Велика Британія, Франція та Німеччина запустили масштабну ініціативу НАТО вартістю $50 млрд для створення європейських далекобійних ударних систем без участі США. Програма має посилити обороноздатність Європи та скоротити відставання від росії у сфері ракет великої дальності.
Про це повідомляє Bloomberg.
У межах проєкту європейські союзники протягом наступного десятиліття планують розробити зброю, здатну уражати цілі на відстані понад 2000 км із високою точністю. Ініціатива передбачає об’єднання технологій, досвіду та промислових потужностей країн НАТО.
Наразі європейські арсенали мають обмежену кількість далекобійних систем. Серед основних – німецькі ракети Taurus і британсько-французькі Storm Shadow/SCALP, дальність яких становить близько 500 км. Частину запасів цих ракет передали Україні для ударів по військових та енергетичних об’єктах росії.
У НАТО наголошують, що потреба в далекобійній зброї стала особливо актуальною після початку повномасштабної війни росії проти України. Москва активно використовує ракети великої дальності, тоді як європейські країни мають обмежені можливості для аналогічних відповідей.
«Ця ініціатива дозволить нам посилити співпрацю між європейськими союзниками та забезпечити безпеку НАТО на роки вперед», – заявив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер.
До програми увійдуть уже наявні проєкти, зокрема британсько-німецька розробка високоточних ударних систем і створення наступника Storm Shadow/SCALP – ракети Stratus від MBDA.
Водночас Велика Британія продовжує співпрацю зі США у сфері озброєнь. Лондон приєднався до американської програми Precision Strike Missile, яка передбачає оснащення британської армії балістичними ракетами дальністю до 500 км.
[type] => post [excerpt] => Велика Британія, Франція та Німеччина запустили масштабну ініціативу НАТО вартістю $50 млрд для створення європейських далекобійних ударних систем без участі США. Програма має посилити обороноздатність Європи та скоротити відставання від росії у с... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1783503720 [modified] => 1783503494 ) [title] => Європа вироблятиме далекобійні ракети без участі США: НАТО запускає програму на $50 млрд [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=72423&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 72423 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 72424 [image] => Array ( [id] => 72424 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/dalekobijni-rakety-taurus-large.jpg [original_lng] => 35033 [original_w] => 981 [original_h] => 525 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/dalekobijni-rakety-taurus-large-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/dalekobijni-rakety-taurus-large-300x161.jpg [width] => 300 [height] => 161 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/dalekobijni-rakety-taurus-large-768x411.jpg [width] => 768 [height] => 411 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/dalekobijni-rakety-taurus-large.jpg [width] => 981 [height] => 525 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/dalekobijni-rakety-taurus-large.jpg [width] => 981 [height] => 525 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/dalekobijni-rakety-taurus-large.jpg [width] => 981 [height] => 525 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/dalekobijni-rakety-taurus-large.jpg [width] => 981 [height] => 525 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1783492696:2 [_thumbnail_id] => 72424 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [views_count] => 305 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 992777967002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 18034 [1] => 159 [2] => 1030 [3] => 168045 ) [tags_name] => Array ( [0] => виробництво [1] => Європа [2] => НАТО [3] => ракетне виробництво ) ) [1] => Array ( [id] => 70082 [content] =>
З початку війни на Близькому Сході ціна на авіапальне в Північно-Західній Європі зросла до 1 573 доларів за тонну. До війни вона становила 750 доларів за тонну.
Європейські аеропорти протягом трьох тижнів стикнуться з системним дефіцитом авіаційного палива, якщо Ормузька протока не буде повністю відкрита. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на організацію Airports Council International Europe, що представляє понад 600 аеропортів та 95% повітряного трафіку в Європі.
Представники організації у листі до єврокомісара з питань транспорту Апостолоса Цицикостаса зазначили про стурбованість авіаційної галузі щодо доступності авіаційного палива, а також про необхідність активного моніторингу та вжиття заходів з боку ЄС.
