Міністерство внутрішніх справ Чехії планує внести зміни до законодавства, які посилять умови виплат для українських біженців. Виплати для тих, хто має тимчасовий захист, хочуть прив’язати до роботи, реєстрації в центрі зайнятості або підприємницької діяльності.
Тобо, згідно з новою поправкою МВС, особи, які мають статус тимчасового захисту та звертаються за гуманітарною допомогою, повинні бути працевлаштованими, займатися підприємницькою діяльністю або бути зареєстрованими в центрі зайнятості.
Також вони зобов’язані перебувати на території Чехії щонайменше 16 днів у місяць, за який їм належить виплата фінансової допомоги. У разі виїзду особи за межі Шенгенської зони на термін понад 30 днів, тимчасовий захист взагалі анулюється. Крім цього, до втрати тимчасового захисту призведе кримінальне або адміністративне видворення.
У МВС уточнили, що ціі умови поширюються на людей працездатного віку, та не зачіпають дітей, студентів та людей похилого віку, що перебувають під тимчасовим захистом.
Встановлення мінімального терміну фізичного перебування в Чехії, на думку авторів поправок, має запобігти можливому зловживанню гуманітарною допомогою.
Пакет нововведень від МВС також передбачає обов’язкову реєстрацію деяких автомобілів з українськими номерами у спеціальному чеському реєстрі. А для отримання довгострокової посвідки на проживання біженцям доведеться довести відсутність будь-якої податкової заборгованості перед державою.
Видання зазначає, що уряд Чехії може розглянути поправки МВС вже наступного тижня. Про це повідомляв прем’єр-міністр Андрей Бабіш.
Тим часом директор Організації допомоги біженцям Мартін Розумек заявив, що ця поправка зайва, бо українські біженці «фактично вже годують усіх чеських безробітних та людей з інвалідністю своїми податками та зборами».
Уряд Ірландії хоче запропонувати українцям «щедрий» пакет допомоги за повернення додому, адже планує розірвати контракти на розміщення іноземних біженців у себе в країні.
Про це пише Times.
Ірландські посадовці обговорюють, чи варто повністю скасувати правила про тимчасовий захист для біженців, чи запропонувати альтернативу — підтримку переселенців винятково з «найбільш постраждалих районів України».
Міністр з питань міграції Колм Брофі заявив, що уряд хоче припинити дію контрактів із близько 16 тисячами українських біженців, яким надали прихисток в Ірландії. Він зазначив, що держава сподівається зробити це протягом 12 місяців.
«Це те, що ми хочемо по-справжньому закінчити. Тому що жодна інша держава ЄС цього не забезпечує. Їм доведеться піти, тому що ми будемо припиняти контракти», — каже Брофі.
Нині українські біженці в Ірландії можуть подати заявку на отримання 2,5 тисячі євро компенсації на одну людину або 10 тисяч євро на сім’ю, якщо погоджуються повернутися додому. На запитання, якою буде допомога за новими правилами, Брофі відповів, що «вона буде такою самою щедрою, як і підтримка, яку ми пропонували під час прибуття в Ірландію».
«Має сенс щедро забезпечити людей, щоб вони могли повернутися. Пропорційно тій щедрості, яку ми надали, дозволяючи їм прийти до нас у першу чергу», — каже міністр.
Times вказує, що з лютого 2022 року понад 125 тисяч людей, які втекли від війни в Україні, отримали тимчасовий захист в Ірландії.
Так, з липня 2022 року по березень 2026 року майже 28 тисячам ірландців виплатили понад 438 мільйонів євро, щоб ті розмістили в себе близько 64 тисяч українських біженців. Сума виплат ірландцям спочатку становила 400 євро на місяць, потім її подвоїли до 800, а зараз знову зменшили — до 600 євро на місяць. Нині уряд знову хоче повернути показник 400 євро.
«Оскільки це гроші платників податків, я хочу бачити співвідношення ціни та якості. Я вважаю, що якщо спільнота або людина може утримувати себе, то я не розумію, чому ми як платники податків повинні виплачувати мільйони, мільйони й мільйони. Так не роблять в інших європейських країнах», — вважає Брофі.
