Array
(
[count_posts] => 6
[cache_key] => Query_Posts::global::uk::YTo1OntzOjQ6ImxhbmciO3M6MjoidWsiO3M6NzoiZG9tYWlucyI7YToxOntpOjA7czo4OiJlY29ub21pYyI7fXM6Njoib2Zmc2V0IjtpOjIwO3M6OToidGF4X3F1ZXJ5IjthOjE6e2k6MDthOjM6e3M6ODoidGF4b25vbXkiO3M6ODoicG9zdF90YWciO3M6NToiZmllbGQiO3M6MjoiaWQiO3M6NToidGVybXMiO2E6MTp7aTowO2k6NDY0MDt9fX1zOjExOiJhZnRlckxvY2tlciI7aTowO30=
[has_result] => 1
[posts] => Array
(
[0] => Array
(
[id] => 46535
[content] =>
До ратифікації залишилося два кроки: погодження повним складом Сенату та підпис генерал-губернатора.
Законопроєкт про ратифікацію оновленої Угоди про вільну торгівлю між Канадою та Україною без жодних правок пройшов профільний комітет Сенату Канади. Про це у суботу, 2 березня, повідомляє Укрінформ.
Зазначається, що тепер законопроєкт буде повернуто на остаточне затвердження повним складом Сенату, наступний пленарний тиждень у якому розпочнеться 19 березня. Оскільки раніше цей законопроєкт уже подолав такий само триетапний шлях у Палаті громад, після фінального схвалення Сенатом для набуття чинності йому залишиться лише отримати підпис генерал-губернатора.
Оригінальна Угода про вільну торгівлю між Канадою та Україною набула чинності першого серпня 2017 року й дозволила взаємно скасувати або знизити імпортні мита на більшість товарних позицій. У вересні минулого року під час візиту до Оттави президент Володимир Зеленський разом із прем’єр-міністром Джастіном Трюдо підписав оновлену Угоду, яка тепер покриває також торгівлю послугами, а не лише товарами, інвестиції, телекомунікації й інші перспективні сфери.
[type] => post
[excerpt] => До ратифікації залишилося два кроки: погодження повним складом Сенату та підпис генерал-губернатора.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1709376120
[modified] => 1709367756
)
[title] => Оновлена угода про вільну торгівлю Канади з Україною стала на крок ближче
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=46535&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 46556
[uk] => 46535
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 46536
[image] => Array
(
[id] => 46536
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/3246158.jpg
[original_lng] => 39801
[original_w] => 610
[original_h] => 385
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/3246158-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/3246158-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/3246158.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/3246158.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/3246158.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/3246158.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/03/3246158.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1709367785:3
[_thumbnail_id] => 46536
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 2691
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 1202715773001
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 1
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Uncategorized
)
[tags] => Array
(
[0] => 1445
[1] => 4640
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Канада
[1] => торгівля
)
)
[1] => Array
(
[id] => 45710
[content] =>
Центральноамериканських сільгоспвиробників, на відміну від німецьких, долучають до проєктів із захисту клімату. Ініціатива не лише розвиває сільське господарство, але й відіграє ключову роль у порятунку Панамського каналу, який потерпає від посухи.
Заради порятунку Панамського каналу, який страждає через посуху, уряд країни запускає нову програму заохочення для місцевих виробників кави, чиї плантації можуть допомогти усунути шкоду, спричинену вирубкою лісів, забезпечуючи водопостачання для одного з найважливіших торговельних шляхів світу, повідомляє Reuters.
Програма, реалізація якої запланована на наступні 15 років, спрямована на суттєве уповільнення накопиченої в цьому регіоні екологічної шкоди, включаючи ерозію ґрунту та забруднення місцевих річок, що сприяє зниженню рівня води в каналі.
Завдяки цій ініціативі місцеві фермери, які здебільшого займаються вирощуванням кави, будуть навчатися використанню більш екологічних методів, їм буде надано підтримку для купівлі землі, а також їм буде запропоновано премію та вищу сертифікацію за боби, вирощені таким способом.
«Це зміцнить економіку нашої країни, підтримуючи сільськогосподарський сектор і канал, одночасно захищаючи клімат і наше довкілля, запобігаючи загрозі посухи. Ми із вдячністю вітаємо цю нову програму», — повідомив Роберто Бенітез, керівник групи виробників кави. Під час останнього збору врожаю плантації в Панамі виробили майже 700 тонн кавових зерен, і ця кількість продовжить зростати завдяки такій ініціативі.
