Міністерство фінансів оновило дані щодо оплати праці та чисельності працівників державних органів, місцевих держадміністрацій та органів судової влади. У листопаді 2024 року середня зарплата в центральних держорганах становила 62,0 тисяч гривень.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані Мінфіну.
Порівняно із січнем середня нарахована зарплата 21,7 тисяч чиновників зросла на 61%. На початку року вона становила 38,6 тисяч гривень.
Таким чином, зарплата чиновників у 3,4 перевищує середній рівень по Україні. За даними ПФУ, у вересні зарплата становила 18 тисяч гривень.
За даними Мінфіну, лідирує за рівнем зарплат Антимонопольний комітет. У середньому його працівники отримують зарплату в 118,7 тисячі гривень. У комітеті працює 268 осіб. Зарплата керівництва одна з найвищих – 215,0 тисяч гривень.
У Міністерстві юстиції, яке нещодавно допустило злам державних реєстрів, отримують на руки 100,5 тисячі гривень (997 осіб).
У Центральній виборчій комісії, яка фактично не має роботи під час війни через відсутність виборів, зарплата становить 97,2 тисячі гривень (248 осіб). Зарплата керівництва – найвища: 18 осіб отримують у середньому 310,3 тисячі гривень на місяць.
У Секретаріаті Кабінету міністрів середня зарплата 65,5 тисячі гривень. Фактична чисельність працівників, які отримують зарплату, – 672 особи. Керівництву платять 132,9 тисячі гривень.
Середня зарплата штатних працівників в Україні зросла за січень-жовтень 2024 року на 22,2% до 20 592 гривень. Фінансистами та айтішникам платять значно більше.
Про це повідомляє Державна служба статистики (Держстат).
За даними статистичного відомства, найвища заробітна плата у сфері „Інформація та телекомунікації”, де вона зросла на 37,7% до 50 752 гривень.
На другому місці – „Фінансова та страхова діяльність”. Фінансисти в середньому одержують 40 194 гривень. Зростання на 20,5%.
Далі йде „Професійна, наукова та технічна діяльність” – 28 167 гривень. Ріст на 24,6%.
У сфері „Державне управління та оборона” зарплати зросли на 24,0% до 26 904 гривень.
Найнижчі зарплати в освіті – 13 970 гривень, де зарплати зросли на 15,6%.
Найвища заробітна плата – у сфері „Інформація та телекомунікації”. Вона зросла до 50 752 гривень. Найнижчий рівень зарплат у сфері освіти – 13 970 гривень.
В Україні середня зарплата штатних працівників зросла за січень-жовтень 2024 року на 22,2% до 20 592 гривень. Про це повідомляє Держстат.
Найвища заробітна плата – у сфері „Інформація та телекомунікації”. Вона зросла на 37,7% до 50 752 гривень.
Зарплата у секторі „Фінансова та страхова діяльність” становить 40 194 гривень (зросла на 20,5%).
У сфері „Професійна, наукова та технічна діяльність” зарплата становить 28 167 гривень (зросла на 24,6%).
Працівники сфери „Державне управління та оборона” отримують по 26 904 гривень (зарплата зросла на 24,0%).
Найнижчий рівень зарплат – у сфері освіти (13 970 гривень). Зростання відбулось лише на 15,6%.
Міністерство фінансів оновило дані щодо оплати праці та чисельності працівників державних органів, місцевих держадміністрацій і органів судової влади. У жовтні 2024 року середня зарплата у держорганах становила 57,5 тисяч гривень.
Про це повідомляє РБК-Україна з посилання на дані Мінфіну.
У в порівнянні з січнем зарплата зросла на 49%. На початку року вона становила 38,6 тисяч гривень.
Таким чином, зарплата чиновників більш ніж втричі перевищує середній рівень по України. За даними ПФУ, у вересні зарплата становила 18 тисяч гривень.
За даними Мінфіну, лідирує за рівнем зарплат Антимонопольний комітет. У середньому її працівники отримують зарплату у 113,7 тисяч гривень. У комітеті працює 270 осіб. Зарплата керівництва одна з найвищих – 218,4 тисяч гривень.
У Міністерстві цифровою трансформації отримують на руки 88,5 тисяч гривень (198 осіб).
На третє місце вийшло Державне агентство розвитку туризму – 87,7 тисяч гривень (22 особи).
