«В останні роки проводилася політика сприяння українському зерну з точки зору доступу до портової інфраструктури на шкоду румунському зерну, і румунські фермери сильно постраждали від цього», – сказав Понта.
Румунія допомогла експортувати близько 29 мільйонів тонн українського зерна через свій чорноморський порт Констанца, тому можлива заборона може сильно вдарити по експортних можливостях Києва.
При цьому він зазначив, що підтримує інші заходи підтримки України, включаючи транзит зброї та навчання українських пілотів.
Зазначається, що 52-річний Понта – колишній прем’єр-міністр лівих поглядів, який зараз підтримує ультранаціоналістичну політику. Згідно з опитуваннями громадської думки, він має шанс потрапити до другого туру голосування разом з лідером вкрай правої опозиції Джорджем Сіміоном.
До кінця року Румунія розпочне виробництво військових безпілотників, вибухівки та боєприпасів, які відповідають стандартам НАТО, заявило міністерство економіки країни. Для цього за європейські кошти модернізують кілька покинутих заводів у рамках масштабного плану озброєння вартістю 800 мільярдів євро, оголошеного Європейською комісією, пише трансильванське видання Krónika.
Міністр економіки, цифровізації, підприємництва та туризму Іван Богдан повідомив, що перші румунські військові безпілотники Cuda та Sirin будуть виготовлені на підприємстві Carfil у Брашові в партнерстві з американською компанією Periscope Aviation. Спочатку дрони збиратимуть з деталей, які постачатимуть американські партнери, з використанням елементів місцевого виробництва.
Загалом на підприємстві Carfil виготовлятимуть шість типів безпілотників, зокрема камікадзе, здатні доставляти вибухівку та вражати високоточні цілі. За словами міністра, до кінця травня будуть калібрувати й тестувати прототипи, а виробництво розпочнеться влітку.
До військових інвестицій у Трансильванії готується також Rheinmetall. Німецька компанія оборонної промисловості вкладе 400 мільйонів євро в пороховий завод Pirochim у місті Вікторія повіту Брашов. Це буде найбільше подібне виробництво в Європі, що значною мірою сприятиме збільшенню потужностей НАТО з постачання боєприпасів. Роботи розпочнуться одразу після завершення викупу землі.
Водночас міністерство економіки Румунії інвестує 20 мільйонів євро в модернізацію військового машинобудівного заводу в Плопені для виробництва артилерійських снарядів, які відповідають стандартам НАТО. Ідеться про патрони 155-го та 120-го калібрів, що використовуються на танках Abrams.
Румунія зараз знаходиться в нижній частині категорії інвестиційного рівня всіх трьох основних кредитних рейтингових агентств, з негативним прогнозом щодо подальшого зниження.
Moody’s знизило прогноз по борговому рейтингу Румунії зі стабільного до негативного, повідомило нью-йоркське рейтингове агентство в ніч із п’ятниці на суботу. Moody’s залишило без змін рейтинг Baa3, найнижчий рівень, рекомендований для інвестицій.
«Рішення про зниження прогнозу зі стабільного на негативний відображає ризик того, що за відсутності подальших заходів з фіскальної консолідації фінансова стійкість Румунії значно ослабне найближчими роками», – йдеться в повідомленні.
Moody’s очікує, що дефіцит бюджету Румунії цього року зросте до 7,7% ВВП з 8,7% минулого року, а державний борг збільшиться до 59,3% до кінця 2025 року і до 62,7% наступного року.
У проєкті бюджету на цей рік уряд Бухареста встановив цільовий показник дефіциту на рівні 7 відсотків.
Рейтингове агентство прогнозує, що параметри стійкості державного боргу значно погіршаться через високий попит на кредити і зростання процентного тягаря, а відношення відсотків до ВВП до 2029 року зросте до більш ніж 9 відсотків.
Fitch погіршило прогноз боргового рейтингу Румунії зі стабільного до негативного в грудні, а Standard & Poor’s – в лютому, зберігши Румунію на найнижчому інвестиційному рівні.
