З початку блокади 13 квітня американські військові не пропустили понад 40 суден, які намагалися пройти через неї.
Іран недоотримав майже 5 млрд доларів доходів від нафти через американську блокаду в Ормузькій затоці. Про це напередодні повідомило видання Axios з посиланням на Пентагон.
Вказано, що морська блокада розглядається як найважливіший важіль президента США Дональда Трампа на переговорах щодо завершення війни з Іраном.
За словами представників оборонного відомства, з початку блокади 13 квітня американські військові не пропустили понад 40 суден, які намагалися пройти через неї.
Загалом 31 танкер із 53 млн барелів іранської нафти „застрягли в затоці”. Їхня вартість сягає щонайменше 4,8 млрд доларів. Два судна були захоплені США.
Наразі деякі танкери обирають „дорожчий і довший маршрут для доставки нафти до Китаю, аби уникнути перехоплення США”, зазначили посадовці.
У зв’язку з тим, що наземні сховища вже не можуть приймати нафту, Іран почав використовувати старі танкери як плавучі сховища.
Президентка Європейського центрального банку (ЄЦБ) Крістін Лагард попередила, що Євросоюзу може загрожувати раціонування товарів. За її словами, через Ормузьку протоку до Європи надходить не лише значна частина енергоносіїв, а й третина світових поставок добрив.
«Третина добрив транспортується саме цим шляхом. Якщо ціни на продукти значно зростуть, це миттєво підштовхне інфляційні очікування. Ми знаємо, що люди насамперед реагують на дві речі: вартість їжі та цінники на заправках», – наголосила Лагард. Наразі ціна на азотні добрива вже майже вдвічі перевищує показники, які були до початку військового конфлікту США та Ізраїлю з Іраном.
Економічна невизначеність та логістичний колапс
Очільниця ЄЦБ додала, що нестабільний характер конфлікту – постійні переходи від бойових дій до переговорів та повторних блокад – надзвичайно ускладнює прогнозування розвитку кризи. Навіть якщо вона вирішиться протягом доби, уникнути дефіциту продовольства та збоїв у промисловості вже не вдасться.
Ситуація критично впливає на ключові галузі:
Промисловість. Брак сировини з регіону загрожує ланцюговою реакцією у виробництві пластмас, автомобілів та електроніки. Більшість компаній мають обмежені запаси, тож тривала блокада призведе до зупинки заводів.
Авіація. Єврокомісія вже пропонує заходи з оптимізації розподілу авіаційного пального між країнами ЄС.
Сільське господарство. Криза вже зачепила Україну – через війну на Близькому Сході експорт української агропродукції може скоротитися на 40%.
Загроза «глобального паралічу»
Експерти попереджають: якщо блокада стане постійною, світу загрожує «глобальний промисловий параліч». Ормузька протока є ключовою артерією міжнародної логістики, і збої в її роботі, особливо в автопромі, матимуть тривалі наслідки, які не обмежаться лише стрибком цін на нафту.
Іранські танкери з нафтою змогли пройти повз заявлену американську блокаду в Перській затоці, використовуючи відключені транспондери (системи автоматичної ідентифікації), що ускладнило їх відстеження.
Як зазначається, щонайменше два повністю завантажені іранські танкери цього тижня змогли вийти з Перської затоки та пройти повз заявлену зону морського контролю США, доставляючи нафту на міжнародний ринок.
Йдеться про супертанкери Hero II та Hedy, які 20 квітня були зафіксовані супутниковими даними під час руху з Перської затоки в напрямку Аравійського моря. Разом ці судна здатні перевозити приблизно до 4 мільйонів барелів сирої нафти. За даними аналітиків, вони рухалися з вимкненими системами автоматичної ідентифікації, що ускладнює їх відстеження.
Загалом, за оцінками Vortexa, щонайменше 34 судна, пов’язані з Іраном, змогли пройти через район, який у США розглядають як частину морської блокади. З них 19 суден вийшли з Перської затоки, причому більшість були завантажені нафтою або газом.
Аналітики зазначають, що ці рейси демонструють обмеженість американських спроб перекрити експорт іранської нафти та посилити економічний тиск на Тегеран. Попри санкції, Іран продовжує постачання сировини, і значна частина цього експорту традиційно спрямовується до Китаю, а також у менших обсягах до інших азійських країн.
У неділю ввечері кубинський уряд опублікував повідомлення для авіакомпаній і пілотів, у якому попередив, що з вівторка до 11 березня авіаційне паливо буде доступне в дев’яти аеропортах острова.
Кубинські авіаційні чиновники попередили, що на острові закінчується паливо, яке авіакомпанії могли б заправляти на острові. Остання криза була викликана американською нафтовою блокадою, яка фактично відрізала Кубу від її основних джерел нафти у Венесуелі та Мексиці.
