Рада Європейського Союзу ухвалила рішення про виділення Україні 2,3 млрд євро у межах фінансової програми Ukraine Facility. Найближчим часом до держбюджету надійде 2,1 млрд євро кредитних коштів та 200 млн євро грантових.
Там розповіли, що отримані кошти будуть спрямовані на покриття соціальних та гуманітарних видатків держави, зокрема, на підтримку найбільш уразливих секторів.
Для отримання нового траншу Україна здійснила комплекс реформ. Йдеться про кроки в управлінні державними фінансами, судовій системі, бізнес-середовищі, банківському секторі, аграрній сфері, галузі стратегічних корисних копалин, а також у напрямку «зеленого» переходу та охорони навколишнього середовища.
«У межах Ukraine Facility на 2024-2027 роки передбачено близько 50 млрд євро для України (38,337 млрд євро – пряма бюджетна підтримка). Загалом до держбюджету з 2024 року вже надійшло понад 24,4 млрд євро, з яких у 2025 році – понад 8,3 млрд євро», – додали у відомстві.
Цього року система ООН скоротила тисячі робочих місць, зокрема в агентствах з питань міграції та біженців, а офіс Генерального секретаря Антоніу Гутерреша почав перегляд операцій ООН.
Координаційний офіс ООН з гуманітарної допомоги зменшує свій щорічний запит на фінансування на 2026 рік. Це сталося після того, як цьогорічна допомога, переважно від західних урядів, упала до найнижчого рівня за останнє десятиліття.
У понеділок Управління ООН з координації гуманітарних питань (UNOCHA) оголосило, що просить 33 мільярди доларів (28 мільярдів євро) для надання допомоги приблизно 135 мільйонам людей, які потерпають від наслідків воєн, кліматичних катастроф, землетрусів, епідемій та нестачі продовольства.
Цього року було прийнято фінансування в розмірі 15 мільярдів доларів (12 мільярдів євро), що є найнижчим рівнем за останнє десятиліття.
За повідомленням відомства, наступного року понад 4,1 мільярда доларів (3,5 мільярда євро) планується витратити на допомогу 3 мільйонам людей, які проживають на палестинських територіях, ще 2,9 мільярда доларів (2,4 мільярда євро) – на підтримку Судану, 2,8 мільярда доларів (2,4 мільярда євро) – на регіональний план щодо Сирії.
«У 2025 році голод різко посилився. Бюджети на продовольство були скорочені в той час, як голод охопив деякі райони Судану та Гази. Системи охорони здоров’я зруйновані», – сказав Том Флетчер, керівник OCHA.
«Епідемії різко поширилися. Мільйони людей залишилися без основних продуктів харчування, медичної допомоги та захисту. Були скорочені програми захисту жінок і дівчат, закрито сотні гуманітарних організацій», – додав він.
Координатор гуманітарної допомоги ООН попросив 47 мільярдів доларів (40 мільярдів євро) на цей рік і поставив за мету допомогти 190 мільйонам людей по всьому світу.
Через зменшення фінансування організація та її гуманітарні партнери цього року допомогли на 25 мільйонів людей менше, ніж у 2024-му.
Втома донорів посилилася саме в той час, коли чимало багатих європейських країн стикаються з безпековими загрозами з боку росії, яка дедалі впевненіше заявляє про себе на їхньому східному фланзі, і в останні роки спостерігають слабке економічне зростання, що накладає нові тягарі на державні бюджети та споживачів, які платять податки для їхнього утримання.
«Я знаю, що бюджет зараз обмежений. Сім’ї скрізь перебувають під тиском, – сказав Флетчер. – Але минулого року світ витратив 2,7 трильйона доларів (2,3 трильйона євро) на оборону (на зброю), а я прошу трохи більше 1% від цієї суми».
У 2025 році система ООН скоротила тисячі робочих місць, зокрема в агентствах з питань міграції та біженців, а офіс Генерального секретаря Антоніу Гутерреша почав перегляд операцій ООН, що може принести відчутні результати.
Флетчер, який підпорядковується Гутеррешу, закликав до «радикальної трансформації» гуманітарної допомоги шляхом скорочення бюрократії, підвищення ефективності та надання більших повноважень місцевим групам.
Зокрема Флетчер майже щодня говорив про «дуже практичні, конструктивні переговори» з адміністрацією Трампа.
«Чи хочу я присоромити світ, щоб він відреагував? Безумовно, – сказав Флетчер. – Але я також хочу передати ті рішучість і гнів, які ми, гуманітарні працівники, відчуваємо, щоб і надалі досягати поставлених цілей».
