Сьогодні, 7 грудня, між Урядом України, Державним фондом сприяння молодіжному житловому будівництву і німецьким банком KfW підписана угода про виділення додаткових 17 мільйонів євро на пільгові житлові кредити для внутрішньо переміщених осіб.
Про це інформує пресслужба Міністерства з питань реінтеграції окупованих територій.
„Ми із задоволенням продовжуємо нашу співпрацю з Україною у сфері пільгових житлових кредитів для українських внутрішньо переміщених осіб. Першу частину цього проєкту на загальну суму 25,5 мільйонів євро було успішно впроваджено протягом 2021-2022 років. Разом із нашими українськими партнерами ми дуже швидко побачили, що цей проєкт викликав значну зацікавленість. Саме тому сьогодні ми оголосили про додаткову підтримку у вигляді 17 мільйонів євро. Цей грант є складовою німецько-українського співробітництва задля розвитку, загальна сума якого лише у 2023 році становила понад 600 мільйонів євро”, – зазначив постійний заступник посла Німеччини в Україні Тім Пранге.
За рахунок зазначених коштів у 2024 році планується видати приблизно 400 нових пільгових житлових кредитів.
Європейська комісія передбачила 4 млн євро для покращення доступу до медичних послуг українських біженців, передає „Європейська правда”.
ЄК запустила відповідний проєкт для тих осіб, які мають тимчасовий захист у країнах ЄС та Молдові. Кошти виділяють у межах програми EU4Health. Проєкт розрахований на два роки, його підтримують Єврокомісія, ВООЗ та Міжнародна організація з міграції.
Він має покращити спроможність національних систем охорони здоров’я і доступ до медичних послуг українців з тимчасовим захистом у Польщі, Румунії, Болгарії, Угорщині, Чехії, Словаччині, Латвії, Литві, Естонії та Молдові.
Крім розширення доступу до медичних послуг, йдеться також про профільне працевлаштування українських медиків у країнах перебування та розвиток таких мереж, щоб вони могли працювати з українцями з тимчасовим захистом.
Проєкт є наслідком домовленості про співпрацю між Єврокомісією та Міністерством охорони здоров’я, яку сторони підписали у червні цього року.
За даними Федерального агентства зайнятості, працевлаштовано лише 135 000 українських біженців. Більшість із них працюють у сфері послуг, на виробництві, будівництві та в готельному бізнесі. Ще 467 тисяч працездатних дорослих біженців отримують цивільну допомогу.
Українці, на відміну від багатьох інших біженців, отримали можливість негайно працевлаштовуватися, внаслідок чого вони дійсно отримують роботу набагато швидше, ніж інші біженці. Проте українські біженці інтегруються на ринку праці в Німеччині повільно порівняно з іншими європейськими країнами, у країні у жовтні запустили „турбопрограму” з працевлаштування, яка має дозволити отримувати роботу з нижчим знанням німецької, ніж цього вимагають нинішні правила.
За даними Федерального агентства зайнятості, у жовтні інтеграційні курси відвідували 129 000 українців. З них 95 000 завершать курси протягом найближчих шести місяців, решта – до вересня 2024 року.
Політики партій ХДС/ХСС та ВДП закликають надавати українцям лише допомогу для шукачів притулку, а не соціальну допомогу з безробіття: тобто максимум 410 євро, а не 502 євро на місяць (із січня – 563 євро).
На думку авторів ініціативи, саме збільшення власного доходу має бути стимулом у працевлаштуванні, а доки держава покриває всі потреби та виплачує допомогу, цієї потреби немає.
Уряд Німеччини 18 жовтня запропонував кроки для прискорення інтеграції десятків тисяч українських біженців на своєму ринку праці, зважаючи на їх збільшення через міграцію з Польщі. Задля цього він закликав компанії послабити вимоги до знання німецької мови і запропонувати українцям додаткове навчання.
Німецький уряд сподівається заручитися підтримкою компаній, агентств з працевлаштування та асоціацій, які взяли на себе добровільні зобов’язання, і призначив для координації зусиль спеціального представника Федерального агентства з працевлаштування Даніеля Терценбаха, повідомляє Reuters. Агентство зазначає, що європейські країни не в повній мірі скористались можливістю заповнити дефіцит робочої сили українськими біженцями – незважаючи на те, що багато з них мають вищу освіту або вкрай необхідні навички.
Німецька економіка гостро потребує робочої сили та кваліфікованих працівників, заявив 19 жовтня міністр праці Губертус Гайль. Він зазначив, за даними Федерального агентства зайнятості, рівень зайнятості українців у Німеччині наразі становить 19% (станом на вересень у Німеччині налічувалося 205 970 безробітних українців).
