Кабінет міністрів суттєво збільшив розмір штрафів за незаконний вилов риби – у десятки разів. А за вилов раків – у 130 разів.
Рішення було ухвалене на сьогоднішньому засіданні Кабміну.
Уряд вніс зміни до постанови про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої в результаті незаконного вилову водних біоресурсів (№1209 від 21 листопада 2011 року), уточнили в пресслужба МінАП.
Згідно з пояснювальною запискою до документа, штраф за незаконний вилов карася сріблястого виросте в 93 рази (з 17 до 1,58 тис. Грн), окуня – в 186 разів (з 17 до 3,16 тис. Грн), краснопірка – в 23 рази (з 68 до 1,56 тис. грн), ляща – в 9,7 разів (з 170 до 1,65 тис. грн), щуки – в 10,2 рази (з 340 до 3,47 тис. грн), сома – в 12 разів (з 425 до 5,12 тис. грн), раків – в 130 разів (з 25,5 до 3,33 тис. грн) та ін.
Останній раз такси за незаконний вилов риби переглядалися майже 10 років тому. Але все одно, відзначають в Міністерстві, вони не зупиняли браконьєрів.
Через відмову припинити видобуток бурого вугілля на шахті «Туров» на чесько-польському кордоні Польща буде змушена виплачувати Єврокомісії штраф у розмірі 500 тисяч євро на день, оголосив у понеділок у Люксембурзі Європейський суд.
Польща зобов’язана виплачувати 500 тисяч євро штрафу за кожен день роботи вуглевидобувної шахти «Туров», ідеться на сайті інстанції. На думку суддів, це має змусити країну переглянути своє ставлення до рішення про припинення діяльності підприємства. Але Варшава не згодна з таким вердиктом і відмовляється закривати шахту.
Покарання буде скасовано тоді, коли припиниться видобуток вугілля на шахті «Туров». Однак у Варшаві заявили, що не виконуватимуть розпорядження суду, бо воно ставить під загрозу стабільність польської енергосистеми. «Жодні рішення Європейського суду не можуть вторгатися в питання, пов’язані з основами безпеки країн-членів. Енергетична безпека належить саме до цієї сфери», – ідеться в заяві польської сторони.
Суперечка через роботу шахти почалася в кінці лютого, коли Чехія подала скаргу на Польщу до суду ЄС. Прага вважає, що розширення підприємства спровокує проблеми із забезпеченням водою та завдасть шкоди навколишньому середовищу в прикордонних районах. Суд став на бік Чехії й зобов’язав Польщу негайно припинити всі роботи, поки справа розглядається по суті. Варшава відмовилася виконати цю вимогу.
«Із самого початку ми вважали, що припинення робіт на шахті в Турові поставить під загрозу стабільність польської енергосистеми. Це мало б негативні наслідки для енергетичної безпеки мільйонів поляків і всього ЄС», – сказано в заяві офіційного представника польського уряду Петра Мюллера.
Відмова від вугільної промисловості є одним із головних пріоритетів європейських країн на шляху до «зеленої» енергетики. Близько 48% електроенергії Польща отримує завдяки використанню кам’яного чорного вугілля, 17% – бурого, яке ще більше забруднює навколишнє середовище. На поновлювані джерела енергії припадає лише 25% усієї галузі. На початку червня польська влада піддалася тиску ЄС і закрили вугільну ТЕЦ «Белхатув», розташовану в однойменному місті.
Суму штрафу в пів мільярда євро за порушення авторських прав американський інтернет-гігант Google вважає „невідповідною” і оскаржить рішення антимонопольних органів Франції.
Оштрафована у Франції за порушення авторських прав американська транснаціональна корпорація Google заявила про намір оскаржити це рішення французьких регулятивних органів. Про це в середу, 1 вересня, заявив голова правління Google France Себастьєн Міссофф.
„Ми не згодні з деякими юридичними нюансами та вважаємо суму штрафу невідповідною в порівнянні із зусиллями, які ми доклали для досягнення угоди (з новинними компаніями. – Ред.) та дотримання нового закону”, – йдеться в заяві топменеджера.
