Кабінет міністрів України визначив пріоритетні напрямки і компоненти пакету зимової підтримки для українців, який раніше анонсував президент Володимиром Зеленським.
Про це прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила у Telegram.
«Пакет включатиме як вже запущені програми, зокрема фіксовані ціни на енергоносії для населення, житлові субсидії, підтримку ОСББ для енергоефективності та допомогу на генератори, мораторій на відключення в прифронтових районах і виплати ВПО на дрова, так і нові заходи підтримки», – написала голова Кабміну.
Згідно зі словами Свириденко, наразі Кабмін працює над запуском програм, серед яких:
Можливість одноразової виплати для всіх громадян України на зиму – знайома українцям з минулої зими;
Нова грошова допомога для українців, які найбільше постраждали від війни або перебувають у складних життєвих обставинах, зокрема для ВПО, людей, які втратили роботу через війну, та малозабезпечених сімей;
Нова програма безкоштовних поїздок по Україні для всіх громадян від Укрзалізниці – 3000 кілометрів;
Комплексна перевірка здоровʼя для людей віком 40+ цієї зими.
«Детально про всі компоненти пакету зимової підтримки повідомлятимемо найближчим часом», – резюмувала вона.
У пʼятницю, 31 жовтня уряд ухвалив рішення тимчасово заборонити експорт необробленої деревини.
Про це повідомила премʼєр-міністерка Юлія Свириденко.
„Уряд ухвалив важливе рішення — тимчасово заборонив експорт необробленої деревини. Це необхідний крок, щоб подбати про людей взимку, зберегти роботу наших підприємств і зменшити навантаження на екологію”, – заявила очільниця Кабміну.
Вона зазначила, що обсяг лісозаготівлі в Україні суттєво скоротився за час повномасштабного вторгнення.
„Підприємства, які могли б працювати, простоюють чи працюють на мінімальних потужностях через брак деревини. Військо потребує деревини для своїх потреб. Від наявності деревини залежить життя в сільських громадах, де дрова є ключовим ресурсом для опалення взимку”, – сказала Свириденко.
Також глава уряду додала, що війна принесла значну шкоду довкіллю: частина лісів тимчасово окуповані чи пошкоджені бойовими діями. Тому експорт деревини, за її словами, створюватиме додаткове навантаження на навколишнє середовище.
„Рішення передбачає ліцензування експорту — нульову квоту до кінця року. Продовжуємо напрацьовувати подальші кроки для системного вирішення дефіциту деревини”, – заявила премʼєр-міністерка.
Китай посилює обмеження на експорт компонентів, необхідних Україні для виробництва безпілотників. Про це в інтерв’ю УНІАН розповів військовий експерт, засновник БО «Реактивна пошта» Павло Нарожний.
За його словами, Пекін уже давно виступає за заборону постачання дронів Україні — навіть комерційних, таких як Mavic. Раніше безпілотники завозили до Польщі, де українські фахівці перепрошивали їх, щоб адаптувати до умов радіоелектронної боротьби.
«Зараз ідеться передусім про запчастини до FPV-дронів. Ми намагаємося збільшити частку вітчизняного виробництва, але більшість двигунів і батарей — китайського походження», — зазначив Нарожний.
Він наголосив, що в Україні налагоджене виробництво окремих компонентів, проте його обсяги дуже обмежені. Якщо ж постачання з Китаю припиниться повністю, це може створити серйозну загрозу для забезпечення фронту FPV-дронами.
«Не впевнений, що ЄС чи США мають виробництво таких деталей у кількостях, які нам потрібні», — додав експерт.
Нарожний також зауважив, що китайські комплектуючі значно дешевші, ніж американські чи європейські аналоги. Навіть за умови пошуку нових постачальників, вартість виробництва дронів в Україні суттєво зросте.
«Пентагон, наприклад, уклав контракт із компанією Raytheon на 5 мільярдів доларів для постачання систем Coyote. Україна ж отримала 5 мільярдів євро на дрони від партнерів, але західні аналоги набагато дорожчі», — пояснив він.
Ба більше, Нарожний вважає, що Китай навряд чи буде урізати поставки дронів і комплектуючих до них у росію.