Терценбах заявив, що хоче встановити, які муніципалітети мають найбільше дитячих садків, щоб цілеспрямовано залучати українських жінок до роботи.
Нові кроки уряду Німеччини спрямовані на надання допомоги з працевлаштуванням десяткам тисяч українських біженців, які закінчили або збираються закінчити інтеграційні курси, запропоновані німецьким урядом. Очікується, що після завершення таких курсів біженці будуть шукати роботу, інакше вони ризикують втратити державну допомогу, зазначає Reuters.
[type] => post
[excerpt] => Уряд Німеччини 18 жовтня запропонував кроки для прискорення інтеграції десятків тисяч українських біженців на своєму ринку праці, зважаючи на їх збільшення через міграцію з Польщі. Задля цього він закликав компанії послабити вимоги до знання німец...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1697660700
[modified] => 1697659191
)
[title] => Німеччина хоче якнайшвидше надати українським біженцям роботу
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=42739&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 42747
[uk] => 42739
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 42740
[image] => Array
(
[id] => 42740
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/55-main-v1697644577.jpg
[original_lng] => 48715
[original_w] => 630
[original_h] => 399
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/55-main-v1697644577-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/55-main-v1697644577-300x190.jpg
[width] => 300
[height] => 190
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/55-main-v1697644577.jpg
[width] => 630
[height] => 399
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/55-main-v1697644577.jpg
[width] => 630
[height] => 399
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/55-main-v1697644577.jpg
[width] => 630
[height] => 399
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/55-main-v1697644577.jpg
[width] => 630
[height] => 399
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/55-main-v1697644577.jpg
[width] => 630
[height] => 399
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1697648586:2
[_thumbnail_id] => 42740
[_edit_last] => 2
[views_count] => 2945
[translation_required] => 1
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 1202682410001
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 33850
[1] => 51
[2] => 37
[3] => 84406
[4] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Світ
[3] => Світ
[4] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 11439
[1] => 63
[2] => 7006
)
[tags_name] => Array
(
[0] => біженці
[1] => Німеччина
[2] => робота
)
)
[4] => Array
(
[id] => 42130
[content] =>
Пільговий проїзд для українських біженців у транспорті Праги діятиме лише до 30 вересня. З 1 жовтня проїзні квитки доведеться купувати за стандартними тарифами. Про те, якою буде вартість проїзду для українців у чеській столиці і на кого поширюватимуться пільги, пише ресурс Proukrainu з посиланням на слова прессекретаря транспортної компанії Pražská integrovaná doprava (PID) Філіпа Драпала.
З 1 жовтня українські біженці платитимуть за проїзд у міському транспорті Праги та на приміських лініях за стандартними цінами. Про це повідомили у транспортній компанії PID.
Вартість проїзних квитків на міський транспорт у Празі зараз така:
Наступного року Федеральний уряд Німеччини планує удвічі скоротити допомогу, яку вони виділяють землям для покриття витрат на приймання та інтеграцію біженців на тлі жорсткої бюджетної економії.
Про це, як повідомляє „Європейська правда”, стало відомо агенції Reuters від джерел.
За словами двох співрозмовників Reuters, уряд у Берліні в понеділок повідомив владі земель, що виділить максимум 1,7 мільярда євро на підтримку витрат на біженців у 2024 році – порівняно з 3,75 мільярда євро в цьому році.
Федеральний уряд Німеччини також не зміг пообіцяти, що в подальші роки рівень фінансування буде відповідати рівню 2023 року.
Він, додали джерела Reuters, також скасує внесок у витрати на підтримку й інтеграцію біженців із України.
Представник Міністерства фінансів Німеччини заявив Reuters, що зустріч федерального уряду та урядів земель щодо фінансової підтримки біженців не дала жодних результатів.
„По суті, землі несуть відповідальність за розміщення біженців та піклування про них. Федеральний уряд усвідомлює національний вимір (цього питання. – Ред.)”, – додав речник відомства.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року в Німеччині знайшов притулок понад 1 мільйон людей. Загалом на кінець червня 2023 року в Німеччині зареєструвалися 3,26 мільйона біженців – найбільше за останнє десятиліття.
Уряд Латвії планує збільшити фінансування органів місцевого самоврядування приблизно на 10 мільйонів євро, щоб вони підтримали українців.
Про це повідомляє Delfi з посиланням на портал правових актів TAP, передає Укрінформ.
Як зазначається, 28 березня 2023 року було видано наказ про надання Міністерству охорони навколишнього середовища та регіонального розвитку (VARAM) фінансування у розмірі 21 788 249 євро для покриття витрат органами місцевого самоврядування у 2023 році, які надавали підтримку громадянам України, включаючи проживання та харчування.
