Найбільшим постачальником легковиків була Німеччина, звідки в Україну було завезено майже 57 тис авто. Також у лідерську трійку країн-експортерів потрапили США та КНР.
В Україну з січня по серпень було імпортовано 258,3 тис легкових авто (вживаних та нових). Це на 20% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Про це повідомляє Укравтопром з посиланням на дані Держстату.
Загальна митна вартість цих авто становила $3,7 млрд (+25%).
Зазначається, що найбільшим постачальником легковиків була Німеччина, звідки в Україну було завезено майже 57 тис авто. Також у лідерську трійку країн-експортерів потрапили США та КНР.
До десятки найбільших країн постачальників легкових авто до України також увійшли:
Кабінет міністрів України ухвалив постанову, яка зобов’язує автосалони надавати покупцям чітку інформацію про витрати палива та викиди CO2 нових легкових автомобілів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на постанову від 25 вересня 2025 р. № 1182.
Тепер біля кожного авто має бути етикетка формату А4 з даними про модель, тип пального, офіційні витрати палива та рівень викидів CO2.
Мінрегіон щороку оновлюватиме офіційний довідник витрат палива та викидів CO2, який буде доступний онлайн.
У місцях продажу автосалони повинні розміщувати плакати чи електронні дисплеї з повним переліком моделей і їхніх характеристик.
Нові правила також поширюються на рекламні матеріали. У брошурах чи оголошеннях про автомобілі обов’язково має бути вказано офіційні показники витрат палива та викидів CO2.
Інформація повинна бути легкою для сприйняття та не менш помітною, ніж інший текст у рекламі.
Довідники міститимуть не лише цифри, а й поради для водіїв щодо економної їзди.
Йдеться про стиль керування, тиск у шинах і технічне обслуговування, які впливають на реальні витрати палива та рівень викидів.
Серпень підтвердив: українці все активніше дивляться в бік електротранспорту. В країну завезли 9 274 електромобілі — більш ніж удвічі більше, ніж торік за той самий місяць (4 146). Це офіційна статистика Державної митної служби, пише Економічна правда.
Майже дві тисячі машин були новими, решта — з вторинного ринку. Митна вартість серпневого імпорту піднялася до майже 8,1 млрд грн проти 3,8 млрд грн рік тому. Бюджет отримав 31,9 млн грн платежів, а пільг на розмитненні електрокарів держава надала понад 1,6 млрд грн — більше ніж удвічі від торішнього рівня. Ці цифри добре пояснюють, чому електро у нас росте швидше за інші сегменти.
«Американці» з пробігом: плюс до липня і домінування електро
Попит на вживані «американці» теж не зникає. За підрахунками Укравтопрому, у серпні українці придбали майже 5,1 тисячі легковиків, ввезених зі США. Це на 6% більше, ніж у липні 2025-го. У структурі реєстрацій помітний крен у бік електротяги: 46% таких покупок — електромобілі, ще 40% припало на бензин, 7% — на гібриди, 4% — на дизель і 3% — на авто з ГБО.
Середній вік «американців» із пробігом, що поповнили наш автопарк, — 5,3 року. У серпні найчастіше брали кросовери Tesla Model Y і Tesla Model 3; поруч у рейтингу — Ford Escape, Nissan Rogue і Tesla Model S. Тобто класичні «мас-маркет» моделі для щоденної їзди, але з виразним електричним відтінком.
Китайські електрокари захоплюють не тільки світовий, а й український ринок
Окрема історія — машини китайського виробництва. За даними Асоціації автовиробників України «Укравтопром», за серпень українці придбали понад 2,4 тисячі легковиків із Китаю — це плюс 42% до серпня 2024 року. Нових авто було 2 026 (приріст 52% у річному вимірі), уживаних — 398 (плюс 7%).
Абсолютна більшість «китайців» — електрокари: 88% від усіх покупок. У новому сегменті лідирував BYD Song Plus; у трійці також Volkswagen ID.UNYX і Honda eNS1, далі — BYD Sea Lion 07 та Audi Q4. Серед уживаних частіше за інші брали Zeekr 001, BYD Sea Lion 07, BYD Song Plus, Polestar 2 і Zeekr 7X. Цей перелік добре показує, що китайські бренди вже не екзотика, а один із драйверів електрифікації ринку.
