27 червня 2025 року офіційний курс євро в Україні встановлює вже четвертий рекорд за останній місяць — 48 гривень 63 копійки. Такі дані оприлюднив Національний банк України. У той час як долар дещо втрачає позиції, знизившись на 8 копійок, європейська валюта демонструє вперте зміцнення.
Впродовж червня євро послідовно зростало в ціні, а з початку весни національна валюта ослабла відносно євро на майже 5 гривень. За період від кінця лютого до червня курс євро щодо долара на міжнародних ринках виріс з 1,04 до 1,15, що і стало причиною зростання гривневого еквівалента — пояснюють експерти, серед яких і професор “Львівської політехніки” Олексій Другов. Він зазначає, що українська валюта має технічну прив’язку до долара, тож зміцнення євро до долара автоматично підтягує курс і в Україні.
Політика США та глобальна нестабільність підживлюють попит на євро
Останні коливання на валютному ринку пов’язані не лише з внутрішніми факторами. За даними РБК-Україна, зростання євро підсилюється міжнародною політичною напругою — насамперед через зовнішньоекономічні рішення президента США Дональда Трампа. Йдеться про нестабільну тарифну політику, яка вже спричинила турбулентність на світових фондових ринках. Інвестори почали шукати альтернативу долару, і частина з них обрала євро як безпечніший варіант.
Аналітики зауважують, що євро досяг найвищого значення за останні три роки, і не виключають подальшого зміцнення — до рівня 1,20 долара. На цьому фоні український Нацбанк навіть заявив про можливий перегляд підходів до курсоутворення, розглядаючи перехід з долара на євро як основну орієнтирну валюту. Щоправда, жодних термінів реалізації таких змін не озвучували.
Виграють експортери, програють імпортери і мігранти
Міцна валюта Єврозони по-різному впливає на різні сегменти економіки. Як свідчать дані Держстату, Україна найбільше експортує до країн ЄС — понад 60% від усього експорту, і водночас звідти ж імпортує майже половину товарів.
Підсилення євро вигідне українським експортерам: виручка у гривневому еквіваленті зростає. Водночас для споживачів імпортної продукції — це погана новина: ціни на полицях магазинів, особливо на європейські товари, можуть зрости.
Ситуація має й інший бік — вона торкається українців за кордоном. Ті, хто мешкає в Європі, але все ще отримує дохід у гривнях, вже відчули падіння купівельної спроможності своїх коштів. Та в державному контексті це може мати позитив: європейська допомога, яка надається у євро, автоматично стає вагомішою за зменшення американського фінансування.
Таким чином, нинішнє укріплення євро — це не просто валютний рекорд, а комплексний сигнал про зміни в геополітичній та економічній картині світу. І хоч долар навряд чи втратить свої позиції миттєво, євро поступово зміцнює свій статус глобальної резервної валюти.
Газові сховища забезпечують 30% споживання газу в ЄС під час зимових місяців і є критично важливими для енергетичної безпеки блоку.
Рада Європейського Союзу та Європейський парламент досягли попередньої угоди щодо продовження ще на два роки чинних зобов’язань держав-членів ЄС із накопичення газу перед опалювальним сезоном. Про це поінформувала пресслужба Єврокомісії напередодні, 24 червня.
Зміни до регламенту про зберігання газу спрямовані на зменшення залежності ЄС від нестабільних цін і зовнішніх енергетичних загроз, спричинених агресією Росії проти України.
Міністерка промисловості Польщі Мажена Чарнецька назвала домовленість „стратегічною перемогою”.
„Сьогоднішня угода є стратегічною перемогою для нашого енергетичного суверенітету та європейської стійкості до маніпуляцій на газовому ринку. Забезпечуючи достатні запаси газу перед зимою, ми не лише захищаємо наших громадян і бізнес від цінових шоків та перебоїв із постачанням, але й надсилаємо чіткий сигнал, що ми не дозволимо тримати себе в заручниках зовнішнього енергетичного тиску”, – наголосила вона.
Згідно з домовленістю, обов’язкова ціль у 90% заповнення сховищ зберігається, однак тепер її можна досягти у гнучкіший спосіб – у період з 1 жовтня до 1 грудня, а не лише до 1 листопада.
Крім того, проміжні цілі заповнення сховищ носитимуть рекомендаційний характер, що дозволить учасникам ринку закуповувати газ у найвигідніші періоди протягом року.
Це рішення дозволить державам-членам ЄС швидше реагувати на мінливі ринкові умови, забезпечуючи стабільність внутрішнього ринку та енергетичну безпеку напередодні кожного зимового періоду.