Лише 16,6% українських біженців за кордоном живуть за рахунок соціальних виплат від іноземних держав. Майже половина отримує дохід від заробітної плати або власного бізнесу в країні перебування. Про це повідомляє UA War Infographics.
Водночас 6,6% українців за кордоном отримують соціальні виплати з України, зокрема пенсії, стипендії, дитячі та інші види допомоги.
Станом на січень 2026 року за межами України перебуває близько 5,6 млн громадян, і більшість із них є фінансово самостійними.
Основні джерела доходу українців за кордоном розподіляються так:
49,4% — зарплата або власний бізнес за кордоном
16,6% — соціальні виплати від іноземних держав
14,1% — заощадження
7,0% — дохід від бізнесу або роботи в Україні
6,6% — соціальні виплати з України (пенсії, стипендії, допомога)
[type] => post [excerpt] => Лише 16,6% українських біженців за кордоном живуть за рахунок соціальних виплат від іноземних держав. Майже половина отримує дохід від заробітної плати або власного бізнесу в країні перебування. Про це повідомляє UA War Infographics. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1776003120 [modified] => 1775997775 ) [title] => Менше 17% українців за кордоном живуть за рахунок соцвиплат – як забезпечують себе інші [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=70139&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 70145 [uk] => 70139 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 70140 [image] => Array ( [id] => 70140 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/fd5a0d3e7061c7010ce83c8778d6b33481afea31.jpg [original_lng] => 65948 [original_w] => 650 [original_h] => 420 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/fd5a0d3e7061c7010ce83c8778d6b33481afea31-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/fd5a0d3e7061c7010ce83c8778d6b33481afea31-300x194.jpg [width] => 300 [height] => 194 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/fd5a0d3e7061c7010ce83c8778d6b33481afea31.jpg [width] => 650 [height] => 420 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/fd5a0d3e7061c7010ce83c8778d6b33481afea31.jpg [width] => 650 [height] => 420 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/fd5a0d3e7061c7010ce83c8778d6b33481afea31.jpg [width] => 650 [height] => 420 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/fd5a0d3e7061c7010ce83c8778d6b33481afea31.jpg [width] => 650 [height] => 420 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/fd5a0d3e7061c7010ce83c8778d6b33481afea31.jpg [width] => 650 [height] => 420 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1775987252:2 [_thumbnail_id] => 70140 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 2 [views_count] => 481 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 10340802000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 33850 [1] => 51 [2] => 43 [3] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Новини [2] => Статті [3] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 11439 [1] => 4863 ) [tags_name] => Array ( [0] => біженці [1] => соцвиплати ) ) [3] => Array ( [id] => 68643 [content] =>
Українська економіка входить у п’ятий рік повномасштабної війни в умовах глибокої енергетичної кризи та скорочення виробництва. Водночас збереження промислового потенціалу є критично важливим не лише для наповнення бюджету під час війни, а й для повернення біженців та працевлаштування військових після її завершення.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на публікацію Reuters.
За даними агенції, масовані удари по енергетичній інфраструктурі змусили підприємства скорочувати обсяги виробництва та працювати в умовах аварійних відключень електроенергії.
Керівники компаній різних галузей, від металургії до виробників будматеріалів і харчової продукції, повідомляють про зростання витрат і збої в роботі.
Так, гендиректор групи „Ковальська” Сергій Пилипенко заявив, що відсутність стабільного енергопостачання іноді скорочує обсяги виробництва до 50%. За оцінками економістів, у січні-лютому дефіцит електроенергії перевищував 30% потреби, що безпосередньо впливає на ділову активність.
Схожа ситуація в металургії: Олександр Мироненко, операційний директор „Метінвесту” – гірничо-металургійної групи з річним оборотом близько 7 млрд доларів, – підкреслив, що тривалі знеструмлення унеможливлюють перезапуск виробництва після кожного нового удару.
