Європейська комісія цього тижня може запропонувати „плаваючу” верхню межу ціни на російську нафту у межах нового проєту 18-го пакета санкцій, намагаючись подолати опір деяких держав-членів.
Про це агентство Reuters дізналось від чотирьох європейських дипломатів, пише „Європейська правда”.
За даними Reuters, Єврокомісія розробляє механізм, який дозволить коригувати обмеження на російську нафту відповідно до змін глобальних цін на нафту.
Одне з джерел агентства уточнило, що механізм все ще розробляється і передбачає більш автоматизований процес перегляду обмеження цін з метою його коригування відповідно до світових цін на нафту.
Наразі незрозуміло, яким буде обмеження, але, за словами одного з джерел Reuters, початкова ціна буде трохи вищою за 45 доларів.
Як відомо, раніше Європейська комісія запропонувала знизити „стелю цін” на російську нафту із 60 до 45 доларів за барель у межах 18-го пакету санкцій ЄС проти Росії.
Але від плану довелось відмовитись, оскільки ЄС і Велика Британія не змогли заручитися підтримкою президента США Дональда Трампа.
Поки що невідомо, чи зможуть посли ЄС домовитися про перегляд механізму обмеження ціни на російську нафту,
Словаччина нині виступає проти 18-го пакета санкцій через побоювання щодо плану ЄС припинити імпорт російських енергоносіїв до 2027 року.
До держбюджету України надійшло 1 млрд євро від Європейського Союзу. Кошти є частиною внеску ЄС у межах ініціативи країн G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA).
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу Мінфіну.
ERA передбачає спрямування Україні 50 млрд доларів які будуть забезпечені майбутніми доходами від заморожених активів росії. Внесок ЄС складає 18,1 млрд євро (20 млрд доларів США).
Загалом, у рамках ініціативи ERA Європейський Союз вже надав 8 млрд євро.
„Кошти дозволять профінансувати пріоритетні видатки держбюджету соціального та військового напряму, підтримати макроекономічну стабільність, відновити критично важливу інфраструктуру”, – зазначив міністр фінансів України Сергій Марченко.
Європейський Союз із лютого 2022 року є найбільшим надавачем прямої бюджетної допомоги Україні – 53,5 млрд євро на пріоритетні видатки держбюджету.
Європейський Союз разом із країнами-членами надали Україні майже 160 мільярдів євро гуманітарної, фінансової та військової допомоги від початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.
Про це заявила європейська комісарка з питань розширення до 2030 року Марта Кос в інтерв’ю РБК-Україна.
Єврокомісарка наголосила, що ЄС залишається найбільшим і найстабільнішим донором та інвестором в Україну. За її словами, основне фінансування українського бюджету, процесів відновлення, реконструкції та модернізації надходить саме від Євросоюзу, і ця підтримка триватиме й надалі.
„З початку російського вторгнення у 2022 році ЄС та наші держави-члени мобілізували майже 160 мільярдів євро на гуманітарну, фінансову та військову допомогу Україні – це більше, ніж будь-хто інший”, – сказала Кос.
Вона повідомила, що ЄС очікує покрити понад 80% зовнішніх фінансових потреб України у 2025 році та планує продовжувати цю підтримку в майбутньому.
Єврокомісарка також нагадала, що Євросоюз уже почав використовувати доходи від заморожених російських активів. Саме ці кошти стали основою для позик G7 на суму 50 мільярдів доларів у межах ініціативи ERA, з яких ЄС цього року вже виплатив 7 мільярдів євро.
Крім того, за її словами, 3,6 мільярда євро вже були або будуть спрямовані на закупівлю оборонного обладнання для України через Європейський фонд миру.
Обмеження не стосуватимуться європейських компаній, які інвестували в Китай і виробляють продукцію безпосередньо в країні.
У неділю Китай заявив, що європейські компанії, які виробляють медичне обладнання, будуть позбавлені права продавати свою продукцію уряду КНР як контрзахід на обмеження з боку ЄС щодо продажу аналогічної китайської продукції, повідомило агентство АР.
Згідно з повідомленням Міністерства фінансів Китаю, оприлюдненим у неділю, обмеження набули чинності того ж дня і стосуються державних закупівель з бюджетом понад 45 мільйонів юанів (понад 5 млн євро).
Водночас ці обмеження не стосуватимуться європейських компаній, які інвестували в Китай і виробляють продукцію безпосередньо в країні.
У червні ЄС оголосив, що китайські компанії будуть виключені з участі в державних закупівлях обсягом понад 5 мільйонів євро.
Брюссель заявив, що цей крок має на меті спонукати Китай припинити дискримінацію європейських компаній, звинувативши Пекін у створенні „суттєвих і систематичних правових та адміністративних бар’єрів на ринку державних закупівель”.
„Китай неодноразово заявляв у рамках двостороннього діалогу, що готовий належним чином вирішувати розбіжності з ЄС шляхом консультацій і домовленостей у сфері держзакупівель. На жаль, ЄС проігнорував добру волю та щирість Китаю, продовжуючи вдаватися до обмежувальних заходів і створювати нові протекціоністські бар’єри”, – йдеться в заяві речника Міністерства торгівлі Китаю.
