Платформу оштрафували за недотримання вимог Digital Services Act щодо оцінки системних ризиків незаконних товарів.
Єврокомісія оштрафувала на 200 млн євро платформу Temu після того, як компанія не змогла виявити, проаналізувати та оцінити системні ризики, пов’язані з нелегальними продуктами, що пропонуються на її платформі. Про це повідомляє пресслужба ЄК у четвер, 28 травня.
Регулятор встановив, що Temu не виконала належно вимоги Digital Services Act (DSA), зокрема щодо оцінки системних ризиків незаконних товарів на своїй платформі та потенційної шкоди для споживачів у Європейському Союзі.
В Єврокомісії зазначили, що аналіз ризиків, проведений Temu у 2024 році, не відповідав вимогам регламенту, оскільки базувався на загальних даних про e-commerce сектор, а не на специфічних ризиках самої платформи.
Також у повідомленні мовиться, що значна частина товарів, які продавалися через Temu, могла становити небезпеку для споживачів у ЄС. Зокрема, перевірки засвідчили, що частина зарядних пристроїв не відповідала базовим вимогам безпеки. Тоді як високий відсоток протестованих дитячих іграшок становив ризики безпеки середнього та високого ступеня тяжкості.
Окремо регулятор звернув увагу на те, що алгоритми рекомендацій і система просування товарів через інфлюенсерів могли посилювати поширення небезпечної продукції.
Temu зобов’язали підготувати план усунення порушень до 28 серпня. Після цього Європейська рада з цифрових послуг має оцінити план. Тоді як Єврокомісія ухвалить остаточне рішення щодо термінів його виконання.
У разі невиконання вимог можливі додаткові штрафні санкції.
Згідно з законодавством ЄС, дуже великі онлайн-платформи повинні ретельно оцінювати системні ризики, пов’язані з їхніми послугами, та вживати відповідних заходів щодо їх пом’якшення.
Європейська комісія готує надзвичайні заходи з метою боротьби з можливою енергетичною кризою, з якою ЄС зіштовхнеться у разі подальшого закриття Ормузької протоки.
Про це, як передає кореспондентка „Європейської правди”, заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн за результатами орієнтаційних дебатів щодо наслідків кризи на Близькому Сході, проведених колегією єврокомісарів.
Єврокомісари обговорили три кроки для запобігання енергокризі в ЄС через закриття Ормузької протоки.
„Ми обговорили низку заходів, які ми представимо лідерам на наступному неформальному засіданні Ради, що відбудеться наступного тижня (23-24 квітня. – „ЄП”) на Кіпрі”, – заявила фон дер Ляєн.
Вона повідомила, що Єврокомісія планує опублікувати відповідне комюніке у середу, 22 квітня, перед початком неформального засідання лідерів ЄС на Кіпрі.
Серед невідкладних заходів президентка Єврокомісії виділила координацію між державами-членами в енергетичному секторі щодо заповнення газових сховищ, „щоб уникнути ситуації, коли багато держав-членів виходять на ринок одночасно і таким чином конкурують між собою”.
„Ми також координуватимемо вивільнення запасів нафти… чим забезпечимо, щоб надзвичайні заходи держав-членів не вплинули на єдиний ринок”, – додала вона.
Другий невідкладний елемент, з її слів – захист вразливих домогосподарств та вразливих ринкових секторів від високих цін на енергоносії.
„Вже цього тижня ми проведемо консультації з державами-членами щодо більш гнучких правил надання державної допомоги”, – пояснила фон дер Ляєн.
Вона уточнила, що Єврокомісія планує розробити єдині правила щодо державної допомоги ще у квітні 2026 року.
„Третій елемент – це те, як ми можемо зменшити попит (на енергоресурси. – „ЄП”), тому що, звичайно, найдешевша енергія – це та енергія, яка не використовується”, – повідомила очільниця Єврокомісії.
Також комісія розробляє більш структурні заходи, щоб знизити ціни на енергоносії.
Європейська комісія (ЄК) вивчає можливість надання допомоги із ремонтом нафтопроводу „Дружба”. Зокрема, розглядається надання фінансової допомоги.
Про це заявив прессекретар Олоф Гілл під час брифінгу в Брюсселі.
„Я підтверджую, що комісія розглядає варіанти допомоги для відновлення постачання нафти через цей трубопровід, включно з можливою фінансовою підтримкою”, – сказав він.
Він також прокоментував зауваження про те, що ЄК нібито планує фінансування ремонту нафтопроводу без доступу до його інспекції. За словами Гілла, Єврокомісія „добре поінформована” і прагне прискорити процес.
Прессекретар ЄК зауважив, що питання ремонту нафтопроводу пов’язане з розблокуванням кредиту для України у розмірі 90 млрд євро, який блокує Угорщина.
„Ескалація риторики з обох боків не допомагає досягти цілей”, – наголосив він.
Прем’єр-міністри п’яти країн закликали Європейську комісію вжити заходів щодо ініціативи громадян, спрямованої на пошук фінансування для підтримки доступу до абортів по всьому ЄС.
