Національна асоціація добувної промисловості України (НАДПУ) виступила проти чергового підвищення тарифів на передачу електроенергії, яке планує “Укренерго”.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на заяву НАДПУ.
Зокрема, в асоціації наголосили, що зростання витрат, які заклала у розрахунок тарифу “Укренерго”, є економічно необґрунтованим і створює додатковий тиск на бізнес, який працює в умовах війни.
У НАДПУ підкреслили, що включення до тарифів витрат на погашення боргів попередніх років є неприпустимим у нинішній економічній ситуації.
“Кошти на погашення заборгованості це невиправдано в умовах війни. Варто розглянути тимчасову реструктуризацію боргових зобов’язань, але не перекладати їх на споживачів і бізнес”, – заявили в асоціації.
За оцінкою НАДПУ, добувна промисловість переживає один із найтяжчих періодів в історії України: експорт скоротився, підприємства завантажені менш ніж наполовину, галузь втратила лідерство серед платників податків і не отримує жодної державної підтримки.
При цьому, за даними асоціації, у деяких видобувних підприємств понад 30% усіх витрат припадає лише на електроенергію, при тому що зросли також тарифи на перевезення та податки.
“Ми наполягаємо, щоб тарифи були втримані хоча б на нинішньому рівні”, – підкреслили у НАДПУ, додавши, що підвищення тарифу може поставити під загрозу роботу багатьох підприємств галузі.
Як відомо, НКРЕКП на своєму засіданні схвалила проєкт підвищення тарифів на передачу та диспетчеризацію електроенергії для бізнесу.
Згідно з документом Регулятора, тариф на передачу електроенергії може зрости до 786,74 грн/МВт·год (+14,6%), для зеленої металургії – 428,63 грн/МВт·год (+19,2%), а тариф на диспетчерське управління – до 110,15 грн/МВт·год.
Прийняте на засіданні енергорегулятора рішення підлягає подальшому обговоренню для остаточного прийняття.
Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг планує підвищити тариф Укренерго на послуги із передачі з 1 січня 2026 року на 14,6% – до 786,74 грн/МВт-год. Таке рішення прийняли на засіданні регулятора у вівторок, 4 листопада, передає Укрінформ.
При цьому тарифна складова на виконання спецобов’язків із забезпечення збільшення частки виробництва електроенергії з альтернативних джерел становитиме 358,11 грн/МВт-год.
Крім того, НКРЕКП планує збільшити тариф на диспетчерське управління на 11,3% – до 110,15 грн/МВт-год.
Після остаточного затвердження нові тарифи почнуть діяти із 1 січня 2026 року.
Як відомо, з 1 січня 2025 року тариф на передачу становить 686,23 грн/МВт-год, тариф на диспетчеризацію – 98,97 грн/МВт-год.
Вартість електроенергії для українців цієї зими залишиться незмінною. Найменше платитимуть ті родини, які споживають менше ніж 2000 кВт⋅год на місяць.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву прем’єр-міністра Юлії Свириденко.
„Уряд продовжив дію ПСО на електроенергію до 30 квітня 2026 року. Це означає, що під час опалювального сезону громадяни й надалі платитимуть 4,32 грн за кВт⋅год”, – повідомила вона.
Прем’єр додала, що для споживачів з електроопаленням буде збережено пільгову ціну. За умови споживання менше ніж 2 000 кВт⋅год на місяць ціна становитиме 2,64 грн за кВт⋅год. При перевищенні цього ліміту ціна зросте до 4,32 грн за кВт⋅год.
„Це частина комплексної програми підтримки українців узимку. Зменшуємо фінансовий тиск на родини протягом опалювального сезону”, – наголосила Свириденко.
Наразі в Україні діє положення про покладення спеціальних обов’язків (ПСО). Воно передбачає покладення державою спеціальних обов’язків на окремих учасників ринку.
Це робиться для захисту українців від стрімкого підвищення цін на світло та підтримки виробників електроенергії з відновлюваних джерел.
В Україні виконання спеціальних обов’язків реалізується за товарною моделлю. Зокрема, підтримка надається шляхом продажу електроенергії за фіксованими цінами.
