Білорусь нарощує постачання на тлі дефіциту палива на внутрішньому ринку Росії в умовах зниження виробництва на НПЗ.
Білорусь у період з 1 по 15 червня збільшила залізничні поставки автобензинів зі своїх нафтопереробних заводів на російський ринок майже в три рази порівняно з тим самим періодом попереднього місяця – до понад 70 000 тонн. Про це пише The Moscow Times в середу, 17 червня.
Залізничні відвантаження білоруського дизельного палива споживачам РФ за перші два тижні червня збільшилися вдвічі порівняно з першою половиною травня – до близько 34 000 тонн.
Крім того, з Білорусі до РФ у першій половині червня надійшло понад 4300 тонн авіагасу.
Білорусь нарощує постачання на тлі дефіциту палива на внутрішньому ринку Росії в умовах зниження виробництва на НПЗ в результаті атак безпілотників. Скорочення виробництва автобензинів на російських НПЗ прискорило темпи зростання роздрібних цін, а також призвело до введення тимчасових лімітів на продаж палива на окремих АЗС у ряді російських регіонів.
У країнах ЄС перестали працювати картки MasterCard двох білоруських банків – «Альфа-Банку» та «Белгазпромбанку». Користувачі втратили можливість оплачувати покупки, знімати готівку та користуватися онлайн-платежами, – повідомляє місцева служба Радіо Свобода.
У країнах Європейського Союзу фактично зупинили роботу карток MasterCard, емітованих двома білоруськими банками — «Альфа-Банком» і «Белгазпромбанком». Обмеження торкнулися як офлайн-платежів, так і онлайн-сервісів, зареєстрованих у Європі.
З 21 квітня картки цих банків більше не працюють у десятках країн ЄС, серед яких Німеччина, Франція, Італія, Польща та інші. Користувачі втратили можливість оплачувати покупки, знімати готівку в банкоматах та здійснювати перекази за кордоном.
В одному з банків зазначили, що тимчасово скасували комісію за зняття власних коштів за межами країни та запропонували альтернативні внутрішні перекази між білоруськими банками. «Белгазпромбанк» підтвердив повне припинення роботи карток MasterCard у країнах ЄС, включно з онлайн-платежами.
Варто зазначити, що ще раніше ці ж банки втратили можливість використовувати картки Visa на території Європи та Великої Британії, що поступово обмежило їхні міжнародні фінансові операції.
Росія нарощує експорт продовольства у Білорусь, перетворюючи її на залежний ринок збуту.
Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Зазначається, що у 2025 році білоруський ринок свинини стрімко занепав: виробництво скоротилося на 12%, поголів’я зменшилося на 121 тис. голів, а в окремих регіонах воно фактично зникло.
“На цьому тлі Росія агресивно нарощує експорт, перетворюючи Білорусь на залежний ринок збуту. Постачання свинини з РФ зросло на третину, перевищивши 324 тис. тонн – на 26 % більше, ніж торік, і фактично витісняє місцевих виробників”, – розповіли у розвідці.
Російський ринок м’яса переживає падіння внутрішнього попиту, що спричинило зниження оптових цін до рівня 2023 року. У грудні здешевшали всі категорії, але найбільше – свинина.
Тиск посилила конкуренція з китайськими виробниками: ціни на окремі частини свинячої туші в Росії опустилися нижче собівартості курячого філе з КНР.
У розвідці зазначають, що це змусило російських постачальників агресивно скидати продукцію в Білорусь, підриваючи позиції місцевих колгоспів.
Крім цього, Білорусь стала головним імпортером російського сала – сюди надходить близько 80 % експорту, понад 10 тис. тонн на майже $15 млн. Постачання зросло на 4 % у фізичному та на 29 % у грошовому вимірі.
“Аналогічна ситуація й у молочному сегменті: експорт російського молока та вершків у тарі зріс на 23 %, а білорусь увійшла до трійки найбільших покупців, отримавши 10 % від загального обсягу в $40 млн”, – повідомляє СЗР.
На тлі вищезгаданих процесів у Білорусі фіксується погіршення настроїв. Третина респондентів заявила про погіршення економічної ситуації та власного добробуту.
“Це підкреслює головну тенденцію: Росія не просто постачає продукцію, вона витісняє білоруських виробників із ключового драйвера економіки –продовольчої сфери, перетворюючи країну на залежний придаток власного ринку”, – додали у СЗР.
У Білорусі вирішили будувати третій енергоблок на атомній електростанції в Островці під кордоном з Литвою.
Про це повідомляє державне інформагентство БЕЛТА, пише “Європейська правда”.
