Кабінет міністрів виділив ці кошти з держбюджету на сприяння поверненню українських біженців.
Кабмін виділив Міністерству національної єдності 150 мільйонів гривень з держбюджету на сприяння поверненню українських біженців. Про це розповів у вікторок, 4 березня, представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук.
„Передано бюджетні призначення, передбачені Міністерству економіки на 2025 рік у загальному фонді державного бюджету за програмою Забезпечення виконання завдань і заходів із підтримки українців за кордоном та сприяння їх поверненню в Україну в сумі 150,03 млн гривень Міністерству національної єдності України на нову бюджетну програму”, – написав він.
Офіційний Київ активізує зусилля для стимулювання повернення українських біженців з Німеччини, оскільки країна відчуває гострий дефіцит робочої сили.
Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на Yahoo News, у Берліні, а згодом і в інших містах, планується відкриття так званих „центрів єдності”. Ці установи допомагатимуть українцям із працевлаштуванням, житлом та освітніми можливостями, створюючи умови для повернення додому.
Українців у Німеччині готують до повернення додому
Віцепрем’єр-міністр України Олексій Чернишов заявив агентству DPA, що „значна кількість українців серйозно розглядають можливість повернення на батьківщину”. Чернишов, який минулого тижня перебував у Берліні, займається підготовкою до відкриття цих центрів. Він очолює новостворене Міністерство національної єдності України, засноване в грудні 2023 року спеціально для підтримки громадян, які вирішать повернутися.
З початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року до Німеччини виїхало понад 1,1 мільйона українців – це найбільший потік серед усіх країн, що прийняли біженців.
За офіційними даними, нині на підконтрольних Україні територіях проживає приблизно 32 мільйони осіб, тоді як у 1991 році, після здобуття незалежності, населення країни становило 52 мільйони. Уряд оцінює, що за межами країни наразі перебувають від 20 до 25 мільйонів українців.
Українці, які повернуться з-за кордону будуть звільнені від військової служби
Український уряд активізує зусилля для повернення біженців з Німеччини, оскільки країна стикається з гострою нестачею робочої сили, особливо в стратегічно важливих секторах.
Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на Yahoo News, віцепрем’єр-міністр України Олексій Чернишовзазначив, що скорочення чисельності населення створює серйозні виклики для економіки, а найбільша потреба в кадрах відчувається в оборонній промисловості, енергетичному секторі та сфері відновлення.
„Це критично важливі для нас підприємства або галузі”, – наголосив Чернишов в інтерв’ю DPA, додавши, що українці, які повернуться працювати в цих сферах, будуть звільнені від військової служби.
Уряд також має намір підтримувати тих, хто вирішить залишитися в Німеччині, допомагаючи їм у пошуку роботи та отриманні професійної кваліфікації. „Вони не повинні бути тягарем на шиї уряду”, – зазначив Чернишов.
Масштаби міграції та динаміка змін
За даними Агентства ООН у справах біженців, станом на 16 грудня 2024 року в усьому світі було зафіксовано 6,814 мільйона українських біженців. Це на 370 тисяч більше, ніж роком раніше.
Найбільше українців перебувають у таких країнах:
Німеччина – 1,235 мільйона осіб
Польща – 985,1 тисячі
Чехія – 380,4 тисячі
Портрет українських мігрантів
Опитування, проведене Агентством ООН у справах біженців серед 3 416 українських мігрантів у Європі (жовтень-грудень 2024 року), показало такі тенденції:
53% опитаних – працездатного віку (18-59 років), з них 36% жінки, 17% чоловіки
Найбільший відтік населення припав на першу половину 2022 року – 31% у І кварталі та 14% у ІІ кварталі
До виїзду з України 52% мігрантів мали роботу, у країнах перебування цей показник знизився до 44%
Частка безробітних зросла з 5% до 15%
Що буде далі?
Протягом 2023 року кількість українських біженців зросла на 200 тисяч. У першій половині 2024 рокуміграція збільшилася на 240 тисяч, досягнувши 6,58 мільйона осіб. Протягом ІІІ кварталу цей показник зріс ще на 200 тисяч, а на середину жовтня 2024 року сягнув 6,8 мільйона.
