Нові імпортні мита США дестабілізують світову торгівлю, змушуючи клієнтів відкладати замовлення і знижуючи попит у секторі хімічної промисловості, який намагається оговтатися після енергетичної кризи 2022 року.
Як зазначається, хімічна галузь є четвертою за обсягом експорту в ЄС після машинобудування, автомобілебудування та фармацевтики. Саме це промисловість вже кілька років потерпає від високих витрат на виробництво через різке зростання цін на газ та електроенергію після російського вторгнення в Україну.
Слабкий попит у ключових індустріях змусив частину компаній закривати підприємства. Сектор стикається зі скороченням замовлень і падінням прибутків. За даними LSEG, очікується, що прибутки європейських хімічних компаній у третьому кварталі будуть на 5% нижчими після 22%-го падіння у другому кварталі.
«Після енергетичної кризи ми сподівалися на стабільне відновлення обсягів і маржі в хімічному секторі Європи. Але тарифи, тиск на ціни та жорстка конкуренція з Азії створюють токсичну суміш», – зазначив аналітик Metzler Research Томас Шульте-Форвік.
Повідомляється, що крупні компанії, як BASF, Brenntag і Lanxess, частково захищені завдяки присутності у США, проте навіть вони змушені скорочувати прогнози та відкладати закупівлі через обачну поведінку клієнтів.
Водночас, Євросоюз планує пришвидшити ухвалення законодавства про скасування мит на промислові товари США, що має полегшити умови для експорту та стабілізувати сектор.
У липні виробничий сектор росії показав найгірші результати за понад два роки.
Про це пише Reuters.
Індекс ділової активності (PMI) знизився до 47,0 пункту, порівняно з 47,5 у червні. Це вже друге суттєве падіння поспіль і сигналізує про спад у секторі: показник нижчий за 50 означає зниження активності.
Компанії повідомляють про значне погіршення ситуації — попит падає, клієнти стикаються з фінансовими труднощами, зростає затримка платежів. Через це зменшуються як обсяги виробництва, так і кількість нових замовлень.
Попри мілітаризацію економіки та масові державні замовлення після початку війни проти України, зростання промислового виробництва в рф почало сповільнюватися. Центральний банк намагається стимулювати економіку, знизивши ключову ставку до 18%, але кредити залишаються рекордно дорогими.
Особливо різко зменшилась кількість нових замовлень — це найглибше падіння з березня 2022 року. Хоча експортні замовлення дещо зросли, загальний рівень ділової довіри серед компаній упав до мінімуму за майже три роки.
Підприємці зберігають обережний оптимізм, сподіваючись на нові інвестиції та модернізацію, однак загальний настрій послаблює економічна нестабільність і зниження купівельної спроможності населення.
Комплекс оборонного виробництва в Україні розширився за останні роки приблизно в шість разів, що стало можливим, головним чином, завдяки інвестиціям ззовні.
Про це держсекретар США Ентоні Блінкен заявив у середу під час пресконференції в Києві, передає Укрінформ.
„Оборонно-промислова база України зросла вшестеро за останні пару років. Це результат колосальних інвестицій, які були зроблені багатьма із нас”,- підкреслив Блінкен.
Він зазначив, що це працює на довгострокові інтереси України, що є дуже важливим, оскільки „одним із показників успіху України є здатність міцно стояти на власних ногах, у військовому, а також економічному, демократичному та військовому плані”.
Блінкен підкреслив, що інвестиції в оборонно-промислову базу „є найкращим способом гарантувати, що агресія РФ не повториться, і що Україна матиме можливості стримувати агресію, а в разі потреби, й захистися від неї”.
У цьому зв’язку він висловив переконання, що компанії в усьому світі бачать Україну як „дуже привабливе місце для інвестицій, навіть попри продовження агресії”.
