Незважаючи на західні санкції, енергетичний голод не зменшується. Німеччина нібито відмовилася від російського газу, але реальність показує інше: СПГ постачається в серце ЄС через Бельгію.
Поки Брюссель критикує енергопостачання Угорщини, Німеччина ігнорує західні санкції, використовуючи власний задній двір: за даними Berliner Zeitung російський газ постачається до найбільшої економіки Європи через бельгійські порти, проте уряд все заперечує.
Німеччина продовжує покладатися на російські джерела газу, хоча цього разу опосередковано: російський СПГ надходить до німецької газової мережі через бельгійський порт Зебрюгге.
Внаслідок заборони на поставки, введеної ЄС у березні 2025 року, експорт газу з Бельгії скоротився на третину, водночас імпорт до Німеччини значно зріс: він становить 650 гігават-годин на добу, проти 436 гігават-годин минулого року.
З даних видно ефект «зсуву»: менше газу виходить з Бельгії до третіх країн, але більше надходить до сусідніх країн, особливо до Німеччини. У перших трьох кварталах 2025 року бельгійський уряд повідомив про 20-відсоткове зростання обсягів газу, що надходить до Німеччини, загалом 148 терават-годин.
«Німеччина фактично «відмиває» російський газ за допомогою газу, що надходить через Бельгію», — заявив Ангелос Кутсіс, представник бельгійської екологічної організації Bond Beter Leefmilieu. Він додав, що таким чином країни-учасниці ухиляються від відповідальності за постійний попит на російський СПГ.
Берлін: про російський газ не може бути й мови
Німецький уряд заперечує, що такі операції відбуваються через Бельгію. Міністерство економіки та енергетики на чолі з Катериною Райхе наголошує, що Німеччина незалежна від російських енергоносіїв, а склад газу російського походження, який може бути присутнім у мережі, «неможливо достовірно визначити».
На думку аналітиків, відстеження точного походження російського газу є ілюзією – подібно до розрізнення зеленої та сірої електроенергії. Німецький державний імпортер газу Sefe (раніше Gazprom Germania) має довгостроковий контракт з проєктом Yamal LNG до 2040 року, але диверсифікував свій портфель відповідно до санкцій ЄС.
ЄС повністю заборонив імпорт російського газу до кінця 2027 року, а короткострокові контракти мають бути розірвані протягом шести місяців. Незважаючи на це, на практиці російський СПГ продовжує надходити на європейський ринок через Бельгію та інші країни ЄС, що, на думку експертів, знову вказує на суперечність між офіційними цілями ЄС та реальними структурами енергопостачання.
Європейська комісія намагається переконати уряд Бельгії підтримати надання Україні мегакредиту на 140 млрд євро, який має стати фінансовою „подушкою” для Києва на найближчі три роки.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Politico.
За даними видання, сьогодні відбудеться один із вирішальних раундів консультацій: високопосадовці Єврокомісії хочуть переконати Бельгію, що всі фінансові та юридичні ризики використання російських активів уже враховані та мінімізовані.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер залишає питання відкритим, адже всередині країни триває складний бюджетний процес: уряд намагається узгодити скорочення видатків на 10 млрд євро.
На тлі внутрішньої нестабільності Бельгія побоюється, що може опинитися відповідальною за повернення коштів Москві, якщо юристи Кремля оскаржать використання заблокованих активів у судах.
Ще одна проблема – часовий фактор. Якщо Бельгія не змінить позицію, ЄС не зможе вчасно ухвалити пакет. У такому разі Києву доведеться покладатися на інші джерела фінансування або ризикувати опинитися без критично необхідних коштів навесні 2026 року.
Наразі дефіцит українського бюджету оцінюється приблизно у 60 млрд доларів на найближчі два роки, без урахування витрат на оборону.
За словами єврокомісара з питань економіки Валдіса Домбровскіса, юридичні ризики „обмежені”, а будь-які потенційні збитки для Бельгії будуть перекриті гарантіями від інших урядів ЄС. Водночас Брюссель вимагає від партнерів національних гарантій на суму понад 170 млрд євро „на всяк випадок”.