За прогнозами Національного банку України (НБУ), через війну та енергетичну кризу міграція продовжуватиметься. Очікувалося, що за 2024 рік країну покинуть ще 500 тисяч осіб.
Українські біженці, які прибули до Чехії, рятуючись від війни, уже сплачують більше податків до державної скарбниці, ніж отримують допомоги. Таким чином наші співвітчизники збільшили бюджет країни на 5,7 мільярда крон.
Від українських біженців, які перебувають у Чехії, до державної скарбниці кожного кварталу надходить дедалі більше коштів. За 9 місяців 2024 року сума сплачених ними податків і зборів уже на 5,7 мільярда крон перевищила суму соціальної підтримки, яка виплачується українським біженцям (1 крона – приблизно 1,6 грн). Про це повідомив Якуб Августа, речник міністерства праці та соціального захисту Чехії.
Уперше профіцит виник у третьому кварталі 2023 року. З моменту повномасштабного вторгнення російської армії в лютому 2022-го Чехія надала українським біженцям допомогу на загальну суму 20,7 мільярда крон. Ця сума зменшується з кожним роком. У 2022-му вона становила 8,7 мільярда крон, у 2023-му – 6,96, а в кінці серпня цього року – 4,99.
Допомогу наразі отримує лише чверть українських біженців
Зменшується й кількість тих, хто отримує допомогу. У серпні минулого року було виплачено 96,5 тисячі одиниць грошової допомоги, а в серпні 2024-го – лише 51,4 тисячі. На сьогодні тільки чверть українців претендує на щомісячну допомогу, яка в середньому становить 7966 крон на людину.
Наразі зареєстровано близько 150 тисяч робочих місць, створених українськими громадянами в Чехії, більшість з яких не вимагає вищої освіти. Чехія з населенням близько 10,5 мільйона осіб – одна з тих держав, які прийняли найбільше українських біженців у пропорційному до населення відношенні. На сьогодні в країні зареєстровано 383 тисяч громадян України, з них 95 тисяч – віком до 18 років, 16 тисяч – пенсіонери.
Вільнюський офіс Міжнародної організації міграції (МОМ) зазначив, що наразі кількість прибулих до країни українських біженців зменшилась, але Литва щотижня приймає по кілька десятків українців.
„І їм, безумовно, потрібна, насамперед, фінансова допомога. Тому ми забезпечимо вразливим біженцям від війни одноразові виплати на найнеобхідніші витрати”, – заявив глава МОМ у Литві Ейтвідас Бінгяліс.
Підтримку буде надано громадянам України або третіх країн, які вперше прибули до Литви з України і перетнули зовнішній кордон Європейського Союзу не раніше 40 календарних днів тому.
Допомогу нададуть самотнім батькам або опікунам, які прибули з однією дитиною або кількома до 18 років, сім’ям із трьома і більше дітьми до 18 років, сім’ям із дитиною з обмеженими можливостями до 18 років (підтримку нададуть дітям і дорослим), вагітним жінкам, особам 60 років і старшим, а також особам з обмеженими можливостями.
Внаслідок повномасштабного вторгнення рф у 2022 році мільйони українців змушені були шукати безпечного притулку за межами країни.
Чимало з цих людей є працездатними та високо кваліфікованими спеціалістами в різних галузях. Проте не всім вдалося знайти гідну роботу на новому місці.
ЄС зацікавлений у дешевій робочій силі
Станом на березень 2024 року, за межами України перебувало 4,9 мільйона українців у зв’язку з війною, згідно з дослідженням Центру економічної стратегії. Близько 4,3 мільйона мають статус тимчасового захисту в країнах ЄС. Найбільше біженців у Німеччині (1,3 млн), Польщі (951 600) та Чехії (381 200).
