Управління ООН з координації гуманітарних справ (УКГД ООН) та Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН) звернулися з проханням виділити $5,6 млрд для надання допомоги мільйонам людей, які постраждали від повномасштабної російської агресії проти України.
Про це стало відомо у середу, 15 лютого, пише „Корреспондент.net”
Вказано, що за Планом гуманітарного реагування для України, який об’єднує понад 650 партнерів, в основному українських організацій, для того, щоб забезпечити 11,1 млн осіб продуктами, медичною, грошовою та іншою життєво необхідною підтримкою, потрібно $3,9 млрд.
„Для плану реагування для допомоги біженцям з України потрібно залучити 1,7 млрд доларів. Цього року цей план включає 10 країн, які прийняли біженців – Болгарію, Естонію, Латвію, Литву, Молдову, Польщу, Румунію, Словаччину, Угорщину та Чеську Республіку – і близько 250 партнерів, більше половини яких становлять національні партнери. Завдяки цим коштам буде надано допомогу 4,2 млн українських біженців та громад у приймаючих країнах”, – йдеться у повідомленні.
Наголошується, що гуманітарна ситуація в Україні швидко погіршилася у 2022 році внаслідок повномасштабного вторгнення російських загарбників у країну. Внаслідок надзвичайних руйнувань та спустошень близько 40% населення України потребують гуманітарної допомоги та захисту. Крім того, через війну багато людей були змушені виїхати з України, що „спричинило гуманітарну кризу такого масштабу, якої в Європі не спостерігалося протягом десятиліть”.
„Майже через рік війна продовжує щодня викликати смерті, руйнування та переміщення людей у приголомшливих масштабах”, – заявив Мартін Гріффітс, заступник генерального секретаря ООН з гуманітарних питань і координатор надзвичайної допомоги.
Він зазначив, що ООН продовжить під час надання допомоги „віддавати перевагу людям, які її потребують найбільше, і підтримці місцевих органів влади та організацій громадянського суспільства, самовіддана праця яких є постійним натхненням”.
Своєю чергою, верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Ґранді заявив, що країни, які прийняли українських біженців, надали неймовірну підтримку надзвичайній ситуації в Україні, за потужної провідної ролі державних органів, безпрецедентної солідарності з боку громад, що приймають, і неймовірних зусиль громадянського суспільства.
„Європа довела, що здатна на рішучі спільні дії для допомоги біженцям. Біженців не лише прийняли, а й надали їм тимчасовий захист із правом працювати, отримувати послуги та бути залученими до національних систем підтримки. Але ми не повинні сприймати таке реагування, гостинність приймаючих громад як належне. Потрібно продовжувати міжнародну підтримку та солідарність, доки біженці не зможуть безпечно та гідно повернутися додому, що має залишатися пріоритетом”, – наголосив Ґранді.
В управлінні уточнюють, що з початку повномасштабної війни гуманітарні організації України доклали всіх зусиль для збільшення допомоги в усіх регіонах країни. Майже 16 млн осіб в Україні отримали допомогу із соціально-правового захисту у 2022 році, зокрема в районах поза урядовим контролем.
Гуманітарні організації також надали грошову допомогу 6 млн. осіб, що також сприяло відновленню місцевої економіки.
[type] => post
[excerpt] => Управління ООН з координації гуманітарних справ (УКГД ООН) та Агентство ООН у справах біженців (УВКБ ООН) звернулися з проханням виділити $5,6 млрд для надання допомоги мільйонам людей, які постраждали від повномасштабної російської агресії проти ...