У Секретаріаті Кабінету міністрів середня зарплата 67,3 тисяч гривень. Фактична чисельність працівників, які отримують зарплату, – 680 осіб. Керівництву платять 103,4 тисяч гривень.
У 2024 році ринок праці в Україні демонструє зростання заробітних плат. За результатами опитування, основними викликами стали дефіцит робочої сили, зростання очікувань кандидатів щодо заробітної плати, мобілізація та відтік персоналу за кордон.
Опитування тривало з 7 жовтня до 10 листопада 2024 року та охоплювало період травень-жовтень цього року. У дослідженні взяли участь 216 фахівців у сфері управління персоналом: 39% із них – керівники департаментів, 32% – менеджери середньої ланки, 24% – представники топменеджменту, 5% – молодший персонал.
Зарплата працівників зростає
Міністерство економіки прогнозує, що середньомісячна зарплата працівників у 2024 році (брутто) становитиме 20 581 гривню, а її реальне зростання, скориговане на інфляцію, складе 12%. За даними НБУ, реальна зарплата українців, враховуючи інфляцію, зросте на 14% і перевищить довоєнний рівень наприкінці року.
У 2024 році 87% компаній-членів Європейської бізнес-асоціації підвищили зарплати своїм працівникам. У 2025 році це планують зробити 88% компаній.
За даними опитування ЄБА, 36% компаній заявили про намір підвищити зарплати, але ще не визначилися з розміром підвищення. Підвищення на 5-10% планують 16% компаній, на 10-15% – 24%, на 15-20% – 11%. Лише 1% опитаних компаній готові підвищити зарплати на понад 20%.
У 2024 році 18% компаній підвищили заробітну плату на менш ніж 10%, 43% – на 10-15%, 21% – на 15-20%, а 5% – на понад 20%.
Дефіцит кадрів та вакансії
Щодо вакансій, 93% компаній відкривали нові позиції у 2024 році, з яких 3% – лише для внутрішніх кандидатів та колишніх працівників. Водночас 7% компаній не відкривали нових вакансій. У 2025 році 46% компаній планують розширення штату, 7% – скорочення, а 47% не планують змін у чисельності працівників.
Більшість компаній (71%) повідомили про значний дефіцит кадрів, що на 3% нижче, ніж під час попередньої хвилі дослідження. Частковий дефіцит відчувають 25% роботодавців, і лише 4% компаній не стикаються з проблемою нестачі працівників.
Середня заробітна плата для розрахунку пенсій також зросла
Пенсійний фонд України затвердив показник середньої заробітної плати за третій квартал 2024 року, що використовується для розрахунку пенсій. За рік середня зарплата зросла майже на чверть.
За даними Пенсійного фонду, середня зарплата у 2024 році становила:
– січень – 14 974,56 гривень;
– лютий – 15 267,60 гривень;
– березень – 15 433,98 гривень;
– квітень – 16 847,98 гривень;
– травень – 17 178,87 гривень;
– червень – 18 806,63 гривень;
– липень – 17 346,90 гривень;
– серпень – 17 001,36 гривень;
– вересень – 18 020,86 гривень.
У вересні 2024 року середня зарплата зросла на 24,1% у порівнянні з вереснем 2023 року (на 3 502,48 гривень). Рівень інфляції за цей період склав 8,6%.
Дані ПФУ про середню зарплату, яка враховується для розрахунку пенсій, відрізняються від даних Держстату щодо зарплат штатних працівників. Згідно з інформацією Держстату, середня зарплата у другому кварталі 2024 року становила 20 963,8 гривень. Дані за третій квартал 2024 року поки що не опубліковані.
Міністерство економіки оновило прогноз зростання заробітних плат у 2024 році. Очікується, що середньомісячна зарплата працівників (брутто) складе 20 581 гривень, а її зростання з урахуванням інфляції досягне 12%.
За прогнозами НБУ, номінальна зарплата у 2024 році збільшиться на 21%, а реальна – на 14%. У 2025 році номінальна зарплата зросте на 16%, реальна – на 6,5%. У 2026 році очікується приріст номінальної зарплати на 8,9%, а реальної – на 2,9%.
Кабінет міністрів ухвалив постанову щодо щомісячних доплат працівникам закладів загальної середньої освіти державної і комунальної форми власності. Зараз зарплата у сфері освіти найнижча в Україні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на постанову від 8 листопада 2024 р. № 1286.