Як повідомлялося, у лині цього року антимонопольне відомство Франції наклало штраф у сумі 500 мільйонів євро на інтернет-компанію Google за порушення авторських прав французьких ЗМІ й новинних видань. Ідеться про суперечку через агрегацію новинних заголовків ЗМІ та фрагментів їхніх публікацій в сервісі Google News.
Це – найбільший штраф, будь-коли накладений французьким антимонопольним органом.
У квітні 2020 року антимонопольний регулятор Франції зобов’язав Google провести переговори щодо винагороди за використання контенту, що захищений авторським правом. Так звані норми про „суміжні права” покликані зробити так, щоб видавці новин отримували компенсацію, коли їхній контент показується на вебсайтах, в пошукових системах і на платформах соціальних мереж.
Ідеться про новини, фото- й відеоматеріали ЗМІ, які демонструють у Google або на YouTube. Медіакомпанії заявляли, що, заробляючи на контенті з допомогою реклами, Google не платить їм за його використання.
На додачу до штрафу французький регулятор зобов’язав Google пропонувати видавництвам та інформагентствам оплату за використання їхнього контенту упродовж двох місяців після того, як це відбулося, а також поінформувати самого регулятора про це. Якщо цього не буде зроблено, то інтернет-компанії загрожуватиме штраф у розмірі до 900 тисяч євро на день. Google висловив у зв’язку з цим покаранням „велике розчарування”.
Російський антимонопольний орган оштрафував компанію інтернет-бронювання житла Booking.com на 1,3 млрд рублів (17,52 млн доларів) за порушення антимонопольного законодавства, повідомила служба в четвер.
Орган наклав штраф через 9 місяців після того, як звинуватив Booking.com у зловживанні своїм домінуючим становищем на ринку агрегаторів інформації про розміщення житла.
За даними антимонопольної служби, постачальник онлайн-послуг був зобов’язаний забезпечувати й дотримуватися цін і паритету щодо номерів та умов із закритими групами користувачів і провайдерами житла, зазначених в умовах контракту. У підсумку готелі не змогли запропонувати свої послуги за цінами, нижчими ніж на Booking.com, через інші канали збуту.
Відповідно до російського антимонопольного законодавства, компанія може бути оштрафована на 1–15% річного доходу за порушення вимог про конкуренцію.
Booking.com, у свою чергу, оголосила це рішення несправедливим і зазначила, що оскаржуватиме його.
У вiвтopoк, 13 липня, Aнтимoнoпoльнa cлужбa Фpaнцiї (Autorité de la concurrence) oштpaфувaлa oднoгo iз iiнтepнeт-гiгaнтiв cвiту – кoмпaнiю Google нa 500 мiльйoнiв євpo у cпpaвi пpo poзмiщeння фpaгмeнтiв cтaтeй i фoтoгpaфiй ЗМI в пoшукoвику. Йдeтьcя пpo пepший пoдiбний штpaф в ЄC, щo cтocуєтьcя cумiжниx пpaв.
Cкapгу нa Google пoдaли нaйбiльшi oб’єднaння фpaнцузькиx ЗМI, куди вxoдять тaкi видaння як Le Monde, Le Figaro, Libération, a тaкoж aгeнтcтвo France-Presse. Вoни вимaгaють oплaту зa фpaгмeнти cвoїx cтaтeй, фoтoгpaфiї тa вiдeoзaпиcи, щo з’являютьcя пpи пoшуку в Google. Cпoчaтку Google вiдмoвлявcя плaтити ЗМI, вкaзуючи, щo вoни oтpимують дocтaтню винaгopoду вiд тpaфiку з пoшукoвoї cиcтeми.
Дo пpиклaду, у 2019 poцi у Фpaнцiї нa чacтку Google i Facebook дoвoдилocя 75% дoxoдiв вiд peклaми в iнтepнeтi, тoдi як тpaдицiйнi ЗМI (тeлeбaчeння, paдio, пpeca) втpaтили мaйжe 20% цьoгo вaжливoгo для ниx джepeлa фiнaнcувaння.
A у бepeзнi 2019 poку Євpoпapлaмeнт зaтвepдив тeкcт євpoпeйcькoї диpeктиви пpo aвтopcькi тa cумiжнi пpaвa в євpoпeйcькoму iнтepнeт-пpocтopi, пocиливши пpaвa пpecи тa видaвцiв ЗМI i дoзвoливши їм пpeтeндувaти нa чacтину peклaмниx дoxoдiв iнтepнeт-плaтфopм, дe викopиcтoвуютьcя їxнi мaтepiaли.