2024 рік Румунія завершила з рекордним дефіцитом бюджету, повідомило міністерство фінансів сусідньої країни.
Минулого року державні витрати перевищили доходи на 152 мільярди леїв. Попереднім рекордом був дефіцит бюджету в 101 мільярд леїв у 2020-му.
Дефіцит відносно ВВП у 2024 році становив 8,65%. Більший показник – 9,5% – було зафіксовано лише у 2020-му.
У проєкті бюджету на 2024 рік уряд Румунії розраховував на 5-відсотковий дефіцит ВВП.
Минулого року доходи державних фінансів країни становили 547 мільярдів леїв, що на 10% більше, ніж роком раніше. Витрати бюджету зросли на 19% – до 727 мільярдів леїв.
Слідом за Fitch, S&P також переглянуло свій прогноз по Румунії до негативного. S&P повідомляє, що фрагментоване та невизначене політичне середовище Румунії, ймовірно, затримає програму фіскальної консолідації нового уряду.
S&P Global Ratings погіршило прогноз суверенного рейтингу Румунії зі стабільного до негативного з можливістю зниження, головним чином через те, що ризики для державних фінансів Румунії зростуть у найближчі роки.
Міжнародне рейтингове агентство підтвердило довгостроковий і короткостроковий суверенний рейтинг Румунії в іноземній і національній валюті на рівні «BBB мінус/A-3», відповідно до рішення, оголошеного в Лондоні в п’ятницю ввечері.
Рейтинг «BBB мінус» є нижньою межею рейтингового діапазону інвестиційного рівня за методологією S&P, а це означає – якщо фірма знизить довгостроковий суверенний борг Румунії з цього рівня, то Румунія втратить свій рейтинг інвестиційного рівня у цієї фірми і перейде до високоприбуткової – спекулятивної – категорії.
У своєму обґрунтуванні щодо зниження прогнозу суверенного рейтингу Румунії до негативного рейтингове агентство підкреслює, що середньорічний дефіцит сектору державного управління Румунії до валового внутрішнього продукту (ВВП) з 2020 року становить 7,6%, а відношення державного боргу до ВВП збільшилося на 15 процентних пунктів за той самий період.
S&P Global Ratings повідомило, що, за його оцінками, відношення дефіциту сектору загального державного управління Румунії до ВВП за останні п’ять років становило в середньому близько 8,7 відсотка в минулому році. Фірма підкреслила, що її власний попередній прогноз передбачав дефіцит на рівні 7,3% до 2024 року.
Навіть більший, ніж очікувалося, дефіцит зробить фіскальну консолідацію в найближчі роки складнішою, ніж очікує S&P, і в той час як державні доходи Румунії зросли на 10% в порівнянні з минулим роком, витрати зросли на 19%, зазначає рейтингове агентство в своєму аналізі.
На думку S&P, високий бюджетний дефіцит призведе до того, що співвідношення боргу до ВВП (за вирахуванням ліквідних суверенних активів) буде неухильно зростати протягом наступних трьох років і до 2027 року перевищить 60 відсотків.
В результаті експансивної фіскальної політики дефіцит поточного рахунку Румунії, ймовірно, перевищив 8% ВВП минулого року і, як очікується, залишиться на рівні 6,9% ВВП в середньому за рік протягом періоду 2025-2028 років, йдеться в аналізі рейтингового агентства.
За таких умов S&P Global Ratings очікує, що валові потреби у зовнішньому фінансуванні залишаться вищими за 100% поточних доходів і придатних для використання резервів, хоча приплив капіталу, що не генерує борг, – насамперед, виплати ЄС та прямі іноземні інвестиції – може покрити 50% дефіциту поточного рахунку в найближчі роки.
📌 Moody's Ratings upgraded 🇨🇾Cyprus' ratings by two-notches!!