Європейський Союз погодився збільшити річний ліміт кредитування Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) до 100 мільярдів євро вже цього року, а також утричі збільшити видатки на оборонно-промислові проєкти.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на джерела, ознайомлені з рішенням.
За їхніми словами, відповідне рішення було схвалене на засіданні ради директорів ЄІБ у Люксембурзі та очікує на остаточне затвердження міністрами фінансів країн ЄС у п’ятницю, 21 червня.
Новий річний ліміт у 100 млрд євро перевищує торішній рівень кредитування банку більш ніж на 10 млрд євро і на 5 млрд перевищує попередню цільову позначку, оголошену президенткою ЄІБ Надією Кальвіньйо.
У рамках цього бюджету фінансування оборонного сектору зросте з 1 млрд євро до 3,5 млрд євро. Хоча банк не має права фінансувати закупівлю зброї чи боєприпасів, він може виділяти кошти на так зване «подвійне призначення», наприклад GPS-технології чи інфраструктуру військових баз.
Одним із проєктів ЄІБ уже стала база в Литві біля кордону з Білоруссю, де мають розмістити німецькі війська – вперше з часів Другої світової війни німецькі солдати будуть постійно дислоковані на іноземній території.
Рішення ухвалене на тлі зростання загроз у Європі та заяв президента США Дональда Трампа про можливе скорочення американської військової присутності на континенті. Очікується, що оборонна тематика домінуватиме на саміті НАТО, який має відбутися у Гаазі наступного тижня.
Крім оборони, нові кошти ЄІБ також буде спрямовано на розвиток високих технологій та відновлюваної енергетики. Зокрема, ЄІБ готується анонсувати програму Tech EU, в межах якої протягом 2025–2027 років планується інвестувати 70 млрд євро у розвиток європейських технологічних компаній. Йдеться про суперкомп’ютери, робототехніку, штучний інтелект та «зелені» технології.
Європейська комісія ухвалила рішення оштрафувати Грецію на 392,2 мільйона євро через системні порушення у сфері управління сільськогосподарськими субсидіями ЄС у 2016–2023 роках.
Про це, як пише „Європейська правда”, йдеться у публікації Politico.
Як зазначається, грецька сторона не забезпечила належного контролю за виплатами, допускаючи фінансування без достатніх перевірок або виїзних інспекцій.
Санкція стала наслідком масштабного скандалу з аграрним шахрайством, що нині розслідує Європейська прокуратура (EPPO).
Згідно з даними слідства, десятки громадян Греції отримували кошти за неіснуючі сільськогосподарські роботи або на ділянки, якими не володіли і які не орендували. Це позбавило справжніх фермерів належної їм фінансової підтримки.
У травні уряд Греції оголосив про ліквідацію агентства OPEKEPE – установи, відповідальної за розподіл аграрних субсидій і в центрі корупційного розслідування.
Головна прокурорка EPPO Лаура Ковеші, коментуючи справу в інтерв’ю виданню, запевнила, що слідство триватиме попри „атаки та залякування” щодо її команди.
За словами голови грецької опозиції Нікоса Андрулакіса, ця ситуація завдає нищівного удару по репутації країни в очах європейських інституцій.
„Очорнення нашої держави триває, а її довіра на європейській арені стрімко падає”, – заявив він.
Попри масштабні санкції та політичні заяви, країни Європейського Союзу з моменту вторгнення рф в Україну в лютому 2022 року перерахували росії понад 200 мільярдів євро за енергоресурси.
Про це повідомляє Financial Times із посиланням на аналітичний центр Bruegel.
Найбільші суми надходили за нафту, вугілля та газ, хоча окремі категорії, як-от вугілля та нафта, вже підпадають під санкції. Газові поставки мають бути повністю припинені до 2027 року. Водночас менш помітним, але не менш критичним напрямом залишається імпорт російських ядерних технологій, включно з ураном, обладнанням та техобслуговуванням для реакторів радянського типу, що й досі працюють у низці країн ЄС.
У 2024 році сума, сплачена за ядерне паливо з рф, склала близько 700 мільйонів євро — значно менше, ніж за інші енергоносії, але потенційні ризики від його раптового відключення залишаються серйозними. На частку росії припадає до 25% постачань урану до ЄС, а також переважаюча частка глобального ринку його збагачення.
