Уряд України планує надати соціально незахищеним громадянам одноразову виплату у розмірі 6 500 гривень для проходження опалювального сезону.
Про це йдеться в проекті постанови Кабінета міністрів на сайті об’єднань профспілок.
Гроші зможуть отримати близько 660 тисяч громадян в межах програми „Тепла зима” напередодні зимового періоду 2025/26 років. Кабмін планує виділити на фінансову підтримку населення 4,3 млрд гривень із держбюджету.
Допомогу розміром 6 500 гривень виплатять найбільш соціально незахищеним українцям, а саме:
батькам дітей із малозабезпечених сімей – 335 863 отримувачів;
батькам дітей із числа внутрішньо переміщених осіб – 252 898;
вихователям дітей, над якими встановлено опіку – 40 900;
одиноким пенсіонерам, які отримують надбавку на догляд – 17 500;
людям з інвалідністю І групи із числа внутрішньо переміщених осіб – 12 800;
вихователям дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування з інвалідністю, які перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях – 1 000 осіб.
Зимова допомога в 6 500 гривень надійде на спеціальний рахунок або на віртуальну картку „Дія.Картка”. Термін використання грошей з моменту зарахування становить 180 днів.
Проект постанови уряду про виділення грошей на програму до 17 жовтня знаходиться на обговоренні.
Верховна Рада ухвалила законопроєкт (№13627), який передбачає виплату військовим після полону, які потребують тривалого лікування на стаціонарі, 50 тисяч гривень щомісяця, повідомили у ВР у четвер.
Ідеться про проєкт закону щодо виплат військовослужбовцям, звільненим з полону, які мають захворювання, що потребують тривалого стаціонарного лікування.
Документ встановлює:
щомісячну додаткову винагороду 50 000 грн для таких військових;
виплата діє весь час безперервного лікування (включно з переміщенням між лікарнями);
у разі підозри у злочинах проти нацбезпеки чи військових злочинах – виплати зупиняються, а за обвинувальним вироком – скасовуються;
довідка про обставини отримання травми чи хвороби оформлюється швидко – протягом 5 днів.
„Нині такі виплати передбачені лише для тих, хто має травми (поранення, контузії, каліцтва). Але багато звільнених з полону потребують лікування через важкі захворювання, які вони отримали або які загострилися під час перебування в полоні”, – зазначив нардеп Олексій Гончаренко.
Також Рада, зі слів Гончаренка, підтримала рішення про невідкладне підписання цього законопроєкту про виплати для військових після полону.
Власник соціальної мережі Х (Twitter) Ілон Маск погодився врегулювати судову справу на 128 млн дол, подану чотирма колишніми керівниками Twitter, яких він звільнив після свого приходу до компанії у 2022 році.
Про це повідомляє TechCrunch.
Одразу після придбання Twitter Маск звільнив генерального директора Парага Агравала, фінансового директора Неда Сегала та юристів Шона Еджетта і Віджаю Гадде. Колишні керівники стверджують, що не отримали повної суми компенсації після звільнення.
На їхню думку, це відбулось через їхні намагання змусити Маска виконати зобов’язання щодо угоди на 44 млрд дол, від якої він спершу хотів відмовитися, коли придбав компанію.
Щоб довести упередженість мільярдера, колишні топменеджери компанії у своєму позові цитували слова з інтерв’ю Волтера Айзексона з Маском, що він „полюватиме на кожного” з верхівки Twitter „до дня їхньої смерті”.
Без компенсації залишилися не лише звільнені керівники. Маск зіткнувся з низкою позовів від колишніх працівників Twitter, які також очікують на свої гроші. Після зміни власника компанія перестала сплачувати оренду за окремі офіси, що спричинило нову хвилю судових позовів і навіть виселення.
Хоча сторони судового процесу досягли угоди, її деталі нам поки невідомі.
Маск придбав Twitter 27 жовтня 2022 року, змінивши назву на Х. Але через місяць мав намір піти з посади генерального директора, запустивши серед користувачів соціальної мережі опитування, чи варто йому це робити. Більшість була проти.
Затримок із зарплатами військовослужбовцям не буде. Уряд має кілька джерел для фінансування цих потреб.
Про це в інтерв’ю сказала голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа.
За словами Підласи, фінальні потреби силового блоку зараз узагальнює Міністерство фінансів. Водночас Україна веде перемовини з Єврокомісією щодо можливості використання 6 млрд євро від ERA Loans на операційні військові видатки.
„Перемовини про можливість використання європейської допомоги на потреби оборони дійсно йдуть вже давно і на різних рівнях. Але найбільшим каталізатором стало те, що Україна досягла межі власного ресурсу, який можемо використовувати на оборону”, – зазначила вона.