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1676478540
[modified] => 1676469896
)
[title] => ООН та партнерські організації просять виділити $5,6 млрд для допомоги українцям
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=35132&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 35188
[uk] => 35132
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 35133
[image] => Array
(
[id] => 35133
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/1669885690-oon.jpg
[original_lng] => 115580
[original_w] => 800
[original_h] => 400
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/1669885690-oon-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/1669885690-oon-300x150.jpg
[width] => 300
[height] => 150
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/1669885690-oon-768x384.jpg
[width] => 768
[height] => 384
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/1669885690-oon.jpg
[width] => 800
[height] => 400
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/1669885690-oon.jpg
[width] => 800
[height] => 400
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/1669885690-oon.jpg
[width] => 800
[height] => 400
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/1669885690-oon.jpg
[width] => 800
[height] => 400
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1676462697:8
[_thumbnail_id] => 35133
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 1
[views_count] => 2926
[translation_required_done] => 1
[_oembed_7b13b3af0837c08ab5147aa789a4c5e8] =>
Volodymyr Zelenskyy also met today with Kristalina Georgieva, Managing Director of the International Monetary Fund. pic.twitter.com/bHMFLYE0Ud
Німеччина збільшує свою підтримку для прийому українських біженців у сусідній республіці Молдова.
Про це, як пише „Європейська правда” повідомляє Tagesschau.
Міністерство розвитку надасть додаткові сім мільйонів євро, заявила міністр Свенья Шульце під час візиту до прикордонного міста Штефан-Воде.
До цього часу Німеччина допомогла біженцям у цьому регіоні на суму близько 600 тис. євро. Серед іншого, було оплачено лабораторне обладнання, автомобілі та психосоціальні тренінги для працівників медичного центру та соціального управління.
Молдова прийняла більше біженців з України відносно свого населення, ніж будь-яка інша країна.
За даними прикордонників, з 24 лютого 2022 року до кінця того ж року в Молдову з України в’їхали 739 680 іноземців, з яких 664 059 — громадяни України, включаючи 198 652 неповнолітніх.
Станом на 1 січня 2023 року на території Молдови все ще перебували 89 593 іноземці, з яких 83 441 – громадяни України.
Однією з головних проблем економіки Німеччини залишається нестача кваліфікованої робочої сили. За оцінками експертів, країна щороку потребує 400 тисяч кваліфікованих робітників-іммігрантів. Крім того, через старіючу соціальну структуру для підтримки пенсіонерів потрібно дедалі більше молодих працівників.
Кожен шостий житель Німеччини народився в іншій державі. Приблизно 800 тисяч сирійських та афганських мігрантів активного віку перебувають у країні щонайменше п’ять років, але, за офіційними даними, лише третина з них має роботу.
Безробіття серед іммігрантів становить 12%, тоді як серед німців не сягає й 5%. Дві третини німців працюють і cплачують податки. Хоча рівень безробіття становить 5,5%, багато людей залишаються без роботи, в основному це біженці. Тільки кожен десятий з новоприбулих у країну має робоче місце.
Найбільша проблема – відсутність навичок. Розвинена економіка потребує кваліфікованих працівників, однак більшість мігрантів не є такими.
Згідно з даними статистичного управління, якщо третина сирійських біженців має середню або професійно-технічну освіту, то для польських іммігрантів цей показник становить 71%.
Після локдауну через пандемію рух населення знову активізувався. Зростає кількість біженців з України, мігрантів з Близького Сходу, Африки та Афганістану. У першій половині 2022 року на німецьку землю переїхав понад мільйон осіб, що набагато більше, ніж у 2015-му. Для того щоб знайти роботу, ці люди повинні спочатку освоїти німецьку мову та культуру.
Водночас існує велика потреба в робочій силі: половина німецьких компаній уже змушена скоротити свою діяльність або перевести частину виробництва туди, де можна знайти відповідних працівників.
Проблема німецької економіки, на думку ОЕСР, полягає і в тому, що з появою коронавірусу сповільнився приплив людей з Євросоюзу.
Щоб залучити молодь з вищою освітою, наступного року Німеччина запровадить нову бальну систему (шкалу) імміграції. Однак експерти з цього питання прогнозують, що до країни продовжуватиме прибувати велика кількість некваліфікованих шукачів притулку, які не зможуть працевлаштуватися. Ці люди будуть обтяжувати систему соціального забезпечення, деякі з них з часом навіть можуть стати злочинцями.
