Американський віцепрезидент Джей Ді Венс відвідав Вірменію та Азербайджан, щоб просувати новий торговий коридор TRIPP.
Джей Ді Венс відвідав Вірменію. Він є першим американським віцепрезидентом, який офіційно відвідав цю країну. Венс уклав кілька угод про торговельне співробітництво та зустрівся з прем’єр-міністром Ніколом Пашиняном у Єревані.
Було підписано угоду про інвестиції в ядерну енергетику на суму 9 мільярдів доларів, а також про продаж американської дрон-технології Вірменії. Венс продовжує свою кавказьку подорож в Азербайджані, метою якої є створення нового торгового коридору, що проходить через цей регіон.
Програма під назвою «Шлях Трампа до міжнародного миру та процвітання» (TRIPP) об’єднає Центральну Азію з Каспійським регіоном та Європою.
«Президент Трамп добре знає, що для забезпечення миру важливим є стримування, а для цього потрібна найкраща військова технологія, така, як у Сполучених Штатах», – підкреслив віцепрезидент.
Прем’єр-міністр Вірменії додав, що він і Джей Ді Венс підписали двосторонню угоду про продовження переговорів у 123 сферах, включаючи мирне використання ядерних технологій. За словами Нікола Пашиняна, це відкриває новий розділ у вірмено-американських відносинах, а також сприяє зменшенню енергетичної залежності Вірменії від інших країн.
Досі Вірменія купувала енергоносії у Росії та Ірані, а зараз веде нові переговори з компаніями США, Китаю, Франції та Південної Кореї про будівництво атомної електростанції, яка замінить єдину застарілу російську установку.
У серпні 2025 року за посередництва американського президента Дональда Трампа було укладено угоду між Вірменією та Азербайджаном, в якій обидві країни зобов’язалися відмовитися від претензій на території одна одної та утриматися від застосування сили в майбутньому.
Нарощування постачань планують шляхом розвитку ВДЕ, нових родовищ та розширення чинних газових проєктів, пояснив Алієв.
Азербайджан має намір наростити експорт газу шляхом розвитку відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) та збільшення газовидобутку. Про це заявив президент країни Ільхам Алієв.
„Чим більше у нас буде відновлюваних джерел енергії, тим більше газу ми заощадимо для експорту. По-друге – новий видобуток з наявних або нових родовищ. Також ми очікуємо новий видобуток газу з глибоководної частини Азері-Чираг-Гюнешлі”, – розповів він.
Алієв нагадав, що з АЧГ видобувають значні обсяги нафти, однак родовище також має великі запаси газу в глибокозалягаючих пластах (deep gas).
„Ми очікуємо, що видобуток цього газу розпочнеться вже цього року. Також ми розраховуємо, що найближчими роками родовище Шах-Деніз увійде в новий етап, який називається Shah Deniz Compression, і це забезпечить додаткові обсяги газу”, – зазначив глава держави.
За його словами, ще одним перспективним родовищем є Бабек.
Окремо Алієв згадав родовище Апшерон, яке наразі перебуває на першій фазі видобутку, а газ, що там видобувається, закуповується для внутрішнього споживання.
„Друга фаза Апшерона дасть нам, можливо, втричі більше газу, ніж сьогодні. Тож газу для ринків стане більше. І наш газ потрібен як країнам, які вже його отримують і хочуть збільшити обсяги закупівель, так і тим, які ще не отримують його”, – додав президент.
Він також повідомив, що у 2025 році Азербайджан експортував понад 25 млрд кубометрів газу.
Як повідомлялося, видобуток першого газу в межах другого етапу розробки родовища Апшерон планується на кінець 2028 – початок 2029 року.
Україна розпочала імпорт азербайджанського природного газу через Трансбалканський маршрут. Уперше в історії постачання здійснюються за маршрутом Болгарія – Румунія – український кордон.
Як зазначається, компанія уклала першу угоду на закупівлю газу з представником Групи SOCAR – компанією SOCAR Energy Ukraine.
«Це невеликий за обсягом, але стратегічно важливий крок, який відкриває шлях до довгострокової співпраці. А також ще один приклад диверсифікації джерел постачання та зміцнення енергетичної безпеки України», – наголосив голова правління «Нафтогаз України» Сергій Корецький.
У компанії подякували президенту України, Уряду та Міністерству енергетики за підтримку в укладенні угоди, а також партнерам з Азербайджану за довіру.
Постачання газу з Азербайджану до Сербії було призупинене і невідомо, коли його відновлять.
Про це повідомив сербський президент Александр Вучич, пише Reuters.
Вучич сказав, що азербайджанська сторона зіслалася на «форс-мажорні обставини» і проблеми.
«Ми на сьогодні не можемо розраховувати на 1,7 мільйона кубометрів газу, які постачалися щодня», — додав президент.
За словами Вучича, наразі не зрозуміло, коли відновиться постачання газу. «Це означає, що з сьогоднішнього дня ми почнемо витрачати газові резерви», – сказав глава Сербії, додавши, що він сподівається, що через місяць-два постачання газу відновиться.
Найбільший державний покупець газу у Словаччині SPP в середу, 13 листопада, оголосила про підписання короткострокового контракту на купівлю природного газу з Азербайджану в межах зусиль зі зменшення енергетичної залежності від Росії.
Про це йдеться в заяві SPP, яка є в розпорядженні „Європейської правди”.
Контракт SPP, умови якого не розкриваються, укладений із азербайджанською компанією SOCAR і є короткостроковим.
„Після успішної оцінки співпраці компанія розгляне можливість укладення контракту на постачання газу на більш тривалий період”, – йдеться в повідомленні.
Цей крок є частиною зусиль Словаччини з диверсифікації джерел постачання газу з огляду на те, що наприкінці 2024 року спливає термін угоди про транзит газу між Україною та Росією – найбільшого постачальника газу для словацьких споживачів.