Дедлайн виплат
Підласа наголосила, що ключовий дедлайн пов’язаний із необхідністю виплат зарплат військовим з 1 листопада. „Після 1 листопада гроші теж є, але недостатньо”, – сказала вона.
За її словами, рішення Єврокомісії дозволить уникнути ризиків у листопаді-грудні, коли зросте навантаження на бюджет.
Альтернативні варіанти підтримки
Наразі також тривають перемовини з окремими країнами щодо нових форматів підтримки, зокрема грантів чи спільних виробництв озброєнь. „Але найбільше проблем виникає з коштами партнерів на грошове забезпечення в оборонному секторі”, – зауважила Підласа.
Вона додала, що європейцям політично простіше спрямовувати на зарплати військових ресурси від заморожених російських активів, ніж кошти власних платників податків.
Запобіжники уряду
За словами Підласи, навіть у разі тимчасових розривів ліквідності уряд має механізми реагування. „Ми не допустимо такої ситуації. Для покриття тимчасових розривів ліквідності уряд залучає гроші від розміщення ОВДП”, – наголосила вона.
„Однозначно ситуація у 2025 році краща, ніж у 2022”, – підсумувала голова бюджетного комітету.
Оновлено порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги у випадку загибелі військовослужбовців ЗСУ в період дії воєнного стану.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства оборони.
Зазначається, що загальний розмір одноразової грошової допомоги залишається без змін і становить 15 млн грн.
Виплата 1/5 частини від загального розміру ОГД (3 млн грн) здійснюватиметься одразу. А виплата 4/5 від суми допомоги (12 млн грн) проводитиметься поетапно протягом 80 місяців за фіксованим графіком (орієнтовно 150 тис. грн щомісяця).
Нові правила застосовують з 1 вересня. Для членів родин загиблих, смерть яких засвідчена до цієї дати, порядок та терміни виплат залишаються без змін.
Безробітних українців в Німеччині можуть повністю позбавити допомоги в 2026 році, пише Bild.
Міністерство праці Німеччини оголосило про чергове заморожування соціальних виплат у 2026 році для 5,6 мільйона одержувачів допомоги, серед яких багато українських мігрантів.
За даними міністерства, самотня особа продовжить отримувати 563 євро на місяць, а виплати дітям залежать від віку: 357-471 євро.
Водночас міністр праці Бербель Бас запропонувала значно жорсткіші санкції для тих, хто не співпрацює з центрами зайнятості. За пропуск обов’язкових прийомів допомога скоротиться на 30%, а ті, хто відмовляється від запропонованої роботи, можуть бути повністю позбавлені виплат.
„Ми пропонуємо людям більшу підтримку на шляху до роботи, але тим, хто не співпрацює, ми значно ускладнимо це”, – заявила Бас.
Особливо це стосується українських безробітних, які отримують соціальну допомогу в Німеччині. Рішення набуде чинності після схвалення Кабінету міністрів 10 вересня, без необхідності погодження Бундестагом.
Зміни пов’язані з потребою коригувати соціальні виплати після зниження інфляції та перегляду стандартних ставок.
Верховна Рада в першому читанні підтримала законопроєкт про щомісячні виплати 50 тисяч гривень військовим після полону, які потребують лікування.
Законопроєкт підтримали 270 депутатів.
Що пропонується:
військові, які після звільнення потребують тривалого стаціонарного лікування (від 30 днів), отримуватимуть щомісячну виплату у розмірі 50 000 грн;
ці виплати здійснюватимуться протягом перших трьох місяців лікування;
документ також врегульовує порядок видачі довідок про травми чи захворювання, отримані в полоні, щоб уникнути бюрократичних перепон і різних трактувань.
Нардеп Олексій Гончаренко повідомив, що зараз виплати передбачені лише для тих, хто отримав травми (поранення, контузії, каліцтва), тоді як багато звільнених із полону потребують допомоги через хвороби, які вони отримали чи які загострилися в полоні.
“Дуже правильний законопроєкт. Попереду ще 2 читання, але сподіваюсь, зволікати з цим не будуть”, – написав він.
Кабінет міністрів на позачерговому засіданні 15 серпня ухвалив рішення про виплату 15 млн грн сім’ям захисників, які загинули у полоні.
Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.
«Також продовжено до року термін звернення за одноразовою допомогою для поранених або тих, хто втратив працездатність після служби», – заявила вона.
Крім того, Міноборони запропонувало відкласти публікацію декларацій військових на рік після завершення воєнного стану, «щоб ворог не міг використати ці дані».
Йдеться про фахівців, які закінчили інтернатуру в одному з 20 ВУЗів у сфері управління МОЗ або МОН та працюватимуть у сільській місцевості та на прифронтових територіях.
