Місія Міжнародного валютного фонду 27 травня прибула до Києва, щоб оцінити прогрес виконання реформ для програми розширеного фінансування (EFF) на 8,1 мільярда доларів для України.
Про це повідомила постійна представниця МВФ в Україні Прішилла Тофано.
За її словами, представники місії зустрінуться з українськими політиками й партнерами, а дискусії фокусуватимуться на макроекономічній політиці та ключових структурних реформах.
«Місія МВФ на чолі з Гевіном Греєм розпочала сьогодні зустрічі з представниками влади України та іншими партнерами у контексті першого перегляду програми розширеного фінансування та консультацій 2026 року за Статтею IV Угод МВФ», — йдеться у повідомленні Тофано.
Про приїзд місії МВФ стало відомо ще 15 червня. Тоді речниця фонду Джулі Козак зазначила, що в межах програми також обговорюватимуть питання щодо податків, зокрема можливе впровадження ПДВ на дешеві посилки з-за кордону та податку для ФОПів. Однак речниця не сказала нічого про готовність МВФ пом’якшити будь-які умови надання кредиту.
Оподаткування посилок входило до так званого «великого» податкового пакета, який є частиною зобов’язань України перед МВФ та ЄС. Вчора, 26 травня, Верховна Рада провалила законопроєкт № 12360 щодо ПДВ на посилки з-за кордону, а також окремі його правки щодо оподаткування міжнародних посилок.
Верховна Рада може заблокувати надходження мільярдів євро міжнародної допомоги, якщо не ухвалить законопроєкт про оподаткування посилок.
Про це йдеться у матеріалі РБК-Україна.
За інформацією видання, вимога щодо ухвалення закону може отримати статус prior actions — обов’язкових попередніх умов для подальшого фінансування з боку Міжнародний валютний фонд.
У такому випадку Україна не зможе отримати другий транш кредиту МВФ, доки парламент не проголосує за відповідний закон.
Міністр фінансів Сергій Марченко раніше заявив, що можливості відмовитися від цієї вимоги фактично немає.
«У нас немає можливості зняти це питання або якимось чином передомовитися…», — сказав Марченко.
Як зазначає видання, можливе призупинення фінансування від МВФ автоматично ускладнить і отримання коштів від Європейський Союз.
Зокрема, військова частина кредитної програми на закупівлю озброєння продовжить діяти, однак Україна може втратити доступ до 8,35 млрд євро, призначених для покриття бюджетних витрат.
Через нові російські атаки станом на ранок 26 травня є знеструмлені споживачі у шести областях; споживання електрики знижується другий день поспіль.
Про це повідомляє НЕК „Укренерго” у Фейсбуці, передає Укрінформ.
„Ворог продовжує атакувати цивільну енергетичну інфраструктуру. Внаслідок російських дронових та артилерійських ударів – на ранок є знеструмлені споживачі у Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Сумській, Харківській і Житомирській областях”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що відновлювальні роботи розпочалися всюди, де дозволяє безпекова ситуація.
Споживання електроенергії станом на 9:30 вівторка на 1,3% нижче за рівень попереднього дня. Причиною тенденції на зниження споживання Укренерго називає встановлення ясної погоди майже по всій Україні та зниження температури повітря у більшості областей.
Враховуючи погодні умови, оператор енергосистеми радить перенести активне споживання електрики на період найпродуктивнішої роботи СЕС – з 10:00 до 16:00. Водночас, у період з 18:00 до 22:00 енегетики радять не вмикати одночасно кілька потужних приладів.
Український оборонно-промисловий комплекс стрімко нарощує масштаби виробництва та розробок, однак однією з головних проблем галузі залишається нестача кваліфікованих працівників.
Про це йдеться у матеріалі РБК-Україна «Зарплати до $8000 та бронь від мобілізації: як український ВПК бореться з дефіцитом кадрів».