Попри плани щодо зростання у поточному році, компанія не змогла досягти цих показників уже в перші два місяці, адже удари зачіпають не лише генеруючі потужності, а й транспортну інфраструктуру, що відображається на всіх виробниках в Україні.
„Економіка України скоротилася майже на третину в перший рік війни і досі залишається значно меншою, ніж до вторгнення. Близько 6 млн українців виїхали за кордон, ще понад 3 млн стали внутрішньо переміщеними особами”, – вказує Reuters.
Експерти наголошують: промисловість є основою не лише для фінансування оборонних витрат і виробництва озброєння, а й для створення робочих місць у мирний період.
Саме економічні можливості стануть визначальним фактором для повернення громадян з-за кордону та інтеграції військових після демобілізації.
Через енергетичну кризу Нацбанк уже знизив прогноз економічного зростання на цей рік до 1,8%, а незалежні аналітики оцінюють його ще стриманіше – на рівні 0,8-1% . За оцінками уряду, лише у січні бюджет недоотримав близько 12 млрд грн через проблеми з енергопостачанням.
На цьому тлі питання підтримки промисловості та відновлення енергетичної інфраструктури стає стратегічним.
Збереження виробничого потенціалу розглядається як передумова для прискореного економічного відновлення після завершення бойових дій та стабілізації соціально-економічної ситуації в країні, резюмує агенція
Як відомо, ЄС оголосив про перезапуск промисловості: Європейська комісія у лютому має представити Закон про промисловий бум – Industrial Accelerator Act.
Це потрібно, щоб зміцнити виробничу базу ЄС, адже основною проблемою для європейської промисловості залишається посилення глобальної конкуренції, зокрема з боку Китаю та США, а також втрата частини виробництв і тиск на стратегічні сектори.
[type] => post [excerpt] => Українська економіка входить у п’ятий рік повномасштабної війни в умовах глибокої енергетичної кризи та скорочення виробництва. Водночас збереження промислового потенціалу є критично важливим не лише для наповнення бюджету під час війни, а й для п... [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1772133000 [modified] => 1772130618 ) [title] => Доля 6 млн біженців залежить від відновлення української промисловості [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=68643&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 68633 [uk] => 68643 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 67888 [image] => Array ( [id] => 67888 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/ipar.jpg [original_lng] => 51626 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/ipar-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/ipar-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/ipar.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/ipar.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/ipar.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/ipar.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/ipar.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [views_count] => 422 [_thumbnail_id] => 67888 [_edit_lock] => 1772123419:3 [_edit_last] => 3 [_algolia_sync] => 768975938000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 43 [2] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Статті [2] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 11439 [1] => 3729 ) [tags_name] => Array ( [0] => біженці [1] => промисловість ) ) [4] => Array ( [id] => 68553 [content] =>
Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією Росії проти України, відкрив нову категорію компенсацій для осіб. Йдеться про громадян, які після 24 лютого 2022 року були змушені виїхати за межі України або досі не мають можливості повернутися через наслідки бойових дій.
«Відкриття цієї категорії означає, що всі, хто, починаючи з 24 лютого 2022 року, були змушені залишити своє житло чи місце проживання та переміститися за межі України, або не мали чи не мають можливості повернутися в Україну внаслідок агресії російської федерації чи з метою уникнення її негативних наслідків, тепер можуть подати заяву про компенсацію за факт вимушеного переміщення за межі держави», – йдеться у повідомленні.
Подати заяву можна дистанційно через портал Дія, а закордонні дипустанови України допомагатимуть інформувати потенційних заявників та надавати офіційні роз’яснення.
Також у відомстві додають, що якщо під час перебування за кордоном особа отримувала захист чи притулок у іншій державі, це потрібно вказати під час подання заявки.
Всі подані заявки, що відповідають вимогам, будуть передані на розгляд майбутньої компенсаційної комісії, яка визначатиме розмір компенсації.
