Норвезька Equinor перезапускає нафтове родовище Йохан Свердруп у Північному морі після того, як воно було призупинене після збою на підстанції. Ця подія відбилась на світовому ринку і призвела до зростання світових цін на нафту.
Воно вважається найбільшим у Європі. Його зупинка через поломку на береговій перетворювальній станції залишила промисел без енергопостачання.
Видобуток на родовищі Йохан Свердруп відновлюється майже за добу після зупинки. 19 листопада її вивели на дві третини потужності, повідомили в Equinor.
За словами представника компанії, ремонтні роботи на перетворювальній станції, через яку видобувні платформи залишилися 17 листопада без енергопостачання, продовжуються, і Equinor працює над відновленням роботи на повну потужність.
Вимкнення електроенергії пов’язують із перегрівом на перетворювальній станції. Він вилився у зростання світових цін на нафту – майже на $2 за барель, до $73.
Йохан Свердруп вважається найбільшим родовищем нафти у Європі. Видобуток на ньому становить за повної потужності 755 тис. барелів на добу – близько 0,7% світової. В Equinor пояснювали, що інцидент на станції не був навмисним.
Міністр сільського господарства і продовольства Болгарії Георгій Тахов звернувся до Європейської комісії з проханням „вжити захисних заходів” проти імпорту меду з України до країни.
Про це повідомили на сайті відомства, передає „Європейська правда”.
Як зазначається, це сталося під час засідання Ради ЄС з питань сільського господарства та рибальства, що відбулося в Брюсселі.
Як розповіли у відомстві, Тахов заявив, що імпорт українського меду перешкоджає збуту продукції місцевого виробництва.
Він зауважив, що значні обсяги українського меду за дуже низькими цінами, що надходять на європейський ринок, „чинять великий тиск на ціни болгарського меду”.
„Додатково до багатьох проблем, з якими стикається сектор, за останні три роки він також зіткнувся з конкуренцією з боку імпорту з України. Кількість меду, імпортованого з України в нашу країну, зросла на понад 30% з січня по жовтень 2024 року порівняно з аналогічним періодом минулого року”, – зазначив він.
Тахов вважає, що високий рівень імпорту з України „ставить виробників у Болгарії у складну ситуацію”. Заклик Болгарії підтримала також і Румунія.
Він також згадав і про ринок яєць. За його словами, у цій сфері продовжують спостерігатися перебої внаслідок різкого збільшення імпорту з України.
Повідомляється також, що у Брюсселі Тахов зустрівся з міністром аграрної політики та продовольства України Віталієм Ковалем.
Болгарський урядовець зазначив, що останніми роками ситуація на ринку сільськогосподарської продукції в ЄС, особливо в прикордонних з Україною країнах, характеризується високим рівнем невизначеності та нестабільності.
За його словами, це створює напругу серед виробників і негативно впливає на сектор загалом.
„Пошук довгострокового рішення є ключовим для досягнення стабільності та передбачуваності в секторі. Це рішення має бути збалансованим і відображати інтереси всіх сторін”, – переконаний Тахов.
Засідання відкрив премʼєр-міністр Денис Шмигаль. На зустрічі були присутні представники 19 країн, серед яких США, Велика Британія, Франція, Італія, Канада, Швеція, Нідерланди, а також Європейський Союз, який був представлений двома Генеральними директоратами – DG GROW та DG NEAR.
“Це перша нагода, коли за одним столом вдалось зібрати таку кількість Спецпредставників з відновлення для діалогу з Урядом щодо координації по пріоритетних задачах в сфері відбудови та економічного зростання”, – зазначили в Мінекономіки.
На зустрічі також обговорювався і економічний блок питань: зокрема, пріоритети в сфері залучення інвестицій, розвиток В2В контактів, покращення регуляторного середовища для бізнесу, розвиток торгівлі та експортного потенціалу українських переробних підприємств.
“…Ми бачимо, що іноземний бізнес зацікавлений інвестувати не тільки у великі, а й в менші проєкти, тому вже зараз працюємо над диференційованими механізмами страхування, які б були доступними в тому числі для МСБ”, – підкреслив перший заступникмМіністра економіки Олексій Соболев.