Адміністрація Панамського каналу (ACP) та уряд наразі інвестували 32 мільйони доларів у проєкт, який, як очікується, принесе користь 1700 місцевим фермерам у першому раунді.
Таким чином можна врятувати не тільки Панамський канал.
Один із найважливіших шляхів міжнародної торгівлі останніми роками страждає від дедалі сильніших посух, падіння рівня води протягом сухого сезону загрожує повному перекриттю проходу, що з’єднує два океани. Ось чому, окрім програми підтримки фермерів, уряд також працює над будівництвом штучних водозбірних територій, але на це можуть піти роки.
Вирубування лісів також є серйозною проблемою в інших частинах американського континенту. Наприклад, у Бразилії збитки, завдані місцевим сільським господарством, загрожують одній із найбільших річок світу, Амазонці. Через програму сприяння екологічно свідомому виробництву, подібну до панамської, можна було сприяти фермерам, аби їм не доводилося знищувати праліси для свого виживання.
У той самий час у кількох країнах, котрі є членами Європейського Союзу, спалахнули масові протести фермерів на тлі подібної ситуації. Зокрема у Німеччині федеральний уряд позбавив сільгоспвиробників державних субсидій, мотивуючи цей крок фінансуванням проєктів із захисту клімату. Враховуючи, що Рейн, найважливіша річка країни та торговельний шлях водночас, щороку повільно висихає під час літньої посухи, уряд Німеччини міг би повчитися в Панами та залучати виробників до проєктів із захисту клімату.
[type] => post
[excerpt] => Центральноамериканських сільгоспвиробників, на відміну від німецьких, долучають до проєктів із захисту клімату. Ініціатива не лише розвиває сільське господарство, але й відіграє ключову роль у порятунку Панамського каналу, який потерпає від посухи.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1707142440
[modified] => 1707138441
)
[title] => Панамський канал: врятувати міжнародну торгівлю можуть фермери
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=45710&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 45684
[uk] => 45710
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 45685
[image] => Array
(
[id] => 45685
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/letoltes.jpg
[original_lng] => 89654
[original_w] => 880
[original_h] => 542
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/letoltes-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/letoltes-300x185.jpg
[width] => 300
[height] => 185
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/letoltes-768x473.jpg
[width] => 768
[height] => 473
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/letoltes.jpg
[width] => 880
[height] => 542
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/letoltes.jpg
[width] => 880
[height] => 542
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/letoltes.jpg
[width] => 880
[height] => 542
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/letoltes.jpg
[width] => 880
[height] => 542
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 3166
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 45685
[_edit_lock] => 1707131241:3
[_edit_last] => 3
[_algolia_sync] => 1202714472001
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 13
[2] => 84406
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини дня
[2] => Світ
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 218641
[1] => 4640
[2] => 903
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Панамський канал
[1] => торгівля
[2] => фермери
)
)
[2] => Array
(
[id] => 39846
[content] =>
У Єврокомісії очікують, що угода з Новою Зеландію дозволить наростити торгівлю на 30 відсотків протягом 10 років. Торік обсяг двосторонньої торгівлі склав трохи менше дев’яти мільярдів євро.
Представники Нової Зеландії та Європейського Союзу підписали в неділю, 9 липня, в Брюсселі угоду про вільну торгівлю.
Ця угода зближує ЄС і Нову Зеландію та посилює „економічну безпеку” блоку, йдеться у заяві голови Європейської Комісії Урсули фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen). За її словами, угода є „амбітною” та „дуже збалансованою”. „Нова Зеландія є ключовим партнером для нас в Індо-Тихоокеанському регіоні, і ця угода про вільну торгівлю ще більше зблизить нас”, – заявила фон дер Ляєн, слова якої наводить агенція AFP.
Своєю чергою прем’єр-міністр Нової Зеландії Кріс Гіпкінс заявив, що торговельна угода „створить значні нові економічні можливості”. „Це – величезна вигода для обох партнерів”, – переконаний він.