[type] => post [excerpt] => Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією Росії проти України, відкрив нову категорію компенсацій для осіб. Йдеться про громадян, які після 24 лютого 2022 року були змушені виїхати за межі України або досі не мають можливості повернутися через... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1771946880 [modified] => 1771943240 ) [title] => Українські біженці зможуть отримати компенсацію через вимушений виїзд з країни [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=68553&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 68567 [uk] => 68553 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 68554 [image] => Array ( [id] => 68554 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-182.png [original_lng] => 1329100 [original_w] => 1140 [original_h] => 760 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-182-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-182-300x200.png [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-182-768x512.png [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-182-1024x683.png [width] => 1024 [height] => 683 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-182.png [width] => 1140 [height] => 760 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-182.png [width] => 1140 [height] => 760 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/02/image-182.png [width] => 1140 [height] => 760 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1771936040:8 [_thumbnail_id] => 68554 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [views_count] => 466 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 764218440000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 11439 [1] => 785 [2] => 221 ) [tags_name] => Array ( [0] => біженці [1] => компенсація [2] => Україна ) ) [5] => Array ( [id] => 66090 [content] =>
Депутати латвійського Сейму 3 грудня в остаточному читанні ухвалили поправки до закону про підтримку цивільних мешканців України, які передбачають відмову від кількох заходів підтримки, включно з допомогою на початок працевлаштування та самозайнятості.
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомляє портал Delfi.
Для виконання плану заходів підтримки на 2025 рік уряд Латвії виділив 65 мільйонів євро. На 2026 рік передбачено фінансування в розмірі 39 717 846 євро. З огляду на зазначене скорочення фінансування, переглянуть набір підтримки та послуг, що надаються цивільним жителям України.
Наразі держава забезпечує, що мешканець України, розпочинаючи трудові правовідносини або будучи самозайнятим, має право отримати одноразову допомогу на початок працевлаштування в розмірі однієї мінімальної місячної зарплати.
З огляду на те, що жителі України залучені до ринку праці Латвії або здійснюють господарську діяльність, а також те, що доступні інші загальні механізми підтримки зайнятості, продовження цього заходу підтримки більше не є актуальним, вважає МВС.
Водночас жителі України зберігають право на доступ до послуг Державного агентства зайнятості в такому ж обсязі, як громадяни Латвії.
Ухвалені зміни передбачають, що відтепер жителі України матимуть такі самі права і в такому самому обсязі на знижки на проїзд і провезення багажу на субсидованих маршрутах регіонального значення, як категорії пасажирів, яким такі знижки встановлені нормативними актами щодо категорій знижок на проїзд, порядку їхнього застосування та розміру в Латвії.
Надалі жителі України не будуть звільнені від доплати пацієнта при отриманні послуг охорони здоров’я.
Водночас жителі України збережуть право й надалі отримувати оплачувані державою послуги охорони здоров’я в рівному обсязі з особами, застрахованими в системі обов’язкового державного медичного страхування в Латвії, тобто в такому самому порядку та обсязі, в якому ці послуги забезпечуються решті жителів Латвії.
Надалі витрати на реєстрацію своїх тварин і виконання обов’язкових ветеринарних вимог жителям України покриватися більше не будуть.
Міністерство праці Чехії повідомило, що у першій половині цього року біженці з України принесли чеському бюджету 15 млрд крон (616 млн євро) у формі податків і внесків.
Водночас державні витрати на гуманітарну допомогу, проживання, охорону здоров’я, освіту та іншу підтримку українців склали 7,6 млрд. крон (312 млн. євро).
У 2024 році Чехія отримала від біженців з України 24,8 млрд крон (986 млн євро), в той час як виділила на допомогу 15,5 млрд крон (540 млн євро).
У 2023 році країна витратила на допомогу біженцям 22 млрд крон (904 млн євро), а надходження сягнули 19,4 млрд крон (797 млн євро).
Міністр праці Чехії Маріан Юречко повідомив, що наразі у Чехії працюють 169 000 українських біженців, які отримали статус тимчасового захисту. Згідно із даними чеського міністерства внутрішніх справ, станом на 21 вересня в країні налічувалося 393 843 українці з таким статусом.
