Міністерство юстиції звернулося із запитом до Державного бюро розслідування щодо надання інформації про активи підсанкційного олігарха Костянтина Жеваго для їх подальшого блокування та підготовки звернення до Вищого антикорупційного суду. Про це йдеться в листі Мін’юсту, який стосується реалізації санкцій, запроваджених до Жеваго рішенням РНБО від 12 лютого цього року.
“З огляду на це джерело у правоохоронних органах припускає, що найближчим часом Полтавський ГЗК перейде у власність держави”, – пише “Закон і бізнес”.
Так, раніше у ДБР повідомили про підготовку спільно з Мінʼюстом відповідного звернення до ВАКС. Йдеться про передачу державі корпоративних прав у розмірі 49,5% статутного капіталу Полтавського ГЗК, а також про націоналізацію активів підприємства: 541 об’єкта нерухомості, 172 земельних ділянок, які знаходяться в достроковій оренді на 49 років, залізничних вагонів і колій.
Як відзначає видання, Жеваго вдалося налагодити зв’язки із посадовими особами, які мають опікуватися питанням націоналізації його активів. Зокрема, за даними ЗМІ, до цього кола може входити заступник голови Нацбанку Ярослав Матузка, в результаті чого тривалий час блокувався процес стягнення в дохід держави активів олігарха-втікача.
Раніше прокурори Спеціалізованої екологічної прокуратури скерували до суду обвинувальний акт стосовно 4 посадовців Полтавського ГЗК. Їх підозрюють у незаконному видобутку корисних копалин, зловживанні повноваженнями та легалізації майна в особливо великому розмірі, одержаного злочинним шляхом.
За даними слідства, підприємство, маючи ліцензію на видобуток лише залізної руди, незаконно обробляло та реалізовувало інші породи корисних копалин, отримані під час виробничого процесу. Таким чином, протягом 2015-2021 років було видобуто понад 20 млн куб метрів корисних копалин, а сума завданих збитків довкіллю становить понад 157 млрд грн.
На потужностях ГЗК видобута порода перероблялася на щебінь, який посадовці продавали підприємцям. У такий спосіб вони легалізували незаконно видобуті понад 885 тис. т. щебеневої продукції та порожньої породи на загальну суму 33,5 млн грн.
Державний бюджет України отримав 1,89 млрд грн від приватизації ТОВ “АЕРОК”, що належало російському олігарху молчанову. Актив було реалізовано на Prozorro. Продажі, де його ціна зросла вдвічі від стартової.
Український бюджет поповнився на 1,89 млрд грн в результаті приватизації ТОВ “АЕРОК”, яке раніше належало російському олігарху андрію молчанову. Це стало можливим завдяки застосуванню санкцій у вигляді стягнення активів російського бізнесу на користь держави. Про це повідомляє Міністерство юстиції України, пише УНН.
1,89 млрд грн отримав бюджет України від приватизації ТОВ “АЕРОК” російського олігарха андрія молчанова в результаті застосування санкції у виді стягнення активів,- йдеться у повідомленні.
Мінʼюст подав позов про застосування санкції у виді стягнення в дохід держави активів ПАТ “Група ЛСР”, внаслідок чого Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про стягнення в дохід держави 100% частки ТОВ “АЕРОК”.
19 грудня актив реалізували на онлайн-аукціоні “Prozorro.Продажі”, де його ціна зросла вдвічі від стартової! Новий власник зобов’язаний зберегти діяльність підприємства та соціальні гарантії для працівників- йдеться у повідомленні.
Усі кошти спрямовано до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявляє, що перші $50 млрд за рахунок заморожених російських активів Україна почне отримувати вже 2025 року.
Про це заявив премʼєр-міністр Денис Шмигаль під час години запитань до уряду у Верховній Раді 6 грудня, пише «Інтерфакс-Україна».
“Доки триває юридична процедура створення компенсаційного механізму, доки ми працюємо над конфіскацією російських заморожених активів, перші $50 млрд почнемо отримувати вже наступного року”, – сказав Шмигаль.