У понеділок Air Canada оголосила про призупинення польотів на острів, а інші авіакомпанії повідомили про затримки та пересадки в Домініканській Республіці перед продовженням польотів до Гавани.
Один із пілотів сказав, що хоча раніше вже траплялися проблеми з дозаправкою паливом, офіційне оголошення такого масштабу є надзвичайним навіть для острова, який звик до постійної кризи.
Пілот згадав, що коли востаннє — більше десяти років тому — були введені подібні обмеження, літаки, що летіли до Європи, заправлялися в Нассау на Багамах. Зараз регіональні авіакомпанії можуть уникнути проблем, заправляючись додатковим паливом, а інші можуть заправлятися в Канкуні в Мексиці або в Домініканській Республіці.
Наразі не зрозуміло, як довго діятиме це рішення, а кубинські чиновники не робили публічних коментарів з цього приводу.
Дефіцит палива є черговим ударом по країні, яка значною мірою покладається на туризм, галузь, яка колись приносила понад 2,5 млрд євро річного доходу і слугувала життєво важливим економічним рятувальним колом.
Сполучені Штати вже понад шість десятиліть застосовують санкції проти Куби, що давно гальмує кубинську економіку. Однак вони вийшли на новий рівень після американської військової операції, яка призвела до затримання президента Венесуели Ніколаса Мадуро, а американський президент Дональд Трамп почав застосовувати більш конфронтаційний тон щодо Латинської Америки.
Наприкінці січня Трамп підписав президентський указ, який накладає мита на товари з усіх країн, що продають або постачають нафту до Куби.
Після операції у Венесуелі Трамп заявив, що нафта з Венесуели більше не надходитиме до Куби і що кубинський уряд готовий до падіння.
Незабаром після оголошення Куби міністр оборони США Піт Хегсет заявив, що американські військові сили піднялися на борт санкціонованого танкера в Індійському океані після того, як простежили за судном із Карибського моря в рамках операції з перехоплення нафти, метою якої було стримування Венесуели.
«Мені байдуже, якщо нам доведеться об’їхати весь світ, щоб їх зловити, ми все одно їх зловимо», — заявив Хегсет.
Через енергетичну кризу довелося скасувати кілька великих заходів, наприклад, Міжнародний книжковий ярмарок у Гавані, що мав відбутися на вихідних, а також перенести національний бейсбольний сезон для більшої ефективності.
Деякі банки скоротили години роботи, а компанії, що займаються розподілом палива, оголосили, що більше не продаватимуть бензин за кубинські песо – продаж буде здійснюватися в доларах, максимум 20 літрів на одного споживача.
Кубинські чиновники в понеділок оголосили про скорочення робочого часу банків і призупинення культурних заходів. У Гавані громадський транспорт практично зупинився, а мешканці зазнали збитків через хронічні відключення електроенергії та занадто довгі паливні трубопроводи.
Для багатьох кубинців криза спричинила 10-годинні відключення електроенергії, дефіцит палива, а також нестачу продуктів харчування та ліків, багато з яких можна порівняти з тяжкою економічною кризою 1990-х років, так званим «особливим періодом», що настав після скорочення допомоги з боку тодішнього Радянського Союзу.
Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський зустрінеться із групою фермерів, які блокують пункт пропуску „Медика – Шегині” на кордоні з Україною.
Польські фермери 23 листопада відновили блокування руху вантажівок на ПП „Медика-Шегині”, водночас причини блокування безпосередньо не стосуються України.
Перша причина — невиконання вимог щодо податків польською владою, друга — занепокоєння щодо підписання ЄС угоди з країнами Південної Америки (Бразилією, Аргентиною, Парагваєм та Уругваєм).
Як розповів Секерський, Міністерство сільського господарства Польщі виступає проти укладення угоди з країнами МЕРКОСУР. Він нагадав, що Варшава і Париж планують блокувати ввезення на ринок ЄС продуктів, які не відповідають європейським стандартам безпеки.
Міністр сільського господарства наголосив, що польський уряд розробляє офіційну позицію з цього питання. Її планують винести на розгляд у вівторок, 26 листопада.
Польські підприємці обурені, що через дії своїх фермерів вони втрачають ринок збуту в Україні.
Люблінський воєвода (воєводство – адмін.-терит. одиниця у Польщі, аналог української області) отримав кілька десятків листів від підприємців, які опинилися на межі банкрутства через уже кількамісячну блокаду польсько-українського кордону.
Про це пише польське видання Wiadomosci.
„Це і логісти, і експедитори, і транспортники, але ще й перевантажувальні термінали. Деяким загрожує банкрутство, інші масово звільняють працівників”, – розповідає люблінський воєвода Кшиштоф Коморський.
Один із підприємців Яцек Корженєвський поскаржився, що від початку блокування кордону оборот його компанії впав приблизно на 60%. Зараз у нього працюють 80 людей, але вони можуть залишитися без роботи, якщо ситуація затягнеться.