У разі позитивного рішення Єврокомісія планує вже найближчими тижнями внести законопроєкт щодо репараційної позики. Але якщо Європарламент також вимагатиме участі в процесі, це може суттєво затягнути ухвалення рішення та поставити під загрозу вчасну фінансову підтримку Києва.
Пропозиції та правові аргументи Європейської комісії щодо надання Україні 140 млрд євро „репараційних позик” на базі заморожених активів Росії досі не переконали Бельгію, на території якої перебувають ці активи, підтримати вказаний проєкт.
Про це кореспондентці „Європейської правди” повідомили кілька дипломатів ЄС у Брюсселі, обізнані з ситуацією.
„Зараз триває засідання послів Євросоюзу, на якому зокрема обговорюється використання заморожених в ЄС активів на користь України. Наскільки ми бачимо, Бельгія досі має правові питання, на які не отримала чіткої відповіді”, – заявив співрозмовник „ЄвроПравди”.
Він додав, що перемовини продовжаться 23 жовтня на засіданні Європейської ради.
„Бельгія вимагає чітких зобов’язань та гарантій від держав ЄС, і наразі їй недостатньо тих аргументів, що дає Єврокомісія”, – уточнив інший дипломат.
У вівторок рейси в аеропорту Шарлеруа та міжнародному аеропорту Брюссель-Завентем будуть призупинені через страйк. Профспілки вимагають, серед іншого, продовження доступу до дострокового виходу на пенсію та справедливої оплати за роботу в нічні зміни.
Аеропорт Шарлеруа, який зокрема обслуговує лоукост-рейси з Будапешта, не відправлятиме та не прийматиме жодних рейсів у вівторок. Не будуть здійснюватися пасажирські рейси і з міжнародного аеропорту Завентем у Брюсселі через загальнонаціональний страйк, що охоплює всю Бельгію.
Як повідомляють місцеві ЗМІ, кілька профспілок закликали працівників приєднатися до загальнонаціонального страйку, який оголосили проти реформ уряду.
Серед вимог профспілок – збереження понаднормової роботи з бонусами, подальше забезпечення легшого доступу до дострокового виходу на пенсію, справедлива компенсацію за нічні зміни та гарантія вищих пенсій.
Профспілки оголосили про проведення демонстрації 14 жовтня, яка пройде від Північного залізничного вокзалу столиці Бельгії до Південного залізничного вокзалу.
Крім обмежень руху в міжнародних аеропортах, очікуються перебої в роботі національної автобусної мережі, громадського транспорту в Брюсселі, а також вивезення сміття.
Бельгійська залізнична компанія SNCB не долучиться до загальнонаціонального страйку. Очікується, що експрес-поїзди Eurostar, що сполучають столицю Бельгії з Парижем, Лондоном та Амстердамом, курсуватимуть за розкладом.
Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер повторно висловив сумніви щодо використання заморожених російських активів для фінансування кредитів Україні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на The Guardian.
Прем’єр-міністр Бельгії вчора повторно порушив юридичні питання щодо використання заморожених російських активів для фінансування України.
Вевер очолює групу країн, які залишаються скептичними щодо цього кроку через занепокоєння юридичними наслідками.
Зазначається, що Бельгія особливо вразлива в цьому питанні, оскільки більше половини коштів зберігається в брюссельській кліринговій компанії Euroclear.
У своїх коментарях сьогодні вранці де Вевер зазначив, що попросив інших лідерів надати тверді гарантії щодо розподілу ризиків у разі використання заморожених російських активів для фінансування кредитів Україні.
Він наголосив, що Бельгія буде готова реалізувати цей план лише після отримання задовільних відповідей на свої запитання, а наразі таких відповідей не отримано.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року західні держави запровадили низку жорстких санкцій проти РФ. Одним із ключових заходів стало заморожування російських активів за кордоном.