Віцепрем’єр Віктор Каранкевич оголосив, що на нараді з Александром Лукашенком вирішили будувати третій енергоблок єдину білоруської АЕС в місті Островець, що лише за 15 км від кордону з Литвою і 40 км від її столиці Вільнюса.
“За результатами наради ухвалено рішення про розвиток Островецької АЕС, реалізації другої черги – спорудження третього енергоблока. І паралельно буде організована робота з дослідження майданчиків на території Могилевської області (…) де можливий у майбутньому в умовах зростання енергоспоживання розвиток атомної енергетики”, – сказав посадовець.
Електростанція в місті Островець, розташованому на заході Гродненської області, розташована за 15 км від кордону з Литвою і піддавалася критиці через проблеми з безпекою, в першу чергу з боку сусідніх країн і міжнародних організацій.
Перший енергоблок запустили у 2020 році, другий був підключений до білоруської енергосистеми у 2023 році. Станцію будувала російська держкомпанія “Росатом”, проєкт фінансувався Москвою.
Міністерство економіки та інновацій оголосило про виділення коштів на програму, учасники якої повинні знайти рішення для боротьби з контрабандою, що надходить до Литви з Блорусі за допомогою повітряних куль.
Заступник міністра економіки та інновацій Пауліус Петраускас оголосив про виділення 1 млн євро на розробку системи протиповітряної оборони для боротьби із метеозондами.
“Ми запустимо програму протягом 24 годин після цієї пресконференції. Ми запросимо підприємства та наукові установи подавати заявки. В Агентстві інновацій буде відкрито єдине вікно, де буде доступна вся інформація”, – сказав він.
За його словами, програма складатиметься з трьох частин. Перший етап полягатиме у відборі ідей.
“Ми відберемо найкращі ідеї для вирішення проблем протиповітряної оборони. Ідеї відбиратиме комісія з представників Міністерства внутрішніх справ, Міністерства національної оборони та Міністерства економіки та інновацій”, – зазначив заступник міністра.
Також він висловив сподівання на те, що протягом трьох місяців Литва отримає швидкі рішення, які може застосувати для вирішення проблем протиповітряної оборони.
У вересні Білорусь збільшила поставки бензину до росії залізницею у чотири рази порівняно з серпнем. Це пов’язано з дефіцитом пального рф, який виник після атак на енергетичну інфраструктуру країни-агресора.
Про це у вівторок, 7 жовтня, повідомило агентство Reuters з посиланням на джерела в цій галузі.
Декілька регіонів росії останніми тижнями ввели нормування бензину та тимчасово заморозили ціни на популярні марки пального через нестачу, що виникла після ударів дронів. Також Москва обмежила експорт бензину та дизеля.
За даними джерел агентства, у вересні постачання бензину з білоруських НПЗ на російський внутрішній ринок сягнули 40 тисяч тонн, або близько 14,5 тисяч барелів на добу. Поставки дизельного пального склали 33 тисячі тонн.
При цьому транзит білоруського бензину через російські порти для подальшого експорту зріс лише на 1% до 140 тисяч тонн. Білорусь користується російськими портами для перевантаження нафтопродуктів з березня 2021 року за угодою з Москвою.
Разом із тим, за підрахунками Reuters, за січень-вересень обсяги таких перевантажень скоротилися майже на 40% у річному вимірі — до 1,17 млн тонн — через зменшення обсягів переробки нафти.
2 жовтня Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що у росії на тлі дефіциту відновилися поставки бензину з Білорусі через Петербурзьку біржу.
Білоруська політика “купуй своє” вдарила по російському імпорту й спричинила торговельні обмеження у відповідь.
У першому кварталі 2025 року частка білоруських товарів у роздрібі знизилася до рекордно низьких 53,5 % попри обмеження західного імпорту. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України у неділю, 17 серпня.
Зауважується, що Мінськ прагне довести показник до 63 % до кінця року, використовуючи адміністративний ресурс і пряму роботу з ритейлерами.
За другий квартал частка зросла лише на 1,1 в. п., харчових товарів – на 1,9, непродовольчих – на 2,2. Найгірше виконання плану – у верхньому одязі (11,7 % за плану 34,5 %) та взутті (23,5 % за плану 36,5 %).
Водночас імпорт прискорюється: за півріччя постачання зросли на 17,5 %, до $7,24 млрд. Міністерство антимонопольного регулювання і торгівлі проводить зустрічі з виробниками й торговими мережами, шукаючи нові канали збуту.