Як повідомлялося, 4 грудня державний секретар США Ентоні Блінкен заявив про швидке переведення в Україну $50 млрд за рахунок заморожених російських активів з ЄС і США.
Російські активи в Японії залишатимуться замороженими, допоки рф не завершить агресію і не заплатить за завдану Україні шкоду, і Японія повністю готова надати Україні кредит із цих активів.
Про це заявив посол Японії в Україні Мацуда Кунінорі на Міжнародній конференції Make Russia Pay (Змусити росію заплатити), пише Укрінформ.
“Щодо заморожених активів росії Японія тісно співпрацює з партнерами з G7 та Україною, щоб просувати обговорення та реалізацію зовнішніх позик для прискорення доходів для України. І я знову наголошую на позиції Японії. Тобто Японія повністю готова надати цей кредит Україні”, – сказав він.
Крім того, Кунінорі упевнений, що репарації від росії будуть фундаментом для стримування майбутніх агресій. Він наголосив, що не росія буде вирішувати, коли і як вона заплатить за шкоду Україні: “Ніколи інша сторона агресії не отримає ініціативу”.
“Російські суверенні активи в наших юрисдикціях залишатимуться замороженими, допоки росія не завершить агресію і не заплатить за всю шкоду, завдану Україні. Це законна і політична гарантія”, – запевнив посол Японії.
На запит ЦПК у Фонді держмайна поінформували, що у своє управління він отримав 1175 обʼєктів, загальна вартість яких становить 13,5 млрд грн.
Також Фонду передали 686,5 млн грн на банківських рахунках і права вимоги на 40,9 млн грн.
У матеріалі йдеться, що серед конфіскованих Україною активів є майно російських олігархів Дерипаски, Ротенберга, Гінера, Шелкова, Євтушенкова, активи Богуслаєва, Балицького, Сальдо, Януковича та інших осіб, проти яких запровадили санкції.
Серед найбільших активів у розпорядженні України:
Миколаївський глиноземний завод і низка активів мільярдера РФ Дерипаски;
один із провідних виробників газобетонних виробів в Україні ТОВ „АЕРОК” – він належав підсанкційному російському олігарху Молчанову;
уся частка в статутному капіталі ТОВ „Вінницький авіаційний завод”, „Вертольоти МСБ”, 90,1% компанії „Страхова компанія Мотор-Гарант” та ще трьох компаній, які належать Богуслаєву, і понад 630 млн грн;
ТРЦ Ocean Plaza у Києві, який належав підсанкційним братам-олігархам рф Ротенбергам та їхнім бізнес-партнерам;
„ПентоПак Україна”, що належав російсько-грецькому олігарху Саввіді.
Останній актив продали за $103 млн на відкритому аукціоні.
„Крім цього, конфіскували сотні інших обʼєктів рухомого і нерухомого майна, резиденцію Межигір’я, частки в статутних капіталах десятків юридичних осіб. Щоправда, чимала частина з цих активів поки що знаходиться на тимчасово окупованих територіях”, – додають у Центрі протидії корупції.
Державний секретаріат з економічних питань Швейцарії (SECO) попередньо заморозив 1,25 мільярда франків (1,3 млрд євро) на тлі розслідування щодо чотирьох осіб, пов’язаних із російським олігархом Сулейманом Керімовим.
За даними SECO, загальна вартість активів, заморожених у Швейцарії внаслідок санкцій, запроваджених щодо Росії у зв’язку з її агресією проти України, станом на 13 серпня 2024 року становила 7,1 млрд швейцарських франків (7,4 млрд євро), передає Укрінформ.
Додатково до них заблоковано 17 об’єктів нерухомості, дорогі автомобілі, твори мистецтва, меблі та музичні інструменти, що належать фізичним або юридичним особам, які потрапили під санкції ЄС та Швейцарії.
