Усі ці кошти без виключення спрямують на фінансування зарплат захисникам і захисницям України.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що за рахунок змін до Податкового кодексу держава додатково отримає до кінця року 8 млрд грн.
„З 1 грудня набувають чинності зміни до Податкового кодексу. За рахунок цього в поточному році держава додатково акумулює 8 млрд грн, а наступного року – 140 млрд грн”, – зазначив глава уряду.
За його словами, усі ці кошти без виключення спрямують на фінансування зарплат захисникам і захисницям України.
Шмигаль додав, що загалом у 2025 році на оборону витратять 2,23 трлн грн, з яких 1,16 трлн грн – це грошове забезпечення військовослужбовців.
Планів підвищення податку на додану вартість в Україні нині немає, хоча раніше таку ймовірність і обговорювали з міжнародними партнерами.
Про це сказав на пресконференції міністр фінансів Сергій Марченко, передає Укрінформ.
За словами урядовця, під час консультацій з міжнародними партнерами України, зокрема, з представниками МВФ, питання зміни розміру ПДВ обговорювали. Але завдяки ухваленню реалістичного бюджету на наступний рік зараз про такий сценарій не йдеться.
„Так, питання порушувалося. Так, були домовленості про те, за яких умов ми повернемося до ідеї підняття податку на додану вартість. Зокрема, передбачалося: якщо видатки на 2025 рік між першим і другим читанням бюджетного законопроєкту суттєво збільшаться, джерелом їх покриття буде підвищений ПДВ. При цьому ми були переконані, що підстав для значного підвищення податків немає. Тому й пішли на таку домовленість”, – розповів Марченко.
За його словами, таку умову не вносили до жодної із програм співпраці України з партнерами як структурний маяк чи критерій для оцінювання. І після ухвалення реалістичного бюджету на наступний рік необхідності ухвалення якихось рішень стосовно ПДВ немає.
Водночас урядовець визнав, що, з огляду на непрогнозованість ситуації, передовсім у зоні бойових дій, остаточно це питання з порядку денного не зникло.
„Воно (питання про підвищення ПДВ. – Ред.) постійно виникатиме. Від того, як ми виконуємо інші зобов’язання, наскільки зважену фіскальну політику втілюємо, залежатиме й актуалізація цього питання. Але якщо у нас буде все добре з доходами, якщо податки, які ми вже підвищили (підписані Президентом зміни до Податкового кодексу – ред.), продемонструють ефективність, якщо виконуватимемо всі зобов’язання, якщо не буде необхідності різко збільшувати видатки, думаю, ми не порушуватимемо питання про підвищення ПДВ. Принаймні, таких планів немає”, – запевнив глава Мінфіну.
Президент України Володимир Зеленський підписав Закон № 11416-д „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану”.
збільшення податків для 1, 2, 4 груп ФОП, для них встановлюється військовий збір розміром 10%;
запровадження авансових внесків для АЗС;
встановлення 1% податку від прибутку доходів для ФОПів 3 групи;
встановлення 25% податку від прибутку для небанківських фінансових установ;
помісячна звітність щодо ПДФО.
Народний депутат Ярослав Железняк зазначив, що президент понад 40 днів не підписував закон, що призвело до збитків.
„Якщо рахувати, що кожен день без закону коштував 270+ млн грн для бюджету, то ось ці 44 дні затримки = -12 млрд грн для бюджету армії”, – написав він.
Українські біженці, які прибули до Чехії, рятуючись від війни, уже сплачують більше податків до державної скарбниці, ніж отримують допомоги. Таким чином наші співвітчизники збільшили бюджет країни на 5,7 мільярда крон.
Від українських біженців, які перебувають у Чехії, до державної скарбниці кожного кварталу надходить дедалі більше коштів. За 9 місяців 2024 року сума сплачених ними податків і зборів уже на 5,7 мільярда крон перевищила суму соціальної підтримки, яка виплачується українським біженцям (1 крона – приблизно 1,6 грн). Про це повідомив Якуб Августа, речник міністерства праці та соціального захисту Чехії.
Уперше профіцит виник у третьому кварталі 2023 року. З моменту повномасштабного вторгнення російської армії в лютому 2022-го Чехія надала українським біженцям допомогу на загальну суму 20,7 мільярда крон. Ця сума зменшується з кожним роком. У 2022-му вона становила 8,7 мільярда крон, у 2023-му – 6,96, а в кінці серпня цього року – 4,99.
Допомогу наразі отримує лише чверть українських біженців
Зменшується й кількість тих, хто отримує допомогу. У серпні минулого року було виплачено 96,5 тисячі одиниць грошової допомоги, а в серпні 2024-го – лише 51,4 тисячі. На сьогодні тільки чверть українців претендує на щомісячну допомогу, яка в середньому становить 7966 крон на людину.
