Іноземним інвесторам надано прямий доступ до ринкових боргових інструментів (крім державних цінних паперів), спрямованих на відбудову і відновлення України.
З 24 липня НБУ зможе відкривати та обслуговувати рахунок в цінних паперах номінального утримувача для іноземного банку. Це дасть змогу з’єднати інфраструктуру вітчизняного та міжнародного фінансових ринків для доступу іноземного капіталу в Україну, відкриє шлях для іноземних інвестицій у фінансові інструменти, випущені для відбудови держави. Йдеться, зокрема, про облігації місцевих позик, інфраструктурні облігації, облігації міжнародних фінансових організацій та про інші боргові фінансові інструменти, спрямовані на відновлення України.
Зазначається, що питання створення механізмів для прямого доступу іноземних інвесторів до ринкових боргових інструментів, крім державних цінних паперів, перебуває в фокусі програми з МВФ. Внесення змін дасть змогу забезпечити виконання положень Меморандуму про економічну та фінансову політику з МВФ.
Національний банк України наразі допрацьовує проект рішення, який передбачає встановлення лімітів на вихідні операції „з картки на картку”. Про це повідомив заступник голови НБУ Дмитро Олійник, згідно з інформацією від прес-служби НБУ, пише РБК-Україна.
НБУ планує внести зміни, які стосуватимуться виключно Р2Р-переказів з картки на картку. Операції за реквізитами IBAN залишатимуться без обмежень.
За словами заступника голови НБУ Дмитра Олійника, один із варіантів лімітів, що обговорюється, передбачає не більше 30 операцій і до 100 тисяч гривень на місяць на одного клієнта в одному банку. Остаточне рішення буде ухвалено приблизно за місяць після ретельного обговорення.
НБУ провів дослідження операцій клієнтів 7 найбільших банків, які мають більше 91% всіх емітованих карток за два квартали 2024 року. Результати показали: обмеження у 30 операцій на місяць не відчують 98,44% клієнтів, а ліміт за сумою не вплине на 95% клієнтів.
Проблема, яку намагається вирішити НБУ – дропи
Олійник зазначив, що останнім часом тіньовий ринок активно використовує „дропи”, людей, які за винагороду передають доступ до своїх банківських рахунків. Через ці рахунки масово переказуються гроші, здобуті нелегально, зокрема через кіберзлочини або торгівлю наркотиками і зброєю.
Поточні ліміти в банках:
ПриватБанк:
Для відправника:
– Кількість переказів на місяць: 200 по Україні, 20 за кордон.
– Ліміт суми переказів на місяць: 1 000 000 гривень по Україні, 100 000 гривень за кордон.
Для отримувача:
– Кількість переказів на місяць: 350 по Україні, 50 за кордон.
– Ліміт суми переказів на місяць: 1 000 000 гривень по Україні, 399 999 гривень за кордон.
Ощадбанк:
– Максимальна сума одного переказу: 29 999,99 гривень.
– Максимальна сума всіх переказів за добу: 65 000 гривень.
– Максимальна сума всіх переказів за місяць: 150 000 гривень.
– Максимальна кількість переказів за добу: 5 операцій.
– Максимальна кількість переказів за місяць: 50 операцій.
Monobank:
– Кількість операцій: 50 на день, 100 на чотири дні, 150 на місяць.
– Максимальна сума за одну операцію: 60 000 гривень на картку українського банку.
– Максимальна сума на місяць: визначається лімітом платіжних систем (MasterCard – до 10 000 доларів, Visa – до 25 000 доларів).
Обмеження вплинуть на роботу волонтерів
Український союз промисловців і підприємців (УСПП) вважає, що такий крок має бути ретельно проаналізований, особливо з точки зору впливу на волонтерську діяльність. В УСПП нагадують, що обмеження на переказ коштів можуть ускладнити збір коштів для волонтерських організацій і благодійних фондів, які наразі дуже потрібні для підтримки Сил оборони під час війни. Зменшення кількості доступних операцій та обмеження максимальної суми можуть знизити загальний обсяг зібраних коштів, що вплине на здатність організацій надавати допомогу тим, хто її потребує.
НБУ обіцяє переглянути окремі кейси у бік збільшення лімітів, якщо будуть наявні вагомі підстави. З одного боку, введення обмежень може допомогти у боротьбі з фінансовими шахрайствами, відмиванням грошей і нелегальним бізнесом.