“Якщо протягом найближчих трьох тижнів судноплавство через Ормузьку протоку не відновиться стабільно та в значному обсязі, системний дефіцит авіаційного палива стане реальністю для ЄС”, – йдеться у листі.
Наближення пікового літнього сезону, під час якого авіаперевезення забезпечують функціонування всієї туристичної екосистеми, від якої залежать багато економік ЄС, посилило ці побоювання.
Як відомо, з початку війни на Близькому Сході ціна на авіапальне в Північно-Західній Європі зросла до 1 573 доларів за тонну. До війни вона становила 750 доларів за тонну.
Як заявляють європейські авіакомпанії, у них має вистачити палива на кілька тижнів, але постачальники не можуть гарантувати постачання у травні.
Напередодні торги закрилися на рівні 675,1 доларів за 1 тис. кубометрів, хоча під час дня ціни перевищували рубіж у 800 доларів.
Ціна на газ у Європі впала на 16% після відкриття торгів зранку у вівторок – до 567 доларів за 1 тис. Про це свідчать дані торгів на лондонській біржі ICE 10 березня.
Так, найближчі квітневі ф’ючерси за індексом TTF, найбільшого в Європі хаба, розташованого в Нідерландах, відкрили торги о 10:00 на відмітці у 602,8 долара (-10,7%). А станом на 11:00 за Києвом показник становив вже 567,1 долара (-16%).
Напередодні торги закрилися на рівні 675,1 доларів за 1 тис. кубометрів, хоча під час дня ціни перевищували рубіж у 800 доларів.
Через бурю в Північному Льодовитому океані та морози, що насунулися на Сполучені Штати, виробництво газу скоротилося, а попит різко зріс. Зниження експорту може торкнутися і Європи, але все залежить від того, як довго протримається мороз у США.
За повідомленням EurAsia Daily, останнім часом виробництво газу на американських СПГ-заводах різко скоротилося, оскільки на виробництво впливають північно-полярна буря та морозна, надзвичайно холодна погода, що панує в країні, тоді як попит значно зріс. Зниження експорту може торкнутися і Європи, але все залежить від того, як довго триватиме сувора зима в США.
Російськомовний новинний портал повідомив, що протягом січня обсяг газу, доставленого з резервуарів RonhEenergy до СПГ-терміналів, після початкових 500 мільйонів кубометрів знизився до 328-368 мільйонів кубометрів.
За даними EurAsia Daily, очевидно, що ця тенденція пов’язана з погодою в США. Нагадують, що в неділю на півдні та сході країни пронісся арктичний циклон, який спричинив надзвичайне похолодання, яке може тривати до тижня, і в результаті цього видобуток газу вже скоротився на 11%, враховуючи, що навіть у Техасі було зафіксовано мінус 20 градусів.
Тим часом, як нагадує портал у своїй статті, споживання газу значно зросло, і, зрозуміло, що в газовидобутку найважливішим є забезпечення потреб домогосподарств США. Оператори електромереж окремих штатів уже пропонують великим клієнтам платне скорочення споживання. Оптові ціни на енергоносії на біржі Henry Hub зросли більш ніж удвічі, до 234 доларів за тисячу кубометрів.
Очевидно, що ситуація в США може безпосередньо вплинути на газопостачання Європи, де постачання СПГ стало одним із головних цілей через обсяги сховищ, які швидко зменшуються, йдеться в статті порталу.
Події на американському ринку природного газу продовжують викликати занепокоєння на європейському ринку, оскільки перебої в постачанні можуть вплинути на експорт СПГ із США до Європи. Згідно з повідомленням, в останні дні в США заводи з виробництва СПГ значно, приблизно на 48%, скоротили споживання газу, що призведе до зниження експорту СПГ.
EurAsia Daily, посилаючись на звіт фінансової установи ING, повідомила, що запаси газу впали нижче 45% від рівня заповнення, і все більш імовірним стає те, що запаси в європейських газосховищах впадуть нижче 25%, що нижче рівня чотирирічної давності.
