Згідно з позицією, прийнятою Європейським парламентом (ЄП) у вівторок, багаторічна фінансова рамка (МФР) у 2028–2034 роках має відповідати сучасним викликам і становити (ВНД) 1,27%, не враховуючи витрати на погашення боргу, пов’язані з фондами відновлення.
Порівняно з початковою пропозицією Європейської комісії, це означає збільшення фінансового пакета приблизно на 10%.
Таким чином, порівняно з початковою пропозицією Комісії, обсяг фінансування збільшиться на 175,11 млрд євро за номінальною вартістю (у цінах 2025 року) та на 197,3 млрд євро (у поточних цінах), не враховуючи погашення коштів фондів відновлення. У парламенті вважають обґрунтованим бюджет у розмірі 1,78 трлн євро (у цінах 2025 року) і 2,01 трлн євро (у поточних цінах) для фінансування політичних пріоритетів та стратегічних цілей ЄС.
Додаткові ресурси будуть розподілені рівномірно між пріоритетами Євросоюзу, при цьому адміністративні витрати не збільшуватимуться.
У ЄП наголосили, що бюджет має й надалі слугувати інструментом інвестування, підтримуючи регіони, підприємства (особливо малі й середні), а також політику ЄС. Депутати відхилили пропозицію про повернення повноважень щодо бюджету на національний рівень та розкритикували підхід Комісії «один план на кожну державу-члена».
Згідно зі звітом, необхідно забезпечити пріоритетну підтримку у сферах оборони й конкурентоспроможності, водночас зберігаючи фінансування політики згуртування та спільної аграрної політики. Крім того, Європарламент закликав збільшити бюджети низки програм ЄС, зокрема «Горизонт Європа» та «Ерасмус+».
Депутати підтримують збільшення бюджету на зовнішню політику, однак вважають запланований обсяг недостатнім. Вони пропонують виділити більше коштів на фінансування розширення, розвитку, підтримки України, багатостороннього співробітництва та гуманітарної допомоги.
У документі наголошується, що спрощення структури бюджету не може відбуватися за рахунок прозорості, підзвітності та демократичного контролю. На думку депутатів, умовою доступу до коштів Євросоюзу є дотримання верховенства права, водночас не можна карати кінцевих бенефіціарів за порушення з боку урядів.
Що стосується доходів, ЄП наполягає на запровадженні нових власних ресурсів. На думку депутатів, під час ухвалення наступного бюджету необхідно забезпечити щорічний надлишок доходів у розмірі близько 60 млрд євро, зокрема за рахунок податку на цифрові послуги, оподаткування онлайн-азартних ігор або оподаткування прибутку від криптовалют.
Цим голосуванням парламент узгодив свою переговорну позицію щодо регламенту, який визначає основні статті та розподіл багаторічної фінансової рамки. Для прийняття регламенту про багаторічну фінансову програму необхідне схвалення парламенту. Переговори з Радою, до складу якої входять уряди країн – членів Євросоюзу, можуть розпочатися, коли держави-члени також сформують свою спільну позицію.
Європейський парламент у середу, 11 лютого, підтримав пропозицію Єврокомісії надати Україні кредиту в розмірі 90 млрд євро для фінансування військових та бюджетних витрат.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомив єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс у мережі X.
Євродепутати підтримали кредит для України на період 2026-2027 років 458 голосами „за”. 140 законодавців виступили „проти” і 44 утрималися від голосування.
Кредит для України складається з 60 мільярдів євро військової допомоги та 30 мільярдів євро бюджетної підтримки, що фінансується коштом запозичень ЄС.
Голосування в Європарламенті було раніше заплановане на спеціальній пленарній сесії, скликаній на 24 лютого з нагоди 4-ї річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну, однак перенеслося на 11 лютого.
Європейський парламент схвалив застосування процедури посиленого співробітництва для надання Україні кредиту підтримки Європейського Союзу у розмірі 90 млрд євро.
Про це повідомляє пресслужба Європарламенту.
Відповідне рішення депутати ухвалили у середу, надавши згоду Раді ЄС використовувати спеціальний механізм, який дозволяє групі країн-членів співпрацювати без одностайної підтримки всіх держав Союзу.
Чому застосували „посилене співробітництво”
Кредит підтримки для України був погоджений на саміті Європейської ради 18 грудня 2025 року в Брюсселі та офіційно представлений Європейською комісією 14 січня 2026 року.