Президент УСПП Анатолій Кінах підкреслив необхідність ретельного аналізу ситуації і забезпечення балансу між безпекою та зручністю фінансових послуг.
Обмеження переказів з картки на картку до 30 транзакцій на місяць не вплинуть на 99% громадян і принесуть бюджету додаткові кошти. У випадку з волонтерами можуть бути визначені індивідуальні ліміти.
Про це повідомив глава Нацбанку України Андрій Пишний.
За його словами, у фінустанові не бачать негативного ефекту для волонтерів. В рамках взаємодії з клієнтом та керуючись ризикоорієнтованим підходом можуть бути визначені індивідуальні ліміти.
„Обмеження жодним чином не вплинуть на діяльність волонтерів! Адже кількість можливих вхідних операцій на картку не змінюється, а волонтери й надалі можуть проводити збори. Обмеження діятимуть лише на „вихідні” платежі”, – заявив він.
Для обговорення можливих проблем, НБУ плануємо найближчим часом організувати зустріч представників фінустанови, банків-емітентів з волонтерами, щоб обговорити усі питання і там де буде потреба – „відкалібрувати рішення”.
До того ж операції за реквізитами IBAN будуть доступні без будь-яких обмежень.
Зміни, які внесли на обговорення, першочергово вплинуть на поширену практику використання Р2Р-переказів для незаконних фінансових операцій – обслуговування наркоторгівлі, незаконного грального бізнесу та різних тіньових схем.
У підсумку, за його словами, обмеження в 30 операцій на місяць не відчують 98,44% клієнтів банків. А обмеження за сумою в 100 тисяч гривень не вплине на 95% клієнтів;
Позбутися прибуткової російської дочірньої компанії непросто, але це також має вирішальне значення в тому аспекті, щоб банк мав змогу й надалі продовжувати здійснювати доларові операції. Завдання Райффайзен ускладнюється тим, що вихід вимагає схвалення й російської влади.
Міністерство фінансів США, яке також здійснює нагляд за дотриманням санкцій, попередило Райффайзен Банк, що він ризикує втратити доступ до американської фінансової системи у разі ведення бізнесу в Росії.
За даними джерел Reuters, російський банк був поінформований про це в листі від 6 травня від заступника міністра фінансів Воллі Адейемо. Це найбільша західна фінансова установа з присутністю в Росії.
Райффайзен відмовився від угоди зі Strabag
У листі висловлювалося занепокоєння не лише щодо діяльності Райффайзена в Росії, але й щодо угоди, в якій банк допоміг підсанкційному Олегу Дерипасці позбутися своєї частки в компанії Strabag. Однак, за словами представника Райффайзен, австрійський банк відтоді відмовився від цієї угоди і значно скоротив свою діяльність в Росії, а також вжив заходів для управління ризиками, пов’язаними із санкціями.
У своєму листі Адемайо також пише, що розширення діяльності Райффайзен в Росії суперечило б обіцянці банку продати свої інтереси в Росії. Другий за рангом чиновник Міністерства фінансів США попередив банк, що Райффайзен може втратити доступ до банківської системи США, оскільки його діяльність в Росії може загрожувати національній безпеці США.
Однак дочірня компанія Райффайзен в Росії є високоприбутковою, навіть якщо повернення прибутків на батьківщину може бути нетривіальним, і банку доведеться отримати дозвіл російської влади, щоб залишити країну. Однак, якщо загроза з боку США матеріалізується, банк втратить можливість здійснювати операції в доларах США.
Від початку російського вторгнення в Україну на Райффайзен чинився тиск із вимогою продати свої російські активи.
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
Російський паспорт стає у Швейцарії „чорною міткою” через те, що місцеві банки бояться вторинних санкцій, стверджують джерела.
У Швейцарії банки Швейцарії почали закривати рахунки клієнтам, які мають громадянство РФ, навіть якщо вони одночасно мають паспорт іншої країни. Про це напередодні повідомило російське видання Вєдомості.
Так, за інформацією керуючого партнера швейцарського юридичного бюро Leolex Романа Кудінова, з такою проблемою зіткнулися кілька клієнтів UBS та Credit Suisse з подвійним громадянством. Усі вони сплачують податки у Швейцарії, в Росії ніяких доходів не отримують і податків не сплачують.
