Нардепи планують запобігти використанню платіжної системи для схем із переказом через підставних осіб.
До Верховної Ради подали законопроєкт щодо створення реєстру дропів – осіб, через рахунки яких проводяться підозрілі фінансові операції. Відповідний законопроєкт №14161 зареєстровано на сайті парламенту.
У пояснювальній записці зазначається, що через те, що в Україні зростає кількість випадків використання платіжних інструментів у незаконних схемах, зокрема у сфері азартних ігор, букмекерської діяльності та продажу підакцизних товарів, у парламенті зареєстрували проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо створення та ведення реєстру осіб, платіжні операції яких потребують посиленого контролю.
Виникають ситуації, коли фізичні особи передають свої платіжні реквізити третім особам, а зловмисники використовують ці інструменти для незаконних операцій.
Пропонується створення реєстру осіб, чії платіжні операції потребують посиленого контролю. Реєстр вестиме Національний банк України.
Зконопроєкт передбачає:
банки та інші надавачі платіжних послуг будуть вносити в цей реєстр виявлених дропів та підприємства, які використовували міскодінг;
до таких осіб буде застосовано встановлені НБУ ліміти на проведення платіжних операцій та обмеження на кількість карток (тільки для фізосіб);
банки та інші надавачі платіжних послуг будуть зобовʼязані перевіряти регулярно наявність своїх клієнтів в такому реєстрі.
Впровадження системи дозволить перейти від загальних обмежень на P2P-перекази до більш адресного контролю, який торкнеться лише ризикових клієнтів. Це має підвищити ефективність боротьби з тіньовими фінансовими потоками без створення додаткового тиску на добросовісних користувачів.
Дропи – це фізособи-клієнти банків, які дозволяють використовувати свої картки у якості транзитного каналу переказу для відмивання незаконних коштів з використанням P2P (person-to-person, „з картки на картку”) переказів.
Найчастіше „дропами” можуть стати пенсіонери, студенти з низьким рівнем доходів чи представники соціально незахищених верств.
Призначений у жовтні новий голова Національного банку України (НБУ) Андрій Пишний, який раніше очолював Ощадбанк, посилить вимоги до фінансових установ, що спричинить величезний тиск на них. Днями очільник НБУ організував кілька закритих зустрічей, зокрема з керівниками банків з іноземним капіталом.
Джерела повідомляють, що під час цих заходів Андрій Пишний не оцінив заплановану стратегію «іноземців» щодо підтримки економіки у вигляді кредитів. Натомість закликав до купівлі українських державних облігацій. Контраргументи банкірів про те, що цей крок становитиме великий ризик для європейських материнських компаній, не були почуті.
Не гладко пройшли й зустрічі з представниками банків з українським капіталом. НБУ вже почав перевірки в трьох із чотирьох державних фінустанов. Пильної уваги наразі «уникнув» лише ПриватБанк. Перевірки Укрексімбанку та Укргазбанку почалися після звільнення Херсона, коли ці фінустанови не змогли швидко відновити роботу своїх відділень. Слід зазначити, що в Ощадбанку досі триває перевірка через проблеми, які виникли ще під керівництвом самого Пишного.
Джерелам видання «Страна» вдалося отримати інформацію про плани голови НБУ щодо банківської системи. Виходячи з них, з початку лютого 2023 року розпочнеться стрес-тестування банків. При цьому перевірятимуть якість кредитного портфеля фінансових установ, а також методи формування резервів і наявність їх капітального покриття. При цьому, якщо у банків закінчиться капітал, їхнім акціонерам буде надано максимум рік на його поповнення. Вони можуть внести суму до 2024 року, інакше їх позбавлять ліцензії.
Раніше сам Пишний заявив, що на посаді голови НБУ вестиме банківський сектор шляхом зміцнення, а не простого виживання.
«Ми вважаємо своїм пріоритетом розпочати роботу якнайшвидше, щоб бути сильнішими у 2023 році. Для цього працюємо над концепцією, на основі якої можна визначити стабільність фінансового сектору та якість його активів. У наших планах – запровадження в майбутньому стрес-тестів, кінцевою метою яких є рекапіталізація фінустанов», – пояснив голова НБУ на початку листопада.
Андрій Пишний не планує започатковувати програму державної допомоги і не має наміру рятувати всі банки на межі банкрутства. Можливо, винятком стануть лише 14, які вважаються системно значущими. Таким чином, якщо акціонери менших фінансових установ не бажають робити подальші інвестиції, це може призвести до автоматичної ліквідації проблемних банків.