В Національному банку України заявили, що Міжнародний валютний фонд не тисне на український регулятор і не вимагає девальвації гривні. Фонд веде з українською стороною конструктивний діалог про адаптивність валютного курсу до поточної ситуації на ринку.
Як повідомляє РБК-Україна, про це заявив член Ради НБУ Василь Фурман.
Україна та МВФ проводять фахові консультації, обмінюючись аналітичними оцінками та сценаріями розвитку ситуації на валютному ринку. „МВФ має величезний досвід у сфері макроекономічної стабільності, і ці консультації для нас корисні”, – зазначив Фурман.
Він наголосив, що у програмі з МВФ йдеться не про девальвацію гривні по відношенню до долара, а про гнучкість курсу.
„Коли курс може реагувати в обидва боки – і на зміцнення, і на тимчасове послаблення – це робить економіку більш стійкою до зовнішніх шоків”, – пояснив член Ради НБУ та додав, що між сторонами триває професійний діалог.
Василь Фурман додав, що завдяки гнучкості курсової політики вдається уникати накопичення валютних дисбалансів і не допускати різких кризових коливань курсу.
„Висновок – жодного тиску на НБУ з боку МВФ немає. Є професійний діалог і взаєморозуміння щодо поступового посилення ринкових механізмів”, – підкреслив член Ради НБУ.
За словами Улютіна, відповідне рішення буде винесене на найближче засідання Кабінету Міністрів.
«Ми працюємо над цим актом. Ми повинні на найближчий Кабмін винести на розгляд 6,5 тисячі гривень для сімей з числа малозабезпечених, у тому числі, на прифронтовій території», – сказав він.
Улютін також наголосив, що кошти на ці виплати держава вже має. Виплати розпочнуться відразу після ухвалення рішення.
Цифрова екосистема „Обрій”, спростить доступ до допомоги для людей, що втратили роботу, а також сприятиме їхній перекваліфікації та працевлаштуванню.
Про це інформує прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.
За її словами, через платформу у Дії можна буде „зареєструвати статус безробітного, оформити допомогу, офіційно звільнитися на тимчасово окупованих територіях та отримати грант до 15 тис. грн на перекваліфікацію”.
Система „автоматично визначатиме, хто втратив роботу, і підбиратиме вакансії за навичками, досвідом і локацією (AI-matching)”, — додала Свириденко. Аналітика в реальному часі допоможе державі та бізнесу „прогнозувати потреби у навичках на ринку праці”.
До „Обрію” підключаються всі ключові державні інституції, а адміністратором платформи стане Державна служба зайнятості.
„Це новий ефективний інструмент підтримки громадян та розвитку кадрового потенціалу України”, — підкреслила прем’єрка.
В Україні офіційно розпочався опалювальний сезон – у 13 регіонах почали подавати тепло в житлові будинки.
Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко у Телеграм у вівторок, 28 жовтня.
„Уже понад 55% об’єктів соціальної сфери – дитячі садки, лікарні, школи – підключені до тепла. У 13 регіонах тепло частково подається і в житлові будинки. Решта областей – поступово продовжать підключення з урахуванням погодних умов. Рішення про старт ухвалюють органи місцевого самоврядування з урахуванням температурного режиму”, – написала вона.
За даними Свириденко, більше 17,5 тисяч котелень та 17 тисяч кілометрів тепломереж готові до роботи. Замінено понад 340 км теплових мереж, проведено ремонтні роботи, сформовано запаси вугілля, палет, рідкого палива та дров.
Вона зазначила, що попри те, що росіяни системно та послідовно атакують енергетичну та теплову інфраструктуру України, технічна готовність комунальних підприємств і злагоджена робота всіх профільних відомств дозволяє розпочати опалювальний сезон.
НБУ постійно веде дискусії з МВФ. Питання валютно-курсової політики залишається в компетенції центробанку України.
Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний, повідомляє РБК-Україна з посиланням на брифінг на Youtube.
За словами голови НБУ, головними напрямами взаємодії України з Міжнародним валютним фондом залишаються питання цінової стабільності та зовнішньої стійкості.