Однак Чехія, Угорщина та Словаччина відмовилися підтримати це рішення. Через це ЄС вирішив застосувати процедуру посиленого співробітництва – механізм, передбачений договорами Євросоюзу, який потребує окремого схвалення Європарламенту.
Як голосували депутати
Рішення було ухвалене більшістю голосів:
499 депутатів – „за”;
135 – „проти”;
24 – утрималися.
Напередодні, у вівторок, Європарламент також погодився прискорити розгляд цього питання та пов’язаних із ним законодавчих пропозицій.
Наступним етапом стане узгодження деталей кредитної програми між Європейським парламентом та Радою ЄС у межах звичайної законодавчої процедури.
В рамках програми пропонується створити Інструмент підтримки України (USI), на який буде спрямовано 300 млн євро з загального бюджету програми у 1,5 млрд євро до 2027 року.
Європейський парламент 25 листопада ухвалив законопроєкт, який започатковує Програму європейської оборонної промисловості (EDIP), що передбачає інтеграцію оборонної промисловості України у оборонно-промисловий комплекс ЄС. Про це повідомляєЄвропейська правда.
Програма EDIP спрямована на зміцнення оборонної промисловості ЄС, стимулювання спільних європейських оборонних закупівель, нарощування оборонного виробництва в ЄС та підтримку України і її інтеграції в європейський оборонно-промисловий комплекс.
В рамках програми пропонується створити Інструмент підтримки України (USI), на який буде спрямовано 300 млн євро з загального бюджету програми у 1,5 млрд євро до 2027 року.
Як заявив єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс, презентуючи EDIP у Європарламенті, програма передбачає 1,2 мільярда євро грантів для європейської оборонної промисловості та 300 мільйонів на інтеграцію оборонної промисловості України.
За його словами, EDIP підтримає оборонну промисловість України не лише 300 мільйонами євро, він уможливлює закупівлю оборонного обладнання в Україні, з Україною та для України.
„EDIP дозволяє інвестувати в українську промисловість та підтримувати інтеграцію української промисловості до Європейської оборонно-технологічної та промислової бази. EDIP дозволяє нам інтегрувати українські військові інновації в європейську оборонну промисловість. EDIP структурно пов’язує Україну з нашою європейською оборонною промисловістю”, – наголосив Кубілюс.
Він назвав три пріоритети EDIP.
„По-перше, EDIP надає пріоритет спільним закупівлям. Чим більше держав-членів купують разом, зміцнюють ланцюги постачання разом, створюють оборонні проєкти разом, тим більше вони можуть розраховувати на фонди ЄС. Ми фінансуємо співпрацю, а не фрагментацію”, – зазначив єврокомісар.
По-друге, за його словами, EDIP зміцнює оборонну готовність Європи, плануючи реальні інвестиції в промисловість, ланцюги постачання та робочі місця. Існують суворі обмеження: 65% вартості компонентів мають бути європейськими.
„По-третє, з EDIP ЄС перейде „від імпровізації до організації” у спільному розвитку, виробництві та оборонних закупівлях”, – додав Кубілюс.
Рада ЄС і Європарламент попередньо погодили умови програми розвитку оборонпрому EDIP, у яку на найближчі два роки закладають фінансування у розмірі 1,5 млрд євро – у тому числі з коштами для України.
Про це повідомили у пресслужбі Ради ЄС, пише „Європейська правда”.
Керівництво Ради ЄС та перемовники Європарламенту досягли попередньої домовленості щодо Програми європейської оборонної індустрії (EDIP), яка передбачає фінансування на оборону у розмірі 1,5 млрд євро на 2025-2027 роки і покликана стимулювати європейський ОПК та активізувати оборонну співпрацю з Україною через Інструмент підтримки України з метою її подальшої інтеграції до Європейської оборонно-технічної промислової бази.
Також програма EDIP запровадить перший механізм для гарантування безпеки постачання оборонної продукції у країнах ЄС і набір юридичних інструментів для сприяння довгостроковій оборонній співпраці між країнами ЄС.
Попередня домовленість підтверджує бюджет, який запропонувала Єврокомісія, обсягом 1,5 млрд євро у вигляді грантів, з яких 300 млн передбачені на Інструмент підтримки України.