Данія виділить Україні майже вдвічі менше фінансової допомоги у 2026 році, ніж цьогоріч. Зокрема, її розмір знизиться до 9,4 млрд данських крон (майже 1,5 млрд доларів) замість 16,5 млрд (майже 2,6 млрд доларів).
Глава Міноборони Данії Троельс Лунд Поульсен заявив, що наступного року країна значно зменшить обсяг фінансової підтримки України. Якщо в поточному році вона становить 16,5 млрд данських крон, то у 2026-му вона знизиться до 9,4 млрд крон.
Для порівняння, у 2024 році Данія виділила Україні майже 19 млрд данських крон (майже 3 млрд доларів). Проте на цьому зменшення допомоги не зупиниться – у 2027 році Копенгаген планує надіслати Києву 7,1 млрд данських крон (1,1 млрд доларів), а у 2028-му – всього мільярд (156 млн доларів).
У 2023 році парламентська більшість Данії ухвалила створення Фонду України. Це економічна рамка, яка визначає, скільки допомоги Копенгаген надаватиме Києву.
Наразі Данія надала Україні військової допомоги на суму понад 70 млрд крон (майже 11 млрд доларів), але кошти закінчуються.
„Проблема в тому, що ми вже давно не виділяли нових коштів”, – сказав данський політик Стінус Ліндгрін.
Федеральне міністерство економіки та енергетики Німеччини (BMWE) через банк розвитку KfW виділяє додаткові 100 мільйонів євро на відновлення енергетичної інфраструктури України.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на німецьке Мінекономіки.
Ці кошти є доповненням до 60 млн євро, про які вже було оголошено цього року. Вони будуть спрямовані до Фонду енергетичної підтримки України (UESF) Енергетичного співтовариства, який з 2022 року також отримує внески від численних інших міжнародних донорів.
„Росія систематично і цілеспрямовано атакує енергетичну інфраструктуру України, перетворюючи зиму на ще одну зброю. Енергопостачання в Україні вже давно стало фронтом. Воно визначатиме, наскільки важкою буде ця зима для людей. Наші додаткові 100 млн євро для Фонду енергетичної підтримки України є чіткою відповіддю: ми не покинемо український народ. Захист енергопостачання означає захист людей – ось у чому суть”, – заявила глава відомства Катеріна Райхе.
Україна фінансує запасні частини та обладнання для пошкодженої енергетичної інфраструктури через Фонд енергетичної підтримки.
Енергетична спільнота за допомогою зовнішньої закупівельної агенції проводить прозорі та конкурентні тендери на товари, що закуповуються, та контролює використання коштів. Таким чином, українські енергетичні компанії отримують швидку допомогу для ремонту пошкодженої енергетичної інфраструктури.
„З огляду на нещодавні розслідування українських антикорупційних органів, банк розвитку KfW продовжуватиме суворо дотримуватися своїх правил щодо дотримання вимог. Це включає вимогу, щоб належне корпоративне управління українськими енергетичними компаніями було умовою участі BMWE в UESF, а також постійний моніторинг дотримання цієї вимоги”, – зазначили у міністерстві.
„Дотримання встановлених стандартів корпоративного управління, особливо для державних підприємств, є основою для подальшої надійної співпраці з нашими українськими партнерами”, – додали там.
Канцлер Німеччини оголосив про екстрену зимову допомогу Україні в розмірі 170 мільйонів євро.
Німеччина негайно надає 170 млн євро зимової допомоги. Про це оголосив канцлер ФРН Фрідріх Мерц під час виступу в Бундестазі в середу, 26 листопада, передає Укрінформ.
„Німеччина продовжуватиме підтримувати Україну на дуже високому рівні у федеральному бюджеті на 2026 рік. З огляду на нещодавні події ми збільшили цю суму ще на 3 мільярди євро, довівши загальну суму до 11,5 мільярда євро. І ми негайно надаємо додаткові 170 мільйонів євро на інфраструктуру, щоб пом’якшити вплив російського тероризму на зимові постачання України”, – сказав політик.
Канцлер запевнив, що Німеччина не припинить свою підтримку України.
„Ми будемо підтримувати український народ стільки, скільки це буде необхідно. І ми хочемо зробити заморожені російські активи доступними саме для цього. Путін має усвідомити, що він не має жодного шансу виграти цю війну за рахунок європейців і європейського мирного порядку”, – наголосив Мерц.
Європейська Комісія на своєму сайті повідомила про запуск першого річного циклу управління міграцією, в межах якого чотири країни ЄС зможуть розраховувати на допомогу через особливо високий наплив шукачів притулку.