У свою чергу партнер мультисімейного офісу групи компаній ITSWM Катерина Попова розповіла, що наразі швейцарські банки розглядають будь-які зв’язки своїх клієнтів із Росією, навіть разове перерахування коштів родичам у РФ за відсутності російського паспорта.
Також один із швейцарських банків відмовився відкрити рахунки кільком громадянам Ізраїлю, які зберегли російський паспорт. Про це розповів керівник банківської практики юридичної компанії Amond&Smith Іван Тихоненок. За його словами, банки вимагали документально підтвердити відмову від російського громадянства для подальшої взаємодії із клієнтами фірми.
Ще один банк закрив рахунок клієнту однієї з російських консалтингових компаній, який має громадянство Росії та посвідку на проживання у Швейцарії, повідомило джерело в цій компанії.
Юрист колегії адвокатів Delcredere Артем Касумян зазначив, що рішення окремих банків Швейцарії закривати рахунки росіянам із подвійним громадянством обумовлено комплаєнс-міркуваннями (тобто необхідністю відповідати будь-яким внутрішнім або зовнішнім вимогам чи нормам). Він наголосив, що наявність у клієнта російського паспорта змушує банки витрачати ресурси на додаткові перевірки.
Як зазначається, російський паспорт стає у Швейцарії „чорною міткою” через те, що місцеві банки бояться вторинних санкцій. За словами джерела серед брокерів, кредитні організації відносять клієнтів із громадянством Росії до категорії високого ризику і можуть запроваджувати для них спеціальні умови обслуговування, наприклад, підвищені комісії.
Раніше у 2022-2023 роках швейцарські банки закрили рахунки російських клієнтів, на яких було менш як $1 млн, а для нових клієнтів із Росії підняли поріг входу до $5-10 млн. Після цього заможні росіяни почали отримувати місцевий ВНЖ, але тепер банки дивляться не тільки на наявність посвідки на проживання і навіть не на швейцарський паспорт, а в першу чергу на те, чи клієнт отримує якийсь дохід у Росії і чи платить там податки.
Відомо, що з цієї суми 520 мільйонів євро виділили енергетичному сектору, оскільки лінії електропередач, підстанції та електростанції постійно потребують ремонту через атаки з боку рф. Понад 530 мільйонів євро спрямують на житлові програми та соціальні послуги для внутрішньо переміщених осіб і приймаючих громад.
Крім цього, за ці кошти зміцнять базову муніципальну інфраструктуру. Виділять близько 135 мільйонів євро, зокрема, на ремонт і модернізацію медичних центрів, шкіл і питних водопроводів.
Відзначають, що від початку повномасштабного вторгнення росії KfW виділив Україні понад 1,2 мільярда євро.
«Альпарі банк», який хотіла придбати для себе «Укрпошта», припиняє свою діяльність.
Про це повідомила пресслужба банку.
Рішення про припинення банківської діяльності було ухвалене 12 грудня 2023 року. 28 грудня 2023 року Нацбанк погодив план припинення відповідним рішенням.
«Альпарі» є найменшим банком в Україні, станом на 2021 рік він мав лише 1 відділення.
Станом на 1 січня 2024 року обсяг його чистих активів становив лише 193,4 млн грн (0,007% від активів банківської системи). У банку було 6176 вкладників, які тримали на його рахунках 679 млн грн. За підсумками 2023 року банк отримав 6 млн грн збитку.
Власником 100% акцій банку є Бахтарі Хедаятоллах, громадянин України, який мешкає в ОАЕ.
У 2021 році «Укрпошта» досягла домовленості щодо купівлі банку «Альпарі банк» за 260 млн грн, пізніше вона навіть отримала дозвіл Мінінфраструктури на купівлю банку. Втім, через те, що «Укрпошта» та Мінінфраструктури так і «не усунули всіх недоліків у документах», на які вказував НБУ, регулятор не погодив цю угоду та повернув назад «Укрпошті» пакет документів на купівлю «Альпарі» без прийняття рішень 29 травня 2023 року.
Про плани отримати банківську ліцензію керівництво Укрпошти заявляло вже декілька років. У травні 2020 року Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроект, який дозволив би Укрпошті надавати банківські послуги. У той же час у НБУ виступили категорично проти такої ініціативи. У грудні 2020 року Ігор Смілянський заявив, що компанія розглядає питання про покупку банку, і про плани «Укрпошти» вийти на друге місце в Україні за кількістю платіжних карт.