Міністерство розвитку громад та територій України пропонує внести зміни до рекомендацій уряду щодо тарифів на воду та водопостачання. Це може призвести до підвищення тарифів для населення.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на проєкт постанови Кабінету міністрів, розміщений для обговорення на сайті ФПУ.
Проєктом пропонується залишити рекомендації уряду не підвищувати тарифи на воду та водопостачання та застосовувати їх до споживача (населення) на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року. Такі рекомендації містить постанова від 29 квітня 2022 року № 502.
Водночас, у разі ухвалення рішення про незмінність тарифів пропонується відшкодовувати компаніям різницю між розмірами тарифів з місцевого бюджету.
Як зазначається в обґрунтуванні проєкту, одним з наслідків цього рішенням може стати „зміна вартості послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення”, що матиме негативний ефект для споживачів.
У пояснювальній записці наголошується, що рішення про встановлення тарифів на комунальні послуги може прийматися лише уповноваженими органами – Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) або органами місцевого самоврядування.
У проєкті зазначається, що згідно з ухваленим у липні 2022 року законом № 2479-ІХ протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після забороняється підвищувати тарифи на:
послуги з розподілу природного газу для побутових споживачів;
теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) для населення;
послуги з постачання теплової енергії для населення та постачання гарячої води для населення.
Щодо централізованого водопостачання та централізованого водовідведення мораторій не діє.
Президент США Дональд Трамп заявив у суботу після першого дня тарифних переговорів у Женеві, що торговельні відносини між США та Китаєм будуть «повністю перезавантажені».
Переговори були спрямовані на послаблення двосторонньої торговельної війни, спричиненої тарифами Трампа.
Трамп заявив на соціальній платформі Truth Social: «Ми хочемо бачити Китай відкритим для американського бізнесу в інтересах Сполучених Штатів». Він додав: «БУВ ДОСЯГНУТИЙ ВЕЛИКИЙ ПРОГРЕС!!!»
Президент назвав переговори «повним перезавантаженням», які пройшли в «дружній, але конструктивній манері», хоча і не розкрив конкретики щодо того, чого саме було досягнуто. Переговори проходили в резиденції посла Швейцарії в ООН і завершилися наприкінці суботи, близько 20:00.
Під час переговорів віцепрезидент Китаю Хо Ліфен провів восьмигодинні переговори з міністром фінансів США Скоттом Бессентом і торговим представником США Джеймісоном Гріром. Це була їхня перша зустріч віч-на-віч відтоді, як дві найбільші економіки світу запровадили надзвичайно високі тарифи на товари одна одної, повідомляє The Guardian.
Наразі США застосовують 145-відсотковий тариф на китайські товари, тоді як Китай запровадив 125-відсотковий тариф у відповідь на американські товари.
У п’ятницю Трамп заявив, що розглядає можливість зниження тарифів на китайський імпорт до 80 відсотків. Він хоче деескалації ситуації», – сказав міністр торгівлі Говард Лутнік в інтерв’ю Fox News.
У суботу офіційне китайське інформаційне агентство «Сіньхуа» у своєму коментарі зазначило, що президент США хоче врегулювати ситуацію в Китаї.
Міністр економіки Швейцарії Гі Пармелен також був залучений до цього процесу. Він сказав: «Якщо вдасться розробити дорожню карту і вони вирішать продовжити переговори, це знизить напруженість».
Торговельна війна спричинила різке падіння двосторонньої торгівлі на 600 мільярдів доларів минулого року і порушила глобальні ланцюги поставок.
Тому доля переговорів і тарифів залишається відкритим питанням. Безперечним є те, що Трамп повернувся до пошуку дипломатичного рішення.
Китай припинив купувати скраплений природний газ у США після введення 15-відсоткового тарифу на ці поставки 10 лютого.
Про це пише видання The New York Times, повідомляє „Європейська правда”.
Дані відстеження суден свідчать про те, що Пекін продовжує відокремлюватись від американської економіки. Китайський імпорт СПГ зі США вже впав до низького рівня у період з листопада по січень, свідчать дані митної служби Китаю.
Натомість Китай розширив закупівлі у Росії, яка минулого року поставила до країни в чотири рази більше скрапленого газу, ніж Сполучені Штати.