У випадку з Керімовим SECO попросив прокурорів запустити процедуру розслідування після проведеного аналізу всієї наявної інформації.
Нині розслідування ведеться щодо чотирьох осіб і ще однієї „невстановленої особи” за підозрою у відмиванні/легалізації злочинних капіталів та у порушенні законодавства, що регулює в Швейцарії запровадження санкцій проти іноземних держав у частині, що стосується ситуації навколо України.
У рамках кримінального розгляду федеральна прокуратура та федеральне Відомство кримінальної поліції провели у кантонах Люцерн, Цуг та Нідвальден у співпраці з відповідними кантональними правоохоронними органами загалом вісім обшуків.
Поки що нікого не затримали.
Нагадаємо, Швейцарія не буде дотримуватися підходу Євросоюзу і не вилучатиме для України кошти із російських заморожених активів, які зберігаються в її банках.
Європейський Союз передає Україні 1,5 мільярда євро, які отримали від заморожених активів Росії. Гроші спрямують на оборону та відбудову.
Про це повідомила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
„Сьогодні ми передаємо 1,5 мільярда євро, отриманих від заморожених російських активів, на оборону та відбудову України. Немає кращого символу чи застосування для грошей Кремля, ніж зробити Україну та всю Європу безпечнішим місцем для життя”, — написала президентка Єврокомісії.
Згідно з повідомленням на сайті Єврокомісії, гроші передадуть через Європейський фонд миру та Український фонд для підтримки військового потенціалу та відновлення країни.
Високий представник ЄС Жозеп Боррель заявив, що перший транш надприбутків від заморожених активів РФ забезпечить конкретну підтримку на місцях.
„Зокрема, з 1,4 млрд. євро, виділених Європейському фонду миру, ми маємо намір профінансувати придбання пріоритетного військового обладнання, а саме засобів протиповітряної оборони, боєприпасів для артилерії — і також через закупівлі для української оборонної промисловості”, — наголосив Боррель.
Високий представник ЄС у понеділок, 22 липня, анонсував, що Україна отримає перші гроші від заморожених активів Росії вже на початку серпня.
З початку 2024 року в Україні розпочався другий етап земельної реформи, який дозволив юридичним особам купувати сільськогосподарську землю. Раніше, з липня 2021-го, право на придбання землі мали виключно фізичні особи. Поява юридичних осіб на ринку купівлі-продажу землі спричинила зростання попиту і цін на сільськогосподарські землі.
Попит і ціни на землю
За даними Центру досліджень продовольства та землекористування (KSE Агроцентр), у перші три місяці 2024 року було укладено 25,7 тисяч угод купівлі-продажу, що охопило 58,8 тисяч гектарів. Це на 7% більше, ніж показники четвертого кварталу 2023 року, який був рекордним з моменту початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. На кінець 2023 року в обігу знаходилося 172,9 тисяч гектарів сільськогосподарської землі, а за результатами 2022 року – 109,5 тисяч гектарів, з яких 50,3 тисячі гектарів було придбано до 24 лютого 2022 року.
У березні 2024 року було зафіксовано найбільшу кількість угод з моменту початку повномасштабного вторгнення. Від липня 2023 року спостерігається стійкий тренд зростання обсягів купівлі-продажу. сільськогосподарської землі, з незначним сезонним спадом у січні 2024 року.
Згідно з даними Держгеокадастру, з часу відкриття ринку земель 1 липня 2021 року до кінця березня 2024 року в обігу перебувало 1,24% від загальної площі сільгоспземель в Україні.
Полтавська, Харківська та Хмельницька області входять до трійки лідерів за обсягами сільгоспземель в обігу. До початку повномасштабного вторгнення лідером за цим показником була Харківська область.
Що відбувається з цінами
З моменту відновлення активності ринку сільгоспземель після початкового шоку від повномасштабної війни у квітні 2022 року, ціни на землю поступово зростають, хоча і з певними коливаннями.
