Судовий процес між російським ЦБ та Euroclear щодо збитків на суму 200 мільярдів євро не завершився першим рішенням суду: бельгійський депозитарій оскаржив рішення про примусове виконання. Суть справи полягає в тому, що з 2022 року Росія не має доступу до своїх заморожених валютних резервів.
Компанія Euroclear подала апеляцію до Московського арбітражного суду щодо виконання рішення, винесеного у справі, порушеній проти неї Центральним банком Росії (ЦБР), повідомило агентству «Інтерфакс» джерело, обізнане з ситуацією. Згідно з судовими документами, апеляція надійшла до Московського арбітражного суду 29 травня, проте її деталі не оприлюднені: розгляд справи відбувається за закритими дверима.
26 травня суд задовольнив клопотання російського ЦБ про негайне виконання рішення. Раніше, 15 травня, суд повністю задовольнив позов ЦБР проти Euroclear: суд визнав незаконними дії депозитарію Euroclear, що завдали збитків російській стороні.
Центральний банк Росії звернувся до Московського арбітражного суду 12 грудня 2025 року. У своєму позові він вимагав відшкодування збитків через нібито незаконні дії Euroclear, посилаючись також на оголошений план Європейської комісії, згідно з яким заморожені активи російського центрального банку планується використовувати на користь третіх осіб на невизначений термін.
ЦБР оцінив свої сукупні збитки станом на 1 грудня 2025 року у всіх категоріях активів у 200,1 млрд євро. Центральний банк раніше також повідомляв, що паралельно намагається досягти результату в судовому порядку проти дій Європейського Союзу.
Доля заморожених російських активів стала одним із найчутливіших питань
Європейський Союз, Сполучені Штати та низка інших країн навесні 2022 року, після початку російсько-української війни, заморозили валютні резерви Росії. Сума, про яку йдеться, становить приблизно 300 мільярдів доларів, з яких понад 200 мільярдів євро знаходяться на території ЄС, переважно на рахунках бельгійської компанії Euroclear.
У результаті цього рішення Російська Федерація втратила доступ до значної частини своїх резервів; голова Центрального банку Ельвіра Набіулліна вже тоді зазначила, що триває підготовка юридичних кроків. Доля заморожених російських активів стала одним із найчутливіших геополітичних і фінансових питань у Європі.
У Брюсселі неодноразово висловлювалася думка, що доходи від російських активів, а можливо, й самі активи, можна було б спрямувати на фінансування України. Однак цю можливість Бельгія та Європейський центральний банк вважають сумнівною через ризики для правової та фінансової стабільності, тому вона не була реалізована.
Сьогодні, у середу 10 червня Київський апеляційний суд відхилив апеляційну скаргу Кабінету міністрів щодо зобов’язання «Приватбанку» виплатити 250 мільйонів доларів за депозитними договорами з офшорним компаніям братів Суркісів. Про це повідомив юридичний радник «Приватбанку» Андрій Пожидаєв.
«Київський апеляційний суд відмовив у задоволенні апеляції Кабінету міністрів, залишив постанову Печерського райсуду в силі. Ми готуємося до подання касаційної скарги і розгляду цієї справи Верховним Судом, оскільки у Верховного Суду однозначна практика – рішення про забезпечення позову не може підміняти рішення спору по суті», – заявив Андрій Пожидаєв.
Київський апеляційний суд раніше вже залишив у силі постанову судді Печерського районного суду по фактичному стягненню з державного «ПриватБанку» $ 259 млн на користь офшорних компаній, пов’язаних з сім’єю Суркісів. Тоді Кабмін, як власник «ПриватБанку», був залученний третьою стороною, що дало йому змогу подати відповідну апеляцію.
До відома, Печерський райсуд м. Києва своєю ухвалою від 25 лютого 2020 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 15 квітня 2020 року, підтвердив ухвалу від 09 лютого 2017 року щодо зобов’язання «Приватбанку» виконувати умови депозитних договорів з компаніями братів Суркісів (Camerin Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlins Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP), не чекаючи рішення суду по суті справи (№757/7499/17-ц).
«Приватбанк» наполягав на тому, що виконання договорів неможливо, оскільки депозити були конвертовані в капітал банку під час націоналізації як кошти, що належать, за визначенням НБУ, особам, пов`язаним з екс-власниками «Приватбанку».
Міністр юстиції Денис Малюська також заявляв, що держвиконавці не будуть стягувати з «Приватбанку» $250 млн на користь фірм Суркісів. «ДВС повідомить «Приватбанк» про необхідність виконання ухвали суду, напевно, оштрафує банк за невиконання і направить матеріали в правоохоронні органи (саме такий алгоритм прописаний в законі). Ніхто ніяких грошей нікому не перерахує», – повідомив глава Мін’юсту.
З понеділка, 15 червня Велика Палата Верховного Суду планує розглянути касаційні скарги НБУ та «Приватбанку» на рішення судів нижчих інстанцій у справі за ще одним позовом Суркісів і їх родичів – щодо скасування рішень Нацбанку про визнання їх пов`язаними з «Приватбанком» особами та визнання недійсним списання (примусову конвертацію в статутний капітал «Приватбанку») їх особистих коштів (понад 1 млрд грн) під час націоналізації фінустанови.
Як відомо, в грудні 2016 року під час націоналізації «Приватбанку» під bail-in (примусову конвертацію вкладів в акції банку) потрапили кошти вкладників та інвесторів (у т.ч. держателів євробондів) загалом на 29,4 млрд грн. На цю суму був збільшений статутний капітал «Приватбанку». Після завершення цієї операції Мінфін викупив «Приватбанк» у ФГВФО за 1 грн та зрештою „залив” у «статутник» 155 млрд грн (додатковий випуск акцій на цю суму був оплачений держоблігаціями).