The most vulnerable countries must not pay the price of a war they did not want. France, like Ukraine and all of our partners, has decided to make the choice, as it will always, to show solidarity through action: pic.twitter.com/75P3XoehSZ
Bienvenue à Odesa, @MinColonna. Thanks for your brave visit. Looking forward to discussing France’s role in the international tank coalition, Grain From Ukraine, and Peace Formula. The Ukrainian-French partnership remains crucial to ending Russian aggression and restoring peace. https://t.co/boWWqIiQe3pic.twitter.com/xbE0vtz4zm
Українці, які отримують оплату за свої послуги і товари на банківську картку фізособи, можуть заплатити штраф у розмірі 85 тис. грн. Крім того, за це можуть конфіскувати товар, повідомляє Обозреватель.
Як зазначають юристи, діюча система обміну інформацією між банками і фіскалами не дозволяє ефективно визначати порушників, хоча за законом приймати оплату на особисту картку дійсно заборонено.
„Такі розрахунки проводяться з грубими порушеннями податкового законодавства, продавці отримують невраховані доходи, не платять певні податки, збори і обов’язкові платежі”, – пояснили в Державній податковій службі.
Як пояснив керуючий партнер Interlegum Олександр Маленко в коментарі UBR, деяких українців, які приймають оплату на карту, знайти практично неможливо. Наприклад, репетиторів або деяких самозайнятих.
„Обслуговуючі банки не зобов’язані повідомляти ДПС про відкриття особою карткового банківського рахунку. При таких обставинах і сам факт наявності у конкретної особи карткового рахунку, і будь-які банківські операції по ньому недоступні для фіскальних органів, що і дозволяє уникати сплати податків і взагалі уваги податків” , – зазначив він.
Відзначимо, за правилами всі українці, які займаються підприємницькою діяльністю, повинні оформитися як фізособи-підприємці. При цьому, залежно від оборотів, відрізняється і ставка єдиного податку. Простежити обороти тих українців, які приймають оплату на особисту картку, практично неможливо.
Правда, за новими правилами перевіряти перекази можуть самі банки в рамках фінансового моніторингу. Підозрілі операції можуть блокувати.
За підсумками минулого року інспекторами Укртрансбезпеки у співпраці з Нацполіцією було перевірено майже 700 тисяч транспортних засобів, складено більше 14 тисяч актів порушень габаритно-вагових параметрів і нараховано понад 137 млн грн плати за перевантаження.
Такими даними поділився Міністр інфраструктури Владислав Криклій.
«У 2020 році ми оголосили бій перевантаженим фурам, запровадили посилений габаритно-ваговий контроль і продовжуємо працювати над реформуванням і цифровізацією Укртрансбезпеки задля виключення людського фактора. Центр обробки даних ГВК, необхідний для запровадження системи автоматичної фіксації порушень, вже також готовий до експлуатації. Влаштовано більше 40 WiM-комплексів. А в цьому році працюватимемо не менше 100 WiM», – зазначив очільник Міністерства.
У розрізі регіонів за підсумками року найбільше плати за проїзд було нараховано в Одеській, Херсонській і Київській областях.
За словами Владислава Криклія, повна автоматизація і цифровізація усіх процесів задля виключення людського фактора залишається головною метою відомства у реформуванні Укртрансбезпеки. Але для повноцінного запуску автоматичної системи ГВК в Україні потрібно якнайскоріше прийняття депутатами в цілому законопроектів №3742 і №3743.
«Зараз Верховна Рада розглядає у другому читанні законопроект №3743, яким передбачено відмову від плати за проїзд та переведення відповідальності за порушення габаритно-вагових норм в площину КУПаП. Це дозволить спростити процедуру стягнення та збільшити відсоток сплачених штрафів», – зазначив голова Укртрансбезпеки Єгор Прокопчук.
Відразу два іспанських регіони – Андалусія і Каталонія вирішили ввести великі штрафи за недотримання медико-санітарних заходів, призначених для запобігання подальшого поширення коронавірусу.
