За 8 місяців 2024 року Україна збільшила надходження експортного валютного виторгу на 15%. Про це заявив заступник голови Національного банку Сергій Ніколайчук
„Якщо порівнювати вісім місяців цього року з відповідним періодом минулого року, то надходження експортного виторгу в Україну зросли на 15% до 32 мільярдів доларів”, – сказав він.
За словами заступника голови НБУ, головними чинниками, які позитивно вплинули на надходження, стали покращення дисципліни експортерів у поверненні валютного виторгу та діяльність морського коридору, темпи зростання експорту товарів, завдяки якому, зросли у 2024 році на 7,6%.
Такі темпи були зумовлені збільшенням обсягів поставок агротоварів, а також металургії – залізних руд та інших виробів з металів.
„Без морського коридору такого результату неможливо було досягти”, – додав Ніколайчук.
Російські активи в Японії залишатимуться замороженими, допоки рф не завершить агресію і не заплатить за завдану Україні шкоду, і Японія повністю готова надати Україні кредит із цих активів.
Про це заявив посол Японії в Україні Мацуда Кунінорі на Міжнародній конференції Make Russia Pay (Змусити росію заплатити), пише Укрінформ.
„Щодо заморожених активів росії Японія тісно співпрацює з партнерами з G7 та Україною, щоб просувати обговорення та реалізацію зовнішніх позик для прискорення доходів для України. І я знову наголошую на позиції Японії. Тобто Японія повністю готова надати цей кредит Україні”, – сказав він.
Крім того, Кунінорі упевнений, що репарації від росії будуть фундаментом для стримування майбутніх агресій. Він наголосив, що не росія буде вирішувати, коли і як вона заплатить за шкоду Україні: „Ніколи інша сторона агресії не отримає ініціативу”.
„Російські суверенні активи в наших юрисдикціях залишатимуться замороженими, допоки росія не завершить агресію і не заплатить за всю шкоду, завдану Україні. Це законна і політична гарантія”, – запевнив посол Японії.
Український ринок праці зазнав серйозних змін через повномасштабне вторгнення, що вплинуло на всі категорії працівників і роботодавців. Попри кризу, різні сегменти ринку демонструють свою стійкість і продовжують адаптуватися до нових реалій.
Серед ключових категорій, які впливають на економіку країни, є так звані „комірці”, що умовно поділяються на кілька груп:
– „Білі комірці” – це працівники, які виконують інтелектуальну роботу. Сюди входять лікарі, юристи, вчителі, інженери, менеджери та інші фахівці, що працюють в офісах. Їхня діяльність базується на знаннях і забезпечує розвиток економіки.
– „Рожеві комірці” охоплюють сферу послуг, що включає професії, як-от продавці, офіціанти, косметологи й перукарі. Вони забезпечують щоденний добробут і комфорт суспільства.
– „Сині комірці” – це робітники, що виконують фізичну працю в галузях будівництва, транспорту, виробництва тощо. Вони є основою для матеріального виробництва та підтримки інфраструктури, виконуючи важливі функції для нормального функціонування економіки.
Незважаючи на воєнні виклики, представники робітничих професій продовжують відігравати важливу роль в економіці країни, демонструючи стійкість і здатність до адаптації. Стабільний попит на робітників таких спеціальностей, як будівельники, механіки, водії та зварювальники, підтверджує їхню критичну важливість для відновлення та функціонування української інфраструктури.
Згідно з даними robota.ua, у третьому кварталі 2024 року ринок праці для „синіх” і „рожевих комірців” в Україні демонструє помітне зростання активності. Кількість нових і оновлених резюме серед „синіх комірців” зросла на 10% порівняно з останнім кварталом минулого року, а серед „рожевих комірців” цей показник збільшився на 11%.
Попит на кваліфікованих робітників залишається високим, попри складні економічні умови, спричинені війною, відтоком кадрів за кордон та мобілізацією. Багато галузей відчувають дефіцит фахівців, що створює нові можливості для тих, хто готовий опановувати затребувані професії.