„Якщо ці люди відразу поїдуть, то значна частина економіки зіткнеться із серйозними проблемами. Це – промисловість, сфера послуг, сільське господарство”, – пояснив міністр праці Чехії.
За його словами, ті чеські політики, які закликають до повернення українців додому, „ставлять під загрозу економічний розвиток та благополуччя громадян Чехії”.
Безробітних українців в Німеччині можуть повністю позбавити допомоги в 2026 році, пише Bild.
Міністерство праці Німеччини оголосило про чергове заморожування соціальних виплат у 2026 році для 5,6 мільйона одержувачів допомоги, серед яких багато українських мігрантів.
За даними міністерства, самотня особа продовжить отримувати 563 євро на місяць, а виплати дітям залежать від віку: 357-471 євро.
Водночас міністр праці Бербель Бас запропонувала значно жорсткіші санкції для тих, хто не співпрацює з центрами зайнятості. За пропуск обов’язкових прийомів допомога скоротиться на 30%, а ті, хто відмовляється від запропонованої роботи, можуть бути повністю позбавлені виплат.
„Ми пропонуємо людям більшу підтримку на шляху до роботи, але тим, хто не співпрацює, ми значно ускладнимо це”, – заявила Бас.
Особливо це стосується українських безробітних, які отримують соціальну допомогу в Німеччині. Рішення набуде чинності після схвалення Кабінету міністрів 10 вересня, без необхідності погодження Бундестагом.
Зміни пов’язані з потребою коригувати соціальні виплати після зниження інфляції та перегляду стандартних ставок.
В разі ухвалення відповідного законопроєкту, щомісячні виплати для українських біженців в Німеччині скоротяться на 100 євро. Ці зміни стосуватимуться осіб, що приїхали до країни з квітня цього року.
Уряд Німеччини розробив законопроєкт, який передбачає скорочення державних виплат для новоприбулих українських біженців. Про це у середу, 6 серпня, повідомляє Reuters.
Зазначається, що згідно з документом, українці, які прибувають до Німеччини з 1 квітня 2025 року, більше не отримуватимуть „допомогу для громадян”, натомість їм виплачуватимуть меншу допомогу відповідно до Закону про пільги для шукачів притулку.
Очікується, що ухвалення закону зменшить щомісячні виплати для кожного українського біженця в Німеччині на 100 євро.
Наразі в Німеччині проживає приблизно 1,25 мільйона українських біженців. З них близько 21 тисячі вперше прибули до країни у період з 1 квітня по 30 червня 2025 року.
Законопроєкт ще має бути схвалений урядом Німеччини та верхньою палатою парламенту, перш ніж набуде чинності.
Українські біженці, які перебувають у Нідерландах і отримують дохід, з жовтня повинні будуть сплачувати більше коштів за користування державними притулками.
Про це у пʼятницю оголосила глава Міністерства у справах біженців та міграції Нідерландів Мона Кейзер, пише „Європейська правда” з покликанням на NOS.
Нині українець, які користуються тимчасовим захистом у Нідерландах і має роботу (таких 59%) або інший дохід, з липня 2024 року має сплачувати 105 євро на місяць на проживання в притулках.
З жовтня 2025 року ця сума зросте до 244,22 євро, оголосили в нідерландському уряді. Такий крок пояснили прагненням зменшити розбіжності між українськими біженцями та шукачами притулку з інших країн.
„Збільшення особистого внеску буде використано для покриття операційних витрат притулків, таких як газ, вода та електроенергія”, – пояснила Кейзер.
Крім того, дорослі українці в місцях тимчасового розміщення, де для них готують їжу, будуть також сплачувати внесок за харчування в розмірі 252,18 євро на місяць.
Таким чином, максимальний внесок для сім’ї з двома дорослими українцями становить 992,80 євро на місяць, підрахував NOS.
Водночас уряд Нідерландів передбачив, що місцева влада може застосовувати „індивідуальний підхід” до українського біженця.
