Данія витратить ще $2,05 мільярда, щоб посилити безпеку в Арктичному регіоні в партнерстві зі своїми автономними територіями Гренландією та Фарерськими островами.
Про це повідомили в Міноборони Данії.
Угода включає три нових арктичних кораблі, нові безпілотники дальнього радіусу дії з розширеною здатністю отримання зображень і потужнішою супутниковою здатністю.
«Ми повинні змиритися з тим, що існують серйозні виклики щодо безпеки та оборони в Арктиці та Північній Атлантиці», — наголосив міністр оборони Данії Троелс Лунд Поульсен.
Три нові арктичні військово-морські кораблі мають допомогти більш ефективно й адаптично виконувати завдання навколо Гренландії, а також перевозити вантажі, зокрема вертольоти та безпілотники.
Безпілотники великої дальності допоможуть стежити за територіями на великій відстані та забезпечувати детальне спостереження. Тим часом наземні датчики посилять ситуаційну обізнаність і розвідку.
Уряд Данії також планує укласти ще одну угоду, щоб посилити безпеку в Арктиці, у першій половині 2025 року.
Україна й надалі отримуватиме фінансову допомогу від країн, з якими підписала угоду щодо безпекового співробітництва.
Про це заявив заступник голови Офісу президента України Ігор Жовква, виступаючи під час опитування „Зовнішня політика і безпека. Настрої українського суспільства”, передає кореспондент РБК-Україна.
За словами Жовкви, лідери країн, з якими Україна підписала гарантії безпеки, підтверджують, що Київ отримуватиме фінансову підтримку й в наступні роки.
Він нагадав, що загалом Україна вже уклала угоди з 27 країнами, а термін їх дії складає 10 років.
„Яскравим прикладом є позиція Великої Британії, коли новий прем’єр-міністр (Кір Стармер, голова британського уряду, – ред.), прийшовши до влади, заявив, що він знає про існування цієї угоди та знає, яка сума була закладена щодо фінансування військових потреб України від Британії, і він буде продовжувати триматися цієї суми„, – розповів заступник голови Офісу президента.
Жовква додав, що союзники України, під час планування бюджетів, одразу закладають суму, яка передбачена на допомогу Києву. В інакшому випадку – партнери пам’ятають про те, які суми були виділені на 2024 рік і їх позиція – „не менше”.
Під час повномасштабної війни Україна активно укладала безпекові угоди та отримувала гарантії підтримки від міжнародних союзників, прагнучи посилити обороноздатність і закласти основу для довготривалої співпраці.
Київ також уклав двосторонні угоди з низкою країн, зокрема зі Сполученими Штатами Америки (США), Великою Британією та Францією, які передбачають довгострокову допомогу у сфері оборони. Гарантії безпеки мають на меті не лише захист під час війни, але й створення умов для стабільності після завершення конфлікту.
Наступного року надходження з державного дорожнього фонду, створеного у складі спецфонду держбюджету, буде спрямовано до загального фонду держбюджету з метою зміцнення армії та посилення оборони держави. Це закріплено змінами до Бюджетного кодексу.
Про це повідомляє міністр фінансів України Сергій Марченко.
„Усі кошти з дорожнього фонду на наступний рік (94,7 млрд грн) будуть перенаправлені на потреби оборони, що дозволить мобілізувати усі можливі внутрішні ресурси на цей напрямок. Це не тільки інвестиція у перемогу, але й створення нових робочих місць та підтримка економіки”, – зазначив Марченко.
Відповідний ресурс буде сформовано за рахунок акцизів з авто та пального, а також інших платежів, з яких фінансувалося будівництво та ремонт доріг.
При цьому у наступному році дорожня галузь продовжить отримувати фінансування завдяки трьом ключовим джерелам.
Залишки коштів, джерелом формування яких були доходи державного дорожнього фонду станом на 1 січня 2024 року, які не використані в попередні бюджетні періоди (2021-2023 роки), використовуватимуться для забезпечення невідкладних заходів, пов’язаних з утриманням доріг у зимовий період.
Дороги, які є необхідними для військових потреб, будуть фінансуватися за рахунок коштів з резервного фонду Уряду України.
Крім того, будівництво та ремонт доріг також заплановано в рамках проєктів, що фінансуються міжнародними фінансовими організаціями та урядами країн-партнерів.