У період дії карантину подібні рішення приймав центральний уряд країни, але після переходу життя у країні до «нової нормальності» контроль за дотриманням антикоронавірусних правил перейшов до регіональної влади.
І ось уже півтора місяця глави автономій, провінцій, а то і мери окремих міст вводять свої правила, обмеження і штрафи за їх недотримання. Тож, відповідно, ціна штрафу дуже відрізняється у залежності від того, хто порушив вимоги, яким саме чином це сталося і хто б міг від порушення цих вимог найбільше постраждати.
Так от, у Каталонії вирішили бити по гаманцю тих, чиї дії загрожують безпеці саме простих громадян. До прикладу, відновлення роботи кафе, ресторанів та інших закладів, які були на вимогу влади зачинені, може «коштувати» їх власникам суми від 3 тисяч до 60 тисяч євро. Це вважається серйозним правопорушенням.
А ось проведення заборонених заходів – дуже серйозне правопорушення – може спричинити за собою штраф у розмірі до астрономічних 600 тисяч євро!
Аналогічна градація прийнята і у Андалусії. Найсерйозніші штрафи загрожують за дії, які представляють ризик зараження більш ніж 100 осіб. Тут мова йде не тільки про організацію заборонених заходів, а й порушення ліміту на кількість відвідувачів у тому чи іншому закладі, а також дезінформації влади.
Якщо загроза зараження коронавірусом створена для 15-100 чоловік, штраф складе від 3 000 до 60 000 євро, якщо менше 15 чоловік – від 100 євро до 3 000 євро.
Як відомо, мінімальний штраф у 100 євро передбачений по всій території Іспанії за невикористання захисних масок у громадських місцях країни.
До речі, штрафи до 600 тисяч євро ввели раніше і в іспанській Галісії, правда, для тих, хто прибув у регіон із країни чи спільноти, зазначених високим ризиком зараження, і не зареєструвався на сайті місцевого уряду. Якщо ж такий мандрівник поширить коронавірус у своєму оточенні, розмір штрафу напряму залежатиме від числа людей, які після цього захворіють.
Із 18 березня і до кінця весни бізнес не штрафуватимуть за невчасну чи неповну сплату єдиного соціального внеску, неподання звітності до фіскальних органів чи не реєстрації податкових накладних по ПДВ чи акцизу.
Пеню за вже нараховані і несплачені штрафи до кінця весни теж не нараховуватимуть. Проте й тут є виключення.
Збільшення відповідальності здійснюється для зменшення кількості правопорушень, що несуть загрозу життю та здоров’ю людей.
Кабінет міністрів України збільшив штрафи за порушення вимог пожежної та техногенної безпеки, адміністративні правопорушення мінімальний штраф становитиме 510 гривень, а максимальний – 8,5 тисячі гривень.
Про це повідомив прем’єр-міністр України Олексій Гончарук у своєму Telegram-каналі за результатами засідання уряду.
„Відтепер мінімальний штраф за адміністративні правопорушення становитиме 510 гривень, а максимальний – 8 тисяч 500 гривень. Також значно підвищується штраф за свідомо неправдивий виклик поліції, „швидкої” або аварійних служб – він становитиме від 3 тисяч 400 до 10 тисяч 200 гривень. Крім того, запроваджується кримінальна відповідальність за порушення вимог техногенної безпеки, яке призвело до аварії або іншої небезпечної події з тяжкими наслідками”, – зазначив прем’єр.
До цього, за словами Гончарука, штраф за порушення вимог пожежної безпеки становив для громадян від 8,5 до 119 гривень, а для посадових осіб – від 34 до 170 гривень.
„Такого „покарання” недостатньо для того, щоб мотивувати до виконання правил безпеки. Посилення відповідальності має підвищити рівень правової та громадянської свідомості посадових осіб і громадян, а також скоротити кількість правопорушень, що становлять загрозу життю і здоров’ю людей”, – зазначив він.
Крім того, як додав прем’єр, уряд наразі опрацьовує питання про законодавче врегулювання обов’язковості виділення коштів у державному та місцевих бюджетах на цільові заходи з протипожежної безпеки, спрямовані на те, щоб знизити ризик пожеж в громадських і адміністративних будівлях навчальних закладів, охорони здоров’я та інше.