Яніна Склярчук, директор департаменту підбору та адаптації персоналу в „Нова Пошта”, відзначає, що кадровий дефіцит особливо відчутний у західних регіонах та прифронтових зонах. Компанія активно впроваджує заохочувальні програми для працівників, зокрема страхування життя, юридичну та психологічну підтримку.
Процес закриття вакансій робочих спеціальностей у середньому займає 15 календарних днів. Компанія використовує сучасні цифрові інструменти для пошуку персоналу, зокрема публікації в телеграм-каналах, розміщення оголошень у додатку „Нова Пошта” та на телевізорах у відділеннях. Також зберігається активна робота через традиційні канали: сайти пошуку роботи, співпраця з навчальними закладами та центрами зайнятості, а також реклама у транспорті та заохочення працівників до залучення знайомих на роботу.
У десятці найбільш затребуваних фахівців на ринку праці 2024 року переважають „сині” та „рожеві комірці”, зокрема:
Продавці;
Водії;
Кухарі;
Військові;
Працівники СТО.
Ці професії є критичними для підтримки економіки та повсякденної життєдіяльності країни, що продовжує відновлюватися в умовах війни.
Уряд України розуміє важливість робітничих спеціальностей та активно підтримує розвиток професійно-технічної освіти, заохочуючи молодь до працевлаштування в цій галузі. У майбутньому роль „синіх комірців” зростатиме, оскільки відбудова країни та реалізація інфраструктурних проєктів вимагатимуть великої кількості кваліфікованих кадрів.
Які професії будуть затребувані після війни?
Відновлення зруйнованих об’єктів інфраструктури стане основним завданням після закінчення війни. Попит на будівельників різних спеціалізацій, таких як каменярі, штукатури, малярі та монтажники, залишатиметься високим. Особливо затребуваними будуть фахівці з відновлення та модернізації об’єктів інфраструктури, таких як дороги, мости та комунікації. Аграрний сектор залишається однією з основних галузей української економіки. Високотехнологічне агровиробництво вимагатиме фахівців, які зможуть управляти сільськогосподарською технікою та автоматизованими комплексами. Попит також зростатиме на агрономів, які мають сучасні знання у сфері вирощування та захисту рослин.
В умовах обмежених ресурсів ремонт та обслуговування техніки, електроніки та побутових приладів набувають особливого значення. Фахівці з ремонту автомобілів (автослюсарі, електрики), побутової техніки, електроніки, зварювальники та інші майстри матимуть попит на ринку праці. Попит на послуги, пов’язані з доглядом за тілом та зовнішністю, такі як послуги перукарів, косметологів і масажистів, залишається стабільним навіть під час війни. У майбутньому очікується збільшення попиту на ці професії, оскільки люди прагнутимуть відновити психологічну рівновагу та поліпшити своє фізичне здоров’я.
Зростання попиту на робітничі професії вже призводить до підвищення заробітних плат та покращення умов праці. Роботодавці змушені конкурувати за кваліфікованих фахівців, пропонуючи їм більш привабливі умови. Аліна Вахрамеєва, керівниця департаменту по роботі з великим корпоративним бізнесом robota.ua, зазначає, що ринок праці для „синіх комірців” піддається значним змінам через військову ситуацію та економічну нестабільність. Попит на кваліфікованих робітників залишається стабільно високим, особливо в галузях будівництва, виробництва та логістики. Проте мобілізація трудового населення ускладнює ситуацію на ринку праці.
Для підвищення привабливості для кандидатів українські компанії вживають різні заходи, такі як поліпшення умов праці (підвищення заробітних плат, організація розвозки, можливість оренди житла), використання нових каналів для пошуку кандидатів (месенджери Viber та Telegram) разом із традиційними джоб-бордами. Вікторія Красножон, директор з персоналу UKRLED Aluminium, відзначає, що мобілізація ускладнює ситуацію: з чотирьох закритих вакансій двоє співробітників вже мобілізовані. Це призводить до нестачі персоналу та потреби постійно переглядати пропозиції щодо заробітної плати та умов праці.
