Оператор ГТС Польщі Gaz-System і „Оператор ГТС України” узгодили поетапне нарощування пропускної спроможності для імпорту газу з Польщі до України з початку лютого 2026 року.
Про це повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль, пише „Європейська правда”.
До кінця квітня потужності цього напрямку зростуть із 15,3 млн куб. м до 18,4 млн куб. м на добу.
„Це важлива домовленість для забезпечення стабільного теплопостачання в українські домівки, лікарні, школи і для критичної інфраструктури”, – наголосив Денис Шмигаль.
Збільшення спроможностей імпорту є частиною системної роботи з посилення енергетичної безпеки України та диверсифікації маршрутів постачання газу, додав міністр. Польський напрямок забезпечує доступ до різних джерел газу та залишається одним із ключових для імпорту.
У 2025 році через Польщу було поставлено 2,1 млрд куб. м газу – понад 30% загального обсягу імпорту, зокрема близько 600 млн куб. м американського LNG.
Шмигаль подякував польським партнерам за послідовну підтримку України та спільну роботу над зміцненням нашої енергетичної стійкості.
Україна отримає через інструменти ЄБРР 85 млн євро, які будуть витрачені на закупівлю додаткового обсягу газу.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Telegram першого віце-прем’єр-міністра – міністра енергетики України Дениса Шмигаля.
„85 млн євро через інструменти ЄБРР на закупівлю додаткового обсягу газу для України. Робота над отриманням відповідного гранту від однієї з європейських країн вже завершується”, – заявив Шмигаль.
За його словами, про це йшла мова під час бесіди з президентом Європейського банку реконструкції та розвитку Оділь Рено-Бассо.
„Поінформував ЄБРР про важку ситуацію в енергосистемі України через пошкодження, завдані російськими ударами. Наразі ремонтні бригади працюють над повернення світла і тепла. Роботи ідуть цілодобово”, – додав він.
Також зазначається, що продовження фінансової підтримки з боку ЄБРР українських компаній „Укренерго” й „Укргідроенерго” допомогає забезпечити ремонти, обладнання і впроваджувати нові рішення для того, щоб у людей було світло і тепло.
Росія навесні 2025 року знищила половину потужностей з газовидобутку, але їх було відновлено приблизно на 110% лише за шість місяців.
Україна накопичила 13,2 млрд кубометрів газу перед опалювальним сезоном, однак для стабільного проходження зими потребує імпорту ще понад 4 млрд кубометрів. Про це повідомив міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев, передає Інтерфакс-Україна.
Більшість коштів на закупівлю вже забезпечено, втім, дефіцит фінансування становить близько $100 млн.
Соболев нагадав, що Росія навесні 2025 року знищила половину потужностей з газовидобутку, але їх було відновлено приблизно на 110% лише за шість місяців.
„Восени Росія знищила ще 40%. Проте, це вже відновлено за допомогою наших партнерів та багатьох чудових компаній зі США та Європи, які допомагають у відновленні”, – зазначив він.
Міністр зауважив, що у постачаннях газу Україні окрім Норвегії допомагають також міжнародні фінансові установи (МФО).
Соболев додав, що Україна також потребує допомоги в постачанні обладнання для підтримки працездатності газової системи в умовах обстрілів: компресорів, турбін та обладнання із закачування газу до сховищ та його доставки до кінцевих споживачів.
Причина не лише в імпорті газу, а і через зниження його споживання ТЕЦ через руйнування генеруючого обладнання.
Україна з початку січня 2026 року попри знижений в результаті обстрілів видобуток відбирає з газосховищ (ПСГ) у середньому 40 млн куб. м/добу проти середнього відбору 58 млн куб. м/добу у відповідному місяці за минулі три роки. Про це повідомила ексміністерка енергетики Ольга Буславець, передає Інтерфакс-Україна.
„Причина не лише в імпорті газу, а і через зниження його споживання ТЕЦ через руйнування генеруючого обладнання”, – зазначила Буславець.
Так, минулими днями чистий імпорт газу в Україну (з врахуванням ре-експорту нерезидентами в режимі short-haul до 3 млн куб. м/добу) коливався у діапазоні 21-22 млн куб. м/добу. Імпорт здійснюється з Угорщини, Польщі, Словаччини, та невеликими обсягами з боку Молдови/Румунії.
