Україна у 2024 році експортувала товарів на $41,6 млрд, що на $5,44 млрд або 15% або більше ніж 2023 року. У ваговому вимірі експорт склав 131,2 млн т, що на 30,8 млн т більше, що означає зростання на 30,8%, повідомив заступник міністра економіки – торговий представник Тарас Качка. Зросли всі лідери експорту – як сировинні, так і переробки.
Завдяки відкриттю навігації в портах в лідери по обсягах експорту вибилася залізна руда – 33,6 млн т, зростання на 89% у порівнянні з 23 роком. Виручка – $2,8 млрд, що на 58% більше, ніж у 2023 році.
Друга за обсягом – кукурудза 29 млн т. Це на 12,3% більше в обсягах. Але при цьому виручка від цього експорту зросла, лише на 2,3% – до $5,07 млрд.
Експорт м’яса птиці збільшився на 5,6% до 448 400 т, але виручка збільшилася на 20% і склала $961 млн т.
Серед товарів, чий експорт склав більше мільярда доларів, – кабельна продукція, експорт якої збільшився на 60% і склав $1,27 млрд.
Зростання виручки від експорту основних металургійних товарів склало 52% для напівфабрикатів ($927 млн), 38,9% для гарячекатаного прокату ($809 млн), 125% для труб ($590 млн), 6,1% для чавуну ($500 млн) та 19,3% для прутків ($156 млн).
Індикатором роботи харчової переробної промисловості є кондитерські вироби. Відбулося зростання виручки на 38% від шоколаду ($264 млн), 26,9% зростання для печива (269 млн), 15,6% для цукерок без шоколаду ($215 млн).
Лісопереробка. Дошки (лісоматеріали розпиляні) чи не єдиний товар, з обсягом експорту понад 1 млн т, де і обсяг товару і виручка скоротилися. Незначно – на 1,2% до $400,9 млн. Натомість інший товар деревопереробки – фанера клеєна – зросла на 95% і сягнула $125,3 млн виручки.
Легка промисловість. Експорт костюмів, комплектів, піджаків, штанів, комбінезонів для чоловіків склав $99 млн. Це на 646% більше, ніж у 2023. Експорт костюмів, комплектів, жакетів, суконь, спідниць для жінок був вартий $71,3 млн, це 114,2% зростання.
[type] => post
[excerpt] => Україна у 2024 році експортувала товарів на $41,6 млрд, що на $5,44 млрд або 15% або більше ніж 2023 року. У ваговому вимірі експорт склав 131,2 млн т, що на 30,8 млн т більше, що означає зростання на 30,8%
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1737751380
[modified] => 1737748278
)
[title] => Український експорт зріс на 15% за 2024 рік. Ключові цифри та галузі-лідери
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=56683&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 56646
[uk] => 56683
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 56647
[image] => Array
(
[id] => 56647
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/export-szallitas-hajo.jpg
[original_lng] => 122640
[original_w] => 1024
[original_h] => 682
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/export-szallitas-hajo-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/export-szallitas-hajo-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/export-szallitas-hajo-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/export-szallitas-hajo.jpg
[width] => 1024
[height] => 682
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/export-szallitas-hajo.jpg
[width] => 1024
[height] => 682
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/export-szallitas-hajo.jpg
[width] => 1024
[height] => 682
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/export-szallitas-hajo.jpg
[width] => 1024
[height] => 682
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[views_count] => 3224
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 56647
[_edit_lock] => 1737741081:8
[_edit_last] => 8
[_algolia_sync] => 1202745563001
[labels] => Array
(
[0] => whatshot
)
[categories] => Array
(
[0] => 43
[1] => 19
[2] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Статті
[1] => Терміново
[2] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 240
[1] => 221
)
[tags_name] => Array
(
[0] => експорт
[1] => Україна
)
)
[1] => Array
(
[id] => 56681
[content] =>
У 2025 році Європейський Союз передбачає 30,6 млрд євро бюджетної підтримки для України, зокрема 18,1 млрд євро у межах ініціативи країн G7 ERA за рахунок доходів від заморожених активів РФ і 12,5 млрд євро у рамках інструменту Ukraine Facility.