Штати і Євросоюз готувалися підписати угоду, коли Вашингтон висунув нові вимоги. В ЄС розділилися думки щодо подальших дій.
Президент США Дональд Трамп під час переговорів у Вашингтоні цього тижня пригрозив запровадити тариф у 17% на експорт продуктів харчування та сільськогосподарської продукції з Європи. Про це у п’ятницю, 4 липня, повідомляє Financial Times.
Зазначається, що цей крок в останню хвилину, який посадовці ЄС охарактеризували як ескалацію трансатлантичної суперечки, стався коли два торгові гіганти мали укласти угоду.
Донедавна посадові особи ЄС очікували, що переговори зі США збережуть мита на рівні базової ставки. Було незрозуміло, чи будуть 17 відсотків на продукти харчування додані до інших тарифів, оголошених Трампом, або замість них.
ЄС намагається забезпечити свої власні вилучення для деяких продуктів. Один із чиновників Брюсселя сказав, що деталі літаків і спиртні напої входять до числа товарів, для яких блок домагається винятків. Обидві сторони працюють над п’ятисторінковим проектом „принципової угоди”, але наразі в ньому дуже мало узгодженого тексту.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що вона сподівається на принципову угоду, яка дасть змогу сторонам продовжувати переговори в очікуванні остаточної угоди.
За інформацією видання, торгового комісара ЄС Мароша Шефчовича попередили про пропоновані 17-відсоткові мита на агропродовольчі товари в четвер під час зустрічей у Вашингтоні. У п’ятницю було поінформовано 27 послів держав-членів.
Шефчович неодноразово характеризував зміну правил ЄС на користь США як червону лінію. Однак ЄС також перебуває на шляху до дерегулювання, послаблюючи деякі екологічні закони.
Країни ЄС розділилися між прийняттям деяких більш високих тарифів в обмін на період визначеності та тими, хто хоче вжити заходів у відповідь, щоб чинити тиск на США з метою піти на компроміс.
Два дипломати ЄС заявили, що їм повідомили, що США накидали три сценарії на 9 липня, що є останнім терміном для укладання угоди, який встановив Трамп для понад 60 країн:
країни з „принциповою угодою” збережуть 10-відсоткові тарифи з можливими подальшими послабленнями на більш пізньому етапі;
для країн, які не зможуть досягти такої угоди, тарифи повернуться до рівня, оголошеного в квітні, доки не буде досягнута угода;
вищі тарифи будуть застосовуватися до країн, які, на думку США, не ведуть переговори сумлінно.
В Єврокомісії заявили, що виступають за рішення шляхом переговорів, водночас готуються до того, що задовільної угоди досягти не вдасться.
Зокрема, Євросоюз збільшив імпортну квоту на українську пшеницю з 1 мільйона тонн до 1,3 мільйона тонн.
Європейський Союз збільшив квоти на імпорт продукції сільського господарства з України в рамках переглянутої угоди про вільну торгівлю. Про це пише Reuters у п’ятницю, 4 липня, з посиланням на високопосадовеця ЄС.
За його словами, ЄС збільшив імпортну квоту на українську пшеницю з 1 мільйона тонн до 1,3 мільйона тонн. Цей обсяг Україна може експортувати без мит.
У рамках угоди ЄС також збільшив імпортну квоту на український цукор з 20 тисяч тонн до 100 тисяч тонн та імпортну квоту на ячмінь з 350 тисяч тонн до 450 тисяч тонн.
Імпортна квота на м’ясо птиці також була збільшена з 90 тисяч тонн до 120 тисяч тонн.
Як відомо, Євросоюз тимчасово скасував мита і квоти на сільськогосподарську продукцію України в червні 2022 року після повномасштабного вторгнення Росії і загрози її чорноморським судноплавним шляхам.
Європейський Союз ухвалив рішення надати Україні 76 млн євро грантової допомоги – для будівництва євроколії між Львовом і кордоном з Польщею. Проект Укрзалізниці схвалено Координаційним комітетом програми Connecting Europe Facility (CEF).
Про це повідомив міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.
Він підкреслив, що це перша повноцінна ділянка майбутнього прямого залізничного з’єднання європейською колією з Європою «Скнилів – Мостиська ІІ» зі стандартом колії 1435 мм.
В «Укрзалізниці» підкреслили, що завдяки цій колії поїзди з України зможуть курсувати до Польщі та країн ЄС без зупинок і зміни візків, а також без пересадок. Це суттєво скоротить час у дорозі як для пасажирів, так і для вантажів. Крім того, євроколія відкриє нові можливості для інтермодальних перевезень і транзиту, зменшивши навантаження на автомобільні пункти пропуску.
Зазначається, що ЄС відібрав 94 транспортні проекти для фінансування. «Скнилів – Мостиська ІІ» увійшов до топ-10 пріоритетних проектів, які цього року погодився підтримати CEF.
Раніше «Укрзалізниця» вже перенесла пункт прикордонного контролю з кордону до станції Мостиська ІІ – це рішення дозволило спростити й прискорити оформлення поїздів. Також на завершальному етапі будівництво євроколії між Ужгородом та Чопом.
