Європейська комісія оголосила про виділення фінансової допомоги в розмірі €116 мільйонів для підтримки навчання дітей українських біженців у польських школах.
Про це йдеться у заяві Єврокомісії, пише Укрінформ.
Як зазначається, цей пакет має забезпечити інтеграцію близько 30 тисяч українських учнів у шкільну систему Польщі.
„З початку російської агресії у лютому 2022 року люди в Польщі відкрили свої серця й домівки, щоб прийняти українців. Серед біженців багато дітей, і надання можливості продовжувати шкільну освіту є важливим для їх подальшого розвитку. Фонди, що були оголошені сьогодні, підтримають українських дітей шкільного віку, які навчаються у школах Польщі, допоможуть їм краще інтегруватися у суспільство та покращити власні перспективи на ринку праці”, – зазначила виконавча віцепрезидентка Європейської комісії Роксана Минзату.
Новий пакет фінансування доповнить вже виділені кошти: €96 мільйонів з Європейського соціального фонду „плюс” (ESF+) та €20 мільйонів від уряду Польщі. Гроші будуть спрямовані на:
працевлаштування багатокультурних помічників;
підготовку вчителів для роботи з українськими дітьми;
покращення системи психологічної допомоги.
Єврокомісія наголошує, що ця підтримка сприятиме кращій інтеграції українських дітей у європейське суспільство та їх майбутнім можливостям на ринку праці.
Міністр клімату та довкілля Польщі Пауліна Генніг-Клоска заявила, що її країна готова забезпечити Україну електроенергією. Це може статись, якщо Словаччина виконає свої погрози.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
За її словами, Польща зможе збільшити продажі електроенергії в Україну, але тільки якщо Україна про це попросить.
„Наш оператор готовий, справа лише в тому, чи захоче Україна, чи доведеться ним скористатися. Поведінка Фіцо спрямована проти Європи”, – сказала вона.
Автори нагадали, що у жовтні 2023 року тодішній власник Металургійного заводу Liberty Group зупинив виробництво. У середині минулого року почався процес банкрутства, а у листопаді новим орендарем підприємства стала Державна казначейська компанія Węglokoks.
„Зараз тривають останні приготування до відновлення виробництва. Початок співпраці із Węglokoks оцінюємо дуже позитивно. Ми готуємось відновити виробництво. Всі сертифікати відновлені. Працівники проходять навчання заново. Готуємо цехи для виробництва, повертаємо їх до роботи після простою”, – розповіла Анастазія Карват з Національної асоціації працівників безперебійного виробництва.
Зазначається, що якщо технологічний запуск пройде без несподіванок, виробництво мають відновити у січні.
Водночас тривають процедури щодо вибору нового власника металургійного комбінату. Компанія Węglokoks має право першочергової покупки.
Як зазначають у SteelOrbis, повне відновлення виробництва зміцнить польський ринок сталі та зменшить залежність країни від імпорту.
Для довідки. Гута Ченстохова – металургійний завод з неповним металургійним циклом (без доменного виробництва) на півдні Польщі у місті Ченстохова. Є одним із найбільших польських підприємств з виробництва товстого листа.
Продукція заводу використовується у кораблебудуванні, зведенні металоконструкцій, гірничодобувному секторі, енергетичному секторі, будівництві.
Фермери Польщі планують, завтра, 3 січня, влаштувати протест у Варшаві проти політики Європейського союзу (ЄС) та імпорту з України. Демонстрація відбудеться о 14:00 (15:00 за київським часом).
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Farmer.pl.
Протест організовується перед представництвом Європейської комісії. Після цього протестувальники планують вирушити до Національного театру.
Зазначається, що організатором протесту виступає Союз сільськогосподарських організацій, до якої входить 21 обʼєднання польських фермерів.
„Всі сільськогосподарські організації в нашій країні будуть протестувати проти шкідливої політики ЄС, проти Урсули фон дер Ляєн (президент Європейської комісії, – ред.), яка нав’язує цю політику, що призведе до закриття наших господарств”, – заявив лідер НСЗЗ індивідуальних фермерів „Солідарність” Томаш Обшанський.
Фермери виступатимуть проти:
угоди з Mercosur – економічний союз держав у Південній Америці;
Польща готова надати допомогу Україні, якщо Словаччина відключить електроенергію через газовий конфлікт. Країна компенсує будь-який дисбаланс.
Про це повідомляє Bloomberg.