Зазначається, що залучені кошти буде спрямовано на забезпечення потреб держбюджету в 2025 і 2026 роках.
Міністр фінансів України Сергій Марченко під час виступу на засіданні Ради ЄС з економічних і фінансових питань (ECOFIN) у Брюсселі зазначив, що ЄС – найбільший донор прямої бюджетної допомоги з лютого 2022 року, і за цей період 45 млрд євро було залучено на фінансування пріоритетних видатків держбюджету.
„У 2024 році бюджетна допомога ЄС становить понад 40% усіх зовнішніх надходжень – 16,1 млрд євро. Важливо, що ця допомога включає 3 млрд євро у вигляді грантів. Решта суми складається з пільгових кредитів.
Європейський Союз продовжує системну підтримку України, зокрема й у наданні військової та гуманітарної допомоги, а також впровадженні жорсткої санкційної політики проти Росії.”, – сказав він.
[type] => post
[excerpt] => У 2025 році Європейський Союз передбачає 30,6 млрд євро бюджетної підтримки для України, зокрема 18,1 млрд євро у межах ініціативи країн G7 ERA за рахунок доходів від заморожених активів РФ і 12,5 млрд євро у рамках інструменту Ukraine Facility.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1737749700
[modified] => 1737748056
)
[title] => Україна розраховує на 30 мільярдів євро підтримки від ЄС у 2025 році
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=56681&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 56652
[uk] => 56681
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 56653
[image] => Array
(
[id] => 56653
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/eu-ukrajna-tamogatas.jpg
[original_lng] => 111585
[original_w] => 1000
[original_h] => 563
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/eu-ukrajna-tamogatas-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/eu-ukrajna-tamogatas-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/eu-ukrajna-tamogatas-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/eu-ukrajna-tamogatas.jpg
[width] => 1000
[height] => 563
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/eu-ukrajna-tamogatas.jpg
[width] => 1000
[height] => 563
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/eu-ukrajna-tamogatas.jpg
[width] => 1000
[height] => 563
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/eu-ukrajna-tamogatas.jpg
[width] => 1000
[height] => 563
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[views_count] => 2687
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 56653
[_edit_lock] => 1737740857:8
[_edit_last] => 8
[_algolia_sync] => 1202745562001
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 9
[2] => 43
[3] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Спецтема
[2] => Статті
[3] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 1681
[1] => 170
[2] => 221
)
[tags_name] => Array
(
[0] => доплата
[1] => ЄС
[2] => Україна
)
)
[2] => Array
(
[id] => 56632
[content] =>
У грудні 2024 року середня зарплата в центральних держорганах України склала 79,8 тисяч гривень. Порівняно із січнем (38,6 тисяч гривень) зарплата збільшилася більш ніж удвічі.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані Мінфіну.
Однак грудень не є показовим місяцем, оскільки наприкінці року виплачуються різні премії та надбавки. У середньому за рік зарплата 21,8 тисяч чиновників становила 54,4 тисяч гривень.
Зарплата чиновників значно перевищує середній рівень по Україні. За даними ПФУ, у вересні зарплата становила 18 тисяч гривень.
За даними Мінфіну, у грудні лідирує за рівнем зарплат Міністерство культури та стратегічних комунікацій України. У середньому його працівники отримують зарплату в 134,5 тисячі гривень. У міністерстві працює 380 осіб.
У Міністерстві закордонних справ отримують 125,0 тисяч гривень (140 осіб).
Державна служба України з етнополітики та свободи совісті на третьому місці – 122,3 тисяч гривень (35 осіб).
Також високі зарплати в Антимонопольному комітеті – 118,2 тисяч гривень (268 осіб).