Молоді лікарі, які завершили інтернатуру та працюватимуть у сільській місцевості та на прифронтових територіях, отримають одноразову виплату від держави у 200 тис. грн. Про це повідомляє Міністерство охорони здоровʼя
Йдеться про фахівців, які, починаючи з 2025 року, закінчили інтернатуру в одному з 20 державних закладів вищої освіти у сфері управління МОЗ або МОН.
Така ініціатива Уряду діятиме до припинення воєнного стану із можливістю продовження. Вона дозволить підтримати лікарів, котрі розпочинають професійний шлях в медзакладах громад із критичною потребою у своєчасній та якісній медичній допомозі”, – зазначили в МОЗ.
Як повідомляється, щоб отримати одноразову виплату, лікар має знайти на Єдиному вебпорталі вакансій медичних працівників вакансію у державному або комунальному медзакладі у сільській місцевості або на території активних бойових дій (перелік затверджено наказом Міністерства розвитку громад та територій України). Потрібно зв’язатися з обраним медзакладом і з’ясувати, чи не перевищує укомплектованість лікарських посад у ньому 75% і чи готовий медзаклад укласти щонайменше трирічний договір про роботу. Якщо обидві умови виконуються, лікар укладає договір із медзакладом мінімум на три роки, а медзаклад – видає лист, яким підтверджує свою відповідність вимогам Постанови щодо розташування й укомплектованості посад. Крім того, можна укласти такий договір із закладом, до якого лікар вже влаштувався після завершення інтернатури, якщо він відповідає наведеним вимогам.
Обрана лікарем вакансія на момент працевлаштування має розміщуватися на Єдиному вебпорталі вакансій.
До 10 жовтня лікар має подати до закладу вищої освіти, де він або вона проходила інтернатуру, такі документи:заяву на ім’я ректора (у довільній формі);лист-підтвердження від закладу охорони здоров’я про відповідність вимогам Постанови;копії документів про освіту – диплома та сертифіката про присвоєння професійної кваліфікації (подаються лише у разі, якщо цих даних немає в Єдиній електронній базі з питань освіти);документи, що підтверджують трудову діяльність – копію трудової книжки (якщо є) або витяг із Реєстру застрахованих осіб (через Пенсійний фонд); копію укладеного договору про роботу в закладі охорони здоров’я.
Подати документи можна особисто або листом на офіційну електронну пошту закладу освіти. Контакти закладів освіти можна знайти на сайті МОЗ.
Заклад вищої освіти розглядає документи й у разі погодження видає наказ про призначення виплати. Виплата допомоги здійснюється до кінця бюджетного року.
У разі дострокового звільнення лікаря – за власним бажанням, згодою сторін або за неналежне виконання обов’язків – суму допомоги доведеться повернути протягом 10 днів. Водночас повертати кошти не потрібно, якщо заклад припинив роботу за спеціальністю лікаря, у разі форс-мажорних обставин, встановлення інвалідності І або II групи лікарю або його близьким, а також у разі призову лікаря до війська.
До 20 державних закладів вищої освіти належать: Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, ДНП Львівський національній медичний університет ім. Данила Галицького, Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова, Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського, Івано-Франківський національний медичний університет, Буковинський державний медичний університет, Одеський національний медичний університет, Харківський національний медичний університет, Полтавський державний медичний університет, Дніпровський державний медичний університет, Запорізький державний медико-фармацевтичний університет, Ужгородський національний університет, Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Сумський державний університет, Луганський державний медичний університет, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, Волинський національний університет імені Лесі Українки, Чорноморський національний університет імені Петра Могили, Донецький національний медичний університет, Херсонський державний університет.
В разі ухвалення відповідного законопроєкту, щомісячні виплати для українських біженців в Німеччині скоротяться на 100 євро. Ці зміни стосуватимуться осіб, що приїхали до країни з квітня цього року.
Уряд Німеччини розробив законопроєкт, який передбачає скорочення державних виплат для новоприбулих українських біженців. Про це у середу, 6 серпня, повідомляє Reuters.
Зазначається, що згідно з документом, українці, які прибувають до Німеччини з 1 квітня 2025 року, більше не отримуватимуть „допомогу для громадян”, натомість їм виплачуватимуть меншу допомогу відповідно до Закону про пільги для шукачів притулку.
Очікується, що ухвалення закону зменшить щомісячні виплати для кожного українського біженця в Німеччині на 100 євро.
Наразі в Німеччині проживає приблизно 1,25 мільйона українських біженців. З них близько 21 тисячі вперше прибули до країни у період з 1 квітня по 30 червня 2025 року.
Законопроєкт ще має бути схвалений урядом Німеччини та верхньою палатою парламенту, перш ніж набуде чинності.