Подальше зростання залежить від того, як довго триватимуть морози в США і як довго LNG-заводи працюватимуть зі зниженою потужністю, йдеться в повідомленні EurAsia Daily.
Німецькі газосховища порожніють, ціни зростають, все, що приходить на суднах, використовується негайно.
У понеділок сайт hirado.hu з посиланням на Weltwoche та Apollo News повідомив, що німецькі газосховища не досягли навіть 41-відсоткового рівня заповнення, тоді як Німеччина готується до найхолодніших днів цього року. Основною причиною дефіциту газу є те, що скраплений природний газ (LNG), ціна на який постійно зростає, населення використовує безпосередньо і негайно, при цьому майже не створюючи стратегічних запасів природного газу. Тим часом Європейський Союз, посилаючись на війну, очікує повного відходу від російського природного газу.
[type] => post [excerpt] => Через бурю в Північному Льодовитому океані та морози, що насунулися на Сполучені Штати, виробництво газу скоротилося, а попит різко зріс. Зниження експорту може торкнутися і Європи, але все залежить від того, як довго протримається мороз у США. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1769768040 [modified] => 1769728958 ) [title] => Ситуація з газопостачанням в Європі є критичною, холод в Арктиці призвів до падіння виробництва скрапленого газу в США [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=67760&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 67693 [uk] => 67760 ) [trid] => kri2709 [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 67694 [image] => Array ( [id] => 67694 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/lng.png [original_lng] => 1160232 [original_w] => 1320 [original_h] => 831 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/lng-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/lng-300x189.png [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/lng-768x483.png [width] => 768 [height] => 483 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/lng-1024x645.png [width] => 1024 [height] => 645 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/lng.png [width] => 1320 [height] => 831 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/lng.png [width] => 1320 [height] => 831 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/lng.png [width] => 1320 [height] => 831 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 813 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 67694 [_edit_lock] => 1769721876:2 [_edit_last] => 2 [_algolia_sync] => 673445508002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 158 [1] => 159 ) [tags_name] => Array ( [0] => газ [1] => Європа ) ) [4] => Array ( [id] => 63996 [content] =>
Європейські партнери розуміють важливість питання щодо додаткових грошей для заробітної плати українських воїнів. Є шанс, що Україні допоможуть з фінансуванням.
Про це заявив президент України Володимир Зеленський у відповідь на питання РБК-Україна.
Як зазначив глава держави, перший пункт гарантій безпеки України – це армія. Це своєю чергою передбачає збільшення заробітної плати військовим.
“Щодо посилення заробітної плати в час сeasefire, в час, коли є присутність, відповідно, наших партнерів, тобто є гарантії безпеки для України, то в цей час гарантії безпеки потрібно фінансувати нашу армію. Заробітна плата – це великий об’єм грошей. Українського бюджету буде недостатньо на таку кількість наших Збройних сил”, – сказав президент.
Зеленський додав, що питання додаткових грошей для заробітної плати українських воїнів піднімається і вже розуміється європейським партнерами.
“Це питання, в принципі, не тільки для них, а й для різних інституцій. Поки що просто про результат рано казати”, – наголосив він.
На питання про те, які є шанси для того, що Європа допоможе Україні з фінансування, Зеленський відповів: “Шанси є”.
Україна запропонувала Європі новий формат підтримки Збройних сил. Пряме фінансування дозволить зробити допомогу більш ефективною і швидкою.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву міністра фінансів України Сергія Марченка.
Міністр фінансів України повідомив, що на зустрічах фінансового блоку G7 у Канаді відбулися насичені переговори з міністрами фінансів кількох країн партнерів, керівництвом МВФ, а також обговорення відновлення та інвестиційного потенціалу України з бізнесом Канади.