Європейські країни зацікавлені в тому, щоб працездатні українці залишалися на їхніх ринках праці. Міністерка з економічного співробітництва та розвитку ФРН Свенья Шульце зазначила, що Німеччина не заохочуватиме українських біженців до повернення. Канцлер Німеччини Олаф Шольц на саміті в Брюсселі заявив, що вимагатиме від ЄС більше коштів на утримання українських біженців. Польща та Чехія також підтримали його звернення.
Чехія, з 1 червня запустила програму допомоги біженцям у поверненні до України, яка триватиме до листопада і охопить понад 400 осіб. Тим, хто бажає повернутися, придбають квитки на автобуси або організують медичний транспорт. Однак, ця кількість є незначною порівняно з числом українців, які наразі перебувають у Чехії.
Про скрутне життя українських біженців у Нідерландах пише Алік Сахно на шпальтах видання РБК-Україна. У даний момент у країні проживає понад сто тисяч українців, з яких 83 тисячі розміщені у муніципальних притулках. Заповненість притулків для екстреного розміщення досягла 99,3%. Проте, кількість українців, які шукають притулку в Нідерландах, зросла цього року. Серед новоприбулих є й ті, хто переїхав з інших країн ЄС.
Українські біженці в Нідерландах, які не можуть працевлаштуватися, мають право на безоплатне проживання в гуртожитках і щомісячну допомогу в розмірі 260 євро.
Середня зарплата українця в Нідерландах становить 1 104 євро, як показує дослідження міграційної платформи EWL. Близько 25% мігрантів отримують від 1 000 до 1 499 євро, а чверть заробляє менше ніж 500 євро.
Половина українців готові повернутися додому
Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, оприлюдненим у травні, лише половина українців, які наразі проживають у цих трьох країнах, готові повернутися додому. Вони вимагають задовільну безпекову ситуацію, функціонуючу інфраструктуру, наявне житло та завершення широкомасштабної війни.
Нестача робочої сили знижує ВВП
Неповернення громадян значно вплине на українську економіку, яка може втрачати від 2,7% до 6,9% ВВП щорічно, як зазначено в звіті Центру економічної стратегії за вересень 2023 року. The Wall Street Journal повідомляє, що нестача всього 100 тисяч працівників зменшує ВВП України на 0,5%.
„Протягом наступного десятиліття Україні доведеться залучити ще 4,5 мільйона працівників на ринок праці. З наближенням до епохи повоєнної відбудови потреба в робочій силі лише зростатиме”, – заявляли у Міністерстві економіки України.
Forbes.ua повідомляє, що у будівельній галузі дефіцит кадрів сягає 40%, і українські забудовники вже почали використовувати робітників з країн Глобального Півдня.
Яким буде населення України через 10 років?
Згідно з оцінками директорки Інституту демографії та соціальних досліджень Елли Лібанової, до 2033 року в Україні в межах кордонів 1991 року проживатимуть не більше 35 мільйонів громадян. Цей прогноз вважається оптимістичним.
Елла Лібанова зазначила: „Давайте забудемо, що у нас було 52 мільйони українців. Такої кількості більше не буде. Навіть за найбільш оптимістичним сценарієм в 2033 році нас буде 35 мільйонів, і це прогнози для України в межах кордонів 1991 року. Це означає, що незалежно від того, чи повернемо ми всіх наших мігрантів або залучимо нових з інших країн, населення України все одно скоротиться.”
Для підтримки чисельності населення на рівні 30 мільйонів необхідно щорічно залучати близько 300 тисяч мігрантів. Це, у свою чергу, постане питання інтеграції цих людей у суспільство. Елла Лібанова пояснила: „Якщо ми не зможемо забезпечити себе необхідною робочою силою, нам доведеться запрошувати працівників з інших країн. Ймовірно, це будуть люди з менш розвинених країн. Зазвичай так відбувається. Однак, якщо в Україні будуть привабливі стартові умови, то можуть приїхати поляки, люди з країн Балтії, а також з Центральної та Західної Європи – це абсолютно можливо.”