За словами чиновника, який говорив на умовах анонімності, польський уряд готовий збільшити внутрішнє виробництво електроенергії, щоб компенсувати будь-які дисбаланси, що можуть виникнути в перевантаженій системі України, якщо Словаччина ухвалить рішення зупинити подачу.
Запевнення Варшави прозвучали на тлі ескалації суперечки про майбутній транзит російського газу через Україну. Зокрема, прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо кілька днів тому пригрозив, що країна припинить постачання електроенергії, яка потрібна Україні під час відключень мережі, якщо це буде необхідно. І за словами високопоставленого чиновника, глава словацького уряду виконав свою погрозу і відключив резервні джерела електропостачання для нашої країни.
Bloomberg пише, що майже через три роки після повномасштабного вторгнення росії в Україну, Братислава, як і раніше, залежить від дешевого газу від „Газпрому”, тим самим підриваючи зусилля ЄС щодо зниження залежності від російської енергії.
Також видання додало, що в той час, як Євросоюз має намір до 2027 року відмовитися від постачань викопного палива з рф, газ не був частиною санкцій, які блок прийняв проти Москви з 222 року. Це означає, що компаніям, як і раніше, дозволено укладати контракти і продовжувати імпорт, якщо ці угоди відповідають чинним правилам Європейського союзу.
Кількість офіційних працівників з України в Польщі складає 779,3 тис. людей. З них понад 400 тис. чоловіки. Найбільше українців працює в Мазовецькому воєводстві, повідомляє видання Wprost.
„З (одного) мільйона застрахованих іноземців понад три чверті є громадянами України. На кінець вересня цього року на страховому обліку перебувало 779,3 тис. людей з України. З майже 780 тис працюючих українців у Польщі – 406,5 тис. чоловіків і 372,7 тис. жінок”, – ідеться в повідомленні ЗМІ.
На початку 2024 року в Польщі було 755 тис. українців, а у 2022 році – 746 тис. До початку війни в Україні в Польщі працювало трохи більш як 500 тисяч українців.
ЗМІ зазначає, що найбільше українців працює в Мазовецькому воєводстві (188,1 тис.). Працівники в Польщі це переважно люди у віці від 30 до 44 років.
[type] => post [excerpt] => Кількість офіційних працівників з України в Польщі складає 779,3 тис. людей. З них понад 400 тис. чоловіки. Найбільше українців працює в Мазовецькому воєводстві, повідомляє видання Wprost. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1734724800 [modified] => 1734721694 ) [title] => В Польщі офіційно працюють більш як 400 тисяч українських чоловіків [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=55732&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 55709 [uk] => 55732 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 55710 [image] => Array ( [id] => 55710 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/lengyelorszag.jpg [original_lng] => 46963 [original_w] => 600 [original_h] => 315 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/lengyelorszag-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/lengyelorszag-300x158.jpg [width] => 300 [height] => 158 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/lengyelorszag.jpg [width] => 600 [height] => 315 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/lengyelorszag.jpg [width] => 600 [height] => 315 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/lengyelorszag.jpg [width] => 600 [height] => 315 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/lengyelorszag.jpg [width] => 600 [height] => 315 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/lengyelorszag.jpg [width] => 600 [height] => 315 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 2808 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 55710 [_edit_lock] => 1734714495:8 [_edit_last] => 8 [_algolia_sync] => 1202738549001 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 9 [1] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Спецтема [1] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 1844 [1] => 221 ) [tags_name] => Array ( [0] => Польща [1] => Україна ) ) [6] => Array ( [id] => 55322 [content] =>
Глава Міністерства оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш оголосив у четвер, що країна отримає черговий кредит від США у розмірі 4 мільярдів доларів для швидкої трансформації польських збройних сил.
Про це він написав в X (Twitter).
Він додав, що загалом США надали Польщі понад 11 мільярдів доларів, зокрема, на системи Patriot та гелікоптери Apache.
„У нас є ще одна кредитна угода зі США, яка допомагає в рамках програми FMF Foreign Military Financing фінансувати швидку трансформацію польських збройних сил.
Зараз це 4 млрд доларів, а загалом США надали Польщі понад 11 млрд доларів на фінансування програм озброєнь, в тому числі систем ППО Patriot і гелікоптерів Apache”, – написав Косіняк-Камиш
За його словами, це ще один доказ великої довіри та міцного альянсу між Польщею та США.
Наплив воєнних мігрантів збільшив польський ВВП на 0,7-1,1%.
Думка про те, що українські біженці живуть за кошти польських платників податків, є хибною. Про це в коментарі Радіо Свобода розповів експерт компанії Deloitte Александр Лашек.