Згідно з заявою голови Федерації роботодавців України Дмитра Олійника, закон „Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення” №11355, прийнятий Верховною Радою, може значно послабити українську промисловість протягом наступних 10 років, якщо не будуть внесені зміни. Як повідомляє РБК-Україна, Олійник підкреслив, що закон зобов’язує підприємства або модернізувати свої промислові установки до європейських стандартів за 10 років, або припинити їх діяльність.
Це викликає стурбованість, оскільки невідомо, скільки триватиме війна та коли з’являться інвестиції для модернізації. Олійник зазначив, що закон передбачає менш сприятливий період для екологічної модернізації, ніж у ЄС. За його словами, цілі галузі економіки, які не зможуть за 10 років створити нове виробництво відповідно до норм ЄС, будуть змушені закритися.
Перебудувати з нуля або закритися
У сучасних умовах війни, невизначеності та браку фінансування, бізнес змушений брати на себе обов’язок повністю перебудувати агрегати або закрити їх. Законопроєкт містить лише загальні положення без конкретних вказівок щодо того, як українські підприємства можуть отримати фінансування чи вести будівельні роботи в умовах воєнних дій і відключень електроенергії.
Також Олійник зазначив, що директива ЄС діє більше 14 років, і досі є установки, які працюють за застарілими нормативами викидів, отримуючи підтримку від держави та пільгове фінансування для модернізації.
Окрім того, Олійник підкреслив, що такі галузі промисловості, як коксо-хімічні заводи, машинобудування, енергетика, цементна та хімічна промисловість знаходяться під загрозою закриття. Великі бізнес-асоціації неодноразово зверталися до екологічного комітету з проханням продовжити термін дії спеціальних дозволів принаймні до 15 років, але безуспішно.
Олійник вважає, що замість підтримки української промисловості та збереження робочих місць, екологічний комітет фактично створив ситуацію невизначеності для багатьох місцевих громад, де велика промисловість є основним містоутворюючим фактором.
Нереальні строки й дозволи
Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на „ЕкоПолітику”, закон про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення, прийнятий Верховною Радою у середині липня, викликав хвилю критики серед експертів та активістів. Основні застереження стосуються нереалістичних термінів модернізації промисловості, економічного тиску на підприємства, та ігнорування реалій воєнного часу в Україні.
Закон передбачає 7 років для впровадження найкращих доступних технологій та методів управління (НДТМ) на існуючих підприємствах і 10 років для виведення застарілих установок з експлуатації. Європейська Бізнес Асоціація звернулася до влади з проханням скасувати часові обмеження для впровадження НДТМ і збільшити термін для виведення установок до 15 років.
Генеральний директор „Центру Екології та Розвитку Нових технологій” Владислав Антипов зазначив, що навіть у стабільній Європі перехід на НДТМ здійснювався понад 20 років. Тому строк у 7 років для України виглядає нереалістичним.
Зазначається, що вітчизняні підприємства будуть зобов’язані провести значну кількість підготовчих дій та інвестицій для отримання інтегрованого дозволу до жовтня 2028 року. Це може стати серйозним тягарем для бізнесу, особливо в умовах війни, коли фінансові ресурси обмежені, а економічна стабільність перебуває під загрозою.
В „ЕкоПолітиці” зазначають, що багато українських галузей працюють на межі рентабельності або „в мінус”. Підприємства не мають власних коштів для масштабних інвестицій, а залучити іноземне фінансування для заводів у зоні воєнних дій практично неможливо.
Експерти також підкреслюють, що закон не враховує реалії воєнного стану. Вони пропонують відтермінувати набрання чинності закону до завершення воєнного стану. Президентка Асоціації професіоналів довкілля Людмила Циганок висловила занепокоєння через чіткі дедлайни, включені в законопроєкт №11355, без урахування можливого завершення війни.
Таким чином, експерти наполягають на необхідності внесення змін до закону, щоб уникнути значних економічних проблем для української промисловості у непростих умовах, що склалися.
Україні за останній місяць вдалося подвоїти виробничі потужності оборонно-промислового комплексу.