Про це йдеться в листі лідерів Данії, Естонії, Словенії, Іспанії та Швеції, з яким ознайомилось агентство Bloomberg, повідомляє „Європейська правда”.
Лист, з яким ознайомилося агентство Bloomberg, адресований президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн, яка має відповісти на нього пізніше в четвер.
„Жодна людина не повинна бути змушена продовжувати вагітність проти своєї волі через юридичні, фінансові, географічні або ширші соціально-економічні бар’єри, які на практиці підривають рівний доступ”, – йдеться в спільному листі.
Організатори громадянської ініціативи під назвою „Мій голос, мій вибір” закликають ЄС виділити кошти з бюджету для надання фінансової підтримки країнам-членам, які готові забезпечити безпечне переривання вагітності жінкам по всій Європі, які не мають доступу до безпечних і легальних абортів.
Ця ініціатива є важливим кроком у напрямку забезпечення основних прав, гідності та рівності жінок у всьому Європейському Союзі, заявили автори листа.
„Тому ми закликаємо Європейську комісію вжити заходів для визначення того, як „Мій голос, мій вибір” може бути реалізовано на практиці”, – наголошують у листі.
Європейська комісія попередньо схвалила заявки першої групи країн Європейського Союзу на отримання коштів за багатомільярдною програмою SAFE для переозброєння.
Про це йдеться у відповідній заяві, передає „Європейська правда”.
Єврокомісія подала до Ради ЄС пропозицію про затвердження фінансової допомоги для Бельгії, Болгарії, Данії, Іспанії, Хорватії, Кіпру, Португалії та Румунії.
„Минулого року ЄС досягнув більшого прогресу в галузі оборони, ніж за попередні десятиліття. Біла книга та Дорожня карта готовності 2030 дозволили державам-членам мобілізувати до 800 млрд євро на оборону”, – заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
За її словами, інші плани будуть затверджені незабаром.
„Зараз Раді необхідно терміново затвердити ці плани, щоб забезпечити швидке виділення коштів”, – наголосила вона.
Як зазначається, це рішення було ухвалене після ретельної оцінки „Національних планів інвестицій в оборону” країн в рамках ініціативи SAFE.
Затвердження відкриває шлях для надання першої хвилі недорогих довгострокових позик, що дозволить цим країнам терміново підвищити свою військову готовність та придбати необхідне сучасне оборонне обладнання.
Рівень фінансування для кожної країни був попередньо встановлений у вересні на основі принципів солідарності та прозорості.
Наприклад, для Кіпру виділено 1,18 млрд євро, а для Румунії попередньо виділено 16,68 млрд євро.
Ця група з вісьмох держав-членів ЄС має право на близько 38 млрд євро після підписання кредитних угод.
Після завершення оцінки Єврокомісією Рада ЄС має чотири тижні для прийняття рішень про виконання. Після затвердження Єврокомісія остаточно узгодить кредитні угоди, а перші виплати, як очікується, почнуться в березні 2026 року.
Європейська комісія запропонувала два рішення для фінансування України протягом 2026-2027 років. Йдеться про запозичення Євросоюзу та „репараційний кредит”.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на сайт Єврокомісії.
Для зміцнення фінансової стійкості України в умовах повномасштабної війни Єврокомісія пропонує два рішення щодо покриття фінансових потреб Києва на 2026-2027 роки.
Йдеться про запозичення ЄС, які спиратимуться на європейський бюджет, а також „репараційний кредит”, який дозволить ЄК позичати залишки коштів у фінансових установ, що зберігають заморожені активи РФ.
„Завдяки сьогоднішнім пропозиціям ми забезпечимо Україні засоби для самозахисту та продовження мирних переговорів з позиції сили”, – прокоментувала пропозиції президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Вона наголосила, що запропоновані рішення допоможуть покрити фінансові потреби України на наступні два роки. Вони покликані зміцнити її оборонну промисловість, підтримати держбюджет та інтеграцію в європейську оборонно-промислову базу.
„Ми збільшуємо вартість агресивної війни Росії. І це має стати додатковим стимулом для Росії сісти за стіл переговорів”, – підкреслила президент ЄК.
Фон дер Ляєн заявила, що витрати на війну проти РФ мають бути збільшені, і пропозиції ЄК дають можливість це зробити.
„Сьогодні ми пропонуємо покрити дві третини фінансових потреб України на наступні два роки. Це 90 мільярдів євро. Решту покриють міжнародні партнери„, – повідомила вона.
Зазначається, що на наступному засіданні Ради ЄС, яке відбудеться 18-19 грудня в Брюсселі, будуть вирішуватись чіткі зобов’язання щодо подальших дій.
У Європейській комісії працюють над юридичним рішенням, яке дозволить переконати Бельгію щодо надання Україні позики зі 140 млрд євро російських активів, заморожених у Брюсселі.
Про це пише Politico.
На думку бельгійської сторони, що якщо Україні буде надано 140 млрд євро, то одна з проросійських країн ЄС — Угорщина або Словаччина — може накласти вето на поновлення режиму санкцій ЄС проти Москви. Це вимагатиме від Бельгії негайного повернення росії відсутніх мільярдів.