Він підкреслив, що сесія G7 пройшла з чіткими сигналами щодо продовження підтримки України.
“Ключова тема, яку піднімали з партнерами – шляхи забезпечення фінансових потреб України на 2026 рік”, – повідомив Марченко.
За даними міністра, наразі триває діалог щодо можливості інтеграції українського військового потенціалу в оборонну систему Європи.
“Впевнений, що таке рішення має ряд стратегічних переваг для України, зокрема збереження фінансової стабільності у 2026 році й надалі, а для ЄС – убезпечення від потенційної російської агресії. Адже українська армія має весь необхідний для цього досвід”, – пояснив він.
Марченко пояснив, що Україна пропонує:
участь партнерів у фінансуванні українських збройних сил,
інтеграцію української армії в оборонну систему Європи.
“Витрати на забезпечення українських збройних сил для безпеки Європи становитимуть невелику частку ВВП ЄС. Вона може бути розподілена між країнами, які готові доєднатися до ініціативи, і включена до розрахунку оборонних витрат відповідно до зобов’язань цих країн перед НАТО”, – зауважив міністр.
За даними Марченка, враховуючи військові ризики, Європа вже шукає шляхи зміцнення оборони, зокрема через збільшення чисельності військового персоналу.
“Але розбудова подібного потенціалу потребуватиме років і значних ресурсів. Інтеграція українських збройних сил – дієве рішення, що має економічні переваги для країн-партнерів”, – наголосив він.
Міністр повідомив, що він наголосив, що підтримка України – це інвестиція в стабільність Європи, а посилення обороноздатності – не політичний вибір, а нагальна потреба.
“Діяти треба вже сьогодні, щоб бути сильними в майбутньому. Продовжуємо системну роботу з партнерами задля забезпечення справедливого та стійкого миру для України”, – підсумував Марченко.
Зауважимо, що від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну кошти, що надавали ЄС були направлені на підтримку українського бюджету, а саме покривали соціальні виплати та бюджетні платежі й не могли використовуватися на потреби Сил оборони.
Тим часом на армію були спрямовані усі кошти, які заробляла Україна.
Нагадаємо, що вчора прем‘єр-міністр України Денис Шмигаль розповів, що ЄС запускає механізм для розвитку спільної оборонної промисловості.
Опалювальний сезон у Європі розпочався 29 жовтня 2024 року, на десять днів раніше, ніж у попередньому сезоні. За цей період країни ЄС відібрали з сховищ понад 67 млрд куб. м газу.
Станом на 1 березня 2025 року, запаси газу в підземних сховищах Європи досягли 38,23%, що є найнижчим рівнем за минулі три роки. Про це повідомляє Reuters у понеділок, 3 березня.
Це на 11,46 процентних пункти нижче середнього показника за останні п’ять років. За даними Gas Infrastructure Europe (GIE), відбір газу з підземних сховищ ЄС 1 березня склав 388 млн куб. м, а закачування знизилося до 23 млн куб. м.
Це відбувається на тлі високих темпів споживання газу у нинішньому опалювальному сезоні.
Проти попердніх років, нинішній обсяг запасів є лише сьомим максимальним для початку березня.
Нагадуємо, опалювальний сезон у Європі розпочався 29 жовтня 2024 року, на десять днів раніше, ніж у попередньому сезоні. За цей період країни ЄС відібрали з сховищ понад 67 млрд куб. м газу.
У відповідь на ситуацію, Європейська комісія планує пом’якшити проміжні цілі з закачування газу для держав-членів. Це рішення спрямоване на зменшення ринкових диспропорцій та надання гнучкості у поповненні запасів. Зокрема, розглядається можливість зниження національних цілей із закачування газу з 90% до 80% до 1 листопада 2025 року.