За останні два з половиною роки Укрпошта намагалася придбати акції трьох українських банків. Однак Національний банк не дозволив цього зробити.
Банківський сектор України продемонстрував значну стійкість під час війни, чому сприяла підтримуюча грошово-кредитна політика і поблажливе регулювання, заявило міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings, передає Інтерфакс-Україна.
„Ми очікуємо, що основні чинники кредитування для банків будуть досить стабільними у 2024 році, що визначає наш нейтральний прогноз по сектору”, – зазначає агентство.
Посилаючись на загальногалузеву оцінку стійкості Національного банку України (НБУ), Fitch зазначає, що шість із семи рейтингуємих українських банків мають достатню капіталізацію, і лише державний Укрексімбанк потребує підтримки капіталу для задоволення своїх цільових вимог до коефіцієнта достатності капіталу.
„Тим не менш, ризики для капіталу залишаються високими через військовий конфлікт і його вплив на банківський сектор та економіку загалом. Довгострокові рейтинги дефолту емітента в іноземній валюті всіх українських банків, що мають рейтинг Fitch, становлять „CCC-„, що на одну сходинку вище за суверенний рейтинг”, – ідеться в публікації.
Ситуація з достатністю капіталу державного Укрексімбанку (Київ) погіршилася: наприкінці січня цей показник за регулятивним капіталом (Н2) становив 4,2% (тоді як у квітні 2023 р. – 5,93%), а за основним капіталом (Н3) – 2,1%, (раніше – 2,98%), він потребує докапіталізації, повідомляє Fitch Ratings у вівторок.
„Оцінка не виявила масштабних потреб сектору в рекапіталізації, і лише один із семи рейтингованих Fitch банків, Укрексімбанк, потребує збільшення капіталу для виконання вимог до цільового коефіцієнту капіталу”, – йдеться в повідомленні.
Fitch навів дані, що показники достатності капіталу Н2 і Н3 Укрексімбанку наприкінці січня були на рівні 4,2% і 2,1% відповідно за нормативів мінімум 10% і 7%. Банку необхідно поліпшити коефіцієнт достатності регулятивного капіталу до 14,2% до жовтня 2024 року і 21,3% – до квітня 2026 року, а основного капіталу – відповідно до 11,2% і 18,3%.
„Ми очікуємо, що прибутковість банків стане ключовим джерелом поліпшення капіталу і продовжить підтримувати капіталізацію у 2024 році… Однак прибутковість у 2024 році навряд чи буде такою ж високою, як у 2023 році, оскільки відсоткові ставки зараз набагато нижчі”, – вважає агентство.
Воно нагадало, що рекордна прибутковість минулого року допомогла сектору підвищити коефіцієнт достатності регулятивного капіталу до 21,1% на кінець 2023 року з 19,7% на кінець 2022 року.
Fitch додало, що податок на непередбачуваний прибуток банків, запроваджений у грудні 2023 року, сповільнить відновлення буферів капіталу, які були виснажені внаслідок формування великих резервів у 2022 році.
Поліпшення нормативів достатності капіталу також може сповільнитися, якщо НБУ почне скасовувати тимчасові заходи, які він ввів для підтримки банків в умовах війни, хоча агентство очікує, що поетапна відмова буде поступовою.
Згідно з даними Національного банку України, на 1 листопада 2023 року за розміром загальних активів Укрексімбанк посідав 3-тє місце (255,01 млрд грн) серед 63 банків, що діяли в країні.
Австрійська банківська група „Raiffeisen Bank International” (RBI) все ще не вийшов з ринку Росії, після 2 років війни та обіцянок покинути російський ринок
Про це повідомляє Укрінформ, посилаючись на слова голови правління Raiffeisen Bank Йоганна Штробля, підбиваючи бізнес-показники за 2023 рік.
„Ми продовжуємо працювати над деконсолідацією нашого російського бізнесу або у формі продажу, або у формі відокремлення”, – сказав Штробль.
Як зазначають в банку, з другого кварталу 2022 року обсяг кредитування в Росії скоротився на 56%”. Водночас станом на кінець 2023 року він все ще становив 6 млрд євро.
Крім того, Raiffeisen Bank значно скоротив свій бізнес платіжних операцій з Росією та припинив усі ділові відносини з російськими банками-кореспондентами, за винятком своєї дочірньої компанії „Райффайзенбанк”.