Згідно з постановою, доплата „за особливі умови роботи” становитиме:
з 1 січня 2025 року 1300 гривень;
з 1 вересня 2025 року та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, – 2600 гривень.
„Розмір доплати педагогічному працівнику визначається пропорційно до обсягу навчального навантаження та/або обсягу педагогічної роботи, що виконується педагогічним працівником”, – йдеться в повідомленні.
Крім того, Кабінет знову зупинив постанову про підвищення зарплат освітян.
Цього разу дія постанови Кабінету міністрів України від 10 липня 2019 року № 822 зупинена з 1 січня 2025 року та до кінця календарного року, наступного за роком, в якому припинено або скасовано воєнний стан.
Ухвалена у 2019 році постанова передбачала щорічне підвищення зарплат освітян в залежності від прожиткового мінімуму. Коефіцієнт для визначення зарплат повинен був зростати щороку та становити 4,84 на 1 січня 2025 року для всіх учителів (17 424 гривень). Водночас уряд послідовно зупиняв її дію на наступний рік.
За даними Держстату, Середня зарплата штатних працівників в Україні зросла у першому півріччі 2024 року на 22,2% до 19 927 гривень.
Оклади прокурорам не будуть підвищуватися у 2025 році. У проєкті бюджету до другого читання відсутня норма про зростання окладів на третину.
Про це повідомляє РБК-Україна з посилання на проєкт закону №12000.
Таким чином, Кабінет міністрів врахував Бюджетні висновки Верховної Ради, ухвалені при голосуванні бюджету у першому читанні.
Кабмін в проєкті бюджету до першого читання пропонував підвищити розмір прожиткового мінімуму, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора, на 31% – з 1600 гривень до 2102 гривень.
Спочатку бюджетний комітет підтримав це підвищення окладів. Однак при голосуванні в Раді депутати схвалили правку, якою пропонувалося прибрати з документа збільшення зарплат прокурорів на 3 млрд гривень.
Крім того, у проєкті бюджету до другого читання уряд залишив норму, за якою для всіх громадян прожитковий мінімум та мінімальна зарплата заморожуються у 2025 році.
Документом пропонується установити з 1 січня 2025 року мінімальну заробітну плату:
у місячному розмірі – 8000 гривень;
у погодинному розмірі – 48 гривень
Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров’я та освіти.
Проєктом пропонується установити з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, для працездатних осіб – 3028 гривень, для осіб, які втратили працездатність (мінімальна пенсія), – 2361 гривня.
У середу, 30 жовтня, Верховна Рада підтримала поправку до законопроєкту №155 „Про державний бюджет України на 2025 рік”, яка скасовує підвищення заробітної плати прокурорам у 2025 році на 3 мільярди гривень.
Про це повідомив перший заступник керівника Комітету ВР з питань податкової та митної політики, народний депутат від фракції „Голос” Ярослав Железняк.
„Тільки що зала все ж таки підтримала правку №155, яка скасовує підвищення зарплат прокурорам. За – 242”, – зазначив він.
Це відбулося під час голосування правок до проєкту бюджету на 2025 рік у першому читанні.
Зростання офіційних зарплат в Україні обумовлене дефіцитом робочої сили та війною, що створює структурні дисбаланси на ринку праці. Найвищі зарплати в ІТ та фінансовій сферах, тоді як найнижчі – у сфері освіти, передають Патріоти України.
Про це йдеться в моніторингу основних подій в економіці України від Мінекономіки. Українські підприємства змушені підвищувати рівень оплати праці, щоб залучити та утримати висококваліфікованих працівників. Середня заробітна плата в країні досягла 21 тисячі гривень, а окремі галузі вже пропонують значно вищі зарплати.
Одним з ключових факторів, що впливає на зростання заробітної плати, є нестача трудових ресурсів. Війна спричинила значні зміни на ринку праці: багато українців були змушені залишити свої робочі місця через мобілізацію до лав Збройних Сил України або через евакуацію за кордон. Це призвело до структурних дисбалансів, коли попит на кваліфікованих працівників значно перевищує пропозицію.
Уряд також зазначає, що наслідки активних бойових дій у 2022 році, такі як руйнування підприємств, інфраструктури та логістичних ланцюгів, впливають на рівень оплати праці у 2023-2024 роках. У деяких галузях ці фактори створили додатковий тиск, що змушує підприємства підвищувати зарплати, щоб не втратити ключових співробітників і підтримувати роботу на необхідному рівні. „Тимчасова втрата значної території, руйнування інфраструктури та дефіцит робочої сили створили значні структурні дисбаланси на ринку праці,” – йдеться у звіті Мінекономіки.