[type] => post [excerpt] => Опалювальний сезон у Європі розпочався 29 жовтня 2024 року, на десять днів раніше, ніж у попередньому сезоні. За цей період країни ЄС відібрали з сховищ понад 67 млрд куб. м газу. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1741030740 [modified] => 1741018806 ) [title] => Запаси газу в Європі досягли найнижчого рівня за три роки [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=57824&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 57833 [uk] => 57824 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 57825 [image] => Array ( [id] => 57825 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/4299624.jpg [original_lng] => 78798 [original_w] => 610 [original_h] => 385 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/4299624-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/4299624-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/4299624.jpg [width] => 610 [height] => 385 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/4299624.jpg [width] => 610 [height] => 385 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/4299624.jpg [width] => 610 [height] => 385 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/4299624.jpg [width] => 610 [height] => 385 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/4299624.jpg [width] => 610 [height] => 385 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1741011639:3 [_thumbnail_id] => 57825 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 1 [views_count] => 2276 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 508095442000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 84406 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 158 [1] => 159 [2] => 69041 ) [tags_name] => Array ( [0] => газ [1] => Європа [2] => опалювальний сезон ) ) [7] => Array ( [id] => 57547 [content] =>
Країни Європейського Союзу ще імпортують 13% газу з Росії. Мільярди євро фінансують військовий бюджет РФ.
Близько 13% газу, який купують країни Європейського Союзу, все ще походить з Росії. Про це повідомила речниця Єврокомісії Анна-Кайса Ітконен, передає Європейська правда в п’ятницю , 21 лютого.
За її словами, ЄС від початку повномасштабної війни РФ проти України послідовно намагається зменшувати залежність від російських енергоресурсів та відтоді суттєво диверсифікував постачання.
“Ми повністю обрізали імпорт російського вугілля, більшість імпорту російської нафти і понад дві третини імпорту російського газу у межах плану Repower EU”, – нагадала Ітконен.
Водночас вона визнала, що на європейський ринок справді ще надходить російський газ і ближчим часом Єврокомісія хоче запропонувати законодавство, що допоможе країнам-членам відмовлятись від нього.
“Ми все ще імпортуємо 13% нашого газу з Росії. Це означає, що мільярди євро фінансують військовий бюджет Путіна… Для цього немає виправдань і немає аргументів щодо безпеки постачання. Глобальний ринок СПГ гнучкий і там немає дефіциту. Тож тут є про що турбуватися, і це причина, чому комісія готує дорожню мапу, щоб повністю відмовитися від імпорту з Росії”, – заявила Ітконен.
Минулого тижня ціни піднялися до 58 доларів (близько 635 доларів за тисячу кубометрів) – максимуму за два роки. Однак потім газ подешевшав.
У Європі ціни на природний газ тримаються поблизу найнижчого рівня за три тижні на тлі пом’якшення настроїв після непростого початку 2025 року. Ф’ючерси на хабі TTF у Нідерландах впали до 50,6 євро за мегават-годину (близько 560 доларів за тисячу кубометрів). Про це повідомляє Bloomberg.
Зазначається, що минулого тижня ціни піднялися до 58 доларів (близько 635 доларів за тисячу кубометрів) – максимуму за два роки. Однак потім газ подешевшав, що звело нанівець більшу частину приросту з початку року.
Останніми тижнями спостерігалося зростання цін на газ, оскільки холодна погода призвела до швидкого вилучення з її газових запасів, що викликало побоювання, що трейдери не зможуть отримати достатньо газу для їх поповнення цього літа. Переговори на рівні Європейського Союзу про можливе пом’якшення вимог до зберігання допомогли послабити деякі з цих побоювань.
Імпорт скрапленого природного газу в Європу також різко зріс останнім часом, що допомогло уповільнити вилучення запасів.
За даними аналітиків Rystad Energy, очікується, що обсяг палива в європейських підземних сховищах скоротиться приблизно до 43 млрд кубометрів, що відповідає рівню заповнення в 39%, а потім відновиться приблизно до 48 млрд кубометрів, або 43%, до кінця опалювального сезону наприкінці березня.