Домовленість передбачає, що вартість компонентів походженням із-за меж ЄС та близьких партнерів не має перевищувати 35% очікуваної вартості кінцевої продукції. Включати компоненти з третіх країн, щодо яких є безпекові застереження, буде заборонено.
Також EDIP започаткує „рамку” для Європейських оборонних проєктів спільного інтересу (EDPCIs), спрямованих на розвиток спроможностей у стратегічних сферах; українські компанії також зможуть брати у них участь.
Крім того, у межах програми створять механізм європейських оборонних продажів, завдяки чому має з’явитися „централізований каталог” продукції і це має спростити й прискорити закупівлі.
На комітетах Європарламенту підтримали проєкти щодо повної відмови ЄС від газу й нафти з РФ.
Як пише „Європейська правда”, про це повідомили у пресслужбі.
16 жовтня комітети з промисловості, наукових досліджень та енергетики і з міжнародної торгівлі схвалили проєкти щодо заборони імпорту до ЄС будь-якого російського газу, включно з СПГ, з 1 січня 2026 року. Деякі винятки передбачені лише для чинних короткострокових контрактів (до 17 червня) та довгострокових – до 1 січня 2027 року, за умови, що такі контракти були укладені до 17 червня 2025 року.
Запропоновані заходи передбачають, що енергетичні оператори зможуть розірвати контракти, посилаючись на форсмажорні обставини – якими може вважатися юридично зобов’язуюча заборона подальшого імпорту.
Так само пропонують заборонити тимчасове зберігання газу російського походження в ЄС з 1 січня 2026 року.
Щоб закрити лазівки і зменшити ризик обходу обмежень, операторів зобов’язують подавати більш детальні докази щодо країни походження.
З тієї ж дати пропонують заборону імпорту всієї російської нафти і нафтопродуктів та додаткові запобіжники і посилення покарання за обхід заборони.
Окрім того, євродепутати вилучили положення, яке дозволяє Єврокомісії тимчасово призупинити заборону на імпорт у ситуаціях, коли є загроза для енергетичної безпеки ЄС.
Проєкти підтримали 83 голосами „за”, тоді як 9 членів голосували проти і 1 утримався.
У комюніке відзначили, що євродепутати підтримали таке рішення з огляду на те, що Росія системно, протягом двох десятиліть. використовувала свої енергоресурси як зброю і це ще більш загострилося після її відкритого нападу на Україну.
Європарламент у вівторок підтримав продовження угоди про вантажні перевезення між ЄС та Україною до кінця 2025 року, що також відома як „транспортний безвіз”.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомила пресслужба Європарламенту.
За відповідну ініціативу проголосували 488 депутатів Європарламенту, 137 виступили проти, ще 34 – утрималися.
Первинна угода була укладена в червні 2022 року і мала завершитися в червні 2024 року. Проте її дія була тимчасово продовжена, очікуючи на формальне схвалення Європарламентом і Радою ЄС. Тепер документ буде передано Раді для остаточного ухвалення.
Оновлена версія угоди враховує низку практичних викликів, які виникли під час її реалізації. Згідно з новими вимогами, водії повинні мати при собі дозвільні документи на міжнародні перевезення та розміщувати спеціальну наклейку на лобовому склі, що підтверджує відповідність перевезення умовам угоди.
Крім того, угода передбачає механізм захисту: у разі суттєвих порушень на місцевому ринку автоперевезень її дія може бути тимчасово припинена в окремому географічному регіоні.
Угода про вантажні автоперевезення від 29 червня 2022 року стала одним із проявів солідарності Євросоюзу з Україною у відповідь на повномасштабне вторгнення РФ.
Європейський парламент на три роки продовжив так званий „торговельний безвіз” – призупинення дії квот та митних зборів – для українських заліза та сталі, беручи до уваги, що з 6 червня 2025 року завершиться дія загальних автономних торговельних заходів для українських товарів, які експортуються в Європейський Союз.
Про це йдеться в тексті законодавчої резолюції Європарламенту „Призупинення дії окремих частин Регламенту (ЄС) 2015/478 щодо імпорту української продукції до Європейського Союзу”, затвердженої у четвер, 8 травня 2025 року, що є в розпорядженні „Європейської правди”.
Резолюція Європарламенту продовжить безмитний імпорт в ЄС з України сталі та заліза до 5 червня 2028 року.