Естонська рада у справах біженців приймає заявки на виплату допомоги домогосподарствам, які постраждали від війни, на відновлення економічної діяльності або створення нових джерел доходу в рамках „Програми екстреної підтримки засобів до існування”.
Зокрема, допомога в сумі до 36 тис. грн виплачуватиметься домогосподарствам з Харківської, Донецької, Дніпропетровської, Черкаської, Полтавської, Миколаївської, Запорізької та Кіровоградської областей, передає ZN.UA.
Також зазначається, що допомога надаватиметься на відновлення таких видів господарської діяльності:бджолярство,городництво, тваринництво, виробництво молочної продукції, птахівництво, виробництво харчової продукції( випічка тортів, хліба, виготовлення напівфабрикатів), надання послуг (пошив та ремонт одягу, взуття, послуги краси, побутові послуги, будівництво та ремонт).
Претендентам на екстрену грантову допомогу необхідно подати заявку. Також зазначається, що пріоритетно розглядатимуть заявки від домогосподарств, які не мають постійного доходу чи працевлаштування.
Коаліція Darkstar інвестувала 600 тисяч євро в українсько-естонський стартап Farsight Vision, який покращує можливості для ситуативної обізнаності на фронті.
Про це DOU повідомив підприємець і співзасновник коаліції Рагнар Сасс.
„Платформа Farsight Vision вже довела свою ефективність на полі бою. Команда отримала один із найпозитивніших відгуків під час нашого першого Extreme Bootcamp. Цей стартап має можливість покращити українську національну безпеку й вивести її на глобальний рівень. Усі члени коаліції Darkstar допоможуть команді досягти цього”, — зазначив Рагнар Сасс.
Команда Farsight Vision створила платформу для ситуаційної обізнаності й розвідки на полі бою. Технологія об’єднує і зшиває відеоматеріали у форматі „цифрового двійника”.
„Це допомагає краще планувати військові місії (наприклад, із незнайомою місцевістю, логістикою, розміщенням озброєння тощо). А також значно скорочує час, необхідний для обробки цих даних — хвилини замість днів”, — прокоментували у Darkstar.
Президент України Володимир Зеленський підписав закон про збільшення видатків бюджету-2024 на оборону. Мова йде про 495,3 млрд гривень.
Про це йдеться на сайті Верховної Ради, Telegram нардепа Ярослава Железняка.
„Президент підписав №11417 щодо збільшення бюджету цього року на 500 млрд грн на військові потреби”, – написав Железняк.
За його словами, встановлено новий рекорд по видаткам для України – 3,73 трлн гривень, що у 2,3 рази більше, ніж бюджет до початку повномасштабної війни.
Про підписання закону свідчить і картка документа, розміщена на сайті Верховної Ради. Президент України володимир зеленський підписав закон 20 вересня.
Згідно з інформацію на сайті парламенту, ухвалений 298 голосами парламентарів 18 вересня, закон було передано президенту на підписання 20 вересня, після того, як в цей же день його підписав голова Верховної Ради Руслан Стефанчук.
В Україні у 2023-2024 маркетинговому році (МР) збільшились обсяги виробництва соняшникової олії (+13,7%) та експорту (+17%) порівняно з довоєнним 2020-2021 МР.
Про це напередодні повідомила асоціація Укроліяпром.
„Обсяги виробництва та експорту олії соняшникової не тільки досягли, але й перевищили деякі довоєнні періоди, і склали відповідно у 6,6 млн т та 6,2 млн т. У порівнянні з довоєнним 2020/21 МР, обсяги виробництва та експорту олії соняшникової у 2023/24МР зросли відповідно на 13,7 % та на 17%”, – йдеться у повідомленні.