Рейтинг зарплат керівництва
Серед керівництва найвищі зарплати в грудні були в таких відомствах:
Державна служба експортного контролю України – 370,5 тисяч гривень,
Національна комісія з державного регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг – 366,8 тисяч гривень,
Національне агентство із запобігання корупції – 355,8 тисяч гривень,
Державне агентство України з мистецтв та мистецької освіти – 345,4 тисяч гривень,
Державна служба якості освіти України – 317,9 тисяч гривень,
Європейська комісія оголосила про виділення фінансової допомоги в розмірі €116 мільйонів для підтримки навчання дітей українських біженців у польських школах.
Про це йдеться у заяві Єврокомісії, пише Укрінформ.
Як зазначається, цей пакет має забезпечити інтеграцію близько 30 тисяч українських учнів у шкільну систему Польщі.
„З початку російської агресії у лютому 2022 року люди в Польщі відкрили свої серця й домівки, щоб прийняти українців. Серед біженців багато дітей, і надання можливості продовжувати шкільну освіту є важливим для їх подальшого розвитку. Фонди, що були оголошені сьогодні, підтримають українських дітей шкільного віку, які навчаються у школах Польщі, допоможуть їм краще інтегруватися у суспільство та покращити власні перспективи на ринку праці”, – зазначила виконавча віцепрезидентка Європейської комісії Роксана Минзату.
Новий пакет фінансування доповнить вже виділені кошти: €96 мільйонів з Європейського соціального фонду „плюс” (ESF+) та €20 мільйонів від уряду Польщі. Гроші будуть спрямовані на:
працевлаштування багатокультурних помічників;
підготовку вчителів для роботи з українськими дітьми;
покращення системи психологічної допомоги.
Єврокомісія наголошує, що ця підтримка сприятиме кращій інтеграції українських дітей у європейське суспільство та їх майбутнім можливостям на ринку праці.
Зранку 15 січня 2025 року в Україні застосовуються заходи з обмеження споживання електроенергії через масовану ракетну атаку ворога.
Про це повідомив у фейсбуку міністр енергетики Герман Галущенко.
„Ворог не припиняє тероризувати українців. В звʼязку з масованою атакою оператор системи передачі застосовує превентивні заходи обмеження. Слідкуйте за офіційними повідомленнями. Поки триває небезпека – будьте в укриттях!”, – зазначив він.
„Увага. У зв’язку з масованою ракетною атакою – у Харківській, Сумській, Полтавській, Запорізькій, Дніпропетровській, Кіровоградській областях застосовані аварійні відключення”, – уточнили в „Укренерго”.
Європейський Союз оголосив про виділення нового пакету допомоги на €148 мільйонів, які будуть спрямовані на гуманітарні проєкти в Україні та українських біженців у Молдові.
Про це передає Укрінформ з посиланням на повідомлення Європейської комісії.
«Агресивна війна Росії продовжує тривати в Україні, де близько 12,7 млн людей потребують негайної допомоги. Нове фінансування від Європейської комісії буде використано для надання такої життєво важливою допомоги та для її надходження до найбільш вразливого населення в Україні. Нове фінансування у 148 мільйонів євро буде продовжувати життєво важливу гуманітарну підтримку людей як в Україні, так і в Молдові, та доведе загальний обсяг гуманітарної допомоги, що була виділена Європейською комісією, до більш ніж 1,1 мільярда євро», – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, із згаданої суми 140 млн євро будуть спрямовані на гуманітарні проєкти в Україні та надання негайної допомоги, включаючи забезпечення людей продовольством, прихистком, питною водою, медичним обслуговуванням, а також допомогу для виживання у зимових умовах. Особливу увагу при цьому буде приділено населенню України, яке мешкає у східних та південних регіонах країни, що значно постраждали від російської війни.
Ще 8 млн євро призначені для реалізації гуманітарних проєктів у Молдові. Такі проєкти будуть спрямовані на допомогу українським біженцям в Молдові та на підтримку місцевих спільнот, що їх приймають. При цьому пріоритетом є забезпечення готівкою та доступом до критично важливих послуг, включаючи медичні послуги та освіту, а також для надання психологічної допомоги.