За останні роки оборонна індустрія України суттєво змінилася. Якщо на початку повномасштабного вторгнення в країні було менш як сто defence-tech компаній, то нині ринок налічує вже тисячі підприємств.
Більшість компаній за останній рік збільшила свої команди щонайменше на 25%, а майже половина — більш ніж удвічі. Виробники одночасно масштабують виробництво, розширюють R&D-напрями та адаптуються до нових умов сучасної війни.
Водночас головним викликом залишається кадровий дефіцит.
«Ключові проблеми роботодавців в оборонній галузі — це відсутність достатньої кількості фахівців, яких потребує ринок. Держава тривалий час не стимулювала розвиток технічних та навколотехнічних спеціальностей», — заявив виконавчий директор NAUDI Serhii Honcharov.
За його словами, значна частина профільних спеціалістів — це люди, які здобували технічну освіту ще за радянських часів, або ж перепрофільовані працівники з інших сфер.
Попри це, державні та приватні компанії активно намагаються залучати нових працівників. За даними платформи DOU, у 2025 році в оборонній сфері було опубліковано 5915 вакансій, із яких майже 2 тисячі — лише у четвертому кварталі.
СЕО Rada Zbroiariv Ihor Fedirko наголосив, що українська оборонна індустрія вже стала окремим ринком праці.
«Це окремий ринок праці, який одночасно потребує інженерів, виробничих фахівців, закупівельників, проєктних менеджерів, спеціалістів із якості, експорту та партнерств», — зазначив він.
За словами експертів, подальший розвиток галузі залежатиме від того, наскільки системно держава зможе готувати нові кадри під реальні потреби оборонного виробн
Міністр сільського господарства Угорщини Саболч Бона заявив у соцмережах, що після публікації в п’ятницю увечері в офіційному віснику Magyar Közlöny заборона на імпорт сільськогосподарської продукції з України набула чинності.
Раніше політик думав, що українське зерно не обов’язково загрожуватиме угорським виробникам, але за нинішніх обставин обмежити його ввезення все ж визнали за необхідне. За словами Бони, закінчення терміну дії попередньої заборони, запровадженої ще за уряду «Фідес», створило своєрідну пастку, проте влада вчасно зорієнтувалася і швидко відновила обмеження.
Перелік включає свіже, охолоджене або заморожене м’ясо великої рогатої худоби, свинину, м’ясо овець і кіз, а також харчове м’ясо, субпродукти та тельбухи свійської птиці. Під заборону потрапили свіжі, консервовані чи варені пташині яйця в шкаралупі та заморожені овочі, зокрема сирі, приготовані на пару або зварені у воді.
Серед зернових культур та продуктів їхнього помелу обмеження стосуються м’якої пшениці, жита, ячменю, кукурудзи, гречки, проса, канаркового насіння та інших злаків. До списку внесли пшеничне борошно, борошно із суміші пшениці та жита, інші види зернового борошна, а також зерно, оброблене в інший спосіб (лущене, плющене, у вигляді пластівців, поліроване, різане чи розмелене) та цілі або подрібнені зародки зернових культур, крім рису.
Окрему групу становлять насіння соняшнику, подрібнене або неподрібнене насіння ріпаку чи кользи (за винятком посівного матеріалу), а також рафіновані чи нерафіновані соняшникова, сафлорова, бавовняна, ріпакова, кользова і гірчична олії та їхні фракції без зміни хімічного складу. Замикають перелік хрусткі хлібці, незаморожені овочі, приготовлені або консервовані без оцту чи оцтової кислоти (окрім томатів та їстівних грибів), а також свіжі виноградні вина, зокрема кріплені, та виноградне сусло, за винятком винного оцту.
Саболч Бона також поінформував про реальний вплив українського імпорту на внутрішній ринок країни. В одному з попередніх дописів він зазначив, що хоча занепокоєння стосовно генетично модифікованої продукції мають вирішитися до вересня, зниження цін під впливом українського зерна становлять реальну загрозу в період посухи, тож превентивні заходи є цілком виправданими.