Тепер уряд планує збільшити фінансування до 32 152 527 євро, щоб і надалі покривати видатки на підтримку мігрантам з України.
Міністр фінансів Латвії має поінформувати Комісію Сейму з бюджету та фінансів (податків) про зміни в асигнуваннях. Якщо та не висуне заперечень протягом п’яти робочих днів після отримання відповідної інформації, то зміни в асигнуваннях будуть проведені.
Для зростання економіки у 7% на рік, Україні до 2032 року потрібно буде залучити від 3,1 до 4,5 млн осіб до робочої сили.
Без ефективної державної політики у сфері повернення мігрантів Україна може втратити до 113 млрд доларів ВВП за 10 років (у цінах 2021 року). Це також може означати недоотримання близько 45 млрд доларів податкових надходжень.
„За розрахунками, близько 1,42 млн українських вимушених мігрантів в країнах Європи, а також 0,7 млн в країнах-агресорах належать до робочої сили (всього близько 2,1 млн осіб). Більшість дорослих мігрантів складають жінки у віці 25-49 років, левова частка з яких має вищу освіту та працювали до вторгнення”, – йдеться у дослідженні Центру економічного відновлення та EasyBusiness.
Аналітики зазначають, що повернення цих мігрантів є важливим з точки зору забезпечення швидкого та стійкого економічного зростання: аби зростати з темпом 7% на рік, до 2032 року Україні потрібно буде залучити від 3,1 до 4,5 млн осіб до робочої сили (навіть враховуючи припущення, що більша частина мігрантів планують повернутись).
При цьому з часом бажання мігрантів повертатись знижується через їх інтеграцію в країнах-реципієнтах.
„В той час як 7-10% вимушених мігрантів вже вирішили залишитись за кордоном, більшість мігрантів наразі схиляються до повернення. З плином часу все більше мігрантів знаходять роботу: лише за серпень 2022 – січень 2023 приблизно 17% вимушених мігрантів знайшли роботу або почали проходити професійні курси”, – повідомляється у дослідженні.
Зазначається, що найбільша частка вимушених мігрантів будуть готові повернутись вже після перемоги. Для них головною проблемою є питання безпеки, натомість люди, котрі вже повернулись у рідні регіони, вказують на складні умови у місцях повернення.
При цьому, згідно з дослідженням, люди із зони бойових дій найбільше готові повертатись з-за кордону у безпечніші регіони при наданні допомоги із житлом, працевлаштування і фінансової підтримки.
Ще один важливий фактор для повернення українців – це можливості для працевлаштування.
„Згідно з результатами різних опитувань, наявність добре оплачуваної роботи і відносно вищий рівень життя в Україні, сприятиме поверненню наших співвітчизників. Проте із плином часу, все більше працездатних українців знаходять роботу за кордоном, що не сприяє їх намірам повернутися, особливо серед висококваліфікованих кадрів”, – сказано в дослідженні.
Рятуючись від війни, значна частина українців знайшла прихисток у країнах Європи. Уряди цих країн виділили на прихисток для українців вже понад 43 млрд євро.
За оцінками Кільського інституту світової економіки, уряди європейських країн виділили на прихисток для українців вже понад 43 млрд євро. Такі витрати включають грошові виплати, надання житла, медичну допомогу, освітні послуги, а також забезпечення продуктами харчування та засобами першої необхідності.
Як зазначається, серед європейських країн, які приймають українців, найбільшу суму коштів витратила Польща – понад 12 млрд євро. На другому місці за цим показником опинилася Німеччина. Її витрати на українських шукачів притулку сягнули майже 11 млрд євро.
Значні кошти на прихисток для українців витратили Чехія (2,94 млрд євро), Іспанія (2,24 млрд євро), Франція (2,04 млрд євро), Румунія (1,26 млрд євро), Швейцарія (1,16 млрд євро) та Італія (1,15 млрд євро).
Також у дослідженні зазначається, що великий внесок у допомогу українцям зробили звичайні громадяни європейських країн.
Російське вторгнення спричинило одну з найбільших гуманітарних криз у Європі з часів Другої світової війни. Внаслідок війни десятки мільйонів українців були змушені змінити місце проживання, з них близько п’яти мільйонів виїхали за західні кордони, де знайшли тимчасовий прихисток.
Національний банк України (НБУ) вивчив наслідки хвиль біженців у країнах Євросоюзу і дійшов висновку, що українці відродили економіку іноземних держав і пом’якшили вплив світової економічної кризи.
За даними НБУ, біженці швидко адаптувалися до нових умов, шукали роботу та сплачували податки. Але отриманий завдяки ним прибуток ЄС – це втрата української економіки.
Скільки людей покинули країну?