Очікується, що завдяки угоді обсяги торгівлі між ЄС і Новою Зеландією зростуть на 30 відсотків протягом 10 років, а інвестиції ЄС в Нову Зеландію зростуть на 80 відсотків, прогнозують у Єврокомісії. За даними ЄС, експорт з країн блоку до Нової Зеландії може зрости на 4,5 мільярда євро на рік, при цьому компанії вже в перший рік зможуть заощадити близько 140 мільйонів євро на скасуванні митних зборів, зазначає агенція dpa. Торік обсяг двосторонньої торгівлі склав трохи менше дев’яти мільярдів євро.
Угода має набути чинності у 2024 році. Перед цим документ мають схвалити Європейський парламент та парламент Нової Зеландії. Переговори щодо її уладення розпочалися у 2018 році і завершилися у 2022 році.
[type] => post
[excerpt] => У Єврокомісії очікують, що угода з Новою Зеландію дозволить наростити торгівлю на 30 відсотків протягом 10 років. Торік обсяг двосторонньої торгівлі склав трохи менше дев'яти мільярдів євро.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1688934360
[modified] => 1688933184
)
[title] => ЄС і Нова Зеландія підписали угоду про вільну торгівлю
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=39846&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 39843
[uk] => 39846
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 39844
[image] => Array
(
[id] => 39844
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/eu-uj-zeland-kermeg.png
[original_lng] => 623530
[original_w] => 841
[original_h] => 478
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/eu-uj-zeland-kermeg-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/eu-uj-zeland-kermeg-300x171.png
[width] => 300
[height] => 171
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/eu-uj-zeland-kermeg-768x437.png
[width] => 768
[height] => 437
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/eu-uj-zeland-kermeg.png
[width] => 841
[height] => 478
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/eu-uj-zeland-kermeg.png
[width] => 841
[height] => 478
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/eu-uj-zeland-kermeg.png
[width] => 841
[height] => 478
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/eu-uj-zeland-kermeg.png
[width] => 841
[height] => 478
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[views_count] => 2832
[_thumbnail_id] => 39844
[_edit_lock] => 1688922439:3
[_edit_last] => 3
[_oembed_568eb03d8193932e51ad74765bf3baaa] => Сьогодні ми виплачуємо Україні останні 1,5 мільярда євро з нашого 18-мільярдного пакету підтримки на 2023 рік.
Ми повинні знайти угоду, щоб й надалі надавати Україні підтримку, необхідну їй для відновлення, відбудови та реформ.
Ми стоїмо на боці нашого сусіда, друга і… pic.twitter.com/yiOmEt83H2
— Ursula von der Leyen (@vonderleyen) December 21, 2023
[_oembed_time_568eb03d8193932e51ad74765bf3baaa] => 1704968613
[_oembed_b75a9ca0233aec05850ceefc79b1eb2a] => Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
Read more ↓
— European Commission (@EU_Commission) March 15, 2024
[_oembed_time_b75a9ca0233aec05850ceefc79b1eb2a] => 1711815902
[_oembed_966ac7416e5fafbd2a2c2d5f8f815246] => The EU has stood by Ukraine since day 1 of Russia's war of aggression.
With our Member States, we have provided support of almost €108 billion.
Ukraine will prevail in this war for survival.
And the EU will stand with Ukraine and its people for as long as it takes. pic.twitter.com/FyQTwnesyy
— Ursula von der Leyen (@vonderleyen) August 7, 2024
[_oembed_time_966ac7416e5fafbd2a2c2d5f8f815246] => 1724866544
[_algolia_sync] => 831551843002
[_oembed_15b017003485bc05d67f8dcc35770283] => We took note of the announcement by President Trump.
We want to give negotiations a chance.
While finalising the adoption of the EU countermeasures that saw strong support from our Member States, we will put them on hold for 90 days.
If negotiations are not satisfactory, our…
— Ursula von der Leyen (@vonderleyen) April 10, 2025
[_oembed_time_15b017003485bc05d67f8dcc35770283] => 1745701173
[_oembed_0217b7267756906b4165d8967cd37fc3] => Добре дошла, България!
EU economy and finance ministers have approved #Bulgaria's entry into the euro area.
From 1 January 2026, 🇧🇬 will start using the euro and enjoy the benefits of joining the single currency.