Під час зустрічі міністр закордонних справ Андрій Сибіга та міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль домовились координувати зусилля для масштабування ініціативи Grain from Ukraine та розвитку її у Food from Ukraine.
Як зазначається, було визначено скоординовані кроки для забезпечення майбутніх постачань, зокрема в Сирію, куди за підтримки „Всесвітньої продовольчої програми” уже надійшла перша партія української допомоги – 500 тонн борошна.
„Ніхто у світі не повинен страждати від голоду. У той час, як кремлівський режим провокує глобальні кризи та є головним експортером агресії, терору та воєнних злочинів, Україна залишається гарантом продовольчої безпеки у світі. За дорученням Президента України ми масштабуємо ініціативу Grain from Ukraine у Food from Ukraine, разом з партнерами розширюючи номенклатуру української продукції та географію постачань. Окремі наші зусилля сьогодні спрямовані на підтримку сирійського народу, який десятиліттям страждав від двох режимів одночасно – Асада і Путіна”, – зауважив Сибіга.
Своєю чергою Коваль повідомив, що в межах ініціативи Grain from Ukraine Україна вже відправила соняшникову олію до Мозамбіку. Майже 416 тонн прибудуть на початку лютого. Ще 73,4 тонни олії та 970,5 тонни борошна наприкінці січня будуть у Джибуті. Крім того, 453 тонни соняшникової олії невдовзі відправляємо до Танзанії.
Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт, який впроваджує нову систему забезпечення українців житлом через механізми соціального та службового житла, доступної іпотеки та створення спеціальних житлових фондів.
Про це в коментарі Укрінформу повідомив консультант із житлової політики Європейської економічної комісії ООН Сергій Комнатний.
Він наголосив, що документ замінить застарілий Житловий кодекс 1984 року та закон „Про приватизацію державного житлового фонду” 1992 року, пояснивши це тим, що зобов’язання держави забезпечувати безкоштовним житлом усіх громадян є соціально і економічно необґрунтованим.
Відповідно до законопроєкту, запроваджуються чотири основні інструменти забезпечення громадян житлом: соціальне житло для ВПО чисельністю понад 4,6 мільяона та працівників бюджетної сфери на умовах здешевленої оренди; службове житло для працівників, які потребують проживання поблизу робочого місця; доступна іпотека для економічно активних громадян і створення житлових фондів із залученням держави та приватного капіталу.
Документ закладає законодавче підґрунтя для модернізації житлового фонду через встановлення мінімальних вимог до якості житла, запровадження програм модернізації старих будівель та запуск пілотних проєктів з реновації.
Крім того, законопроєкт передбачає цифровізацію житлової сфери шляхом створення єдиної інформаційно-аналітичної системи та електронного реєстру заявок і фондів доступного житла.
„Це крок до виключення впливу на житлову сферу бюрократії і значного скорочення корупційних ризиків”, – зауважив Комнатний.
Законопроєкт враховує рекомендації Європейської комісії та кращі практики країн ЄС, зокрема щодо мінімальних стандартів якості житла. Його ухвалення є частиною виконання зобов’язань України в межах Плану відновлення та євроінтеграційних угод.
Наразі документ переданий на розгляд до Верховної Ради. Очікується, що в разі ухвалення документ набуде чинності у 4 кварталі 2025 року.
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про заборону транзиту російських нафти та газу через територію України під час воєнного стану.
Про це йдеться у картці законопроєкту №12380 на сайті ВР.
Водночас текст законопроєкту поки не опублікували. Наразі він лише зареєстрували і його ще не передали на розгляд відповідному комітету ВР.
Ініціаторами законопроєкту, як зазначається на сайті Ради, стали 18 народних депутатів „Європейської солідарності”, зокрема й Петро Порошенко.
Наразі, Україна транспортує через свою територію російську нафту нафтопроводом „Дружба” до Європи. Чинний контракт передбачає строк дії до кінця 2029 року.
Транзит російського газу через Україну був припинений 1 січня 2025 року.