За оцінками Міжнародного валютного фонду та незалежних експертів, обсяг таких активів у 2024-2025 роках перевищує 300-350 мільярдів доларів. Точні дані складно встановити через розподіл коштів по різних юрисдикціях.
Міністр закордонних справ Бельгії Максим Прево знову наголосив, що його країна категорично виступає проти спрямування заморожених російських активів на допомогу Україні. За його словами, такий крок поставив би під загрозу авторитет Бельгії.
Прево зазначив, що уряд Бельгії, як і раніше, категорично проти цієї ідеї, незважаючи на те, що кілька днів тому Урсула фон дер Ляєн заявила про намір повернутися до розгляду цього питання, пише Origo з посиланням на статтю Euronews.
«Чесно кажучи, конфіскація російських суверенних активів для Бельгії є неприйнятною», – сказав Максим Прево. У межах західних санкцій було заблоковано близько 200 млрд євро російських активів. Більша частина цієї суми зберігається в депозитарії Euroclear, на який поширюються фінансові ринкові норми ЄС. Міністр закордонних справ підкреслив, що, на його думку, порушення правил навіть у разі екзистенційної війни зробило б Бельгію та Євросоюз вразливими, оскільки інвестори могли б у майбутньому переглянути свої інвестиції, пише видання.
«Це було б дуже поганим сигналом для інших країн світу. Багато з них мають свої активи та суверенні державні кошти в Брюсселі або інших частинах Європи», – пояснив Прево. Уряд розглянув можливість конфіскації заарештованих активів і дійшов висновку, що це підірве довіру до євро й може мати системні наслідки для авторитету європейських фінансових послуг, додав він.
Утім Європейський Союз та, наприклад, Велика Британія й надалі схвалюють ідею конфіскації заморожених активів рф, пише Origo, оскільки це означало б, що росія повинна заплатити за війну.
У Бельгії кажуть, що будуть домагатися від НАТО „максимальної гнучкості” щодо цільових показників збільшення витрат на оборону, які повинні бути узгоджені на саміті цього тижня.
Про це заявив глава бельгійського МЗС Максим Прево, якого цитує AFP, повідомляє „Європейська правда”.
За словами міністра, хоча Бельгія і має продемонструвати „готовність повернутися в стрій” після багатьох років недофінансування оборони, мета НАТО у 5% від ВВП виходить за рамки її „бюджетних можливостей”.
„Можливо, ми не зробили цього за допомогою гучних заяв, як Іспанія, але я можу запевнити вас, що протягом декількох тижнів наші дипломати наполегливо працювали над тим, щоб отримати механізми гнучкості… які могли б допомогти полегшити тягар бельгійських зусиль”, – сказав він.
Як наголосив Прево, „ми просимо максимальної гнучкості”.
Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес раніше надіслав лист генеральному секретарю НАТО Марку Рютте з проханням розглянути „гнучкішу формулу” оборонних витрат.
Після цього американський президент Дональд Трамп заявив, що „НАТО повинен розібратися” з країною.
ЗМІ напередодні повідомили, що країни НАТО ухвалили заяву до майбутнього саміту, в якій визначили мету до 2035 року збільшити щорічні витрати на оборону та безпеку до 5% ВВП, подолавши заперечення Іспанії.
Одне з підприємств Укроборонпрому уклало меморандум про співпрацю з бельгійською компанією KNDS Belgium SA.
Про це повідомила пресслужба Укроборонпрому у вівторок, 20 травня.
Так, Україна та Бельгія хочуть організувати спільне комплектування пострілів середнього калібру. Вони застосовуються для ведення вогню з автоматичних гармат та ураження живої сили, легкої бронетехніки та повітряних цілей, які летять низько.
«Ми поступово розширяємо географію наших міжнародних партнерств, шукаємо та знаходимо нові напрямки взаємодії. Це йде на користь Силам оборони України та нашому оборонно-промисловому комплексу, який прагне інтегруватися у глобальну зброярську промисловість країн НАТО», – заявив гендиректор Укроборонпрому Олег Гуляк.