Лише два вантажні судна з СПГ зі США прямували до Китаю, коли Пекін запровадив тарифи на американське викопне паливо у відповідь на перший раунд 10-відсоткових тарифів на китайські товари, запроваджених Трампом.
За даними бельгійської енергетичної компанії Kpler, один корабель прибув до Китаю до того, як тарифи набули чинності, і вивантажив свій вантаж, а інший попрямував до Бангладеш, щоб уникнути тарифів.
Бойкот Європою природного газу з Росії після її повномасштабного вторгнення в Україну в 2022 році означає, що російський газ продається за дуже низькою ціною, тоді як європейські компанії платять значно більше за газ з інших країн, включаючи США.
Таким чином, китайські компанії отримали можливість купувати багато газу за низькою ціною в Росії, а не в Сполучених Штатах.
Поставки СПГ із США до Китаю різко зросли після підписання в січні 2020 року торгової угоди між Пекіном і Вашингтоном. Угода містила обіцянку Китаю збільшити закупівлю американського газу, але не обов’язково для використання в Китаї.
Потім вони різко впали у 2022 році, оскільки американський газ відправлявся до Європи за високими цінами після рішення європейців не купувати російський газ.
За даними митної адміністрації Китаю, минулого року на Сполучені Штати припадало 3% імпорту природного газу в Китай.
Прем’єр Великої Британії Кір Стармер призупиняє дію імпортних тарифів на десятки товарів, щоб підтримати британські компанії, які постраждали від торговельної війни Дональда Трампа.
У межах масштабного державного втручання, спрямованого на підтримку британських компаній будуть знижені до нуля на два роки мита на 89 товарів – від акумуляторів для електромобілів до фруктових соків – до липня 2027 року.
Інші заходи включають збільшення обсягу державних кредитів, які надаються постраждалим компаніям.
Серед товарів, на які тарифи будуть знижені до нуля, – сироп агави, продукти харчування, такі як макарони, консервовані ананаси та кедрові горіхи, фруктовий сік, кокосова олія. Фірмам, що імпортують фанеру та пластмаси, також будуть знижені мита, щоб послабити тиск на будівельну галузь. Алюмінієві колеса та комплектуючі для акумуляторів електромобілів будуть серед товарів, на які будуть знижені тарифи, щоб скоротити витрати британського бізнесу.
Товари, що ввозяться до Великої Британії і вже мають право на пільговий режим, наприклад, в рамках угод про вільну торгівлю, не постраждають.
Уряд вже пом’якшив заборону на продаж бензинових і дизельних автомобілів із 2030 року, щоб полегшити навантаження на британські компанії після того, як Трамп націлився на автомобільну промисловість.
Велика Британія вже постраждала від 10-відсоткових мит з боку США, що завдало збитків британському бізнесу. На додачу до цього, Трамп запровадив окреме 25% мито на автомобілі – найбільшу статтю британського експорту до США за перші дев’ять місяців минулого року.
Президент Європейської ради Антоніу Кошта заявив, що тарифи, які оголосить американський президент Дональд Трамп – „велика економічна помилка”.
Про це він сказав в інтерв’ю для Euronews, пише „Європейська правда”.
Торгова війна між Європейським Союзом і Сполученими Штатами „торкнеться всіх”, попередив Кошта.
На його думку, ЄС повинен відреагувати „твердо, але розумно” на взаємні тарифи.
„Це справді велика економічна помилка для Сполучених Штатів, а також для Європи і всього світу. Ми повинні відповісти рішуче, але водночас розумно. Це означає, що ми повинні досягти домовленості про переговори”, – сказав він.
Кошта пояснив, що це означає те, що потрібно „досягти рішення шляхом переговорів”.
„Тарифи – це податки. Податки, які платитимуть американські споживачі, які платитимуть американські компанії. Це не буде добре для американців, але це також буде погано для європейців”, – зазначив президент Євроради.
За його словами, вступати в тарифну війну – не найкращий шлях.
„Ми дійсно повинні реагувати таким чином, щоб знайти рішення шляхом переговорів в загальних і взаємних інтересах Сполучених Штатів і Європи – американської економіки і європейської економіки”, – запевнив він.
