонованої роботи, можуть бути повністю позбавлені виплат.
„Ми пропонуємо людям більшу підтримку на шляху до роботи, але тим, хто не співпрацює, ми значно ускладнимо це”, – заявила Бас.
Особливо це стосується українських безробітних, які отримують соціальну допомогу в Німеччині. Рішення набуде чинності після схвалення Кабінету міністрів 10 вересня, без необхідності погодження Бундестагом.
Зміни пов’язані з потребою коригувати соціальні виплати після зниження інфляції та перегляду стандартних ставок.
Німецька компанія Quantum Systems запустила в Україні секретні заводи з виробництва розвідувальних дронів Vector. Щомісяця випускають близько 80 безпілотників, оснащених штучним інтелектом і сенсорами для виявлення артилерії.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Politico.
Німецький виробник безпілотників Quantum Systems запустив в Україні мережу секретних заводів, де виготовляють розвідувальні дрони Vector.
Керуючий директор Quantum Systems Ukraine, на заході з випробування дронів, що проходив цього тижня на заході України Олександр Бережний заявив, що їх компанія є взірцем для наслідування того, як це робити.
„Ми всі є взірцями для обох сторін, тому що, хоча всі починають говорити про спільні підприємства, можливість виробляти тут і там, ми робимо це вже роками”, – наголосив він.
За три роки повномасштабної війни компанія відкрила низку цехів у різних регіонах України, паралельно розвиваючи виробництво у Німеччині, США та Австралії.
Станом на сьогодні в Україні випускають близько 80 дронів на місяць, тоді як у Німеччині – приблизно 120.
Vector – один із перших безпілотників, які Україна отримала у 2022 році. Нова версія оснащена штучним інтелектом та акустичним датчиком WASP, що дозволяє визначати артилерію ворога за звуком з великої відстані. Дрони вже проходять випробування спільно з українським ракетно-артилерійським командуванням.
Представники компанії кажуть, що саме війна в Україні стала головним полігоном для розвитку дронових технологій.
„Увесь розвиток індустрії дронів відбувається на Донбасі, а не в Кремнієвій долині”, – зазначив директор з розвитку бізнесу Quantum Маттіас Лена.
Водночас виробництво в Україні пов’язане з ризиками, адже російські ракети регулярно намагаються вдарити по оборонних підприємствах. Тому Quantum розосереджує свої потужності по країні та тісно співпрацює з європейськими заводами.
Німецький концерн Rheinmetall відкриє найбільший в Європі завод з виробництва боєприпасів поблизу німецького Ганновера.
Про це пише Bloomberg.
Генеральний директор Rheinmetall Армін Паппергер, міністр фінансів Німеччини і віцеканцлер Ларс Клінгбайль, міністр оборони Борис Пісторіус і генеральний секретар НАТО Марк Рютте планують взяти участь в офіційному відкритті заводу в Унтерлюссі поблизу Ганновера в середу, 27 серпня.
Rheinmetall розпочав будівництво заводу на початку 2024 року, він мав відкритися наприкінці весни або на початку літа цього року.
Завод з виробництва боєприпасів розпочав пробну експлуатацію у другому кварталі 2025 року і матиме потужність до 350 тисяч набоїв на рік, коли повністю запрацює з 2027 року.
Новий завод складається з двох будівель: одна призначена для виробництва 155-мм артилерійських снарядів, а друга – для завантаження, складання та пакування.
Обсяг інвестицій становить близько 500 млн євро, а на підприємстві буде створено понад 500 робочих місць. Rheinmetall також планує з 2026 року виробляти на заводі ракетну артилерію.
Німеччина зобов’язалась надавати Україні дев’ять мільярдів євро фінансової допомоги щорічно протягом найближчих років.
Про це на зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським заявив німецький віцеканцлер Ларс Клінгбайль.
До того Клінгбайль обговорив із міністром фінансів України Сергієм Марченком продовження та варіанти підтримки України.
«Як міністр фінансів, я наголосив, і це також було погоджено Федеральним урядом, що ми зобов’язуємося підтримувати Україну в найближчі роки, витрачаючи 9 мільярдів євро щорічно», – сказав він.
В разі ухвалення відповідного законопроєкту, щомісячні виплати для українських біженців в Німеччині скоротяться на 100 євро. Ці зміни стосуватимуться осіб, що приїхали до країни з квітня цього року.
Уряд Німеччини розробив законопроєкт, який передбачає скорочення державних виплат для новоприбулих українських біженців. Про це у середу, 6 серпня, повідомляє Reuters.
Зазначається, що згідно з документом, українці, які прибувають до Німеччини з 1 квітня 2025 року, більше не отримуватимуть „допомогу для громадян”, натомість їм виплачуватимуть меншу допомогу відповідно до Закону про пільги для шукачів притулку.
Очікується, що ухвалення закону зменшить щомісячні виплати для кожного українського біженця в Німеччині на 100 євро.
Наразі в Німеччині проживає приблизно 1,25 мільйона українських біженців. З них близько 21 тисячі вперше прибули до країни у період з 1 квітня по 30 червня 2025 року.