On 22/11/2024, @moodysratings proceeded with a #double#upgrade of the credit rating of the Republic of 🇨🇾Cyprus, classifying it for the first time since July 2011 in category A of the credit ratings, specifically in… pic.twitter.com/euSbRNzBwY
Румунія досягла значного дефіциту бюджету. В останні два місяці року він фінансується лише за рахунок кредитів, що свідчить про погану економічну політику. Країна потребує термінових фінансових реформ.
Нещодавнє дослідження окреслило тривожну картину про державні фінанси Румунії. Згідно з аналізом дослідницького інституту Agenda Austria, країна ще в жовтні витратила весь свій річний дохід, тому в унікальний для ЄС спосіб більше двох місяців фінансується виключно з позик. Очікуваний дефіцит бюджету становитиме понад 8 відсотків. Зростаючий борговий тягар вимагає термінових економічних реформ, адже інші країни ЄС здійснюють набагато більш відповідальне управління, повідомляє MagyarNemzet із посиланням на Maszol.
Згідно з нещодавнім дослідженням, фінансова ситуація Румунії – найгірша в Європейському Союзі. Країна ще 24 жовтня витратила весь річний дохід бюджету, тому до кінця року живе за рахунок кредитів.
На думку авторів дослідження, це свідчить про ослаблену бюджетну ситуацію. Вони зазначили, що інші країни-члени також борються з подібними проблемами, але не в такій мірі, як у Румунії.
Нинішня економіка Румунії подібна до економіки шляхтича з дірявими штанами та підошвами взуття. Країні потрібні термінові фінансові реформи, якщо вона хоче уникнути подальшої заборгованості та економічних труднощів.
Очікується, що дефіцит бюджету Румунії цього року перевищить 8 відсотків, і країні доведеться позичити близько 150 мільярдів леїв (30 мільярдів євро), щоб покрити витрати. Крім того, відсотки за попередніми позиками, які становлять приблизно 37 мільярдів леїв (8 мільярдів євро), також накладають величезний тягар на країну.
Як і прогнозувалося раніше, через безперервні витрати, пов’язані з майбутніми виборами, уряд використав більше грошей, ніж передбачалося. Це збільшує й без того дуже високий дефіцит бюджету приблизно до 8%, повідомив виданню Krónika Online- член правління Національного банку Румунії Чаба Балінт.
Як пише газета, нещодавно уряд був змушений визнати, що цільовий показник дефіциту в 5%, установлений у держбюджеті на 2024 рік, зберегти неможливо, і підвищив його до 6,9%. У той же час, за оцінками Єврокомісії, дефіцит буде ще вищим і становитиме близько 7%.
Утім є й більш песимістичні погляди. Згідно з прогнозом Бюджетної ради Румунії, країна, імовірно, закінчить цей рік з бюджетним дефіцитом у 8%.
Усе це не пов’язано з тим, що 2024-й є роком виборів. На початку червня Румунія обрала депутатів до Європейського парламенту та місцевих органів влади, на 1 грудня призначено парламентські вибори, 24 листопада відбудеться перший тур президентських виборів, а 8 грудня – другий.
На тлі виборчих перегонів цього літа пенсії та мінімальна зарплата в країні зросли на 40%. За словами Чаби Балінта, це матиме свої наслідки. Він також зазначив, що наразі неясно, яким чином наступний уряд скоротить дефіцит бюджету після виборів, а від цього суттєво залежить рівень інфляції.
Як економіст Чаба Балінт не бачить, як можна швидко скоротити бюджетний дефіцит без підвищення податків.
За його словами, усе це є проблемою, і якщо її не вирішити й не вжити рішучих заходів, рано чи пізно на ситуацію вплинуть ринки: фінансування просто закінчиться, не буде інвесторів, які бажатимуть підтримати румунський бюджет.
Спеціаліст також повідомив, що тиждень тому Румунія позичила в різних банках 346,7 мільйона леїв.
Уряд Румунії схвалив у середу створення державної залізничної компанії для задоволення оборонних потреб країни, що відповідає новій ініціативі ЄС щодо військової мобільності.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє Euractiv.