Бельгійська фінансова компанія Euroclear планує конфіскувати та перерозподілити близько 3 мільярдів євро заморожених російських активів після того, як Москва захопила гроші інвесторів у Росії.
Як пише „Європейська правда”, про це повідомляє Reuters з посиланням на відповідні документи та людей, обізнаних з цим питанням.
Гроші будуть використані для компенсації західним інвесторам після того, як Москва конфіскувала готівку, що зберігалася в Росії в останні місяці, заявили три обізнані особи.
Euroclear перерозподілить 3 млрд євро з пулу в 10 млрд євро готівки, що належить російським юридичним та фізичним особам, які потрапили під санкції Європейського Союзу після вторгнення РФ в Україну в 2022 році, повідомили двоє з цих осіб.
Цей крок знаменує новий рівень тиску з боку Європи.
У минулому Захід організовував кредити та виплати Україні з відсотків за замороженими російськими активами, що російський лідер Владімір Путін назвав крадіжкою.
Запланована виплата Бельгії була викликана розпорядженням російського уряду про конфіскацію мільярдів у західних інвесторів минулого року. Euroclear зазнавав тиску з боку міжнародних інвесторів з вимогою вивільнити гроші. Reuters не вдалося встановити, хто саме отримає вигоду від виплати.
За інформацією джерел агенції, у березні Euroclear отримала дозвіл від Бельгії на здійснення виплат.
Euroclear повідомила клієнтів про майбутні виплати в інформаційному документі від 1 квітня, який переглянув Reuters.
„Ми отримали дозвіл від нашого компетентного органу розморозити суми компенсації та надати їх нашим учасникам”, – йдеться в документі.
Reuters не вдалося встановити особу російських власників, чиї активи будуть конфісковані.
Виплати західним інвесторам не торкнуться понад 200 мільярдів євро резервів російського центрального банку, які були заморожені в ЄС, заявили два джерела.
Однак це зменшить запаси російських активів, що включають готівку, акції та облігації, які майже повністю зберігаються в Euroclear і дають блоку важелі впливу на Москву. Дехто сподівався, що заморожені російські активи можна буде використати для відбудови України.
Західні інвестори мають в Росії активи на десятки мільярдів, від конфіскованих заводів до готівки.
Рішення Європи розморозити російські активи в Європі для інвесторів деякі оцінюють критично.
„Заарештувати російські активи і віддати їх західним інвесторам було б морально неприйнятним”, – сказав Джейкоб Кіркегард, експерт з санкцій з вашингтонського аналітичного центру Peterson Institute for International Economics.
Європейський Союз заморозив сотні мільярдів російських активів, включаючи резерви центрального банку, після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року, що стало безпрецедентним кроком і найбільшим покаранням для Росії.
Euroclear володіє левовою часткою санкціонованих російських активів в Європі – понад 180 мільярдів євро.
Повернення цих грошей є важливим для Москви і стало причиною близько 100 судових позовів проти Euroclear, сказав один з співрозмовників. Reuters не вдалося встановити статус цих судових справ.
Минулого року Москва попередила, що вживе заходів у відповідь, якщо її заморожені активи будуть конфісковані і використані для України, і на початку цього року внесла зміни до законодавства, що дозволяють їй це зробити.
Як пише видання, минулого року заморожені активи рф гіганта цінних паперів Euroclear принесли Бельгії 1,7 млрд євро податкових надходжень, згідно з річними цифрами компанії.
Гроші уряд Бельгії спрямує на допомогу Україні. Загальна сума заблокованих у Euroclear російських активів становить близько 183 млрд євро.
Компанія Euroclear надавала фінансові послуги російським компаніям та уряду, але всі трансакції були заморожені після того, як росія розпочала повномасштабну війну проти України та потрапила під міжнародні санкції у відповідь на агресію. Російські активи, включаючи готівку, акції та займи, були заморожені і наразі недоступні для російських суб’єктів.
Відсотки від цих російських мільярдів перераховуються на спеціальний рахунок в Euroclear та використовуються для поповнення європейських фондів допомоги, призначених для України.