Законопроєкт ще має бути схвалений урядом Німеччини та верхньою палатою парламенту, перш ніж набуде чинності.
З виходом на пенсію покоління бебі-бумерів пенсійні фонди зазнають значного навантаження, тому Німецький інститут економічних досліджень (DIW) виступив з новою пропозицією.
Німецька пенсійна система опинилася під серйозним тиском. Експерти інституту з Берліна запропонували запровадити так званий Boomer-Soli, тобто солідарний податок, який дозволив би полегшити тягар, спричинений великою кількістю представників покоління бебі-бумерів (людей, народжених у 1946–1964 роках), які досягають пенсійного віку. Метою ініціативи є забезпечення стабільності пенсійної системи таким чином, щоб вона не створювала додаткового навантаження на молодші покоління, пише німецька газета Welt.
За даними DIW, запропонована реформа може бути реалізована у двох можливих варіантах, кожен з яких спрямований на перерозподіл між членами старшого покоління.
Одним із рішень є введення спеціального податку Boomer-Soli, котрий буде застосовуватися до пенсій та доходів у похилому віці, що перевищують певний рівень.
Цю ініціативу можна було б реалізувати відносно швидко. Отримані кошти надходили б не до загального бюджету, а до цільового окремого фонду. Він використовувався б виключно для перерозподілу доходів у похилому віці. Згідно з проєктом, були б також введені межі податкової пільги, тому платили б переважно особи, які належать до найвищої п’ятої частини за рівнем доходів.
Згідно з іншою пропозицією, майбутні пенсійні права можна було б розподілити більш справедливо: збільшити нижчі пенсії, а вищі – зменшити. Однак це рішення можливо реалізувати лише в довгостроковій перспективі.
«У найближчі роки потрібно провести сміливі та комплексні пенсійні реформи», – пишуть експерти DIW. Збереження функції пенсійного забезпечення, гарантування гідного рівня життя в літньому віці та фінансування системи одночасно становлять величезний виклик. Важливим елементом цього рішення може стати спеціальний податок на доходи в літньому віці.
У найближчі тижні CDU/CSU та SPD хочуть прийняти рішення щодо забезпечення рівня пенсій у майбутньому. Крім того, вони планують створити нову комісію з пенсійної реформи, яка розроблятиме довгострокові пропозиції для забезпечення стійкості системи. Про створення такої комісії урядова коаліція вже домовилася в коаліційній угоді.
Представники уряду Німеччини підписали перший контракт на фінансування далекобійної зброї для України. Йдеться про понад 500 дронів-камікадзе Антонов-196 «Лютий» із дальністю до 1200 км.
Про це повідомляє Welt.
Ці ударні безпілотники несуть вибухові заряди вагою близько 50 кг. Найближчими місяцями дрони вже будуть готові до використання.
Як зазначає Welt, під час ударів по цілях у російському тилу в ніч проти 1 липня Україна, ймовірно, використала саме безпілотники типу АН-196.
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль під час свого першого візиту в Україну 30 червня підтвердив розширення співпраці у сфері озброєння.
«Німеччина продовжить посилювати військову підтримку України. Ми хочемо створити нові спільні підприємства, щоб Україна могла швидше і в більших обсягах виробляти засоби для власної оборони, адже ваші потреби є величезними», – заявив Вадефуль.
У Міністерстві оборони Німеччини на запит Welt підтвердили, що уряд взяв на себе фінансування виробництва далекобійного озброєння в Україні, але не уточнили ані типу зброї, ані строків чи обсягів фінансування.
У травні за океаном також запровадили мито на автозапчастини. Митна війна настільки болюча для німецької автомобільної промисловості, що теперїї представники сподіваються лише на угоду.
За даними інформаційних агентств, у квітні через американські мита додаткові витрати німецької автомобільної промисловості оцінювалися в пів мільярда євро.
У повідомленнях MTI, Reuters і TACC ідеться, що американські мита лише у квітні могли спричинити додаткові витрати німецької автомобільної промисловості в розмірі близько 500 мільйонів євро. Про це в інтерв’ю медіагрупі Funke розповіла голова Німецької асоціації автовиробників (VDA) Хільдегард Мюллер.
Вона не тільки повідомила, що, за їхніми розрахунками, у квітні німецькі виробники – експортери до США могли мати близько пів мільярда євро додаткових витрат, але й нагадала, що в травні за океаном також було введено мито на автомобільні запчастини.
В інтерв’ю керівниця VDA звернула увагу на важливість німецької автомобільної промисловості для американської економіки.
«Наші автовиробники та постачальники забезпечують роботою майже 140 тисяч людей у США, де минулого року було вироблено понад 840 тисяч автомобілів, з яких майже половину експортовано», – перерахувала вона.
Хільдегард Мюллер з оптимізмом заявила, що очікує на укладення угоди між німецькими автовиробниками та Сполученими Штатами щодо мит, запроваджених Вашингтоном. Водночас голова VDA додала, що наразі не ясно, коли буде укладено угоду та які пункти вона міститиме.