За даними KSE Агроцентру, у четвертому кварталі 2023 року середньозважена ціна гектара сільгоспземлі складала 37,7 тисяч гривень. У першому кварталі 2024 року ця ціна зросла до 42 тисяч гривень. Найбільше зростання відбулося у січні 2024 року, що співпало з відкриттям ринку для юридичних осіб. Після сповільнення цін у лютому, в березні зафіксовано незначне підвищення.
У 2024 році найвищі ціни на землю зафіксовані в Івано-Франківській, Львівській, Полтавській, Тернопільській та Волинській областях. Найнижчі ціни спостерігаються у Запорізькій та Херсонській областях, які зазнали найбільшого впливу окупації та бойових дій. В Луганській області не було укладено жодної угоди купівлі-продажу сільгоспземлі.
За даними Держгеокадастру, середня ціна гектара земель сільськогосподарського призначення в період з початку року до 14 травня становила: 56 503 грн у січні, 48 408 грн у лютому, 45 504 грн у березні, 50 793 грн у квітні, 55 644 грн у першій половині травня. Як видно, наразі не можна виокремити чітку цінову тенденцію з початку року.
Що буде з цінами і скільки можна заробити
Київська школа економіки прогнозує поступове збільшення обсягів ринку сільгоспземель в Україні з активнішою участю юридичних осіб.
Офіційні дані свідчать, що юридичні особи сплачують за землю значно більше, ніж фізичні особи. За оцінками експертів, різниця в ціні становить 30-40%, що може бути наслідком заниження цін фізособами з метою мінімізації оподаткування. Це може призвести до подальшого підвищення цін через активізацію юридичних осіб на ринку.
Стабільність економіки, інвестиції, зміни у законодавстві, технологічний розвиток та інфраструктурні проекти будуть ключовими факторами, що впливатимуть на попит на земельному ринку. Сезонні чинники та кліматичні умови також впливатимуть на короткострокові зміни в попиті та цінах на землю, зазначає координатор земельного комітету Українського клубу аграрного бізнесу Ігор Лісецький. Впливатиме і міграційний фактор.
Робити прогнози під час війни складно, але, як зазначає керівник проєкту „КупиПай” групи Concorde Capital Володимир Радько, можна визначити певні закономірності.
У сегменті сільськогосподарської землі попит визначається ставкою оренди. Орендар може підвищити її за рахунок прибутку, який він отримує з гектара. Ефективний орендар, що застосовує новітні технології, впроваджує переробку та організовує експорт готової продукції, може заробляти більше з гектара. Відповідно, він буде зацікавлений підтримувати конкурентноспроможність своєї орендної ставки, щоб зберегти свій земельний банк.
Власники землі, у свою чергу, схильні віддавати перевагу орендарям з вищими ставками оренди. Це стимулює орендарів бути гнучкими у формуванні цін на оренду. Орендар, який хоче зберегти та збільшити свій земельний банк, повинен регулярно підвищувати орендну плату, щоб залишатись конкурентоспроможним.
„З досвіду трьох років ми бачимо, що незалежно від умов, прописаних у договорах оренди, орендарі щорічно або раз на два-три роки підвищують орендну плату на 7-15%, щоб відповідати конкурентним ставкам у регіоні. Це забезпечуватиме зростання вартості землі”, – пише Руслан Кисляк з РБК-Україна.
З моменту відкриття ринку землі в Україні попит на землю залишається стабільним. Протягом повномасштабної війни земля залишається активом, який майже неможливо повністю зруйнувати, що забезпечує постійний попит. Наприклад, продажі земельних ділянок у Сумській, Чернігівській та Харківській областях не припинилися навіть в умовах війни. Частина інвесторів готові вкладати в такі ризиковані інвестиції задля отримання більшої дохідності.