Європейська комісія 2 липня запропонувала внести зміни до Кліматичного закону ЄС, встановивши нову ціль на 2040 рік – скорочення викидів парникових газів на 90% від рівня 1990 року.
Як передає кореспондентка „Європейської правди”, про це заявив журналістам в Брюсселі єврокомісар з питань клімату Вопке Хукстра.
До 2040 року Євросоюз має скоротити викиди парникових газів на 90% від рівня 1990 року.
„Ми нарешті тут – у дуже спекотний день, що дехто назвав би дуже символічним. Те, що ми робимо сьогодні, – це наступний крок на шляху Європейського Союзу до підвищення та зміцнення його конкурентоспроможності, посилення незалежності та скорочення викидів. Ми запропонували поправку до Кліматичного закону ЄС, яка передбачає скорочення викидів на 90% до 2040 року”, – оголосив Хукстра.
Він наголосив, що йдеться про захист громадян держав ЄС від екстремальних погодних явищ і глобального потепління.
„Йдеться також про захист наших економік від економічних втрат, спричинених зміною клімату. Приклад, який я часто наводжу, тому що ця цифра справді вражає, – це втрата 11% ВВП Словенією внаслідок руйнівної повені. На жаль, подібних прикладів вистачає по всьому Європейському Союзу. Йдеться про те, щоб стати більш незалежними та стійкими”, – додав єврокомісар.
Після оприлюднення пропозиція Єврокомісії щодо встановлення кліматичної цілі на 2040 рік буде передана до Європейського парламенту та Ради ЄС для обговорення й ухвалення за звичайною законодавчою процедурою.
Україна отримала дев’ятий транш від МВФ – 500 млн доларів – на покриття пріоритетних бюджетних потреб.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм.
„Це результат восьмого перегляду програми співпраці EFF. Наразі в межах програми Фонд вже спрямував Україні 10,6 млрд доларів”, – написав він.
Шмигаль подякував МВФ за постійну системну підтримку, завдяки якій Україна зберігає стійкість у боротьбі за свободу та здійснює відбудову держави.
У Мінфіні нагадали, що 31 березня 2023 року виконавча рада МВФ затвердила чотирирічну програму в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF) для України з фінансуванням в розмірі близько 15,5 млрд доларів (11,6 млрд СПЗ). Ця програма є частиною пакету міжнародної підтримки України на суму, яка наразі становить близько 152,9 млрд доларів на 2023-2027 роки.
„З початку повномасштабного вторгнення Міжнародний валютний фонд є третім за величиною надавачем фінансової допомоги Україні, після Європейського Союзу та США”, – зазначили у відомстві.
Раніше повідомлялося, що Україна попросила МВФ зменшити обсяг траншу в березні. Загалом у 2025 році планується залучити від фонду $2,7 млрд за результатами чотирьох квартальних переглядів.
Україна завершила скринінг за двома розділами переговорів про вступ до ЄС – 14 „Транспорт” і 21 „Транс’європейські транспортні мережі”. У Брюсселі презентували 77 тематичних доповідей, які охопили всі види транспорту, питання безпеки, корупційних ризиків та екології.
Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій.
Звіт Єврокомісії за результатами скринінгу підготують протягом шести тижнів.
Скринінг – це перший формальний етап переговорного процесу щодо вступу України до Європейського Союзу. Мета цього етапу – оцінити рівень адаптації українського законодавства до норм ЄС та виявити сфери, які потребують доопрацювання.
Кожен день скринінгу був присвячений окремому виду транспорту та напрямкам, зокрема:
Першого дня команда презентувала відповідність права у сфері автомобільного транспорту, включно з питаннями ринку послуг, тахографів, підготовки водіїв, екологічності транспорту, ліцензування тощо.
Другий день скринінгу був присвячений залізничному транспорту та безпеці. У першу чергу йдеться про євроінтеграцію законодавства у сфері залізничного транспорту та створення єдиного залізничного простору. Також команда Мінрозвитку презентувала напрями перевезення небезпечних ван де тажів та соціально-важливі перевезення пасажирів.
Третій день охопив теми авіаційного транспорту та транс’європейських транспортних мереж (TEN-T). Серед тем порядку денного – авіаційна безпека, управління повітряним рухом, навчання персоналу, страхування. Окремий блок – це реалізація програми ЄС „Механізм Сполучення Європи”, до якої Україна вже долучена.
Четвертий день скринінгу стосувався морського і внутрішнього водного транспорту та запобігання корупції. Зокрема, йдеться про безпеку на воді, підготовку моряків, запобігання забрудненню вод та розслідуванню інцидентів. У контексті запобігання корупції йшлось про заходи з мінімізації корупційних ризиків у сфері транспорту та цифрові інструменти, що вже запобігають корупції.
Загалом, у межах скринінгу українська сторона провела 77 презентацій. Кожна презентація стосувалась окремої теми та передбачала обговорення з представниками Єврокомісії.
У сфері транспорту Україні необхідно імплементувати майже 400 нормативно-правових актів з понад 3 000 проаналізованих. Мова про відповідність ключовим європейським директивам.