Наразі зареєстровано близько 150 тисяч робочих місць, створених українськими громадянами в Чехії, більшість з яких не вимагає вищої освіти. Чехія з населенням близько 10,5 мільйона осіб – одна з тих держав, які прийняли найбільше українських біженців у пропорційному до населення відношенні. На сьогодні в країні зареєстровано 383 тисяч громадян України, з них 95 тисяч – віком до 18 років, 16 тисяч – пенсіонери.
У Національному банку України не відкидають впровадження нових податкових ініціатив у разі виникнення додаткових потреб бюджету.
Про це йдеться у звіті Національного банку України за жовтень 2024 року, пише ЕП.
Так, в основі припущень макропрогнозу – проєкт законодавчих змін щодо підвищення ставок окремих податків (зокрема військового збору, податку на прибуток банків та небанківських фінансових установ та інші) та ухвалені раніше зміни щодо перегляду ставок акцизних податків.
Як ідеться у звіті, у разі виникнення додаткових потреб бюджету джерелом їхнього покриття можуть бути підвищення ставок чинних чи введення нових податків.
Такі ініціативи, за даними Нацбанку, можуть мати різний вплив на інфляцію, залежно від їхніх параметрів.
Зазначається, що потенційне зростання податків на споживання (зокрема ПДВ) містить більше короткострокових проінфляційних ризиків, оскільки їхнє підвищення одразу відобразиться на споживчих цінах.
Також у Нацбанку зазначили, що прямі податки мають здебільшого нейтральний ефект, оскільки проінфляційний вплив від більших бюджетних видатків компенсує обмеження приватного споживання.
Українська контент-мейкерка на платформі OnlyFans сплатила понад 13,2 млн грн податків у державний бюджет після перевірки, яку провела Державна податкова служба (ДПС) України, обробляючи інформацію про доходи українських громадян з міжнародних джерел.
Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань податкової та фінансової політики Данило Гетманцев.
„Так, органами Державної податкової служби України залучено до декларування громадянку „С”, яка одержала доходи за створення платного контенту на інтернет-платформі Only Fans. Від громадянки до бюджету надійшло понад 13,2 млн грн податку на доходи фізичних осіб та військового збору”, – написав він.
За словами Гетманцева, сплата податків – це конституційний обов’язок кожного громадянина. Відповідно до законодавства, за умисне ухилення від сплати податків передбачена кримінальна відповідальність.
„Раджу якнайшвидше самостійно задекларувати свої доходи всім українцям, хто отримував іноземні доходи від електронних платформ. Адже відповідні відомості наявні у ДПС. Разом з тим, відповідно до статті 212 КК України умисне ухилення від сплати податків є кримінальним правопорушенням”, – підкреслив голова фінкомітету.
Цей випадок став прецедентом і заохоченням для інших українців, які отримують доходи від іноземних платформ, самостійно подавати податкові декларації.
Українська влада в листі про наміри до керівництва МВФ заявила про готовність підвищити податок на додану вартість (ПДВ) у разі потреби. У фонді також вважають це основним ресурсом додаткових доходів бюджету.
„Ми готові оперативно вжити додаткових податкових заходів, коли виникне така необхідність” – йдеться у листі.
Як наголошується в документі, на даному етапі простір для маневру влади України в рамках поточного пакету ресурсів жорстко обмежений.
„Тому для забезпечення виконання бюджету ми реагуватимемо на дефіцит доходів або нові потреби у видатках підвищенням податків. Ми розглядаємо підвищення основної ставки ПДВ як найбільш ефективне потенційне джерело додаткових доходів на даному етапі, і це є центральним для нашого планування на випадок непередбачених обставин”, – додали в уряді України.
Крім того, експерти МВФ у своїх рекомендаціях відзначили, що бюджетний процес в Україні проходить у надзвичайно складних та невизначених обставинах.
„Нещодавній податковий пакет, хоч і забезпечує настільки необхідне збільшення доходів, залишається значно меншим за початковий проєкт, представлений до парламенту, який передбачав ширше застосування військового податку, вище оподаткування АЗС та зусилля щодо обмеження права на спрощене оподаткування”, – йдеться у меморандумі.
Поточний проєкт податкового пакету залишає менші буфери у бюджеті 2025 року для поглинання потенційних шоків, особливо після значних внутрішніх запозичень, які матимуть місце до кінця 2024 року.
„Отже, якщо виникнуть непередбачені потреби у витратах та/або доходи почнуть відставати, влада зобов’язалася запровадити додаткові податкові заходи, які дозволять зберегти дефіцит керованим та компенсувати вплив будь-якого шоку на борг. Враховуючи значні та невідкладні потреби, підвищення основної ставки ПДВ було б найбільш доцільним, оскільки воно є ефективним, має ширшу базу, яка може охопити неформальний сектор, і повністю розподіляється до загального фонду державного бюджету”, – додали експерти фонду.