Тоді як за даними європейської платформи Agregated Gas Storage Inventory (AGSI), станом на кінець тижня рівень запасів природного газу в ПСГ України становить 11,6 млрд куб. м (включно 4,7 млрд куб. м технологічного „буферного газу”), що вище минулого року на 30% або на 2,7 млрд куб. м.
Разом з тим, рівень ПСГ Європи знизився до 56,1 млрд куб. м з рівнем наповнення 52%, що нижче середнього за минулі п’ять років на 22%, та нижче рівня минулого року на 20%, або на 14 млрд куб. м.
Україна майже на 20% збільшила імпорт газу для забезпечення потреб в умовах холодів і зменшення генерації електроенергії.
Про це свідчать дані Оператора газотранспортної системи України.
Наразі обсяги імпорту зросли з приблизно 26 млн кубометрів на добу до більше 30 млн кубометрів.
Збільшення постачань відбулося за напрямками зі Словаччини та Польщі.
Заступник міністра енергетики Микола Колісник пояснив, що імпорт здійснюється по всіх доступних маршрутах, щоб диверсифікувати постачання та мінімізувати ризики можливих ударів по окремих ділянках газотранспортної системи.
„Імпорт ми робимо по всіх точках для того, щоб диверсифікувати і нівелювати ризик удару по конкретній частині газотранспортної системи”, – зазначив він.
За словами Колісника, підтримання ритмічності імпорту дозволяє покривати поточне споживання та компенсувати втрати власного видобутку, які виникли внаслідок російських обстрілів.
Він також наголосив, що енергосектор працює з урахуванням ризику нових атак і заздалегідь готує резервні сценарії.
„Ми виходимо з того, що удари будуть. Тому рухаємося за сценаріями резервування потужностей, щоб максимально знизити складність ситуації різними технічними способами”, – підкреслив заступник міністра.
Нарощування постачань планують шляхом розвитку ВДЕ, нових родовищ та розширення чинних газових проєктів, пояснив Алієв.
Азербайджан має намір наростити експорт газу шляхом розвитку відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) та збільшення газовидобутку. Про це заявив президент країни Ільхам Алієв.
„Чим більше у нас буде відновлюваних джерел енергії, тим більше газу ми заощадимо для експорту. По-друге – новий видобуток з наявних або нових родовищ. Також ми очікуємо новий видобуток газу з глибоководної частини Азері-Чираг-Гюнешлі”, – розповів він.
Алієв нагадав, що з АЧГ видобувають значні обсяги нафти, однак родовище також має великі запаси газу в глибокозалягаючих пластах (deep gas).
„Ми очікуємо, що видобуток цього газу розпочнеться вже цього року. Також ми розраховуємо, що найближчими роками родовище Шах-Деніз увійде в новий етап, який називається Shah Deniz Compression, і це забезпечить додаткові обсяги газу”, – зазначив глава держави.
За його словами, ще одним перспективним родовищем є Бабек.
Окремо Алієв згадав родовище Апшерон, яке наразі перебуває на першій фазі видобутку, а газ, що там видобувається, закуповується для внутрішнього споживання.
„Друга фаза Апшерона дасть нам, можливо, втричі більше газу, ніж сьогодні. Тож газу для ринків стане більше. І наш газ потрібен як країнам, які вже його отримують і хочуть збільшити обсяги закупівель, так і тим, які ще не отримують його”, – додав президент.
Він також повідомив, що у 2025 році Азербайджан експортував понад 25 млрд кубометрів газу.
Як повідомлялося, видобуток першого газу в межах другого етапу розробки родовища Апшерон планується на кінець 2028 – початок 2029 року.
Експорт скрапленого природного газу з росії до Китаю в листопаді досяг рекордного рівня. Покупці не зважали на ризик західних санкцій, аби отримати дешеве „блакитне паливо”.
Видання Bloomberg з посиланням на дані китайської митниці зазначає, що Китай у листопаді імпортував з рф 1,6 млн тонн скрапленого газу, що більше ніж вдвічі перевищує показник листопада минулого року. Журналісти констатують, що після такого стрибка експорту Москва вийшла на друге місце серед постачальників скрапленого газу до Китаю, поступаючись лише Катару.
Наростити обсягу експорту скрапленого газу росії вдалося завдяки, зокрема, нижчій ціні у порівнянні з конкурентами. Bloomberg, посилаючись на дані митної служби Китаю, зазначає, що російський скраплений газ був найдешевшим серед 12 постачальників до Піднебесної.