Крім усього іншого, ставлення роботодавців також не полегшує працевлаштування. Вони вимагають тривалого стажування й рідко визнають іноземні дипломи, звертає увагу The Wall Street Journal.
?: As long as Russia continues its war against Ukraine, NL will provide assistance to Ukraine. Military, humanitarian and diplomatic. We’re allocating €2.5 bn for this in 2023. Ukraine can rely on the Netherlands. We just confirmed this in our conversation with @ZelenskyyUa. pic.twitter.com/VdzMKCqkWR
У понеділок Єврокомісія оголосила, що надасть додаткові сто мільйонів євро сімом країнам ЄС, які приймають українських біженців: Польщі, Словаччині, Чехії, Болгарії, Естонії, Латвії та Литві.
У повідомленні Єврокомісії нагадується, що 9 квітня ЄС вирішив надати максимум 400 мільйонів євро на підтримку біженців з України державам-членам, які найбільше постраждали від хвилі біженців, спричиненої російсько-українською війною. Перший транш у розмірі 248 млн євро був розподілений у травні між п’ятьма країнами: Польщею, Румунією, Угорщиною, Словаччиною та Чехією.
Нова сума допомоги, призначена в понеділок, допоможе державам-членам продовжувати надавати підтримку українським біженцям, зокрема забезпечувати їх їжею та транспортом. У повідомленні підкреслюється, що оскільки ключову роль у наданні допомоги біженцям з України відіграють громадські організації та місцеві й регіональні органи влади, країни-члени повинні забезпечити отримання ними фінансування від ЄС.
Було також оголошено, що Єврокомісія виділить згадану суму на основі результатів, досягнутих у сфері прийому та допомоги біженцям, а не фактичних витрат.
52 мільйони євро із загальної суми підтримки в 400 мільйонів євро пізніше будуть використані для задоволення надзвичайних потреб, які можуть виникнути, зокрема для надання житла та психологічної допомоги біженцям з України, додають автори.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
Європейська комісія запускає новий онлайн-інструмент пошуку роботи, щоб допомогти людям, які тікають від війни в Україні, успішно знайти роботу в ЄС, – повідомила у понеділок Брюссельська колегія.
За допомогою пілотного проєкту під назвою EU Talent Pool після реєстрації особи, які перебувають під тимчасовим захистом, можуть завантажити своє резюме, тож їхній професійний профіль стає доступним для більш ніж чотирьох тисяч роботодавців, національних державних служб зайнятості та приватних агентств із працевлаштування.
Інструмент EU Talent Pool, доступний англійською, українською та російською мовами і його можна знайти на порталі пошуку роботи EURES, яким керує Європейське управління праці.
Комісар внутрішніх справ Ілва Йоханссон на пресконференції, презентуючи цей інструмент, заявила: мета комітету полягає в тому, щоб понад 4 мільйони українських біженців могли продовжувати користуватися перевагами директиви про тимчасовий захист, спочатку протягом одного року. Вона додала, що, на її думку, директива має діяти до березня 2024 року, а тим, хто тим часом повертається до своєї країни, не потрібно виходити із системи тимчасового захисту.
„Ми готові підтримати тих, хто вирішить повернутися в Україну. Але вони можуть на нас розраховувати, навіть якщо вирішать знову повернутися до ЄС”, – заявила Ільва Йоханссон.
Комісар ЄС із соціальних питань Ніколас Шміт повідомив, що до пілотного проєкту вже приєдналися п’ять країн ЄС, зокрема Польща, яка прийняла найбільше біженців з України. Комісар закликав інші країни-члени приєднатися до проєкту.
„Для роботодавців ЄС, які борються з нестачею робочої сили, це може бути важливим інструментом з точки зору ресурсів”, – наголосив він.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