More on how countries adopt the euro ➡️https://t.co/s3DZtOxvhs pic.twitter.com/Xw2aFezQf1
— EU Council (@EUCouncil) July 8, 2025
[_oembed_time_0217b7267756906b4165d8967cd37fc3] => 1759933896
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 13
[2] => 84406
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини дня
[2] => Світ
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 170
[1] => 172737
[2] => 4640
)
[tags_name] => Array
(
[0] => ЄС
[1] => Нова Зеландія
[2] => торгівля
)
)
[3] => Array
(
[id] => 29240
[content] =>
Торгові відносини між двома країнами постійно розвиваються. Багато турецьких компаній інвестували в Сербію останніми роками, найнявши близько 10 000 співробітників у понад 1200 компаніях. Турецькі підприємці та бізнесмени планують відкрити додаткові підприємства та компанії.
Під час дводенного візиту глави турецької держави до Сербії відбувся також сербсько-турецький бізнес-форум: на ньому були представлені 110 підприємців і 89 турецьких компаній. За даними Торгово-промислової палати Сербії, 230 сербських компаній і 390 підприємців заявили про намір співпрацювати з турецькими колегами.
У першому півріччі товарообіг між двома країнами досяг рівня 1,2 мільярда євро, що на 35% більше, ніж роком раніше.
У 2021 році річний товарообіг становив 1,73 млрд, цього року, прогнозуючи тенденцію, він може сягнути позначки в 2,5 млрд. Із минулорічних 1,73 мільярда приблизно 300 мільйонів становив сербський експорт до Туреччини, а решта 1,4 мільярда – турецький експорт до Сербії. У 2017 році товарообіг між двома країнами ще не досяг мільярда євро. За словами президента Сербії Александара Вучича, зважаючи на темпи зростання, попередній прогноз президента Туреччини, згідно з яким товарообіг між двома країнами незабаром може досягти рівня 5 млрд євро, вже не виглядає нездійсненним. Ердоган зазначив, що турецькі компанії реалізували в Сербії близько півсотні проєктів на суму 847 мільйонів доларів.
Сербія в основному постачає до Туреччини шини, тютюнові вироби, мідь, водяні насоси, а турки експортують до Сербії автобуси, телевізори, кухонну техніку, текстиль і залізну руду.
Згідно з офіційними даними, турецькі туристи витратили в Сербії 80 мільйонів євро цього року, тоді як сербські туристи залишили в Туреччині 134 мільйони євро.
Президенти обох країн констатували, що сербсько-турецькі відносини сягнули найвищого рівня в новітній історії співпраці Сербії та Туреччини.
Завдяки щойно підписаній угоді, умови прибуття туристів і бізнесменів, які приїжджають відповідно з країни в країну, також стануть легшими, оскільки в майбутньому громадяни Сербії зможуть подорожувати до Туреччини з посвідченням особи, і навпаки.
Президенти підписали декларацію про наміри щодо співпраці у гасінні лісових пожеж, а також мають намір налагодити співпрацю у зв’язку з електронним публічним адмініструванням, а провайдери суспільних медіа двох країн теж підписали угоду про співпрацю.
У Сербії турки будують дорогу між Новим Пазаром і Тутіном, яка майже завершена, а також міст у центральній Сербії в Раці. Незабаром міст буде з’єднаний з 19,1-кілометровою дорогою, що з’єднує із Сербією Боснію і Герцеговину.
Сербський президент підкреслив, що без Туреччини і Турецького потоку Сербія не мала б природного газу, але з цього напрямку природний газ також надходить і до Угорщини. Глави двох держав також обговорили питання щодо більш тісної співпраці між міністерствами оборони. З’являються спільні проєкти з виробництва зброї, але Сербія також претендує на безпілотні літальні апарати Bayraktar турецького виробництва. Оскільки інтерес до Bayraktar величезний, сербський президент заявив, що його країна також «стала в чергу». Він висловив сподівання, що наступного року вони зможуть купувати дрони.