„Наразі Єврокомісія працює над довгостроковим рішенням для забезпечення більшої економічної прозорості у торговельних відносинах між ЄС та Україною”, – повідомили у пресслужбі Європарламенту.
„Українська металургійна промисловість є основою економіки України. Вона продовжує працювати, незважаючи на те, що багато працівників пішли на фронт, а заводи піддаються жорстоким атакам з боку Росії”, – заявила доповідачка Європарламенту, євродепутатка зі Швеції Карін Карлсбро (група Renew).
За резолюцію проголосували 354 депутати Європарламенту, проти – 147, утрималися – 53.
Законодавча резолюція набуде чинності після її затвердження Радою ЄС та офіційної публікації.
Європейський парламент 22 жовтня остаточно схвалив надання Україні позики до 35 мільярдів євро, яка буде гарантована майбутніми доходами від знерухомлених активів російського центробанку на Заході.
Серед законодавців ЄС 518 проголосували „за”, 56 „проти” та 61 „утримався”, повідомлено у пресрелізі на вебсайті Європарламенту.
„Україна продовжує протистояти російській агресії, її хоробрі громадяни борються не лише за власне існування та свободу, а й захищають демократію, права людини, свободу та міжнародне право для всіх нас”, – наведено у пресрелізі слова доповідачки Карін Карлсбро.
„Потреба у фінансовій підтримці величезна та термінова. росія повинна заплатити за напад на українців і брутальне знищення інфраструктури країни, міст, сіл і будинків. Тягар відбудови України візьмуть на себе ті, хто відповідальний за її знищення, а саме росія”, – додала Карлсбро.
Позика є частиною пакету підтримки загальним обсягом до 50 мільярдів доларів, погодженого країнами Групи семи та Європейським Союзом у червні цього року.
Європейський Союз зобовʼязався надати до 35 мільярдів євро в рамках позики Групи семи, однак його частка може бути і меншою, залежно від розміру внесків інших країн Групи, зокрема Сполучених Штатів. Гроші ЄС очікувано надійдуть в Україну протягом 2025 року.
„Механізм кредитної співпраці з Україною, нещодавно створена структура, зробить майбутні доходи від заморожених активів Центрального банку росії, розташованих в ЄС, доступними для України”, – пояснено в пресрелізі Європарламенту.
„Ці кошти допоможуть Україні обслуговувати та повертати позику макрофінансової допомоги ЄС, а також позики від інших партнерів Групи семи. В міру того, що кошти механізму можна буде використовувати для обслуговування та погашення кредитів, Київ зможе розподіляти кошти макрофінансової допомоги на свій розсуд”, – додає Європарламент.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у дописі в мережі Х подякував Європарламенту за це рішення. „Це важливий внесок ЄС у межах $50 млрд кредиту G7 з використанням прибутків від заморожених російських активів. Він допоможе задовольнити нагальні фінансові потреби України в умовах жорстокої повномасштабної війни, яку веде росія проти нашої держави”, – зазначив він.
22 жовтня Європейський парламент підтримав надання Україні кредиту в розмірі до 35 мільярдів євро. Він буде виплачено за рахунок майбутніх доходів від заморожених російських активів.
Цей кредит є частиною макрофінансової допомоги (MFA), яку ЄС надає в рамках домовленості G7, укладеної в червні цього року. Загалом пакет G7 передбачає до 50 мільярдів доларів фінансової підтримки для України. Остаточна сума від ЄС може бути меншою, залежно від обсягу кредитів, наданих іншими країнами G7.
Механізм співпраці з Україною щодо кредитів забезпечить використання майбутніх доходів від заморожених активів Центрального банку Росії, які знаходяться в ЄС, для погашення кредиту. Ці кошти будуть спрямовані на обслуговування та погашення кредитів ЄС та інших партнерів G7. Київ зможе використовувати отримані від ЄС кошти за власним розсудом.
Кредит буде надано до кінця 2025 року. Однак його отримання залежатиме від виконання Україною зобов’язань щодо підтримки демократичних механізмів, прав людини та умов, які будуть прописані в меморандумі про взаєморозуміння.
Після схвалення Європарламентом, регулювання буде ухвалено Радою ЄС та набуде чинності наступного дня після публікації в Офіційному журналі ЄС.
Премʼєр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що ц важливий внесок ЄС у межах 50 млрд доларів кредиту G7 з використанням прибутків від заморожених російських активів, який допоможе покрити нагальні фінансові потреби України.