Ймовірно, додатково вплинули на ціну ресурсу і санкції США. Як відомо, у серпні Китай почав імпортувати вантажі з російського заводу Arctic LNG 2, який перебуває під американськими санкціями.
Єврокомісар з питань енергетики Ден Йоргенсен назвав рішення ЄС відмовитись від імпорту російського газу до кінця 2027 року історичним та пообіцяв, що блок більше ніколи не повернеться до енергетичного шантажу Росії.
Таку заяву єврокомісар зробив у середу, повідомляє „Європейська правда”.
Йоргенсен підкреслив, що Владімір Путін використовує енергію як зброю проти ЄС, а прибутки спрямовує на фінансування жахливої війни проти України.
„Сьогодні ми говоримо: „Досить! І ніколи більше!”. Ми ніколи не повернемося до небезпечної залежності від Росії. До нестабільних поставок і маніпулювання ринком. До енергетичного шантажу та економічної вразливості”, – заявив єврокомісар.
Він сказав, що ЄС натомість обирає „нове майбутнє, енергетичну безпеку та незалежність для Європи”
„Це зміна, до якої Європа готова. Це крок, який ми готові зробити. Поступове припинення буде обережним, поступовим і скоординованим”, – підкреслив Йоргенсен.
Кіпр може почати постачати природний газ на європейські ринки вже у 2027 році, оскільки Європа шукає нові способи позбутися залежності від російських енергоносіїв.
Про це повідомляє АР.
Президент Кіпру Нікос Христодулідес заявив, що перша партія природного газу – частина з приблизно 20 трильйонів кубічних футів, виявленого у водах біля Кіпру – може бути експортована за кордон, і буде походити з одного з шести родовищ під назвою Cronos. Його експлуатує консорціум, до складу якого входять італійська компанія Eni та французька TotalEnergies.
Христодулідес повідомив, що консорціум прийме остаточне рішення про реалізацію проєкту наступного року, а газ з родовища Cronos може потрапити на переробний завод в єгипетському портовому місті Дамієтта для скраплення і транспортування морськими шляхами на європейські ринки у 2027 році.
«Кіпр є частиною енергетичних рішень для енергетичної безпеки у східному Середземномор’ї, і, як я вже сказав, важливою метою є узгодження ваших інтересів з інтересами потужних держав і виконання функції альтернативного енергетичного коридору для Європи», – сказав Христодулідес.
Для порівняння, поточні обсяги природного газу на Кіпрі приблизно дорівнюють 10-річному запасу газу, які Росія постачала б до Європи через трубопровід «Північний потік», який зараз не працює, забезпечуючи енергією понад 22 мільйони домівок щорічно.
Міністр енергетики Кіпру Джордж Пананастасіу заявив, що природний газ із родовища Cronos може найшвидше потрапити на ринки, оскільки його можна підключити до вже існуючої інфраструктури, яка транспортує газ із величезного родовища Zor в Єгипті, розташованого приблизно за 80 кілометрів.
Папанастасіу заявив, що кінцевий термін виходу газу Cronos на ринок у 2027 році є «оптимістичним, але здійсненним».
«Маємо гарні новини на старті опалювального сезону. Ми завезли 160 тисяч кубометрів скрапленого газу, які допоможуть пройти цю зиму. Прибуття цього вантажу є наочним свідченням солідарності США з Україною та нашої спільної рішучості витіснити з Європи останню молекулу російського газу», — зазначили у ДТЕК.
За даними Bloomberg, ДТЕК розширює маршрути торгівлі газом в країні, збільшуючи обсяги поставок морським транспортом зі США, щоб забезпечити Україну енергією на зиму.
Підрозділ компанії D.Trading вперше доставив вантаж на умовах фрахтування Free on Board з приблизно 100 мільйонами кубометрів природного газу від експортного термінала Venture Global Inc. в Плакеміні (Луїзіана, США) до термінала СПГ в Клайпеді (Литва).
Це вперше український трейдер відповідав за фрахт танкера. D.Trading вже постачала американський зріджений природний газ через Грецію, але доступ до литовського термінала відкриває альтернативи для доставки суперохолодженого палива через північний коридор, що з’єднує Україну з Польщею та балтійськими державами.
Компанія анонсувала, що вже працює над новими угодами, які мають «зміцнити енергетичну безпеку як України, так і всієї Східної Європи».