[type] => post
[excerpt] => Торгові відносини між двома країнами постійно розвиваються. Багато турецьких компаній інвестували в Сербію останніми роками, найнявши близько 10 000 співробітників у понад 1200 компаніях
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1662811020
[modified] => 1662804153
)
[title] => Турецько-сербська дружба стає дедалі прибутковішою
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=29240&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 29137
[uk] => 29240
)
[trid] => kri2709
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 29140
[image] => Array
(
[id] => 29140
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/thumbs-b-c-6aef1392f7c0b19b609a12778b8e49c3.jpg
[original_lng] => 119321
[original_w] => 864
[original_h] => 486
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/thumbs-b-c-6aef1392f7c0b19b609a12778b8e49c3-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/thumbs-b-c-6aef1392f7c0b19b609a12778b8e49c3-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/thumbs-b-c-6aef1392f7c0b19b609a12778b8e49c3-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/thumbs-b-c-6aef1392f7c0b19b609a12778b8e49c3.jpg
[width] => 864
[height] => 486
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/thumbs-b-c-6aef1392f7c0b19b609a12778b8e49c3.jpg
[width] => 864
[height] => 486
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/thumbs-b-c-6aef1392f7c0b19b609a12778b8e49c3.jpg
[width] => 864
[height] => 486
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/09/thumbs-b-c-6aef1392f7c0b19b609a12778b8e49c3.jpg
[width] => 864
[height] => 486
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[views_count] => 3206
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 29140
[_edit_lock] => 1662793353:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_7c3ac77f7f0b3c6db3d9d42d15144e23] =>
[_oembed_time_7c3ac77f7f0b3c6db3d9d42d15144e23] => 1674677798
[_oembed_9937d9d08d72376e183eea466e9d0882] => Şehitlerimizin aziz hatırasına! ??
Milli Muharip Uçak’ımızı 18 Mart’ta hangardan çıkaracağız demiştik.
Uçağımız bugün pistin başında!
Cumhurbaşkanımız Sn. @RTErdogan’ın liderliğinde inşallah gök vatanımızda süzülmesine de şahit olacağız.@TUSAS_TR pic.twitter.com/cWz3q8APTl
— Ismail Demir (@IsmailDemirSSB) March 17, 2023
[_oembed_time_9937d9d08d72376e183eea466e9d0882] => 1680627417
[_oembed_61525e48ec41fa880708b3ffea997a84] => {{unknown}}
[_algolia_sync] => 508038100000
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 13
[2] => 37
[3] => 84406
[4] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини дня
[2] => Світ
[3] => Світ
[4] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 3178
[1] => 4640
[2] => 794
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Сербія
[1] => торгівля
[2] => Туреччина
)
)
[4] => Array
(
[id] => 24085
[content] =>
Польща зацікавлена у відновленні довоєнних показників торгівлі і співпраці з Україною, а у перспективі – створенні масштабних проєктів, зокрема, у сфері машинобудування та військово-промислового комплексу.
Про це йшлося на бізнес-конференції «Можливості співпраці польського та українського бізнесу в машинобудуванні», передає Український союз промисловців і підприємців.
«Економіка нашого регіону дуже втрачає через цю війну і це спричинить довгострокові зміни в її структурі. Змінюється географія бізнесу, чимало робочих місць, напевне, зникне. На всі ці виклики ми маємо відповідно реагувати. Повоєнне відновлення України має бути швидким. Тут я бачу хорошу перспективу для польських та українських інвесторів, тому що ми говоримо не про якісь області чи райони, а про наш регіон в цілому в структурі Євросоюзу», – зауважив Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Бартош Ціхоцький.
У свою чергу, президент УСПП Анатолій Кінах відзначив, що Польща є і буде стратегічним політичним, економічним партнером України. За підсумками 2021 року країна вийшла на 2 місце серед основних українських зовнішньоекономічних партнерів із двостороннім товарообігом близько 11 млрд. доларів. Ці показники можуть бути значно кращими завдяки спільним зусиллям.
«Війна росії проти України завдала чималої шкоди вітчизняному розвитку. У разі її продовження в найближчі місяці ВВП України у 2022 році впаде на 40-45% – такі прогнози Світового банку. Це реальність, яку треба враховувати, проте не привід для песимізму. Навпаки, ми готові працювати інтенсивніше, за новими стандартами, Україні є що запропонувати», – зазначив він.
Сторони підкреслили необхідність розбудови нових зав’язків – інфраструктурних, виробничих, експортних, та зазначили, що розраховувати варто саме на багаторічну співпрацю, долучати до проєктів міжнародні інституції і донорські кошти.