Не всі країни виграють від мирної угоди, кажуть аналітики, оскільки українські робітники допомогли економіці Центральної та Східної Європи досягти буму. Але припинення російсько-української війни дозволило б 4,3 мільйонам біженців повернутися додому. Однак ці працівники будуть відсутні в економіці регіону, що призведе до скорочення виробництва і зростання рівня безробіття.
Можлива мирна угода в Україні буде чутливим питанням для східноєвропейських країн, оскільки, якщо війна закінчиться, мільйони українських робітників повернуться до своїх домівок, що призведе до подальшого скорочення ринків праці приймаючих країн і зростання інфляції. Близько 4,3 мільйона українців прибули до країн Центральної та Східної Європи з початку війни, що сприяло подальшому зниженню рівня безробіття в країнах регіону, − пише Reuters.
Однак у разі укладення мирної угоди вони можуть повернутися в Україну, що є позитивним явищем для них самих, але демографічним та економічним ризиком для решти Європи, заявила Шарлотта Руе, виконавчий директор Європейського банку реконструкції та розвитку у Центральній та Південно-Східній Європі, на форумі Invisso для Центральної та Східної Європи у Відні.
Дональд Трамп пообіцяв припинити військові дії між Росією та Україною після вступу на посаду, що змусило багатьох замислитися про післявоєнне майбутнє. Але незрозуміло, яким чином новообраний президент США досягне мирної угоди, укладання якої може затягнутися на місяці.
За оцінками Райффайзен Банку, економічне зростання в Центральній та Східній Європі у 2024 році становитиме 2,2%, що вище за 0,8%, які очікуються в єврозоні. Цьому зростанню сприяли українські працівники, які втекли до регіону через війну та отримали право працювати в Європейському Союзі згідно з директивою ЄС у березні 2022 року, що допомогло економіці Центральної та Східної Європи стрімко зростати.
За даними Євростату, 22 відсотки з 4,3 мільйона осіб, які втекли з України до ЄС до грудня 2023 року, опинилися в Польщі та 9 відсотків у Чехії. Учасники Віденського форуму зазначили, що українські біженці допомогли економікам багатьох країн досягти успіху, але додали, що, коли війна закінчиться, репатріанти залишать прогалину на ринку праці, яку буде складно заповнити.
Величезна невизначеність
Тарифна політика, запроваджена Дональдом Трампом, може ускладнити економічну ситуацію для багатьох країн, особливо тих, що мають високий державний борг. За даними Erste Group, співвідношення боргу до ВВП Польщі, Румунії та Словаччини може ще більше зрости. Ситуація погіршиться через можливу втрату українських робітників.
Польський центральний банк провів опитування українських біженців у листопаді, яке показало, що лише два відсотки з них повернуться в Україну протягом року, але цей показник зросте до 59 відсотків, якщо війна закінчиться.
Тим часом, безробіття в Польщі знаходиться на рекордно низькому рівні, що також призвело до десятивідсоткового зростання заробітної плати. Водночас чеський уряд попередив, що дефіцит робочої сили є загрозою для економіки, і ця тенденція спостерігається і в інших країнах регіону.
Зростання заробітних плат та інфляції ускладнюють завдання центральних банків щодо зниження процентних ставок, на них також впливає зростання обмінного курсу долара. Однак утримання процентних ставок на високому рівні чинить тиск на економіку і збільшує державний борг.
За словами Гюнтера Дойбера, керівника аналітичного відділу Райффайзен Банку, падіння інфляції ще не є очевидним, але її темпи стагнують в Угорщині та Румунії і зростають у Чехії, а це означає, що значного зниження відсоткових ставок не очікується. Однак він не вірить, що українські робітники дійсно виїдуть у разі укладення мирної угоди, оскільки невизначеність є занадто великою.
Експерти вважають, що в разі закінчення війни кілька країн отримають вигоду від допомоги у відновленні, насамперед Польща – як сусідня з Україною країна.