Згідно з даними Державної служби статистики України, у другому кварталі 2024 року середня заробітна плата (до відрахування податків) досягла 20 964 гривень, що на 22,1% вище у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року. Крім того, середня „чиста” зарплата (після сплати податків) за резюме на популярних сайтах пошуку роботи становить 20 503 гривень, тоді як у вакансіях роботодавців – 19 674 гривень.
Цікаво, що у гривневому еквіваленті зарплата зросла майже на 50% порівняно з довоєнним 2021 роком, коли середня зарплата складала 14 014 гривень. У доларовому еквіваленті середня зарплата також зросла і становить 526 доларів, що дещо вище за рівень 2021 року (514 доларів).
Рівень заробітної плати значно варіюється залежно від галузі економіки. За даними Мінекономіки, найбільші зарплати у 2024 році фіксуються в таких секторах:
інформаційні технології та телекомунікації – середня зарплата в цій галузі становить 49 831 гривню. Це один із найбільш конкурентоспроможних і високооплачуваних секторів, який, незважаючи на війну, продовжує розвиватися та залучати фахівців;
фінансова та страхова діяльність – середня зарплата у цій сфері досягла 39 503 гривень. Банківський сектор та страхові компанії, які зазнали меншого впливу від війни, зберігають високу платоспроможність і стабільні зарплати для своїх працівників.
Найнижчі зарплати фіксуються у сфері освіти. У середньому зарплата вчителів і працівників освітніх установ складає 13 862 гривні, що є одним із найнижчих показників серед усіх галузей. Проте, уряд розглядає можливість реформування системи оплати праці в освіті з метою підвищення привабливості цієї професії. „Середня зарплата штатних працівників у сфері інформаційних технологій і телекомунікацій майже у 4 рази вища, ніж у сфері освіти,” – зазначають у Мінекономіки.
Крім дефіциту робочої сили та руйнування інфраструктури, є й інші чинники, що сприяють зростанню зарплат. Зокрема:
інфляція: зростання цін на товари та послуги змушує роботодавців підвищувати зарплати, щоб забезпечити достатній рівень доходу для працівників;
конкуренція за кадри: підприємства активно конкурують за висококваліфікованих фахівців, особливо у галузях, які не постраждали від війни. Це сприяє зростанню заробітних плат, оскільки роботодавці змушені пропонувати привабливіші умови праці;
вплив міжнародної підтримки: деякі галузі отримують фінансову підтримку від міжнародних організацій та партнерів, що дозволяє їм утримувати працівників і підвищувати зарплати.
З огляду на поточну економічну ситуацію та вплив війни, очікується, що тенденція до зростання зарплат збережеться у найближчі роки. Проте динаміка може відрізнятися залежно від галузі та регіону. Найвищі зарплати, ймовірно, збережуться у сферах інформаційних технологій, фінансової діяльності та інших галузях, які мають стабільний розвиток.
Міністерство фінансів оновило дані щодо оплати праці та чисельності працівників державних органів, місцевих держадміністрацій і органів судової влади. У серпні 2024 року середня зарплата у держорганах становила 55,8 тисяч гривень.
Про це повідомляє пресслужба Мінфіну.
У в порівнянні з січнем зарплата зросла на 44,6%. На початку року вона становила 38,6 тисяч гривень.
Таким чином, зарплата чиновників суттєво перевищує середній рівень по України. У другому кварталі зарплата штатних працівників (до вирахування податків) становила 21 тисячу гривень.
За даними Мінфіну, лідирує за рівнем зарплат Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). У середньому її працівники отримують зарплату у 111,9 тисяч гривень. У комісії працює 531 особа. Зарплата її керівництва одна з найвищих – 223,6 тисяч гривень.
Високі зарплати в Антимонопольному комітеті – 97,0 тисяч гривень в середньому. Тут працює 262 особи. Зарплата керівництва – 191,2 тисяч гривень.
У Секретаріаті Кабінету міністрів середня зарплата 71,5 тисяч гривень. Фактична чисельність працівників, які отримують зарплату, – 682 осіб. Керівництву платять 121,8 тисяч гривень.