“Наприклад, виробнику трикотажу Полісся запропоновано продавати пледи й декоративні подушки на автозаправках. Серед інших ідей – “дні відкритих дверей” у магазинах з акцентом на білоруську продукцію, а також пропозиції бізнес-асоціацій щодо вирівнювання торгових націнок і правил викладки товарів для вітчизняних та імпортних постачальників”, – зазначили у повідомленні.
І пояснили, що політика “купуй своє” б’є передусім по російському імпорту.
“Москва відповідає дзеркально: розглядає обмеження білоруського цементу, а продажі автобусів МАЗ у РФ за сім місяців скоротилися на 58 %. У липні взагалі реалізовано лише два автобуси – попри запуск нового заводу в Білорусі”, – розповіла розвідка.
Згідно з постановою фінського уряду 15 липня 2025 рокунабула чинності заборона на угоди з нерухомістю для громадян Росії та Білорусі. Надалі дозвіл на придбання нерухомості не видаватиметься особам, чия країна порушує територіальну цілісність іншої держави та становить загрозу національній безпеці Фінляндії.
Міністр оборони країни Антті Хяккянен написав у соцмережі X, що цей закон спрямований на зміцнення безпеки Фінляндії та підготовку до будь-яких спроб впливу.
«На мою думку, потреба у цій реформі існувала вже давно, ще до нападу Росії на Україну. Я дуже задоволений, що цей закон нарешті прийнятий і набуває чинності сьогодні», – написав міністр оборони.
Австрійська банківська група Raiffeisen Bank International підписала угоду з еміратською компанією Soven 1 Holding Limited про продаж 87,74% акцій своєї білоруської дочки “Пріорбанк”.
Про це повідомляється у п’ятницю на сайті RBI.
“Raiffeisen Bank International (RBI) сьогодні підписав угоду про продаж 87,74% акцій АТ “Пріорбанк” та його дочірніх компаній компанії Soven 1 Holding Limited, завершивши переговори, оголошені 14 лютого 2024 року”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що угода ще потребує схвалення регуляторних органів, її успішне закриття очікується в четвертому кварталі 2024 року.
“Очікується, що після закриття ця транзакція матиме негативний вплив на консолідований чистий прибуток у розмірі близько 300 млн євро, що в основному буде зумовлено різницею між ціною придбання та балансовою вартістю власного капіталу АТ “Пріорбанк”, – йдеться у повідомленні.
Крім того, на момент закриття очікується додатковий негативний ефект від цієї транзакції у розмірі приблизно 500 млн євро – “це пов’язано з рекласифікацією переважно історичних збитків від курсових різниць, які наразі визнаються в іншому сукупному доході”.
“Після завершення цієї транзакції RBI успішно вийде з білоруського ринку і таким чином зменшить операційну складність відповідно до своєї стратегії мінімізації ризиків у Східній Європі”, – повідомили в австрійській банківській групі.
Після цього АТ “Пріорбанк” працюватиме “повністю незалежно під новим власником”.
Raiffeisen Bank International володіє з 2002 року 87,74% акцій АТ “Пріорбанк” (Білорусь). У 2023 фінансовому році білоруська дочірня компанія RBI отримала прибуток у розмірі 112 млн євро.
Білорусь може постачати до деяких країн товари, обладнання чи технології – в обмін на санкційні товари.
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на звіт американського Інституту вивчення війни (ISW).
Мова йде про Нікарагуа, Венесуелу та Кубу. Аналітики дійшли висновку, що білоруська держава може продавати їм товари в обмін на ті, які Білорусь чи Росія не можуть придбати самостійно через західні санкції.
Експерти зробили висновок виходячи з дій прем’єр-міністра Білорусі Романа Головченка, який днями під час візиту до вищезгаданих країн підписав кілька двосторонніх економічних та торговельних угод.
Так, Головченко з 14 по 16 липня відвідав Венесуелу та зустрівся з венесуельськими офіційними особами, включаючи президента країни Ніколаса Мадуро. Білоруський прем’єр заявив, що його візит спрямований на обговорення торгівлі та економічної сфери.
Далі з 16 до 17 липня Головченко відвідав Кубу. У ході візиту він підписав контракти на “мільйони доларів” на постачання Кубі невказаних білоруських товарів в обмін на кубинський експорт до Білорусі.
І на завершення прем’єр Білорусі відвідав 18-19 липня Нікарагуа та підписав контракти на суму 85 млн доларів. Як повідомляється, вони спрямовані на двосторонню економічну співпрацю, включаючи угоду Білоруського банку розвитку про фінансування постачання Нікарагуа понад 700 одиниць невказаного обладнання.
Аналітики додали, що можливо білоруський прем’єр підписав ці угоди в рамках російських схем, які використовують Білорусь, щоб допомогти РФ обійти західні санкції.
