Щомісяця на харчування, одяг, засоби гігієни та комунальні платежі для одного військовополоненого потрібно 3000 гривень. Додаткові витрати необхідні на медичне обладнання, ліки та зарплату персоналу.
„Наше завдання мінімум – утримувати військовополонених у таких умовах, аби потім ніхто не міг говорити про те, що ми катуємо таких осіб, вчиняємо воєнні злочини щодо них тощо. Російські військовополонені – це, у першу чергу, обмінний фонд, щоб наших українських захисників визволити із ворожого полону”, – розповів Малюська.
За його словами, такі витрати на утримання полонених виправдані, адже умови для них мають відповідати Женевській конвенції.
Росіяни ж до українських полонених ставляться по-різному, додав Малсюька. До когось ставлення стабільно нейтральне. Когось утримують в неналежних умовах, а когось і катують.
„Ще раз наголошу: ми – цивілізована країна, а це зобов’язує тримати себе у руках та робити все у межах міжнародних норм, не дозволяючи собі опускатися до рівня ворога, який перебуває за межами цивілізації. Зараз усі ми є свідками роботи об’єднаної цивілізації в рамках верховенства права проти варварів, які такими правилами гребують”, – сказав міністр.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
?: As long as Russia continues its war against Ukraine, NL will provide assistance to Ukraine. Military, humanitarian and diplomatic. We’re allocating €2.5 bn for this in 2023. Ukraine can rely on the Netherlands. We just confirmed this in our conversation with @ZelenskyyUa. pic.twitter.com/VdzMKCqkWR
Військовий бюджет становить три чверті всіх витрат. Витрати лише зростають, очікується збільшення зовнішнього фінансування.
Україна витрачає за місяць війни понад 200 мільярдів гривень, – розповів голова Мінфіну Сергій Марченко в інтерв’ю Mind.
Так, за квітень військовий бюджет становив 206 мільярдів. Сюди входять виплати на переселенців, армію тощо.
Зокрема, на ВПО та продовольчі програми витрачено близько 14-15 млрд грн. У травні очікується зростання цих витрат до 16-17 млрд. грн.
Витрати на соцзахист – це 34 млрд грн, на освіту та медицину – 31 млрд грн, зарплата у бюджетній сфері – 5 млрд грн.
„Звичайно, левова частка коштів спрямовується в армію. Взагалі, військовий бюджет становить три чверті всього бюджету України, тож і витрати здійснюємо, приблизно, в такому обсязі”, – повідомив міністр.
За даними Мінфіну, у березні міжнародна підтримка України становила $3 млрд, у квітні – $1,7 млрд, а у травні – близько $2 млрд за необхідних $5 млрд щомісяця. У червні очікується надходження понад $4,8 млрд.
За 2020 рок з Фонду боротьби з COVID-19 використали 89% передбачених коштів, або 63,7 млрд грн, за загальним фондом держбюджету, а також 2,8 млрд грн зі спеціального фонду.
Станом на 31 грудня 2020 року з “ковідного” фонду використано 63,7 млрд грн з передбачених 72 млрд грн із загального фонду держбюджету (89%). Також використано 2,4 млрд грн з 6,4 млрд грн спеціального фонду (44%).
На охорону здоров’я було передбачено 22,4 млрд грн, з яких використали 87% (19,4 млрд грн).
На соціальний захист використано 12,8 млрд грн (73,5%) з 17,4 млрд грн коштів загального фонду державного бюджету. Усі 100% передбачених 4,5 млрд грн коштів використали “на забезпечення правопорядку”.
“На стимулювання економіки використано 26,4 млрд грн з 27 млрд грн за загальним фондом бюджету, або 98%. Зокрема, на будівництво, реконструкцію та ремонт автодоріг державного значення – 25,7 млрд грн (98%) з передбачених 26,2 млрд гривень”, -повідомляє відомство.
За спеціальним фондом держбюджету 5 млрд грн передбачено на одноразові “карантинні” виплати особам, які можуть втратити доходи через обмеження. З цих коштів використано 55,5%, або 2,8 млрд грн.
Ще 1,4 млрд грн спецфонду передбачено на закупівлю вакцин проти COVID-19.
“Використання коштів спеціального фонду державного бюджету триватиме в 2021 році”, – зазначили у відомстві.