Як зазначили представники Директоратів ЄС, найкращі амбасадори залучення інвестицій в Україну – це ті іноземні і міжнародні компанії, які продовжують працювати в Україні та заходять з новими проєктами. Так, створення Єдиного портфелю публічних проєктів і загалом реформа управління публічними інвестиціями в Україні надає зручні можливості для міжнародних партнерів.
Спецпредставник США Річард Верма подякував Уряду за активну готовність до співпраці з донорською спільнотою і наголосив, що обороноздатність та економічний розвиток нерозривно повʼязані, тому дуже важливо інвестувати в Україну, не чекаючи завершення війни.
Учасники також розглянули питання страхування виробництва, рекомендації Business Advisory Council та диверсифікацію ризиків на території України.
Єврокомісія схвалила виділення 4 млрд євро макрофінансової допомоги Україні у межах програми Ukraine Facility.
Про це повідомила президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн в соцмережі X в четвер, 14 листопада.
“Єврокомісія дала зелене світло на новий платіж у розмірі 4 млрд євро з Ukraine Facility. Наближається 1000-й день жорстокої війни, яку веде Росія, і ми допоможемо підтримати українську державу, поки вона бореться за виживання. Ми тут надовго”, – написала фон дер Ляєн.
Тепер виділення коштів має затвердити Рада Євросоюзу.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль вже подякував Єврокомісії.
“Вдячний за непохитну підтримку ЄС та Європейської комісії. Позитивна оцінка ЄК щодо виділення Україні €4,1 млрд у рамках Ukraine Facility, що загалом становить €16,1 млрд у 2024 році, підкреслює наші успіхи у виконанні всіх умов, закріплених у Плані для України”, – написав він у мережі Х.
За його словами, ця допомога зміцнює макроекономічну стабільність України, поки впроваджуються важливі реформи.
Україна і Євросоюз домовилися про збільшення можливості імпорту електроенергії взимку до 2,1 ГВт.
Про це повідомило Міненерго у вівторок, 29 жовтня.
Так, з 1 грудня максимальна потужність для імпорту електричної енергії з країн ЄС буде збільшена з поточних 1,7 до 2,1 ГВт.
“Це підвищить стійкість української енергосистеми в умовах злочинних російських обстрілів та руйнувань інфраструктури. Вдячний європейським партнерам, зокрема єврокомісарці Кадрі Сімсон за послідовну позицію й дієві кроки для підтримки нашої енергосистеми напередодні зими”, – заявив міністр енергетики Герман Галущенко.
У відомстві нагадали, що необхідність ухвалення важливого для України рішення про збільшення пропускної спроможності імпорту обговорювалась на зустрічі президента Володимира Зеленського з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн у вересні в Києві.
Також Україна додатково матиме можливість на гарантовані 250 МВт потужності перетоків з ЄС в режимі аварійної допомоги.
Заступник глави МЗС Польщі Якуб Вісьнєвський у зв’язку з цим зазначив, що підтримка України вже давно є пріоритетом для Польщі, а після російського вторгнення зусилля в цьому напрямку активізувалися.
Зазначається, що наразі загальний розмір фонду становить 398,35 млн євро. До фонду зробили свій внесок Польща, Бельгія, Хорватія, Кіпр, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Нідерланди та Іспанія.
Фонд є частиною ініціативи «ЄС для України» (EU4U). Фонд покликаний допомогти відновити українську інфраструктуру, зруйновану під час російського вторгнення, посилити економічне зростання країни. Наразі вже підтримано кілька проектів: 25 млн євро виділено на допомогу малому і середньому бізнесу в Україні, а також у Молдові, 50 млн євро – на нові поїзди метро в Києві. Серед інших запланованих проектів: ремонт пошкоджених будинків та доріг.
Деякі країни-члени Європейського Союзу закликають блок підняти мита на російські сільськогосподарські й продовольчі товари, а також на добрива.
Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на співрозмовників, обізнаних із питанням.
Декілька держав-членів Євросоюзу, що прагнуть зменшити доходи Москви, закликають блок ввести мита на імпорт сільськогосподарської продукції та риби з росії та Білорусі, на додаток до раніше цього року ухваленого мита на російську зернову продукцію.
За словами співрозмовників, інші ж країни закликають спочатку оцінити будь-які наслідки таких заходів для європейського імпорту та вплив на ціни продовольчих товарів.
Зазначається, що на відміну від введення санкцій, процедура щодо запровадження торговельних обмежувальних заходів не завжди потребує консенсусу серед країн ЄС.