Заміна мобілізованих громадян іноземною робочою силою є звичною практикою в періоди великих війн. Наприклад, у кінці Першої світової війни до роботи в тилу Франції залучали сотні тисяч іноземних робітників.
Після завершення активної фази війни та початку демобілізації багато військових повернеться з фронту. Важливо, щоб держава проводила грамотну політику щодо їхньої реабілітації та інтеграції до суспільства. Це дозволить повернути героїв до звичайного життя та стане значним поштовхом для економічного зростання.
Влада Ірландії ухвалила рішення скоротити соціальні виплати українським біженцям, які проживають у місцях, що фінансуються державою, і в центрах для прибулих.
Ірландія зменшить виплати до 38,8 євро із 220 євро після аналогічного скорочення для нових біженців з України, які прибули до країни протягом останніх місяців.
Міністр фінансів Майкл МакГрат уточнив, що зміни торкнуться близько третини з 86 000 осіб, які втекли від російського вторгнення та залишилися в Ірландії.
Зазначається також, що Ірландія має один із найвищих показників кількості українських біженців при власному населенні в 5,3 мільйона осіб, а скорочення соціальних виплат розкритикували організації, які підтримують біженців.
Українські біженці мають до 1 травня подати декларації про доходи у Державну податкову службу України, зокрема отримані за кордоном. Для контролю за сплатою податків відбуватиметься обмін інформацією між Україною та 110 іноземними податковими адміністраціями.
Про це повідомляє видання “Главком”.
Від 1 липня 2023 року українські банки почали збирати інформацію про своїх клієнтів-нерезидентів в стандарті CRS (Common Reporting Standart) з метою інформування податкової та подальшого обміну цими даними з іншими державами. Так само інші країни проводять збір інформації у разі наявності рахунків українських резидентів.Перший автоматичний обмін інформацією щодо фінансових рахунків за міжнародним стандартом звітності відбудеться у вересні 2024 року.
Перший автоматичний обмін інформацією щодо фінансових рахунків за міжнародним стандартом звітності відбудеться у вересні 2024 року.
Згідно із законом про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо імплементації цього міжнародного стандарту, країни обміняються даними за друге півріччя 2023 року. Це буде перший звітний період, а в подальшому звітним періодом вважатиметься попередній календарний рік.
Обмін інформацією торкнеться даних про власників рахунків нерезидентів, які перебувають у відповідній підзвітній державі.
Задекларувати свої доходи, зокрема отриману за кордоном соціальну допомогу зобов’язані навіть біженці пенсійного віку. Соцдопомога не підлягає оподаткуванню, але неподача декларації може призвести до штрафу (340 грн.) у разі відмови від декларування.
Не будуть оподатковуватися в Україні кошти у закордонних банках українців, які не перевищують $250 тис. Більша сума стане приводом для “листів щастя” від податкової.
Ба більше, якщо, наприклад, соціальна служба Німеччини дізнається про наявність коштів у біженців в українських чи німецьких банках, доведеться як мінімум повернути усю отриману за два роки соціальну допомогу. Окрім того, буде необхідно повернути оплачену вартість житла та медичної страховки (а це вже близько 20 тисяч євро на одну людину).
У разі ігнорування цієї вимоги може настати відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років за німецькими законами.
В угорській столиці Будапешті продовжили безкоштовний проїзд для біженців з України до 30 вересня 2024 року.
Про це повідомили у Будапештському транспортному центрі.
Водночас з 1 квітня можливість безкоштовного проїзду для українських біженців не поширюватиметься на деякі приміські автобуси та електричку HÉV в межах Будапешта.
Для того, що скористатися безплатним проїздом, необхідно пред’явити один із українських документів, за яким можна ідентифікувати особу:
паспорт;
посвідка на проживання;
студентський квиток іноземних студентів, які навчаються в Україні;
будь-який інший документ з українською адреси проживання для інших іноземних громадян.
Із цими документами можна безкоштовно їздити усім транспортом Будапешта, крім: експресу 100E до аеропорту, фунікулера до Будайської фортеці, екскурсійних рейсів та катерів.