Протягом пʼяти років вартість землі зросте вдвічі
Щоправда, генеральний директор компанії HarvEast Дмитро Скорняков зауважує, що поки земля в Україні є засобом виробництва, а не інвестиційним активом, як у багатьох країнах Європи (наприклад, в Англії чи Польщі), очікувати зростання її вартості в найближчі п’ять років можна лише вдвічі. Спочатку ціна за гектар може підвищуватися поступово, скажімо, на 10% щороку. Після завершення війни цей приріст може прискоритися, хоча найімовірніше, вартість зупиниться на рівні 4 тис. доларів за гектар.
„Якщо в нашій країні створять умови для повного захисту прав інвесторів і власності, що передбачає законність, прозорість і чесність, попит та ціни на сільгоспземлі суттєво зміняться. Земля повинна перетворитися у привабливий і захищений інвестиційний актив”, – переконаний Скорняков.
На сьогодні вартість сільськогосподарської землі в Україні варіюється від 500 до 2,5 тис. доларів за гектар в залежності від регіону та інших факторів. У найближчі три роки основним доходом можна вважати орендні платежі, котрі складають від 4% до 8% річних від вартості землі. У наступні 4-6 років великого зростання доходів від землеволодіння очікувати не варто, максимум – вдвічі.
„Але можливий і інший сценарій. Все залежить від того, як успішно Україна виконає свої KPI. В оптимістичному випадку після 4-6 років і закінчення війни ми могли б наздогнати польські ціни на землю, які становлять від 5 до 10 тис. доларів за гектар залежно від регіону”, – прогнозує Дмитро Скорняков.
Досвід європейських країн, де ринок землі виріс раніше, ніж в Україні, показує, що ціни на сільгоспземлю зростають щороку. В Україні вартість землі з часом перевищить позначку в 5 тис. доларів за гектар, впевнений генеральний директор компанії „Доброзем” Роман Барало. Нині ж головним стримуючим фактором є війна.
Як пояснив Барало виданню РБК-Україна, – „Ми чітко розуміємо, що вартість землі буде зростати в середньому на 15% на рік. Додатково щорічно орендодавці отримують орендну плату. Ми радимо своїм інвесторам не продавати ділянки протягом трьох-чотирьох років, оскільки за цей період зростання вартості землі та отримана орендна плата можуть повністю покрити інвестиційні витрати. І на момент продажу власник сплачуватиме лише 1% податку, оскільки нерухомість перебуватиме у його власності понад три роки”.
Міністри фінансів G7 підтримали ідею надання Україні кредиту, забезпеченого прибутками від заморожених активів Росії.
Про це повідомляє Financial Times, яка ознайомилася з проєктом комюніке зустрічі міністрів, пише Європейська правда.
Як зазначається, обговорення міністрів ґрунтувалося на пропозиції США, поширеній напередодні зустрічі в італійському місті Стреза, видати Україні кредит у розмірі майже 50 млрд доларів, який погашатиметься за рахунок прибутків від активів російського центрального банку на суму близько 190 млрд євро.
Міністри заявили, що вони „досягли прогресу” в опрацюванні варіантів „виведення” прибутків, згідно з проєктом комюніке. Вони додали, що лідерам G7 будуть представлені варіанти того, як вибудувати кредит до саміту в червні.
Крім того, вони пообіцяли продовжувати тиснути на Китай, щоб він скоротив промислові субсидії, які, на їхню думку, витісняють західних конкурентів з бізнесу, і заявили, що реалізація найбільш значущої глобальної податкової угоди за більш ніж століття є „головним пріоритетом”.
Як розповіли особи, знайомі з ходом переговорів, багато деталей кредиту ще не узгоджено, включно із сумою, а також хто його видасть і як він буде гарантований у разі дефолту України або якщо прибутки не будуть матеріалізовані.
Один з посадовців сказав, що європейці особливо стурбовані „справедливим розподілом ризиків”, побоюючись, що Європа візьме на себе основний тягар фінансових і юридичних ризиків і дій у відповідь з боку Росії, оскільки більшість активів перебувають на континенті.