За його словами, вже після півтора року перебування в Польщі більшість українських біженців утримувала себе самостійно. Йдеться як про найманих працівників, так і про підприємців. Водночас 80% воєнних мігрантів мали роботу в Польщі або дистанційно працювали в Україні.
„Ступінь економічної інтеграції був дуже швидкий. Цьому сприяло те, що середньостатистичний біженець, який приїхав до Польщі, був висококваліфікований, зокрема, у порівнянні з попередньою хвилею міграції. Але на початку вони були змушені працювати на посадах, нижчих від рівня своєї кваліфікації”, – зазначив експерт.
Також він спростував міф про те, що біженці з України дорого обходяться польській економіці. Так, за даними Євростату, на кінець вересня 2024 року у Польщі перебувало майже 980 тисяч українських біженців. При цьому податки, які платять мігранти, перевищують початкову допомогу, яку вони отримали від держави, каже Лашек:
„Ми оцінили, що наплив воєнних мігрантів збільшив польський ВВП на 0,7-1,1%. Цей наплив біженців допоміг польській економіці. … Якщо глобально говорити про біженців, то однозначно від їхньої появи на польському ринку виграли польська економіка, польські платники податків і польські підприємці”.
Також, за даними видання, не підтвердилась інформація, що українці забирають у поляків роботу. Зокрема, у Спілці українських підприємців кажуть, що Польща – країна з найменшим у Європі безробіттям. Так, за даними Головного управління статистики держави, на кінець серпня 2024 року рівень безробіття становив 5%, у центрах зайнятості є запити на майже 80 тисяч вакансій.
Польща звернулася до Європейської Комісії з проханням про фінансову допомогу у зв’язку з вересневою повінню в країні.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє RMF24.
Загальна сума витрат і пошкоджень інфраструктури, про які повідомили воєводи і міністерства, становить понад 13 мільярдів злотих (понад 3 млрд євро).
Польща подала заявку на отримання грошей з Фонду солідарності Європейського Союзу після вересневої повені в Нижньосілезькому, Опольському, Сілезькому та Любуському воєводствах.
„Загальна сума витрат і збитків, завданих інфраструктурі, згідно з повідомленнями воєводств і міністерств, становить понад 13 мільярдів злотих” – йдеться у повідомленні Міністерства внутрішніх справ і адміністрації.
У МВС зазначили, що заявка, надіслана до Єврокомісії, містить інформацію, серед іншого, про загальну пряму шкоду, завдану стихією, та її вплив на населення, економіку та навколишнє середовище.
У міністерстві додали, що в заявці також враховані питання фінансування аварійно-рятувальних служб МВС, тобто витрати на евакуацію та розміщення служб, обладнання та паливо, витрати на прибирання та очищення затоплених територій. Сюди також входять витрати на тимчасове житло для постраждалих сімей та вартість пошкодженої електромережі.
Заяву підписав міністр внутрішніх справ і адміністрації Томаш Сємоняк. Міністерство внутрішніх справ і адміністрації зазначило в комюніке, що пропозиція була узгоджена з уповноваженим уряду з питань відновлення територій, що постраждали від повені, міністром Марціном Кервінським.
Наразі тривають відновлювальні роботи після руйнувань, спричинених вересневою повінню на південному заході країни. Міністерство внутрішніх справ і адміністрації (MIAA) повідомило в середу, що на різні форми протидії наслідкам повені було виділено 2 мільярди 130 мільйонів злотих, з яких понад 640 мільйонів злотих було виплачено у вигляді допомоги нужденним.
Польща будуватиме укріплення «Східний щит» не лише на кордоні з росією та Білоруссю, а також і на кордоні з Україною.
Про це повідомив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.
Польща співпрацює з країнами Балтії, щоб оборонна інфраструктура була ефективною протягом усього кордону з рф та Білоруссю. На думку прем’єра, будівництво «Східного щита» допоможе декільком воєводствам забезпечити собі більшу безпеку. Мова йде про Вармінсько-Мазурське, Підляське, Люблінське та Підкарпатське воєводства.
«Чим краще буде охоронятися польський кордон, тим важче буде дістатися до нього тим, хто матиме погані наміри», – наголосив Туск.
Та крім будівництва укріплень біля росії й Білорусі, Польща убезпечить кордон з Україною.
«Наша діяльність також стосуватиметься безпеки кордону з Україною – з інших причин, але ми хочемо, щоб поляки почувалися безпечніше на всій довжині східного кордону», – додав прем’єр.