За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), станом на 3 січня 2023 року тимчасовий захист у країнах Європи офіційно отримало близько 4,9 млн українських біженців.
Це приблизно 1 відсоток населення держав ЄС. Найбільше українців прийняли Польща, Німеччина та Чехія. Більшість біженців – жінки працездатного віку з вищою освітою та їхні діти. У травні-вересні минулого року більшість планувала повернутися. Однак восени ситуація змінилася через активізацію терористичних атак росіян на критичну інфраструктуру.
Скільки коштує підтримка біженців?
Люди, які рятуються від війни за кордоном, як правило, перебувають у важкому соціальному становищі. У нових країнах вони повинні знайти житло, харчуватися, вдягатися, купувати медикаменти. Левову частку цих витрат покривають бюджети країн ЄС.
До того ж, нинішня хвиля біженців характеризується тим, що значна частина виїжджаючих за кордон (за підрахунками ООН, 28-44 відсотки) – є неповнолітніми. Це створює додатковий тиск на державні бюджети, оскільки доводиться виділяти додаткові кошти на освіту.
У Польщі, наприклад, витрати на освіту – майже 560 тисяч українських дітей, які там зареєстровані, становлять 2,2 млрд євро, а витрати на охорону здоров’я, згідно з дослідженням НБУ, оцінюються у 1,5 млрд євро. За оцінками, країни ЄС витрачають від 9 до 25 тисяч євро на рік на кожного біженця, залежно від країни.
Біженці працюють чи живуть на соціальну допомогу?
Згідно з аналізом НБУ, присутність українців стимулювала споживчий попит і підтримувала економічну активність навіть тоді, коли світова економіка була на шляху рецесії. Згодом частина біженців осіла і влаштувалася на роботу, а на ринку з’явилася маса дешевих і кваліфікованих працівників.
У червні 2022 року в Німеччині було зареєстровано 350 тисяч українців, які шукають роботу. До жовтня кожен десятий з них знайшов роботу. Половина з 1,2 мільйона українців, які отримали номер соціального страхування, працевлаштувалася в Польщі.
За підрахунками Європейського центрального банку, 25-55 відсотків українських біженців працюють або активно шукають роботу в країні перебування. Це збільшує кількість робочої сили ЄС на 0,2-0,8 відсотка – на 0,3 – 1,3 мільйона людей. Біженці з України дали значний поштовх розвитку економіки деяких країн ЄС. Вплив українців на державні бюджети приймаючих країн також може бути позитивним у довгостроковій перспективі.
У Польщі сума сплачених біженцями податків досягла 2,4 млрд доларів.
Це перевищує суму допомоги, яку польський уряд надає українським шукачам прихистку, не враховуючи додаткових витрат на навчання та лікування.
Як міграція впливає на економіку України?
Один із наслідків міграційної хвилі – матеріальний. Мільйони українців виїжджали за кордон і розплачувалися українськими банківськими картками, що призвело до великого відтоку валюти. Однак пізніше НБУ заморозив офіційний курс і ввів жорсткі валютні обмеження. Це дозволило тримати ситуацію під контролем. Для цієї умовної стабільності українській державі довелося затягнути паски, адже у 2022 році вона через це «спалила» понад 28 млрд доларів золотовалютних резервів.
«Оскільки істотних змін у кількості емігрантів до кінця року не очікується, великий відтік валюти, ймовірно, стабілізується у 2023 році», — вважає керівник відділу макроекономічних досліджень інвестиційної групи ICU Віталій Ваврищук.
Виїзд мільйонів українців за кордон погано вплинув не лише на фінансову стабільність, а й на ринок праці, споживання та виробництво, тож хвиля міграції також вплинула на ВВП. Якщо люди не повернуться додому, довгострокове економічне зростання буде неможливим. На думку економістів, виїзд чималої кількості неповнолітніх посилить проблему нестачі робочої сили в майбутньому.
Чи варто очікувати масового повернення?
Довгострокові наслідки негативно впливають на українську економіку, але, як це не парадоксально, у короткостроковій перспективі країна виграє від того, що мільйони людей зараз залишаються за її межами.
«В Україні обмежені можливості споживання, в основному, через обмеження постачання електроенергії. Якби повернулися всі 5 мільйонів людей, навантаження на енергосистему значно зросло б. Влада не змогла б задовольнити вимоги», – пояснює Анна Вагітова, професор Київської школи економіки.
Таким чином, вимушена міграція допомагає пережити наслідки терактів, але після війни першочерговим завданням може стати повернення українців. Водночас, яким би ефективним не був план, необхідно усвідомлювати, що частина біженців уже осіла, тому повернути всіх, хто виїхав за кордон, буде неможливо.