Задля усунення ризику Єврокомісія хоче скористатися положенням статті 122 Договору про ЄС, яке дозволяє урядам ухвалювати рішення “в дусі солідарності між державами-членами щодо заходів, що відповідають економічній ситуації”.
Комісія хоче тлумачити це так, що з огляду на величезні фінансові ставки у цьому випадку для затвердження продовження санкцій достатньо кваліфікованої більшості країн, позбавляючи Угорщину потенційного вето. Один із дипломатів зазначив, що ця стратегія — спосіб “заручитися підтримкою Бельгії”.
Європейські юристи також вважають, що стаття 122 Договору про ЄС може використовуватись і для зміни терміну продовження санкцій із шести місяців до трьох років.
Україна має продовжити поступове скасування цінових обмежень на електроенергію (прайс-кепів) в усіх сегментах ринку та спеціальних зобов’язань з надання публічних послуг (ПСО) у газовому секторі.
Як пише РБК-Україна, про це йдеться у щорічній доповіді Європейської комісії „Пакет розширення”, оприлюдненій 4 листопада в Брюсселі.
Єврокомісія відзначила, що НКРЕКП у липні 2025 року підвищила денні та внутрішньодобові прайс-кепи на спотовому ринку електроенергії більш ніж на 60%, однак ринки «на добу наперед», внутрішньодобовий і балансуючий усе ще функціонують у режимі цінових обмежень.
„Скасування цінових обмежень та зобов’язань з надання публічних послуг має супроводжуватися створенням механізму фінансування для вразливих споживачів”, – йдеться в документі.
У звіті також наголошено, що тарифи на передачу електроенергії залишаються недостатніми для інвестицій та технічного обслуговування мереж, необхідних для енергетичних і кліматичних реформ.
ЄК підкреслює: поступова лібералізація цін та відмова від адміністративного втручання є обов’язковою умовою для інтеграції українського ринку електроенергії до європейського простору. Наразі пакет законодавчих змін, який має забезпечити повноцінний маркеткаплінг, очікує на розгляд у Верховній Раді.
Раніше директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко заявив, що наявна система обмеження цін на електроенергію в Україні потребує подальших змін і наближення до європейської моделі, де ринок регулюється конкуренцією, а не адміністративними рішеннями.
Єврокомісія розглядає спільний борг та двосторонні гранти для покриття дефіциту фінансування в Україні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Euractiv.
За словами трьох джерел, знайомих з цим питанням, Європейська комісія розглядає можливість поповнення колосального дефіциту фінансування України за рахунок коштів, залучених зі спільного боргу ЄС та двосторонніх грантів держав-членів.
Ці дві можливості, які будуть викладені в документі Комісії з варіантами дій для Києва, який буде розповсюджено серед столиць найближчими тижнями, додаються до так званого варіанту „репараційного кредиту”.
Згідно з інформацією трьох джерел, знайомих із процесом, ці варіанти будуть викладені у спеціальному документі Комісії, який розповсюдять серед європейських столиць найближчими тижнями.
Вони доповнять уже запропонований „репараційний кредит” на 140 мільярдів євро – ініціативу, що передбачає використання заморожених російських активів, які зберігаються у брюссельській кліринговій палаті Euroclear.
За словами джерел, репараційний кредит є кращим варіантом підтримки України для Комісії, попри відмову Бельгії підтримати цю схему на саміті лідерів ЄС у Брюсселі в жовтні. Багато країн-членів, включаючи Німеччину та країни Балтії, поділяють цю думку.
Бельгія успішно пом’якшила висновки Ради минулого місяця, які зрештою доручили Комісії розробити „варіанти” для підтримки фінансових потреб Києва, в яких конкретно не згадувалося про використання російських активів, заморожених після повномасштабного вторгнення Москви в Україну у 2022 році.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер пообіцяв заблокувати схему репараційних кредитів, якщо інші держави-члени не розділять юридичні та фінансові ризики, пов’язані з кредитом, а інші країни ЄС не використовуватимуть російські суверенні активи, що зберігаються у їхніх власних юрисдикціях разом з Бельгією.
За оцінками Комісії, в ЄС за межами Бельгії зберігаються російські суверенні активи на суму 25 мільярдів євро.
Німеччина, Франція та Люксембург є серед інших країн ЄС, які, як вважається, володіють частиною цих активів.
Найближчим часом будуть представлені варіанти Репараційного кредиту для України. Крім того, європейські країни домовилися продовжити тиск на росію через санкції, написала голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн на своїй сторінці в Х.
Європа розширює співпрацю в оборонно-промисловій сфері та просуває роботу над Репараційним кредитом, варіанти якого будуть представлені найближчим часом
– повідомила голова Єврокомісії.
Учасники Коаліції охочих обговорили термінову енергетичну підтримку з наближенням зими та необхідність посилення протиповітряної оборони України.
Ми провели цілеспрямовану та продуктивну зустріч Коаліції охочих. Тиск залишається єдиною мовою, яку розуміє росія, а узгоджені санкції з нашими союзниками та друзями є ключем до того, щоб привести путіна за стіл переговорів
