Компанія планує зміцнити свою присутність у США і розглядає можливість будівництва нового заводу на півдні країни.
Як повідомляє видання Automotive News, проект може обійтися компанії приблизно в 4,6 мільярда доларів.
Потенційне будівництво пов’язане з чинними імпортними тарифами на автомобілі, які серйозно вплинули на глобальну автопромисловість. Audi має намір за рахунок локалізації виробництва уникнути додаткових мит і розширити доступ до американського ринку.
Поки що не уточнюється, які саме моделі випускатимуть на майбутньому підприємстві, проте основний кандидат — популярний кросовер Q5. Наразі його збирають у Мексиці, але перенесення виробництва до США може стати стратегічним кроком. Серед інших можливих моделей називають Q3 і Q7, які зараз випускають в Угорщині та Словаччині відповідно.
Інтерес до збільшення інвестицій в американське виробництво виявляють й інші автовиробники. Раніше цього місяця GM оголосила про перенесення складання моделей Equinox і Blazer з Мексики в Канзас і Теннессі. Honda також планує перемістити виробництво CR-V з канадських на американські заводи, а Nissan розглядає можливість перенесення випуску седана Sentra.
Volkswagen, материнська компанія Audi, вже має заводи в Чаттанузі та Південній Кароліні. Це дає змогу Audi розглядати як будівництво нового підприємства, так і використання наявних потужностей для випуску своїх моделей. Рішення щодо проєкту поки що не ухвалено, але обговорення активно триває.
Концерн VolksWagen Group оголосив про те, що припиняє постачання автомобілів Audi до США через нові високі мита. Про це повідомляє видання Automobilwoche.
За даними газети, авто, ввезені до США після 2 квітня, будуть тимчасово затримані, дилерам їх не передаватимуть.
„На складах Audi в США зараз понад 37 тисяч автомобілів, на які мита не поширюються, і їх можна продати”, – йдеться у повідомленні.
Рішення компанії Audi закрити свій завод у Брюсселі в лютому 2025 року відображає загальну тенденцію в європейській економіці, тобто скорочення автомобільної промисловості.
«Це ненависть, бо нас викидають», – прокоментував представник профспілки Ставрос, який пропрацював на заводі Audi майже 40 років і тепер обурений рішенням німецького автовиробника закрити його.
Пославшись на зниження рівня продажів електричних моделей та високі структурні витрати, дочірня компанія Volkswagen Group вирішила припинити виробництво електричного позашляховика Q8 e-tron у Бельгії й перенести його до Мексики. Такий крок залишає чотири тисячі працівників у підвішеному стані, адже на об’єкт ще не знайшлося покупця.
Закриття заводу Audi не є чимось унікальним для європейської автомобільної промисловості, яка сильно постраждала від посилення конкуренції з китайськими моделями. З початку 2024 року про скорочення виробництва, звільнення та закриття заводів завили Stellantis в Італії, Michelin у Франції та Volkswagen у Німеччині, який уперше у своїй історії планує закрити в країні три виробництва.
Нинішня криза в автомобільній промисловості відображає глибшу проблему, яка десятиліттями турбувала європейську економіку, – деградацію промислового сектору, або деіндустріалізацію. Цей термін стосується скорочення частки промисловості у валовому внутрішньому продукті ВВП. У Європі цей показник зменшився з 28,8% у 1991 році до 23,7% у 2023-му, що, за даними Світового банку, означає спад протягом 30 років майже на 18%.
Це явище пояснюється кількома факторами, зокрема автоматизацією, яка зменшує попит на робочу силу, а також переїздом у країни, де вона є дешевшою.
Перехід до економіки, що базується на послугах, зниження купівельної спроможності, зростання вартості енергії та посилення конкуренції з боку таких економік, як Китай і Сполучені Штати, також тиснуть на європейську промисловість.
Згідно з даними, зібраними Європейським інститутом профспілок, у 2019–2023 роках у промисловості Європи було ліквідовано 853 тисячі робочих місць.
«Я бунтую, бо втрачаю частину свого майбутнього, хоча ми й не банкроти», – скаржиться Базіл, який п’ть років працює на виробничих лініях Audi. Як і багато його колег, 30-річний молодий чоловік із Брюсселя шокований, адже у 2023 році компанія Audi мала прибуток майже 6,3 мільярда євро. «Ми не розуміємо. На нашу думку, це несправедливо», – додає він, засуджуючи кроки виробника, який жертвує співробітниками заради більшої прибутковості.
Європа намагається посилити свою промисловість, зосередившись на так званих «зелених» технологіях. План Європейської зеленої угоди спрямований на зростання ресурсної незалежності та підтримку компаній, які інвестують в енергетичний перехід. Ця ініціатива базується на двох принципах: забезпеченні доступу до металів, необхідних для переходу, та промисловому регулюванні «чистого нуля», тобто підтримці компаній, які прагнуть дотримуватися вуглецевої нейтральності.
За словами Бертрана Канделона, професора міжнародних фінансів Лувенського університету, це похвальні цілі, але вони потребують величезних інвестицій.
«Мобілізація 800 мільярдів євро, як рекомендував у своїй доповіді про європейську конкурентоспроможність Маріо Драгі, ексголова Європейського центрального банку (прим. автора), – масштабний план. Водночас, беручи до уваги нинішній стан державних фінансів, це насамперед на користь великим державам, які мають фінансові ресурси для інвестування у вуглецево-нейтральні галузі».
Тим часом Китай та Сполучені Штати продовжують вкладати значні суми у відповідні галузі, зміцнюючи свої позиції на міжнародних ринках, у тому числі в Європі.
За словами Канделона, ця гонка за промислове домінування створює враження торговельної війни та посилює тиск на Європу, котра до 2050 року прагне стати вуглецево-нейтральною.