Географічно продажі нових авто зосереджені у найбільших агломераціях. Як повідомляє Укравтопром, 61% серпневих реєстрацій зібрали місто Київ, Київська, Дніпропетровська, Одеська та Харківська області. У столиці за місяць придбали 2 108 нових машин, на Київщині — 733, на Дніпропетровщині — 523, в Одеській області — 394, на Харківщині — 368.
Модельні вподобання теж трохи різняться. У Києві, а також у Дніпропетровській і Харківській областях бестселером став Renault Duster — безпроблемний кросовер на щодень. На Київщині пальму першості тримає Toyota Yaris Cross, а на Одещині першість у BYD Song Plus — показовий вибір на тлі зростання інтересу до електро.
Загальна картина виглядає так. Митна статистика фіксує справжній ривок імпорту електромобілів на тлі податкових стимулів; паралельно стабільно підтягуються вживані авто зі США, причому електрокари в цій групі вже майже зрівнялися з бензином.
Китайські бренди — насамперед електричні — зміцнюють позиції як у новому, так і в уживаному сегментах. А основний попит на нові автомобілі концентрується у столиці й кількох промислових регіонах, які фактично задають тон для всього ринку.
Ось такі тенденції підвічують підсумки серпня від Державної митної служби та Укравтопрому: електрифікація автопарку йде швидко, а імпортні хвилі зі США та Китаю — головні джерела цього зростання.
Інтерес українців до автомобілів з пробігом з-за кордону не змінився у порівнянні з минулим роком, а в червні навіть зріс на 7%, повідомили в асоціації “Укравтопром” і назвали найпопулярніші моделі.
“Впродовж червня український автопарк поповнили майже 20 тис. вживаних легковиків, що були ввезені з-за кордону. У порівнянні з червнем 2024 року попит на такі авто збільшився на 7%”, – повідомляє Укравтопром.
Найбільша частка в цьому сегменті авторинку, як вказано, належала бензиновим авто – 48%. Далі йдуть: електромобілі – 23%; дизельні – 21%; гібриди – 5%; авто з ГБО – 3%.
“Лідером, серед ввезеного секонд-хенду, залишається Volkswagen Golf”, – ідеться у повідомленні.
До топ-10 найпопулярніших моделей місяця увійшли:
VOLKSWAGEN Golf – 985 од.
RENAULT Megane – 698 од.
SKODA Octavia – 652 од.
VOLKSWAGEN Tiguan – 634 од.
TESLA Model Y – 567 од.
AUDI Q5 – 560 од.
NISSAN Rogue – 520 од.
TESLA Model 3 – 513 од.
NISSAN Leaf – 468 од.
VOLKSWAGEN Passat – 451 од.
“Середній вік вживаних машин, що у червні перейшли на українські номери, становить 8,8 року”, – повідомили в асоціації.
Статистика за рік
“Усього з початку року українці придбали 113,4 тис. імпортованих легковиків з пробігом, що на 0,1% більше, ніж за аналогічний період 2024 року”, – вказали в Укравтопромі.
Новий електричний SUV від Xiaomi – YU7 – побив усі рекорди продажів: за три хвилини в Китаї було продано понад 200 тисяч авто, пише CarNewsChina.
Клієнти, які встигнуть внести аванс у розмірі 20 000 юанів (близько 99 600 гривень), зможуть відразу ж зафіксувати своє замовлення, і їхні автомобілі будуть доставлені найближчим часом, оскільки, як повідомляє Xiaomi, є невелика кількість автомобілів, які вже майже готові для доставки.
Продажі продовжували стрімко зростати і в першу годину: було куплено 289 тисяч одиниць, що перевищує річний обсяг виробництва першої моделі бренду, седана SU7. Це особливо примітно з огляду на те, що стартова ціна YU7 становить 35 300 доларів, тобто є лише на 1400 доларів меншою, ніж вартість Tesla Model Y. Тож Xiaomi переконала покупців не дешевизною, а дизайном, технологіями та продуктивністю.
Для порівняння: у 2024-му Volvo Cars завершила рекордний рік, продавши 763 389 автомобілів. Xiaomi YU7 з таким темпом може побити цей рекорд менш ніж за три години.