Починаючи з квітня 2023 року загальний рівень щомісячних витрат українців за кордоном стабільно тримається на рівні трохи вищому за 1,3 млрд доларів. Зокрема, щомісячні витрати українців на особисті цілі перевищують 1 млрд доларів.
Про це йдеться в матеріалі РБК-Україна „Скільки і на що витрачають українські біженці за кордоном, і до чого тут „картковий туризм”.
Як витрачали українці за кордоном від початку війни
Статистика Національного банку України дозволяє відслідкувати, як змінились об’єми і структура витрат українців за кордоном від початку повномасштабної війни.
Довідково. Статистика НБУ не „розрізняє” витрати українців, які перебували за кордоном до початку великої війни, і тих, хто виїхав вже після повномасштабного вторгнення росії в Україну. І мова йде виключно про операції за банківськими картками.
У січні 2022 року, напередодні великої війни, українці за кордоном витратили 698 млн доларів. Левову частину цих коштів, а саме 509 млн доларів, Національний банк ідентифікує як кошти, витрачені на ділові поїздки. І лише 189 млн доларів були витрачені на особисті цілі.
Аналогічною ситуація зберігалась у лютому 2022-го. З витрачених українцями за кордоном 812 млн доларів – 545 млн були потрачені на ділові поїздки і лише 267 млн – на особисті цілі.
Але ситуація кардинально змінилась у березні. Загальний об’єм витрат українців за кордоном різко (вдвічі) збільшився – до 1,627 млрд доларів. При цьому частка витрат на ділові поїздки зменшилась порівняно з „мирними” місяцями – до 408 млн доларів. А частка особистих витрат виросла майже вп’ятеро – до 1,219 млрд доларів.
У травні загальні витрати українців за кордоном сягнули вже 1,927 млрд доларів. З них 1,503 млрд – на особисті цілі.
До лютого 2023 року щомісячні загальні витрати українців за кордоном тримались на позначках приблизно від 1,8 до 2 млрд доларів, перетнувши межу в два мільярди у січні 2023-го. При цьому витрати на особисті цілі тримались в діапазоні від 1,4 до 1,6 млрд доларів щомісяця.
Картина витрат змінилася у березні 2023-го. Після майже 2 млрд доларів загальних витрат у лютому – у березні об’єм витрат знизився до близько 1,6 млрд. А починаючи з квітня загальний рівень щомісячних витрат українців за кордоном стабільно тримається на рівні трохи вищому за 1,3 млрд доларів.
Аналогічна тенденція спостерігається з витратами на особисті цілі – починаючи з квітня 2023-го вони ледь перевищують 1 млрд доларів щомісяця.
Bild повідомляє, що у Німеччині працюють 25% українських біженців.
Для порівняння: у Данії – 78%, у Чехії – 66%, у Польщі – 65%, Швеції та Великій Британії – по 56%, Нідерландах – 50%.
Законодавчі вимоги фактично однакові в усіх країнах ЄС, але фінансово існують великі відмінності. Експерти вважають, що ФРН надає такі умови, які не мотивують українців працювати.
Німеччина платить допомогу 563 євро, ще до 471 євро на дитину та покриває житло та додаткові витрати.
Чехія – 200 євро екстреної допомоги та ще 130 євро за п’ять місяців. Медична страховка та витрати на проживання у гуртожитку покриваються лише протягом обмеженого періоду часу.
Польща – 66 євро одноразової виплати та дитяча допомога 110 євро на місяць. А за чотири місяці потрібно ще й оплатити половину вартості колективного проживання.
Таким чином, Польський державний економічний інститут очікує, що вже у 2023 році українські біженці матимуть більше податкових надходжень, ніж витрат.
Ще один фактор – 72% українців у Німеччині мають вищу освіту та вважаються надкваліфікованими. Але процедура підтвердження освіти є дуже довгою.
В Італії та Словаччині лікарям та фармацевтам дозволили працювати у системі охорони здоров’я ще з березня 2022 року. Хоча найчастіше їм не вистачає мовних навичок.