Європейська комісія прагне поступово відмовитися від російських ядерних поставок до 2030-х років. Водночас для цього потрібно інвестувати щонайменше 241 мільярд євро в розвиток власного ланцюга постачання – від видобутку урану до його переробки та технічного обслуговування реакторів.
Найбільшою перешкодою залишається позиція Угорщини, яка не лише користується радянськими реакторами, а й будує нові енергоблоки за контрактом із «Росатомом». Угорщина й Словаччина виступають проти швидкої відмови від російських ядерних технологій, стверджуючи, що це загрожує зростанням цін та енергетичній безпеці.
Україна отримала від ЄС ще 1 млрд євро за рахунок російських активів. Це вже пʼятий транш макрофінансової допомоги від ЄС в межах ініціативи ERA.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Телеграм.
Отримані кошти планують спрямувати на ключові видатки державного бюджету. Також зазначається, що загалом за ініціативою ERA Україна отримала від Європейського Союзу вже 7 млрд євро. Цей ресурс забезпечений доходами від використання знерухомлених активів рф.
«Дякуємо нашим партнерам за послідовну та надійну підтримку. Разом змусимо агресора заплатити за всі завдані Україні збитки», – написав Шмигаль.
Рада ЄС вирішила відкрити ринок для українського насіння буряка, соняшника, ріпаку та соєвих бобів, а також насіння кормових рослин з Молдови.
Про це, як пише „Європейська правда”, йдеться у повідомленні Ради ЄС.
12 червня Рада ЄС прийняла рішення про надання Україні та Республіці Молдова еквівалентності вимогам ЄС щодо польових інспекцій та стандартів виробництва насіння.
„Зокрема, рішенням надається еквівалентність насінню буряка, соняшнику, ріпаку та соєвих бобів, виробленому та сертифікованому в Україні, а також насінню кормових рослин, виробленому в Республіці Молдова та офіційно сертифікованому її органами, а також відповідним польовим інспекціям, що проводяться”, – пояснили у Раді ЄС..
Еквівалентність підтверджує, що національні процедури обох країн надають такі самі гарантії щодо характеристик насіння та правил його перевірки, ідентифікації та контролю, як і ті, що застосовуються до насіння, зібраного в ЄС.
Відповідно до прийнятого рішення, насіння цих видів, вироблене в Україні та Республіці Молдова, зможе потрапити на ринок ЄС. Своєю чергою це означає, що компанії, що базуються в ЄС, зможуть диверсифікувати свої райони виробництва насіння. Нові правила також сприятимуть підтримці безперервного постачання високоякісного насіння в ЄС.
Це рішення є технічним впровадженням існуючих вимог і змінює рішення 2003/17/ЄС, яке надає деяким країнам, що не є членами ЄС, еквівалентність щодо польових інспекцій та виробництва насіння певних видів.
Рішення набере чинності через двадцять днів після його опублікування в Офіційному журналі ЄС.
Комітет з питань транспорту та туризму проголосував за продовження дії Угоди ЄС про автомобільні перевезення з Україною до кінця 2025 року, щоб продовжувати спрощувати перевезення вантажів, інформує пресслужба Європарламенту.
Депутати Європарламенту погодилися, що Угода про автомобільні перевезення між ЄС та Україною, укладена в червні 2022 року, виявилася ефективною відповіддю ЄС на збої в транспортному секторі, спричинені невиправданим вторгненням росії в Україну. Вона допомогла Україні, а також перевізникам ЄС, здійснювати транзит через території один одного та працювати між ними без необхідності отримання певних дозволів.
Члени Європарламенту з питань транспорту та туризму підтримали 18-місячне продовження угоди про автомобільні перевезення між ЄС та Україною 32 голосами проти шести та двома утрималися.
Також підтримано пропозицію щодо оновлення угоди для вирішення низки проблем, пов’язаних з її впровадженням, зокрема нова угода:
вимагає від водіїв мати при собі документи, що дозволяють міжнародні перевезення,
наклеювати на лобове скло наклейку, яка підтверджує, що їхня автомобільна транспортна діяльність підпадає під дію угоди,
запроваджує запобіжний пункт, що дозволяє призупинити дію угоди в певному географічному районі, якщо на ринку автомобільних перевезень там виникнуть значні збої.
Тепер Угоду буде винесено на голосування Парламенту в цілому під час наступного пленарного засідання у червні. Оновлена Угода тимчасово застосовується з червня 2024 року, а її термін дії закінчується наприкінці 2025 року.
У Європейському Союзі різко знижуються обсяги продажів електромобілів американської компанії Tesla, заснованої мільярдером Ілоном Маском.