„Під час кожного перегляду у нас відбуваються дискусії, які обхоплюють широке коло питань. Національний банк реалізує свою валютно-курсову політику в межах тих стратегічних, навігаційних документів, які ми розробили, погодили в рамках діючої програми”, – зазначив Пишний в відповідь на питання про публікацію Bloomberg.
Він наголосив, що НБУ постійно аналізує ефективність своїх рішень у межах співпраці з МВФ.
„Ми розуміємо, як, власне, і наші партнери, що остаточне рішення залишається з Національним банком, як, власне, і відповідальністю. Ми вдячні колегам за експертизу, якою вони наповнюють наші дискусії”, – додав він.
Пишний підкреслив, що обговорення з МВФ тривають і ще не перебувають на завершальному етапі.
„У найближчі декілька тижнів у нас відбудуться відповідні дискусії, які будуть зосереджені у обговоренні нової програми”, – сказав голова НБУ.
Він зазначив, що політика регулятора залишається послідовною і спрямована на стабільність.
„Політика Національного банку була і залишається спрямована на те, щоб забезпечити цінову стабільність, стійкість валютного ринку, привабливість гривневих активів і макрофінансову стабільність”, – підсумував Пишний.
Попит на оренду житла в Україні залишається стійким і підживлює ціни навіть у період невизначеності. Як повідомляє РБК-Україна, після літньо-осіннього піку ринок не демонструє очікуваного «просідання»: квартири з базовими зручностями та прийнятною логістикою зникають зі стрічок за лічені дні, а домовласники рідко йдуть на суттєві знижки. Видання звертає увагу, що орендарі з досвідом блекаутів частіше шукають житло з генераторами, акумуляторними станціями або хоча б автономним опаленням — такі об’єкти формують окрему нішу з відчутною націнкою.
Де найдорожче і чому
За спостереженнями ринку, які наводить РБК-Україна, стабільно найвищі ставки тримають Київ і Львів, а також західні обласні центри з великим припливом переселенців та студентів. У столиці дорожчають передусім дво- і трикімнатні квартири біля метро та з ремонтом «під ключ»: попит іде від родин, що повертаються у великі міста, і від компаній, які відновлюють офісну присутність. Львів і далі тримає «запас міцності» через поєднання університетського, ІТ- та релокаційного попиту; у сезоні заселення студентів конкуренція за «адекватні» однокімнатні лише посилюється.
Ужгород: малий ринок — високі ставки
Окремо виділяється Ужгород. За даними ЛУН, які цитує РБК-Україна, місто входить у трійку найдорожчих орендних локацій країни, і саме тут однокімнатні квартири коштують дорожче, ніж у Києві. РБК-Україна наводить оцінку: 1-кімнатні в Ужгороді перевищують 18,5 тис. грн на місяць, тоді як у Львові орієнтир близько 17 тис., а в Києві — близько 16,5 тис. грн. Джерела пояснюють це поєднанням кількох чинників: стійкого попиту з боку переселенців, обмеженої пропозиції у місті та невеликого первинного ринку. Дефіцит якісних пропозицій тримає ставки високо, а на «пакет» безпеки (укриття, автономія, підземні паркінги, які часто розглядають як додаткові укриття) формується окрема премія.
Регіони з помірною ціною
У містах центральної частини країни та на сході, де безпекові ризики вищі або економічна активність нижча, ціни на оренду виглядають стриманіше. Разом із тим, як наголошує РБК-Україна, навіть там «дешева» оренда здебільшого стосується невеликих квартир без ремонту чи сучасної техніки, а якісні варіанти тримаються ближче до середніх по країні. Розрив між «економ» і «комфорт» сегментами зростає: підвищений попит на базову безпеку (укриття, автономія, стабільний зв’язок) дорожчий у впровадженні, і це закладається у ставку.
Окремий випадок: Одеса повертається повільно
Після активної фази обстрілів морської інфраструктури Одеса втратила частину довоєнного попиту. За оцінкою, яку публікує РБК-Україна, ринок поступово стабілізується, але ще не вийшов на колишні обсяги орендних угод: однокімнатні здаються довше, ніж у Києві чи Львові, а власники погоджуються на гнучкіші умови заселення. При цьому об’єкти з автономним живленням і новим фондом з підземними паркінгами (що правлять за укриття) дорожчають швидше середнього.