Міністр зауважив, що за нинішнього рівня цін українське зерно фактично не орієнтоване на угорський ринок, а основні обсяги імпорту наразі надходять транзитом через Польщу та Словаччину.
Водночас уряд зобов’язаний зважати на інтереси місцевих тваринників та виробників кормів. Головною ж метою ухваленого рішення Саболч Бона назвав гарантування продовольчої безпеки країни, яка, крім стабільності постачання, насамперед передбачає суворий санітарний та медичний контроль.
До 2028 року в країні планують звести 1322 МВт маневрової генерації. Проєкт спрямований на найбільш енергодефіцитні регіони, де російські обстріли знищили або суттєво пошкодили місцеву теплову чи гідрогенерáцію.
Нові енергооб’єкти з’являться у семи областях:
Харківська;
Сумська;
Полтавська;
Чернігівська;
Київська;
Дніпропетровська;
Одеська.
Голова Правління НЕК «Укренерго» Віталій Зайченко пояснив, що така географія дозволить підвищити енергонезалежність кожної області та розвантажить магістральні електромережі, адже струм не доведеться транспортувати на великі відстані. Оскільки генерація буде маневровою, вона зможе швидко збільшувати чи зменшувати видачу електрики, допомагаючи балансувати всю енергосистему України.
Для учасників конкурсу встановили чіткі технічні рамки:
мінімальна потужність: від 10 МВт для однієї установки.
швидкість реакції: вихід на номінальну (повну) потужність має тривати до 30 хвилин після команди диспетчера.
технічні характеристики мають дозволяти балансування системи, що у майбутньому допоможе інтегрувати в мережу більше «зеленої» енергетики з відновлюваних джерел.
У нинішній конкурсній документації уряд запровадив чотири суттєві зміни:
для кожної з областей визначили чіткий обсяг мегават відповідно до її реального дефіциту;
через тариф Укренерго інвестору повертатимуть не повну вартість будівництва, а лише різницю між його конкурсною ціною за МВт*год та фактичною ринковою ціною у години ранкових і вечірніх піків споживання;
фінансові та кваліфікаційні вимоги до учасників пом’якшили, щоб залучити більше компаній та підвищити конкуренцію;
всі новозбудовані установки повинні мати технічні характеристики, які дозволять забезпечувати балансування ОЕС України (це важливо для подальшої інтеграції в енергосистему додаткової потужності генерації з відновлюваних джерел енергії).
На зустрічі очільників МЗС країн НАТО у шведському Гельсінґборзі йтиметься про посилення підтримки України та війну на Близькому Сході.
Про це заявив міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль.
Так, він наголосив, що Україна зараз робить найбільший внесок у європейську безпеку поза межами НАТО. Тому на саміті у Швеції союзники мають розробити пропозиції щодо того, як вони можуть надалі підтримувати Україну та використати досягнення її оборонної промисловості в Альянсі.
Крім того на зустрічі йтиметься про ситуацію на Близькому Сході. За словами Вадефуля, зусилля спрямовані на забезпечення вільного судноплавства.
„Ми готові долучитися до міжнародних зусиль щодо забезпечення безпеки Ормузької протоки”, – додав він.
Громадяни України за 2025 рік задекларували 299 млрд гривень доходів.
Загалом подано майже 176 тисяч декларацій про майновий стан і доходи. Це – 103 % до показника минулорічної кампанії.
Найактивніше, в порівнянні з минулим роком, декларували доходи мешканці таких регіонів:
Рівненської обл. ( +10 %);
Миколаївської обл. (+8 %);
Волинської обл. (+7 %);
Одеської обл. (+6 %);
м. Києва (+6 %).
За результатами декларування громадяни самостійно визначили до сплати:
5,7 млрд грн податку на доходи фізичних осіб;
2,5 млрд грн військового збору.