Зростанню виробництва соняшникової олії сприяло нарощування переробки насіння. Зокрема, було перероблено 14,8 млн т насіння соняшнику, що на 1,3 млн т більше проти 2022/23 МР.
Також вперше в Україні перероблено 1 млн т ріпаку, що становить 23,3% від урожаю минулого року, а експорт ріпакової олії досяг рекордних 424 тис. т, (+з 404% порівняно з 2022/23 роком). Також зросло виробництво й експорт соєвої олії та шроту – на 22% і 29% відповідно.
Загалом в Україні переробили 17,4 млн. т насіння олійних культур, з яких 14,8 млн т соняшнику, 1,6 млн т сої та мільйон т ріпаку.
За прогнозами, у 2024/25 МР виробництво соняшнику зменшиться до 12 -12,5 млн т, через скорочення посівних площ його на 2-3%. Водночас, виробництво соєвих бобів зросте до 5,1-5,5 млн т, завдяки збільшенню площ посіву на понад 46%. Виробництво насіння ріпаку очікується на рівні 3,4-3,6 млн т проти 4,1-4,4 млн т у 2023/24 МР.
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) задовольнив позов Міністерства юстиції про стягнення в дохід держави активів російського олігарха Мирона Горіловського і його бізнес-партнерів Валентина Буяновського та Андрія Меньшова.
Про це напередодні повідомила пресслужба міністерства.
Вказано, що Горіловський, Буяновський і Меньшов є засновниками, контролерами та топменеджерами російської групи компаній Поліпластик. Це промисловий конгломерат спеціалізується на виробництві високотехнологічних полімерних труб та композитних полімерних матеріалів. Його власники вчиняли дії, що спрямовані на підтримку загарбницької політики рф.
Рішенням ВАКС від 20 вересня в дохід держави стягнуто корпоративні права на компанії, які входили до української частини групи Поліпластик:
93% частки статутного капіталу ТОВ Торгівельний дім Євротрубпласт;
93% частки в статутному капіталі ТОВ Калуський трубний завод;
93% частки в статутному капіталі ТОВ Рубіжанський трубний завод;
100% частки в статутному капіталі ТОВ Полімертепло-Україна;
10% частки в статутному капіталі ТОВ Українська полімерна група;
51% частки в статутному капіталі ТОВ Кордфлекс.
Рішення ще не набуло чинності і його можуть оскаржити впродовж п’яти днів з дня проголошення.
Україна залишається гарантом продовольчої безпеки для багатьох країн, адже українські аграрії змогли зібрати ледь не вчетверо більше пшениці, ніж споживання всередині країни
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, пише „Інтерфакс-Україна”.
„Українські аграрії вже зібрали близько 40 млн тонн нового врожаю. Урожай пшениці цього року становив близько 22 млн тонн. Внутрішнє споживання — близько 6 млн тонн. Тобто Україна зібрала пшениці ледь не вчетверо більше, ніж споживання всередині країни. Це дозволяє нам залишатися гарантом продовольчої безпеки для багатьох країн”, — зазначив Шмигаль.
Крім того, набирає обертів ринок розмінування сільгоспземель.
„Уже є заявки на розмінування майже 5 тисяч ділянок загальною площею понад 21 тис. гектарів. Проходять перші аукціони в системі Prozorro”, — додає Прем’єр.
Єврокомісія надасть Україні кредит у розмірі до 35 млрд євро в межах узгодженого країнами G7 плану кредитування на 50 млрд доларів з використанням заморожених активів рф.
Про це в X (Twitter) повідомила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
За її словами, безперервні російські атаки демонструють, що Україна потребує постійної підтримки з боку ЄС.
„Європейська комісія надасть Україні кредит у розмірі до 35 мільярдів євро в рамках зобов’язань G7. Це ще один значний внесок ЄС у відновлення України”, – зазначила фон дер Ляєн.