Оновлений Меморандум із МВФ підписали президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Денис Шмигаль, міністр фінансів Сергій Марченко та голова НБУ Андрій Пишний. Він містить добровільні зобов’язання влади країни здійснити певні кроки.
Одна з поправок встановила військовий збір для військових на рівні 1,5% (пропонували 5%). Загалом же законопроєкт (у версії після комітету):
збільшує військовий збір з 1,5% до 5%
розширює військовий збір для ФОП
передбачає сплату банками 50% від цьогорічного прибутку
збільшує МПЗ для земель
передбачає сплату 25% прибутку фінустановами
впроваджує помісячну звітність з ПДФО (з січня 2025) – раніше говорили, що це потрібно для „економічного бронювання”
збільшує ренти на видобуток щебня
звільняє від оподаткування кешбек
Серед „слуг народу” за проголосували 192 депутати, „Платформи за життя і мир” – 18, один з „Голосу”, 13 з „Відновлення України”, чотири з „За майбутнє” і 15 „Довіри”.
Народний депутат Ярослав Гончаренко припустив, що закон можуть переголосовувати, бо одна зі „збитих” поправок – це близько десяти сторінок тексту.
З 1 жовтня в Україні, ймовірно, запровадять нові податки. Законопроект, що стосується цих змін, планують ухвалити в середині жовтня, що означає, що нововведення можуть вступити в силу з „заднім числом”.Про це пише Руслан Кисляк у виданні РБК-Україна.
Хто та які податки буде змушений платити в нових умовах, а також як це відіб’ється на фінансовому стані українців.
В умовах значної нестачі коштів для фінансування Збройних Сил державні органи планують підвищити окремі податки з жовтня. 17 вересня парламент ухвалив законопроект (№ 11416-д) у першому читанні. Очікується, що документ розглянуть у другому читанні до середини жовтня, і у випадку його схвалення, нові податкові норми можуть почати діяти з 1 жовтня.
Цей крок має на меті додатково зібрати 58 млрд гривень у 2024 році та ще 137 млрд у 2025 році. Основним джерелом надходжень стане збільшення військового збору з доходів громадян з 1,5% до 5%. Міністерство фінансів прогнозує, що це принесе 27,3 млрд гривень у 2024 році та 107,7 млрд у 2025 році. Які витрати понесуть українці?
Збільшення військового збору означає, що з офіційних зарплат найманих працівників зростуть податкові відрахування на 3,5 відсоткових пункти. Податок на доходи фізичних осіб залишиться на рівні 18%. Не планується підвищення єдиного соціального внеску, що становить 22%. Таким чином, з кожної тисячі гривень зарплати, яка нараховується працівникові, буде сплачуватися 23% податків, або 230 гривень.
Підвищена ставка військового збору також буде поширюватися на процентні доходи за депозитами, що призведе до збільшення податку з 19,5% до 23%.
З жовтня запроваджується військовий збір у розмірі 1% для підприємців, які сплачують єдиний податок третьої групи. Це означає, що такі ФОПи будуть сплачувати додаткові 1% від доходу. Зараз, сплачуючи 5% єдиного податку, вони платитимуть з кожної тисячі гривень 60 гривень замість 50.
Також для ФОПів першої, другої та четвертої груп запроваджується військовий збір у розмірі 10% від мінімальної заробітної плати, що складе 800 гривень на місяць.
Ці зміни заплановані для забезпечення бюджету додатковими 1,7 млрд гривень у 2024 році та 7,8 млрд у 2025-му.
У 2024 році для банків встановлять ставку податку на прибуток у розмірі 50%. Це рішення має на меті забезпечити додаткові надходження до державного бюджету в обсязі 27 млрд гривень. Як це вплине на звичайних українців, поки що невідомо. В першу чергу це торкнеться доходів самих банків, які зобов’язані будуть сплачувати 50% податку на прибуток замість 25%, що може призвести до змін у тарифах та процентній політиці банків, включаючи комісії та відсотки за депозитами і кредитами. Однак безпосередньо на податкові зобов’язання та доходи населення це вплине незначно.
Ще одним нововведенням стануть щомісячні авансові внески з податку на прибуток для підприємств, які займаються роздрібною торгівлею пальним. Це може забезпечити бюджету 1 млрд гривень у 2024 році та 4,3 млрд у 2025-му. Цей вид оподаткування дасть змогу контролювати надходження до бюджету, хоча на доходи населення це не вплине. Водночас, деякі автозаправні станції можуть підвищити ціни на пальне, що може призвести до зростання споживчих цін, хоча точні прогнози наразі важкі.
Також очікується перехід на місячний податковий період для звітності про доходи, що потрібен для впровадження економічного бронювання. Це не матиме прямого впливу на податкові зобов’язання чи доходи українців, але ускладнить процес адміністрування податків, оскільки бухгалтерам доведеться щомісяця подавати звітність до Податкової служби.