У Брюсселі заявили, що Греція та Кіпр зазнають міграційного тиску через надмірну кількість прибулих громадян. Також непропорційне число мігрантів після операцій з порятунку на морі зафіксовано в Іспанії та Італії.
Ці чотири держави зможуть скористатися нормами, закріпленими у новому Пакті ЄС щодо міграції та пошуку притулку, які нададуть доступ до Фонду солідарності. Коли законодавство повноцінно запрацює у середині 2026 року, вони зможуть або пересилити частину мігрантів в інші держави блоку, або отримати за кожного з них по 20 тисяч євро.
ЄС також відзначає загострення міграційної ситуації у Болгарії, Чехії, Естонії, Хорватії, Австрії та Польщі – ці країни зможуть апелювати до Єврокомісії щодо зменшення своїх внесків у Фонд солідарності упродовж наступних років.
Зараз Україна потребує енергетичної підтримки. Тому Литва запропонувала допомогу з газом.
Про це повідомляє у Telegram президент України Володимир Зеленський.
Як розповів Зеленський, сьогодні він провів хорошу розмову з президентом Литви Гітанасом Науседою.
Глава держави нагадав, що Литва дуже допомагає Україні від самого початку цієї війни, і Київ дуже цінує всю надану підтримку.
„Зараз, перед початком зими, коли ми потребуємо енергетичної підтримки, Литва знову готова нам допомогти. Гітанас запропонував підтримку щодо газу. Дякую за це. Домовилися, що наші команди працюватимуть”, – повідомив Зеленський.
Президенти також обговорили можливі загрози для Литви з Білорусі через гібридні атаки міграційними хвилями та повітряними об’єктами.
„Я запропонував нашу допомогу. Будемо працювати, щоб було більше безпеки в нашому регіоні й у дружній Литві”, – зазначив Зеленський.
За його словами, також узгодили позиції країн в дипломатії та скоординували заходи на найближчий час.
„Поінформував про ситуацію на полі бою. Наші воїни лінію оборони тримають усупереч російським наративам у медіа. Дякую за підтримку!”, – додав український президент.
Кабінет міністрів України затвердив виплату одноразової грошової допомоги у 6500 гривень для вразливих категорій населення. Виплати будуть здійснювати в рамках „Зимової підтримки” для українців.
Як повідомляє РБК-Україна, про це написала прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.
„Програма розрахована на людей, які потребують найбільшої підтримки: діти-сироти, діти під опікою, діти з інвалідністю в прийомних сім’ях, діти-ВПО, ВПО з інвалідністю, самотні пенсіонери”, – написала Свириденко.
За її словами, кошти будуть нараховуватися в автоматичному режимі – через Пенсійний фонд України. Програма стартує на початку грудня та охопить понад 660 тисяч людей.
Витратити кошти, отримані за програмою, можна буде на визначений список товарів. Зокрема в нього входять ліки, одяг та взуття.
Як зазначається, виділені кошти відображають успішне виконання Україною дев’яти кроків, необхідних для схвалення п’ятого транш та спрямовуватимуться насамперед на підтримку макроекономічної стабільності країни та забезпечення подальшого функціонування системи державного управління.
Виплати в межах Ukraine Facility прив’язані до реалізації «Плану України» – дорожньої карти відновлення, модернізації та реформ, які мають відповідати критеріям для вступу до ЄС у найближчі роки.
Як відомо, інструмент Ukraine Facility діє з 1 березня 2024 року й передбачає до 50 млрд євро фінансування у вигляді грантів і кредитів на період 2024–2027 років для підтримки відновлення, реконструкції та модернізації України. Із цієї суми приблизно 32 млрд євро передбачено на реформи та інвестиції, визначені в «Плані України». Надання кожного траншу залежить від виконання показників цього плану.
До цього часу Україна вже отримала:
6 млрд євро у вигляді проміжного фінансування,
1,89 млрд євро у вигляді попередньої виплати,
чотири транші приблизно на 4,2 млрд, 4,1 млрд, 3,5 млрд і 3,2 млрд євро відповідно.
За словами Улютіна, відповідне рішення буде винесене на найближче засідання Кабінету Міністрів.
«Ми працюємо над цим актом. Ми повинні на найближчий Кабмін винести на розгляд 6,5 тисячі гривень для сімей з числа малозабезпечених, у тому числі, на прифронтовій території», – сказав він.
Улютін також наголосив, що кошти на ці виплати держава вже має. Виплати розпочнуться відразу після ухвалення рішення.