Нині в Євросоюзі аналізують, щодо яких товарів можуть бути введені додаткові мита.
Будь-яке рішення щодо добрив ймовірно привітають виробники у сфері сільського господарства, які лобіюють посилення захисту своєї галузі.
Джерела додають, що терміни введення нових мит ще не відомі, враховуючи юридичні та політичні аспекти цього питання.
росія є найбільшим у світі експортером добрив з часткою ринку 18%. Незважаючи на те, що ця галузь ще не перебуває під європейськими санкціями, за підсумками 2022 року внаслідок російського вторгнення в Україну російський експорт добрив скоротився через проблеми з логістикою та оплатою.
З того часу експорт відновився, і очікується, що цьогоріч експорт російських добрив досягне рекордного рівня 2021 року.
Сільське й лісове господарство, мисливство, рибальство і рибництво склали близько 2% ВВП росії в першому півріччі цього року.
Європарламент підтримав пропозицію щодо надання Україні позики Євросоюзу у розмірі 35 млрд євро. Відповідне рішення було прийняте у вівторок, 22 жовтня.
У голосуванні взяли участь 635 євродепутатів, з яких 518 проголосували „за”, 56 – „проти”, 61 утримався. Перед цим кілька годин тривали дебати.
„Цим голосуванням ми надсилаємо потужний сигнал: ми використовуємо прибутки від російських заморожених активів на підтримку України і Росія як країна-агресор повинна заплатити – і заплатить”, – заявила президентка Європарламенту Роберта Метсола.
У свою чергу написав прем’єр-міністр Денис Шмигаль написав у Telegram, що „це важливий внесок ЄС у межах $50 млрд (понад 45 млрд євро – ред.) кредиту G7 з використанням прибутків від заморожених російських активів, який допоможе покрити нагальні фінансові потреби України”.
При цьому відомо, що фінальна сума, яку ЄС надасть Україні як позику, може бути меншою – залежно від того, які внески зроблять інші країни G7.
Україна продовжує боротьбу не тільки на фронтах війни, а й на енергетичному полі. Одними із найскладніших питань залишаються наша залежність від російських енергоресурсів і можливі шляхи забезпечення енергетичної незалежності. В умовах підготовки до зимового сезону 2024–2025 років предметні розмови навколо використання української газотранспортної системи (ГТС) для постачання азербайджанського газу набувають нового значення.
Ця тема викликає неабияку занепокоєність серед експертів, оскільки під прикриттям постачання азербайджанського газу існує реальна загроза продовжити транзит російського, що ставить під сумнів прагнення України до повної енергетичної незалежності від країни-агресорки.
Азербайджан давно позиціонується як важливий гравець на європейському енергетичному ринку. Через спеціально побудований Трансанатолійський газопровід (TANAP) до Європи постачається близько 13 млрд кубометрів газу на рік. І хоча в Європі зацікавлені в азербайджанському газі, існують великі сумніви щодо того, чи справді він зможе замінити російський газ після завершення 2024 року дії транзитного договору між Україною та росією.
Колишній генеральний директор ТОВ «Оператор ГТС України» Сергій Макогон зауважує: «Азербайджан наразі не має достатніх обсягів газу, щоб замістити 14 мільярдів кубометрів російського газу, що транзитується через Україну. Таким чином, будь-яка схема постачання «азербайджанського газу» через Україну може бути комерційним прикриттям для продовження експорту російського газу. Фактично це буде та сама російська молекула газу, яка, змінивши документи, з’явиться на європейському ринку під виглядом азербайджанського».
Україна виставила Азербайджану та Словаччині умову безпеки для продовження постачання газу через свою територію.
Про це йдеться в матеріалі РБК-Україна „Відмова від транзиту: Україна запропонувала нову схему постачання газу до Європи”.
За інформацією видання, такі поставки будуть можливі лише якщо Азербайджан або Словаччина домовляться з РФ про неприпустимість обстрілів об’єктів газотранспортної системи.
На сьогоднішній день консультації з питань продовження постачання газу до ЄС після 2024 року точаться не активно. Азербайджан не бере участі в них уже кілька місяців.
„Я думаю, що зниження активності Баку практично до нуля пов’язане з позицією Росії, яка так чи інакше має брати участь у цьому процесі”, – припустив співрозмовник.
Зі Словаччиною детально ця тема поки що не обговорюється.