YU7 має запас ходу до 835 кілометрів, доступний у версіях із заднім та повним приводом, з потужністю від 320 до 691 кінських сил. Раніше генеральний директор Xiaomi передбачав, що новий SUV буде втричі популярнішим за SU7. Судячи з поточних цифр, це не перебільшення, а прогноз, який уже почав справджуватися.
Митниця поділилась статистикою імпорту авто в Україну. З початку року українці імпортували понад 181 000. Серед них 80% – вживані.
Про це повідомляє Митна служба України.
Однак нові авто склали майже половину загальної вартості імпорту – $1,2 млрд із $2,57 млрд. Вартість авто з пробігом становить $1,37 млрд. Митниця зазначає, що завдяки вживаним авто до держбюджету надійшло 16 млрд грн, а нові принесли – 10,7 млрд грн. Українці найчастіше обирають авто на бензині. Їх частка становить 48,5%. Далі йдуть електрокари з показником у 22,1%, потім дизель – 20,6% та гібриди – 8,8%.
Найбільшим автовиробником у світі залишається Китай, де за рік було виготовлено майже 31,3 млн од. автотранспорту.
Глобальне виробництво автотранспорту у 2024 році склало 92,5 млн одиниць, що на 1% менше, ніж у 2023 році. Про це повідомляє Укравтопром з посиланням на дані всесвітньої організації автовиробників (ОІСА).
Зазначається, що найбільша частка з цієї кількості належить легковим автомобілям, яких було виготовлено 67,7 млн од. (-1%).
Легких комерційних автомобілів виготовлено – 20,9 млн од. (-3%). Великих вантажних авто – 3,6 млн од. (-2%). Автобусів – 291 тис од. (+17%).
Найбільшим автовиробником у світі залишається Китай, де за рік було виготовлено майже 31,3 млн од. автотранспорту (+4%).
Друге місце посідають США – 10,5 млн. од. (-1%). На третьому – Японія – 8,2 млн. од. (-9%).
Також у першу п’ятірку потрапили: Індія – 6 млн од. (+3%) та Мексика 4,2 млн. од. (+5%).
Уряд Канади оголосив, що запровадить 100-відсотковеімпортне мито на електромобілі китайського виробництва. Це такий самий тариф, як і в США. Західні уряди заявляють, що ці заходи необхідні, оскільки Китай надає своїм виробникам несправедливу перевагу через державні субсидії.
Така заява була зроблена після того, як у неділю радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван провів переговори з прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо та членами його кабінету. У вівторок Салліван вирушить до Пекіна.
Крім того, Джастін Трюдо оголосив, що Канада запровадить 25-відсоткове мито на китайські сталь та алюміній, оскільки «такі гравці, як Китай, вирішили надати собі несправедливу перевагу на світовому ринку».
Канада імпортує також автомобілі Tesla, вироблені в КНР, тому вони теж будуть обкладатися 100-відсотковим тарифом. Водночас американська компанія може легко уникнути сплати мита, постачаючи продукцію до Канади зі своїх заводів у США чи Німеччині.
Посольство Китаю в Канаді наголошує, що цей крок Оттави завдає шкоди торговельно-економічному співробітництву. Згідно із заявою дипломатичного представництва, канадський захід є нічим іншим, як торговельним протекціонізмом і політично вмотивованим рішенням, яке порушує правила Світової організації торгівлі (СОТ). У документі зазначається, що «Китай вживатиме всіх необхідних заходів для захисту законних прав та інтересів китайських підприємств».
Німецькі автовиробники стикаються з хронічним недозавантаженням через падіння попиту, і ситуація залишається незмінною з минулого року – третина потужностей практично не використовується. Перехід на електромобілі також призвів до того, що лише заводи, які збирають електромобілі, залишаються зайнятими виробництвом розкішних автомобілів.