Про це повідомив міністр із питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін в інтерв’ю PAP.
Глава Мінстратегпрому не став називати конкретних цифр щодо військового виробництва, проте зазначив, що Україна працює над розширенням промислових комплексів озброєння.
Водночас Камишін зазначив, що на даний момент упор робиться на виробництво ракет.
«Передусім ми будуємо міць України як виробника зброї. Ми вже маємо перші успіхи, я не можу більше розкривати, але найбільший акцент робиться на виробництві ракет», – сказав Камишін.
Україна працює над розбудовою потужного оборонно-промислового комплексу, щоб виробляти зброю західних зразків на своїй території.
Про це сказав президент Володимир Зеленський це під час виступу у Верховній раді з нагоди Дня Конституції України.
Він заявив, що Україна, попри повномасштабне вторгнення рф, відновила виробництво гармат і снарядів, а також впровадила натовські стандарти в озброєнні.
«Зараз, у час такої війни, ми створили фактично з нуля виробництво снарядів для артилерії, власні гармати. Ми відновили виробництво 122-го та 125-го калібру, інших калібрів. Ми починаємо заміну виробництва 152-го калібру на 155-ий калібр західного стандарту», – розповів глава держави.
Проте власного виробництва гармат і снарядів поки що недостатньо, тому Україна потребує підтримки партнерів.
Також президент додав, що Україна працює над розбудовою потужного оборонно-промислового комплексу, який забезпечить потреби армії та флоту, а також створить повітряний щит та безпеку у кіберпросторі.
«На дні Чорного моря вже є дуже вагомий доказ спроможності України як держави, яка виробляє ракети. «Нептуни», які поставлені на озброєння ще в 2020 році, чітко б’ють по цілях», – наголосив український лідер.
У п’ятницю, 21 квітня, уряд ФРН та Організація Об’єднаних Націй із промислового розвитку (ЮНІДО) підписали у Відні угоду щодо фінансування Німеччиною на суму 3 мільйони проєкту „Розбудова промислового потенціалу, політика та діагностика для зеленого відновлення України”.
Про це повідомив постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк, пише Укрінформ.
„Україна вдячна Німеччині за внесок у сумі €3 мільйони для фінансування проєкту ЮНІДО. Маємо розпочати відбудову України вже зараз, не чекаючи на завершення агресивної війни росії проти нашої держави”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що участь у церемонії взяли заступник Генерального директора ЮНІДО Фату Хайдара, постійні представники України та Німеччини, а також співробітники секретаріату Організації.
За словами Цимбалюка, багато держав вже на нинішньому етапі заявили про готовність надати фінансову підтримку на відбудову та відновлення об’єктів енергетичної, транспортної інфраструктури, промисловості, пошкоджених чи взагалі зруйнованих у результаті російських атак.
Проєкт ЮНІДО передбачає проведення досліджень і діагностик у промисловості, підготовку рекомендацій щодо можливого вдосконалення та планування, зокрема у сферах енергоефективності, циркулярної економіки, „зеленої” енергетики, покращення стандартів якості тощо.
Крім того, проєкт дозволить визначити необхідні технології, які будуть застосовані під час відбудови, та стане базою для майбутньої глобальної Програми ЮНІДО із зеленого відновлення та післявоєнного будівництва для інклюзивного та сталого промислового розвитку в Україні.
Кількість нових легкових автомобілів, виготовлених у Чехії в першому кварталі 2023-го, порівняно з аналогічним періодом минулого року зросла на 18,9% – до 56 341 одиниць. Про це повідомляє Асоціація автомобільної промисловості країни.
Продаж автомобілів протягом перших трьох місяців року також зріс – на 74,6%.
Найбільш популярною серед покупців маркою стала Skoda. Її продаж збільшився на 19,7% – до 19 929 одиниць.
На другому місці – південнокорейський Hyundai з ростом на 12%, що означає 4957 проданих автомобілів.