Нова компанія буде юридично зобов’язана управляти стратегічними перевезеннями Румунії, забезпечуючи державу надійним транспортуванням у ситуаціях, коли приватні транспортні компанії можуть відмовитися або бути не в змозі надавати певні залізничні послуги, особливо під час кризи.
Потребу створити компанію, здатну транспортувати війська, обладнання, техніку та озброєння у разі військової мобілізації, пояснили „надзвичайними подіями” 2020-2023 років.
Компанія також сприятиме доставці гуманітарної допомоги в зони конфліктів, підтримуючи зусилля міжнародної співпраці.
Окрім військових потреб, компанія відіграватиме важливу роль у транспортуванні товарів першої необхідності, таких як зерно, сировина та паливо, допомагаючи запобігти потенційним продовольчим або енергетичним кризам.
Румунія взяла на себе зобов’язання підвищити військову мобільність через участь у програмі Постійної структурованої співпраці (PESCO) і підтвердила це зобов’язання на саміті НАТО в червні 2018 року.
Румунія розширила список імпортних товарів з України, які потребують ліцензії для ввезення в країну після скарг румунських фермерів на демпінгові ціни на українську продукцію.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє Euractiv.
Румунські птахівники стикаються з „серйозною проблемою” через імпорт яєць і м’яса птиці з України, які продаються за цінами, набагато нижчими за румунську собівартість, заявив міністр сільського господарства Флорін Барбу після засідання уряду в середу.
Після обговорень з представниками птахівничого сектору, уряд вирішив додати яйця і м’ясо птиці до переліку продуктів, які можуть бути імпортовані з України лише за наявності ліцензії.
Це „наш обов’язок захистити румунське виробництво”, пояснив Барбу.
Зернові, насіння, борошно та цукор також потрапили до цього списку, але раніше.
Як член ЄС, Румунія повинна дотримуватися певних виробничих вимог у секторі птахівництва, що робить витрати „на 30% вищими, ніж в Україні”, додав Барбу.
Барбу також підкреслив, що заборони на імпорт українських яєць та м’яса птиці не існує.
„Ми прийняли це рішення про ліцензування, щоб гарантувати, що коли харчова промисловість потребує цих продуктів, а Румунія не є повністю самодостатньою, тільки румунські переробники можуть імпортувати їх за ліцензією”, – додав він.
Після того, як у вересні 2023 року Європейська комісія вирішила не поширювати заборону на імпорт українського зерна на п’ять сусідніх країн ЄС (Болгарію, Польщу, Румунію, Словаччину та Угорщину), Румунія запровадила ліцензії на імпорт зернових та олійних культур з України та Молдови. Цей захід, запроваджений у жовтні минулого року, було продовжено.
Згідно з цим рішенням, лише румунські компанії, що займаються виробництвом олії та жирів, борошномельним виробництвом, виробництвом кормів для тварин та тваринництвом, мають право імпортувати сільськогосподарську продукцію з України або Молдови.
Міністр сільського господарства Румунії Флорін Барбу звернувся до Єврокомісії з проханням заборонити імпорт у країну продукції птахівництва з України. Каже, що зробив це на прохання румунських виробників.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на румунське Міністерство сільського господарства
Зазначається, що Барбу вже підтримав пропозицію Болгарії на засіданні Ради Євросоюзу 23 вересня.
„Існує необхідність втручання Європейської комісії щодо українського імпорту яєць та м’яса птиці, враховуючи, що наші фермери підпорядковуються певним умовам щодо птахівництва, які тягнуть за собою набагато вищі витрати, ніж у фермерів за межами Європейського Союзу”, – стверджує румунський міністр.
Він додав, що Бухарест очікує швидких рішень від Брюсселя, але в разі необхідності готовий застосувати механізм ліцензування імпорту, „який ми вже успішно застосували у випадку імпорту зернових, цукру та борошна”.