У квітні в країнах ЄС було продано 5475 автомобілів Tesla – це на 52,6% менше, ніж за квітень 2024 року, повідомила Європейська асоціація автовиробників ACEA.
Це вже четвертий місяць поспіль падіння показників Tesla.
За перші чотири місяці 2025 року показники продажів Tesla впали в річному обчисленні на 46,1% – до 41 677 автомобілів, зазначається далі.
Тим часом, загальні показники проданих електромобілів у ЄС у квітні зросли на 26,4% порівняно з тим же місяцем минулого року. При цьому частка машин з електроприводом у кількості проданих автомобілів склала 15,3%, зазначає ACEA. Найпопулярнішою моделлю стала Skoda Elroq, а колишній лідер – Tesla Y – зараз лише на 9-му місці.
Серед найбільших європейських країн загальні продажі автомобілів в Іспанії та Італії зросли на 7,1% та 2,7% відповідно, а у Франції та Німеччині вони впали на 5,6% та 0,2%.
Загалом компанію Маска за показниками продажів випередили дев’ять конкурентів, включаючи німецькі Volkswagen та BMW, французький Renault та китайський бренд BYD.
Продаж гібридних автомобілів в ЄС зріс на 20,8% з початку поточного року, тоді як продаж машин тільки з бензиновим двигуном впав на 20,6% за той же період.
Європейський Союз не продовжуватиме дію режиму „торгового безвізу” для України, який завершиться 5 червня. Про це повідомив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, передає RMF24, на яке посилається РБК-Україна.
Безмитний експорт до ЄС припиняє дію
Туск зазначив, що майже одразу після призначення на посаду глави уряду ініціював кампанію, спрямовану на скасування механізму автономних торговельних заходів (ATM), який дозволяв Україні безмитно експортувати свою продукцію до ЄС. Польський прем’єр наголосив, що, попри прагнення підтримати Україну у війні проти Росії, ця допомога не повинна завдавати шкоди польським аграріям, які, за його словами, зазнали втрат через вільну торгівлю з українською стороною.
«Ми досягли свого — з 5 червня цей механізм припиняє діяти. Умови на кордоні повертаються до тих, що були до повномасштабної війни», — заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, якого цитує RMF24, передає РБК-Україна.
Очільник польського уряду підкреслив, що його країна відстоюватиме власні економічні інтереси, навіть якщо це означатиме суперечності з Україною. «Я не маю з цим проблем, бо ніхто не скаже, що я проти України, коли йдеться про війну з Росією», — зазначив Туск.
Варто нагадати, що рішення про запровадження «торгового безвізу» було ухвалене Європейським Союзом після вторгнення РФ у 2022 році. Механізм скасовував митні збори та кількісні обмеження для експорту українських товарів до країн ЄС. Однак саме через нього торік польські фермери вийшли на масштабні протести, блокуючи український кордон.
Нещодавно Європарламент підтримав подовження режиму безмитної торгівлі з Україною ще на три роки, однак він стосуватиметься виключно експорту продукції сталеливарної галузі — зокрема заліза та сталі.
Що буде замість торгвого безвізу?
Європейський Союз затвердив нові перехідні правила торгівлі з Україною, які почнуть діяти з 6 червня 2025 року. Про це повідомив речник Єврокомісії Балаж Уйварі, передає РБК-Україна з посиланням на польське агентство PAP.
Як зазначив представник Єврокомісії, відповідний імплементаційний акт був ухвалений 22 травня та включає тимчасові регуляторні заходи, які замінять чинний „торговий безвіз”, дія якого завершується 5 червня.
Документ було прийнято в межах комітетської процедури — механізму, який передбачає узгодження рішень із державами-членами ЄС у спеціалізованому комітеті при Єврокомісії. Це дозволяє ЄС оперативно реагувати на зміни у торговельних відносинах з третіми країнами, зокрема — з Україною.
Балаж Уйварі підкреслив, що ухвалені перехідні правила матимуть тимчасовий характер. Вони залишатимуться чинними доти, доки Україна та Європейський Союз не узгодять постійні торговельні умови в межах Угоди про асоціацію.
Речник Єврокомісії також зауважив, що у разі відсутності таких тимчасових рішень, торгівля між Україною та ЄС повернулася б до довоєнного режиму, тобто до умов, що діяли до 24 лютого 2022 року.
Нагадаємо, „торговий безвіз”, який було запроваджено після початку повномасштабної війни, дозволяв Україні експортувати всі види товарів до країн Євросоюзу без сплати мит.