Консолідований чистий прибуток Raiffeisen Bank без урахування внесків з Росії та Білорусі становив 997 млн євро.
[type] => post [excerpt] => Австрійська банківська група "Raiffeisen Bank International" (RBI) все ще не вийшов з ринку Росії, після 2 років війни та обіцянок покинути російський ринок [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1707128400 [modified] => 1707122982 ) [title] => Raiffeisen bank все ще розглядає питання про вихід з рф [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=45703&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 45696 [uk] => 45703 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 45697 [image] => Array ( [id] => 45697 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/6aa01cf-raiffaisenrus.jpg [original_lng] => 64294 [original_w] => 690 [original_h] => 460 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/6aa01cf-raiffaisenrus-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/6aa01cf-raiffaisenrus-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/6aa01cf-raiffaisenrus.jpg [width] => 690 [height] => 460 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/6aa01cf-raiffaisenrus.jpg [width] => 690 [height] => 460 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/6aa01cf-raiffaisenrus.jpg [width] => 690 [height] => 460 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/6aa01cf-raiffaisenrus.jpg [width] => 690 [height] => 460 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/6aa01cf-raiffaisenrus.jpg [width] => 690 [height] => 460 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 1624 [_thumbnail_id] => 45697 [_edit_lock] => 1707115782:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_7694b071437015f339c441b47bd43948] =>
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
Турецькі банки відмовляються від роботи з російськими, побоюючись вторинних санкцій.
Про це пише „Коммерсантъ” із посиланням на джерела на фінансовому ринку та учасників зовнішньої торгівлі, передає Економічна правда.
За словами співрозмовників газети, йдеться як про розрив кореспондентських відносин, так і про припинення обробки платежів без формального закриття договорів.
Одне з джерел розповіло, що „є винятки – наприклад, щодо дочірніх іноземних банків у росії”.
„Ситуація для російських банків почала ускладнюватись ще влітку, а різко загострилась після виходу 22 грудня 2023 року указу президента США Байдена про вторинні санкції – у результаті банки Туреччини розірвали кореспондентські відносини майже з усіма російськими кредитними організаціями.
Учасники ринку підтверджують, що аналогічні проблеми вже почали виникати з китайськими банками”, – пише газета із посиланням на джерела.
Серед великих учасників розрахунків з РФ джерела видання називають Nurol Bank, з яким працювали близько 40 кредитних організацій РФ, і Emlak Bank. Коррахунки російських банків у Туреччині відкривалися в лірах, доларах та інших валютах – окремі банки приймали платежі в рублях.
„Банки розривають відносини через тиск з боку США. Причому не тільки в Туреччині, а й, наприклад, у Китаї”, – додав один із співрозмовників.
Глава „Оптималог” Георгій Властопуло заявив, що „проблеми з Туреччиною почалися з літа”, а у відносинах з Китаєм „це поки що точкові історії”.
За словами президента митно-логістичного брокера KBT Юлії Шльонської, серйозні проблеми почали виникати наприкінці грудня. За її словами, „банки в Туреччині взяли паузу і не здійснюють грошові перекази з росії і в країну. Менеджери повідомляють, що зараз жоден платіж із росії не буде прийнятий: ліри, рублі – не важливо”.
Керівник напряму мультимодальних перевезень FM Logistic у росії Дмитро Суховерш додав, що турецькі банки, які посилили контроль після введення 12-го санкційного пакета ЄС, під час проведення платежів у лірах почали вимагати більше даних і документів для підтвердження відсутності санкцій проти всіх учасників ланцюжка – товари, які імпортують, не мають бути в санкційних списках.
Директор з розвитку бізнесу SOTA Logistic Ігор Чернишов визнав, що „не проходить навіть оплата послуг”. „Зараз тільки один із турецьких банків пропускає платежі як кореспондент. Але за кількості платежів понад 50 на день заявки виконує кілька днів”, – додав він.
Genel Müdürümüz ve SAHA İstanbul Yönetim Kurulu Başkanı Sayın @Haluk Bayraktar’ın katılımıyla Ukrayna ile iş birliği imza töreni gerçekleştirdik. 🇺🇦🇹🇷
We held a signing ceremony for cooperation with Ukraine, attended by our General Manager Mr. @Haluk Bayraktar, who serves as… pic.twitter.com/LHib2AncYz