Що саме тисне на ставку
По-перше, безпековий: попит концентрується в районах, де легший доступ до укриттів і лікарень, є альтернативні джерела енергії й мобільного зв’язку. По-друге, демографічний: у великих агломераціях повертаються працівники офісів, триває внутрішня міграція фахівців сервісної сфери, а студентська хвиля щороку створює сезонний дефіцит «однушок». По-третє, фактор витрат власників: подорожчання ремонту, техніки та комунальних платежів (з урахуванням підвищеної «енергетичної» комплектації квартир) робить зниження ставки економічно невигідним.
Як змінюються вподобання орендарів
Після торішніх відключень електроенергії орендарі, за даними РБК-Україна, частіше звертають увагу на наявність зарядних станцій, інверторів, балконних «сонячних» рішень і якісний інтернет. Зростає запит на індивідуальне опалення та теплі підлоги — «зимова» комплектація дозволяє гнучкіше керувати рахунками. Будинки з підземними паркінгами розглядаються не лише з позиції авто, а й як додаткові укриття — це теж відбивається у вартості.
Сезонність і швидкість угод
Студентський вересень і перший робочий квартал традиційно найгарячіші: як уточнює РБК-Україна, у цей період типова «однушку» у великих містах забирають за кілька днів, інколи — у день виходу оголошення. Восени-взимку «довша» експозиція властива нішевим об’єктам — великим і дорогим квартирам у нових комплексах, де орендарі довше погоджують бюджети. Проте і тут з’являються корпоративні запити — компанії централізовано винаймають житло для релокованих співробітників.
Оренда проти купівлі
За спостереженнями, які цитує РБК-Україна, частина сімей, що донедавна планували купівлю, тимчасово залишаються в оренді через невизначеність із іпотекою або доходами. У результаті «довгі» договори на 12 місяців стають нормою, а власники готові робити косметичні інвестиції (генератори, роутери на безперебійному живленні), якщо це гарантує стабільність заселення.
Що далі до кінця сезону
РБК-Україна відзначає: різкого зниження ставок не очікується. Якщо енергосистема проходитиме зиму без масових відключень, ринок може вийти у бічний діапазон — із локальними корекціями в окремих кварталах і сегментах. Якщо ж повторяться тривалі блекаути, «автономні» квартири знову підуть у премію, збільшуючи розрив у межах навіть одного будинку. У будь-якому разі ключову роль гратиме якість об’єкта та локація: саме за ці дві змінні, як наголошує РБК-Україна, сьогодні йде найбільш запекла боротьба орендарів.
Норвегія виділяє додаткове фінансування в розмірі 150 млн доларів, щоб допомогти Україні забезпечити доступ до електроенергії та тепла.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву уряду Норвегії.
Кошти надаються у співпраці з Європейським Союзом і будуть спрямовані на задоволення енергетичних потреб країни, що вступає в четверту зиму повномасштабної війни.
„Україна стикається зі ще однією складною зимою, а енергопостачання в країні залишається нестабільним. Разом з ЄС Норвегія посилює зусилля, щоб українські сім’ї, підприємства та установи мали доступ до енергії. Це важливо і для людей, і для функціонування всієї країни”, – заявив прем’єр-міністр Йонас Гар Стере.
Фінансування через європейські механізми
Фінансування від Норвегії буде спрямовано через Європейську інвестиційну платформу для України (Ukraine Investment Framework, UIF). Цей механізм покликаний мобілізувати державні та приватні інвестиції для відновлення та реконструкції України після руйнувань, спричинених агресією Росії.
UIF є частиною програми Ukraine Facility – основного інструменту ЄС з надання цивільної підтримки Україні. Уперше Норвегія спрямовує допомогу напряму через цей механізм.
„Україні необхідне стабільне і достатнє джерело енергії, щоб підтримувати роботу критично важливих служб, поки вона продовжує захищати себе. Співпрацюючи з ЄС, ми гарантуємо, що кошти будуть ефективно використані для забезпечення енергопостачання”, – наголосив міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде.