Німецька автомобільна промисловість переживає не найінтенсивніший період свого розвитку, а показники виробництва та продажів малюють похмуру картину тенденцій у провідній економіці Європи, яка також значною мірою визначає показники угорської промисловості. Статистика від постачальника даних Markline показує, що лише дві третини від загальної встановленої потужності в 6,2 мільйона одиниць були необхідні для задоволення ринкового попиту минулого року
Звичайно, 4,1 мільйона одиниць, вироблених на місці, – це лише частина річного обсягу виробництва німецьких автовиробників, оскільки нижчі витрати на матеріали, енергію та робочу силу засвідчують, що більша частина їхнього виробництва вже давно передана на аутсорсинг складальним заводам за кордоном, в тому числі в Угорщині.
Німецький автопром: щось пішло не так
Згідно з минулорічними даними, які вивчала Die Welt, між компаніями також існують величезні відмінності. Загалом не було великих проблем із виробництвом дорогих і якісних німецьких брендів, а деякі виробники розкішних автомобілів пережили бум виробництва.
Наприклад, завод Porsche в Штутгарті працював майже на 100 відсотків потужності, тоді як Audi в Інгольштадті та BMW у Мюнхені повідомили про рівень завантаження на біля 90 відсотків. За деякими приємними винятками, заводи Volkswagen, BMW і Mercedes у Німеччині минулого року працювали в середньому трохи більше ніж на дві третини потужності. (Один лише BMW має дев’ять заводів у Німеччині).
Завод Opel в Айзенахі, що входить до складу Stellantis, і завод Ford у Кельні мали ще гірші показники: перший – майже 30 відсотків, а другий – 33 відсотки до 2023 року.
На противагу цьому, основна база Opel в Расселсхаймі досягла 60 відсотків. Інші великі майданчики працювали лише на половину потужності, включаючи головні заводи VW і Mercedes-Benz у Вольфсбурзі та Зіндельфінгені. Завод Tesla в Грюнхайде під Берліном, який має відкритися у 2022 році, також працював лише на 51% у свій перший повний рік.
Реакцією компаній, окрім тимчасового закриття та скорочення робочого часу, стало скорочення третьої зміни на деяких заводах, наприклад, у Volkswagen, щоб заощадити на надбавках за нічну зміну.
Audi також думає про скорочення, хоча спочатку закриє свій завод із виробництва електромобілів поблизу Брюсселя через сильну опозицію з боку німецьких профспілок, але остаточного рішення ще не прийнято.
Перехід на електромобілі відходить на другий план
Виробники, які сліпо довірилися електричному переходу і тому кинулися вперед, тепер у біді, оскільки швидко побудовані потужності не передбачили несподіваного падіння попиту, що сталося. Хорошим прикладом є глибоке занурення компанії Tesla, яка постачає весь європейський ринок із Німеччини своїм кросовером Model Y.
Наразі Tesla також заморожує свої плани щодо розширення заводу Gigafactory в Грюнхайде, хоча нещодавно вона отримала на це попереднє схвалення. За словами директора заводу Андре Тьєріга, розвиток почнеться лише тоді, коли попит на електромобілі почне стабільно зростати, а оскільки найнижча точка, як очікується, буде цього року, то надалі ситуація може тільки покращуватися.
Принаймні, вони сподіваються на це, а також на те, що ринки Великобританії та Ірландії відкриються для них, коли почнеться місцеве виробництво праворульних Tesla. Збірка праворульних Tesla розпочалася у квітні, і зараз вони постачаються на індійський ринок.
Попит зростає, але недостатньо
Продажі на найбільшому споживчому ринку континенту також не зашкалюють. Покупки, які були відкладені через високу інфляцію, зараз починають надолужувати згаяне: продажі в першому півріччі показали зростання на 5,4% в річному обчисленні, і загалом у Німеччині було продано 1 471 641 автомобіль.
Попит на чисто електричні автомобілі впав на 16,4% до 184 125 одиниць, але електричні гібриди були сильними, із 12,3% зростанням і 363 966 одиниць, що становить 25% від загального обсягу продажів. Темпи зростання гібридів із підзарядкою на 13,3% є більш вражаючими, але 89 549 проданих одиниць все ще становлять лише чверть від кількості проданих „звичайних гібридів”.
Marklines також опублікував на своєму сайті дані про виробництво за перше півріччя цього року в Німеччині. Компанії виробили загалом 2 199 247 легкових і легких комерційних автомобілів, причому в останній категорії лідирують лише Mercedes і Volkswagen, які разом випустили 100 353 автомобілі.