[type] => post
[excerpt] => Польща зацікавлена у відновленні довоєнних показників торгівлі і співпраці з Україною, а у перспективі – створенні масштабних проєктів, зокрема, у сфері машинобудування та військово-промислового комплексу.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1653044100
[modified] => 1653043753
)
[title] => Польща зацікавлена у відновленні довоєнних показників торгівлі з Україною – УСПП
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=24085&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 24127
[uk] => 24085
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 24086
[image] => Array
(
[id] => 24086
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/630-360-1560247752-329.jpg
[original_lng] => 118773
[original_w] => 630
[original_h] => 360
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/630-360-1560247752-329-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/630-360-1560247752-329-300x171.jpg
[width] => 300
[height] => 171
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/630-360-1560247752-329.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/630-360-1560247752-329.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/630-360-1560247752-329.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/630-360-1560247752-329.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/05/630-360-1560247752-329.jpg
[width] => 630
[height] => 360
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1653034655:2
[_thumbnail_id] => 24086
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 2
[views_count] => 3422
[translation_required_done] => 1
[_oembed_2137a3472b8038108da23ca7247b007d] =>
[_oembed_time_2137a3472b8038108da23ca7247b007d] => 1702997761
[_algolia_sync] => 1202659765001
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 37
[2] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 1844
[1] => 4640
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Польща
[1] => торгівля
)
)
[5] => Array
(
[id] => 6167
[content] =>
Обсяг зовнішньої торгівлі товарами в січні-липні 2020 року склав 55,480 млрд доларів. Це на 10% менше, ніж за аналогічний період минулого року (61,760 млрд доларів).
Про це свідчать дані митної статистики України.
Таким чином, падіння товарообігу в червні дещо прискорилося, оскільки за січень-червень падіння було на 9%.
За даними Державної митної служби, експорт товарів з України за перші сім місяців 2020 року склав 26,632 млрд доларів, що на 7% менше, ніж у минулому році, імпорт скоротився на 13% до 28,848 млрд доларів. Від’ємне сальдо зафіксовано на рівні 2,216 млрд доларів.
Експорт продовольства за січень-червень 2020 року скоротився 1% до 11,712 млрд доларів, експорт металів скоротився на 19% до 5,291 млрд доларів. Імпорт паливно-енергетичних товарів впав на 28% до 4,564 млрд доларів.
Зазначимо, за даними НБУ, в липні 2020 року ситуація на світових товарних та фінансових ринках поліпшувалася на тлі подальшого зняття карантинних обмежень в ряді країн.
[type] => post
[excerpt] => Обсяг зовнішньої торгівлі товарами в січні-липні 2020 року склав 55,480 млрд доларів. Це на 10% менше, ніж за аналогічний період минулого року (61,760 млрд доларів).
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1596816120
[modified] => 1596813355
)
[title] => Україна через кризу втратила десяту частину зовнішньої торгівлі
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=6167&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 6167
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 6168
[image] => Array
(
[id] => 6168
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/0204-7-39368568800-o-1-650x410-1.jpg
[original_lng] => 69760
[original_w] => 650
[original_h] => 410
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/0204-7-39368568800-o-1-650x410-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/0204-7-39368568800-o-1-650x410-1-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/0204-7-39368568800-o-1-650x410-1.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/0204-7-39368568800-o-1-650x410-1.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/0204-7-39368568800-o-1-650x410-1.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/0204-7-39368568800-o-1-650x410-1.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/08/0204-7-39368568800-o-1-650x410-1.jpg
[width] => 650
[height] => 410
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1596802555:3
[_thumbnail_id] => 6168
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 3414
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 831456581002
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 4640
)
[tags_name] => Array
(
[0] => торгівля
)
)
)
[model] => Array
(
[lang] => uk
[offset] => 20
[tax_query] => Array
(
[0] => Array
(
[taxonomy] => post_tag
[field] => id
[terms] => Array
(
[0] => 4640
)
)
)
[afterLocker] => 0
)
[_model] => Array
(
[lang] => uk
[domains] => Array
(
[0] => economic
)
[offset] => 20
[tax_query] => Array
(
[0] => Array
(
[taxonomy] => post_tag
[field] => id
[terms] => Array
(
[0] => 4640
)
)
)
[afterLocker] => 0
)
[domains] => Array
(
[0] => economic
)
[_domains] => Array
(
[economic] => 1
)
[status] => 1
[from_cache] =>
)
торгівля (Сторінка 3)