Кошта висловив упевненість у здатності Єврокомісії витримати торговий шторм і продовжувати дискусії з Вашингтоном до досягнення компромісу, навіть якщо переговори поки що були абсолютно безуспішними.
„Наші торговельні відносини становлять 30% світової торгівлі (і) 40% світового ВВП, тому це вплине не лише на Європу та США, це вплине на всіх, тому це велика помилка. Але я сподіваюся, що Сполучені Штати розуміють масштаби цієї помилки і що ми зможемо уникнути торгової війни”, – підсумував він.
Президент США Дональд Трамп загострює тарифну війну, і, схоже, європейці наслідують приклад Канади. Заклики до бойкоту американських товарів з’являються в соціальних мережах і вже мобілізували десятки тисяч людей.
«Набридло фінансувати американський імперіалізм? Тоді робіть щось із цим», – ідеться у зверненні французької групи у Facebook, яка закликає підтримати національну та європейську економіку, припинивши купувати товари, вироблені в США.
Група була заснована наприкінці лютого, і до неї приєдналося вже понад 20 000 осіб. Вони діляться ідеями про те, як замінити популярні американські бренди, такі як McDonald’s, Levi’s і WhatsApp, європейськими продуктами, повідомляє французьке інформаційне агентство AFP.
Бойкот американських товарів, спричинений тарифною війною, швидко поширюється в Канаді. Водночас у різних частинах Європи люди активно підтримують ініціативи, подібні до французької. Це, зокрема, дві групи у Швеції та одна в Данії, кожна з яких налічує 80 000 прихильників. Менші об’єднання з’явилися також у Нідерландах і Бельгії. Як не дивно, усі вони є на Facebook у США.
Два бренди, яких обов’язково слід уникати
«Ідеться не про те, щоб бойкотувати все без розбору, а про свідомий пошук рішень, які є найбільш вигідними для місцевої, французької та європейської, економіки», – наголосив у своєму дописі Едуард Руссе, засновник французької групи.
Її члени діляться довгими списками американських брендів, яких слід уникати, адже в глобалізованому світі не завжди легко визначити, що є «американським». Наприклад, Coca-Cola має великий завод на півночі Франції. Тож чи не зашкодить бойкот французьким робітникам? Саме тому одним із завдань групи є обговорення таких випадків.
Утім деяких американських брендів рекомендується уникати в «пріоритетному порядку». Прикладами є Amazon і Tesla, які фінансували президентську кампанію Трампа. До того ж Ілон Маск став ініціатором масових звільнень у США.
Бойкот уже має вплив
Хоча перші дзвіночки й не великі, але вони вже мають вплив. У Франції кількість користувачів додатка для обміну повідомленнями Treebal зростає з моменту інавгурації Трампа.
У Данії реакція особливо посилилася після неодноразових погроз Трампа захопити або купити Гренландію, яка є частиною цієї країни. Там не лише люди, а й компанії вживають заходів: генеральний директор найбільшої місцевої роздрібної мережі Salling Group Андерс Хаг оголосив, що в супермаркетах буде запроваджено нову систему електронних етикеток з чорними зірками для європейських продуктів, щоб задовольнити «численні запити клієнтів, які хочуть купувати продукти харчування європейських брендів».
Мабуть, найдраматичніший вплив європейські бойкоти мають на компанію Tesla, що належить Ілону Маску, продажі якої в Європі порівняно з минулим роком знизилися на 50%. Подібне падіння спостерігається також у Канаді, де бойкот підтримав прем’єр-міністр Джастін Трюдо.
Китай та Канада запровадили відповідні мита на американські товари після рішення президента США Дональда Трампа розв’язати торговельну війну проти своїх найбільших партнерів.
Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо заявив, що запроваджує 25%-ві мита на товари вартістю 30 млрд канадських доларів, що імпортуються зі США. Мита діятимуть доти, доки США не скасують свої мита проти Канади.
Сума в 30 млрд канадських доларів є частиною загального заходу у відповідь, спрямованого на імпорт товарів зі США на суму 155 млрд канадських доларів, а решта 125 млрд канадських доларів набудуть чинності після 21-денного періоду консультацій.
Китай заявив, що з 10 березня введе додаткові мита в розмірі 10-15% на деякі види імпорту зі США.