„Не може бути, щоб одна соціальна група переслідувала свої цілі за рахунок інших підприємців, робочих місць і наших компаній. Це боляче, тому що ми не тільки втрачаємо фінансову ліквідність, але ми також втрачаємо ринок, на якому працювали багато років. Йдеться не лише про підприємців, а й про сотні робочих місць”, – сказав Корженєвський.
Він скаржиться, що через блокування прикордонних переходів польські експортери та імпортери втрачають ринок збуту в Україні, а також втрачає роль транзитної сторони. Натомість цю роль отримала Румунія.
„Через збройний конфлікт Україна зараз не має жодного морського порту. Ми тут, на сході (Польщі. – Ред.), як і польські порти, сподівалися, що візьмемо на себе транзит товарів, які йдуть з Китаю в Україну. Але сьогодні наші клієнти перенаправляють ці товари в румунські порти, а звідти везуть в Україну”, – каже Корженєвський.
„Ми не можемо вести звичайну господарську діяльність. Як одна незадоволена соціальна група може призвести до банкрутства іншої галузі? Ми в руїнах. Скільки можна блокувати перетин кордону?”, – запитує Маріуш Шаруга, комерційний директор логістичної компанії з Холма.
У пункті пропуску «Угринів-Долгобичув» на кордоні Польщі з Україною тимчасово завершилося блокування руху вантажівок у обох напрямках.
Про це 28 березня повідомила Державна прикордонна служба України.
«За інформацією від польських колег, на території Польщі перед пунктом пропуску «Угринів – Долгобичув» пропуск вантажного транспорту здійснюється у звичайному режимі. На перетин кордону тут очікують 120 вантажівок. Разом з тим суміжна сторона повідомила, що ритмічний пропуск ваговозів орієнтовно триватиме до 2 квітня», – йдеться в повідомленні.
Через блокування кордону польськими фермерами українські перевізники 20 лютого о 12:00 розпочнуть мирну акцію протесту на трьох пунктах пропуску із Польщею: «Рава-Руська», «Краківець», «Шегині».
Про це «Укрінформу» повідомив голова Громадської організації «Міжнародні автомобільні перевізники України» (МАПУ) Володимир Михалевич.
«Метою проведення мирного зібрання є вираження протесту перевізників України проти блокування руху вантажного транспорту, яке почалося з листопада 2023 року, що завдає значних фінансових втрат для галузі міжнародних автомобільних перевезень України, експортерів та імпортерів обох країн та для економіки України і врешті – підриває обороноздатність України в умовах воєнного стану. Ситуацію з блокуванням ще до цього часу не вдається врегулювати на рівні міністерств, урядів та президентів України й Польщі, тому ми вимушені вдаватися до таких дій», – зазначив Михалевич.
ГО «МАПУ» забезпечуватиме контроль та порядок проїзду через перелічені пункти пропуску, не дозволяючи об’їзд польськими вантажівками загальної черги вантажівок.
Акція проводитиметься цілодобово до 15 березня 2024 року. Або до розблокування кордонів польськими мітингувальниками.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль провів телефонну розмову з польським колегою Дональдом Туском. Сторони обговорили блокаду українського кордону польськими фермерами.
«Провели бесіду з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском. Ключова тема – ситуація на кордоні та ризики, пов’язані з цим», – зазначив Шмигаль.
За словами прем’єра, ситуація з розсипаним на дорозі українським зерном є неприйнятною. Подібна радикальна риторика польських фермерів є неприпустимою.
«Запропонував польському колезі у діалозі між нашими урядами знайти рішення, яке підтримає українських аграріїв і не зашкодить польським фермерам», – додав прем’єр.
Також Шмигаль зазначив, що зараз спостерігається зростання імпорту, зокрема зернових, до ЄС з росії та третіх країн. На думку прем’єра, Україна та Польща мають об’єднати зусилля для недопуску на європейський ринок російської продукції.
«Мають бути об’єднаними проти спільних викликів і ворогів, що загрожують безпеці Європи. Подякував польському народу за потужну підтримку під час війни», – наголосив глава Кабміну.
13 січня румунські фермери та аграрії блокували рух вантажівок через міжнародний автомобільний пункт пропуску «Порубне – Сірет» на кордоні з Україною, але ввечері ця акція була припинена.
Про це повідомляє Telegram-канал Державної прикордонної служби України.
«Блокування руху вантажних автомобілів через пункт пропуску «Порубне-Сірет» на території Румунії припинено. Пропуск вантажних та легкових автомобілів, пасажирських автобусів та пішоходів здійснюється встановленим порядком», – зазначили у Держприкордонслужбі.
Раніше в суботу Держприкордонслужба України повідомила, що в Румунії фермери заблокували рух вантажівок через пункт пропуску «Сірет», що навпроти українського «Порубне».