Третє місце посіла японська Toyota з 15-відсотковим зростанням продажу, тобто 4965 автомобілів.
На четвертому місці опинився Volkswagen, на п’ятому – південнокорейська Kia.
Найбільш популярною моделлю є Skoda Octavia, таких машин продали 4965, за нею йде Skoda Fabia – 3271 авто, на третьому місці Skoda Scala – 2545 одиниць.
67% проданих автомобілів мають бензинові двигуни, 25% – дизельні. Частка електромобілів становить 2,3%.
За оцінками експертів, після зниження через епідемію коронавірусу продажі цього року продовжать зростати з торішніх 192 тисяч до очікуваних 220–230 тисяч.
Індекс менеджерів із закупівель у виробничому секторі (PMI) Чехії в січні зріс до 44,6 пункту із 42,6 у грудні, що все ще нижче позначки 50, яка вказує на скорочення. Аналітики прогнозували показник на рівні 43,5.
Опитування BMI свідчить, що замовлення впали, а матеріальні та енергетичні витрати вдарили по виробниках. Однак компанії змогли перекласти витрати на споживачів навіть в умовах слабкого попиту. Індекс BMI в Польщі перевершив очікування, збільшившись до 47,5 у першому місяці року із 45,6 у грудні, у той час як аналітики очікували 46,2. Показник у цій країні також знаходиться нижче позначки 50, що свідчить про зниження.
Польські виробники на початку року зіткнулися з багатьма проблемами, зазначив Пол Сміт, головний економічний директор S&P Global. Він додав, що попит на промислову продукцію впав як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках, у той час як ціни на енергоносії, сировину та напівфабрикати залишаються високими, а також триває скорочення робочих місць. Однак опитування показало значне поліпшення настроїв: компанії очікують покращення попиту та зниження цін у найближчі місяці. За словами Сміта, польські фірми не були настільки оптимістично налаштовані щодо майбутнього з травня 2022 року.
Завдяки постачанням зброї в Україну значно зросли показники військової промисловості Бельгії. Уряд країни відправив Києву кулемети та протитанкову зброю, але найважливіший їхній продукт – бронежилети. Виробники скаржаться на труднощі з постачанням, стверджуючи, що ледве встигають за попитом.
Військова промисловість Бельгії процвітає через війну в Україні, пропозиція ледве справляється з попитом, повідомив інформаційний портал The Brussels Times у п’ятницю.
Бельгія надала Україні значні «пожертви» у вигляді зброї. На початку війни прем’єр-міністр Александр де Кроо оголосив, що країна поставить Києву 5000 кулеметів, 200 одиниць протитанкової зброї та 3800 тонн пального.
Кулемети виробила збройова компанія FN Herstal, що належить уряду Валлонії. Частина пожертвувань надійшла з державних запасів. Утім на сьогодні немає інформації про те, що уряд замовив нову зброю для поповнення запасів.
За даними The Brussels Times, війна в Україні також значно пожвавила менш важливу фламандську збройову промисловість. Щомісячний звіт фламандського уряду показує, що загалом за перші шість місяців цього року було видано ліцензій на експорт зброї на загальну суму 371,5 мільйона євро, що вдвічі більше, ніж торік. Фламандський регіон уклав з Києвом велику експортну угоду, за якою компанія Sioen Ballistics поставила в Україну бронежилети. Concordia Textiles of Flanders, що виробляє тканину для їхнього виготовлення, повідомила про виникнення проблем із постачанням через підвищений попит.
Війна в Україні привела до значного збільшення військових витрат та інвестицій в оборонний сектор. У червні федеральний уряд Бельгії оголосив, що інвестує 1,8 мільярда євро в дослідження та розробки, пов’язані з обороною. Це дасть величезний поштовх таким бельгійським військовим компаніям, як FN Herstal, John Cockerill, та аерокосмічній компанії Sonaca, пише The Brussels Times.