„Таким чином, вони знаходяться „на півдорозі” до 53,6% від обсягу виробництва 2023 року, а це означає, що вони завершать 2024 рік із деяким зростанням за нинішніх темпів, але це не змінює основної проблеми: їм потрібно якомога швидше щось зробити з приблизно третиною невикористаних потужностей.
Постачальники також зазнають негативного впливу
Німецька Continental Group, один із найбільших постачальників автомобілів, завершила сильний другий квартал, але похмуро дивиться в майбутнє, прогнозуючи скорочення продажів.
Три підрозділи групи:
– виробництво шин,
– виробництво автозапчастин
– та промислових рішень (ContiTech)
Автомобільний бізнес, який страждає від падіння попиту, стикається із серйозними проблемами, які вони намагаються вирішити шляхом реструктуризації, скорочення штатів і витрат, а потім відокремитися від групи, щоб розпочати незалежний курс. У них це добре виходить, про що свідчить опублікований сьогодні експрес-звіт Continental за другий квартал, в якому вітається покращення маржі в автомобільному секторі з -0,5% до 2,4%.
Здається, що робота приносить свої плоди, але середовище все ще не є оптимальним для групи: через спад виробництва автомобілів група знизила стелю свого річного плану доходів із 44 мільярдів євро до 42,5 мільярда євро, а операційна маржа автомобільного підрозділу, що очікується на кінець року, була знижена на піввідсотка до діапазону 2,5-3,5 відсотків.
Загалом по групі компанія завершила другий квартал з операційним прибутком у розмірі 544 млн євро, що на 44% більше, при загальному обсязі продажів близько 10 млрд. євро, який знизився на 4,1%.
Операційна маржа Continental Group зросла з 4,8% до 7%, що інвестори відсвяткували на Франкфуртській фондовій біржі зростанням ціни акцій на 5,3% на знак відновлення автомобільного бізнесу, в якому працює 100 000 людей по всьому світу.
2–5 липня на зустрічі в Кашкайші, Португалія, Європейська народна партія(ЄНП) хоче спробувати скасувати фактичну заборону ЄС на продаж з 2035 року легкових автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння.
ЄНП, яка отримала найбільше місць на європейських виборах, поставила собі за мету переглянути стандарти викидів CO2 для автомобілів і вивчити варіанти, які дозволять використовувати синтетичне, кліматично нейтральне пальне, пише Euractiv.
Згідно з чинними стандартами ЄС, до 2035 року викиди вихлопних газів мають бути скорочені на 100%, що фактично забороняє продаж нових автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння. Однак угода між Європейською комісією та міністром транспорту Німеччини Фолькером Віссінгом може створити нову юридичну категорію для автомобілів, які працюють лише на електронному паливі, дозволивши їм залишатися на ринку після 2035 року.
Європейська народна партія розглядає можливість повторного внесення раніше невдалих поправок, таких як вуглецевий поправочний коефіцієнт (CCF), який би зараховував альтернативні види пального до цільових показників скорочення викидів CO2. Це дозволить продавати нові бензинові та дизельні автомобілі після 2035 року, якщо до загальної паливної суміші буде додано таку ж кількість альтернативних видів пального. Інша пропозиція полягає в тому, щоб знизити для автовиробників 100% зобов’язання зі скорочення викидів до 90%.
Німецька консервативна партія ХДС/ХСС, сильна національна делегація в Європейській народній партії, продовжує наполягати на забороні двигунів внутрішнього згоряння. Крістіан Лінднер, лідер німецької ліберальної партії СвДП, зробив скасування заборони однією з трьох умов підтримки Урсули фон дер Ляєн під час її другого терміну на посаді президентки Єврокомісії. Регламент ЄС щодо викидів CO2 буде переглянутий у 2026 році.
Міністр транспорту Німеччини Фолькер Віссінг бачить можливим рішенням електричне паливо, вироблене з використанням CO2, отриманого з атмосфери або промислових установок. Однак процес запровадження категорії «лише електричне паливо» рухається повільно, оскільки автомобільна промисловість потребує більше часу для визначення технічних критеріїв, а між країнами – членами ЄС тривають дебати щодо критеріїв кліматичної нейтральності для прийнятних видів електронного палива.