У ДПС зазначили, що до кампанії активно долучалися ті, хто отримав іноземні доходи – такі доходи задекларували 12,7 тисячі платників. Порівняно з минулим роком їх кількість збільшилася на 3,4 тисячі осіб. Сума задекларованих іноземних доходів – 20,7 млрд гривень.
„ДПС активно працює над якісними змінами у культурі добровільної сплати податків в Україні. Покращуємо для цього також сервіси – напередодні з Мінцифри запустили подачу декларацій і отримання податкової знижки у Дії. Ми вдячні кожному платнику податків, хто попри всі виклики, обирають працювати чесно і прозоро. І головне – відповідально сплачують податки. Бо це про нашу здатність забезпечувати обороноздатність країни, підтримку соціальних програм, виплату зарплат і пенсій. Це про спільну участь у тому, щоб країна вистояла”, – наголосила в.о. голови ДПС Леся Карнаух.
У ДПС нагадали, що сплатити визначені податкові зобов’язання необхідно до 31 липня.
Україна та Сербія підписали меморандум про взаєморозуміння щодо співпраці у сфері євроінтеграції.
Про це йдеться у повідомленні віцепрем’єр-міністра з європейської і євроатлантичної інтеграції України Тараса Качки у мережі X.
Документ підписали представники обох країн під час візиту української делегації до Сербії. З українського боку підпис поставив Тарас Качка, з сербського — міністр з питань європейської інтеграції Неманья Старович.
За словами Качки, меморандум відкриває можливості для тіснішої взаємодії у процесі вступу до Європейського Союзу.
„Меморандум дозволить Україні та Сербії поглибити співпрацю в питаннях переговорів про вступ до ЄС, інституційного розвитку, обміну досвідом та підготовки державних службовців”, – додав Качка.
У межах візиту український віцепрем’єр також провів зустріч із прем’єр-міністром Сербії Джуро Мацутом. Сторони обговорили розвиток двосторонніх відносин.
Крім цього, підписано спільну заяву про відновлення переговорів щодо укладення угоди про вільну торгівлю між Україною та Сербією.
Перед цим відбулася телефонна розмова президентів двох країн. Володимир Зеленський і Александар Вучич відзначили потенціал для розвитку співпраці.
Водночас відносини між Києвом і Белградом залишаються складними через традиційно прихильну до Москви позицію Сербії.
Раніше, 18 травня, цей документ офіційно погодили країни-члени ЄС у профільному комітеті.
Угода визначає основні параметри фінансової підтримки, зокрема, орієнтовні розміри траншів та умови для їхнього виділення. Серед головних вимог до України — дотримання демократичних механізмів, верховенства права, повага до прав людини й активна боротьба з корупцією.
Окрім цього, документ містить чіткий перелік реформ, які Київ має виконати перед кожною виплатою. Відповідно до правил надання кредиту, ці умови орієнтовані на фінансову сферу та розділені на три напрями:
збільшення надходжень до бюджету (зокрема, кроки до оподаткування доходів від цифрових платформ);
ефективність державних витрат (розробка галузевих стратегій для державних інвестицій);
управління державними фінансами (оновлення Митного кодексу України).
Тепер Україна має підписати і ратифікувати угоду. Щойно документ набуде чинності, Єврокомісія оперативно виділить перший транш макрофінансової допомоги у розмірі 3,2 мільярда євро. Цю суму планують надати у другому кварталі цього року, якщо Україна виконає відповідні умови.
До речі, кошти кредиту від ЄС на 90 млрд євро наша держава не має права взяти на виплату зарплат військовослужбовцям. Ці витрати Україна може покривати лише за свій рахунок.
Єврокомісія прокоментувала журналістам, що питання про збільшення виплат військовим можуть винести за потреби на затвердження Верховною Радою. При цьому потрібно буде внести зміни до бюджету і обговорити це з МВФ у контексті чинної кредитної програми.
