Брюссель тисне на США, Японію та Британію, щоб ті вже цього тижня прискорили виплати 45 мільярдів євро кредиту Україні
Як повідомляє РБК-Україна з посиланням на Euractiv, про це стало відомо від трьох чиновників, обізнаних із перебігом переговорів.
Комісар ЄС з питань економіки Валдіс Домбровскіс цього тижня їде до Вашингтона на весняні зустрічі Міжнародного валютного фонду та Світового банку.
Там він планує особисто переконати партнерів з G7 пришвидшити виплати за так званим кредитом ERA – схемою екстреного фінансування, яку G7 ухвалила ще у 2024 році та забезпечила заморозженими активами центрального банку росії.
ЄС свою частку вже перерахував – 18,1 мільярда євро. Але загальна сума кредиту ERA становить 45 мільярдів євро, і близько 7 мільярдів досі не виплачено. Японія, Велика Британія та США свої частки ще не надали.
Домбровскіс зустрінеться з міністрами G7 у середу та четвер. Також заплановані окремі переговори:
з міністром фінансів США Скоттом Бессентом – 15 квітня;
з міністром фінансів України Сергієм Марченком – 16 квітня.
Десятки тисяч людей вийшли на вулиці Брюсселя в четвер на чергову масову демонстрацію проти реформ жорсткої економії, які запровадив уряд прем’єра-консерватора Барта де Вевера.
Про це повідомляє Euractiv.
Поліція повідомила, що в марші взяли участь 80 000 осіб, що відповідає кількості учасників останньої подібної демонстрації в жовтні, тоді як профспілки називають цифру в понад 100 000 осіб.
Робота громадського транспорту та державних служб також була порушена через страйки, а два головні аеропорти Бельгії скасували всі заплановані вильоти через нестачу персоналу служби безпеки та вантажників багажу.
Бельгійські профспілки активізувалися з моменту вступу де Вевера на посаду на початку минулого року проти урядових реформ пенсійної системи та системи допомоги по безробіттю.
„Це свідчить про те, що люди налаштовані рішуче, а також про те, що вони стурбовані геополітичною ситуацією”, – сказала Марі-Елен Ска, генеральний секретар християнської профспілки CSC, однієї з трьох профспілок, які оголосили про проведення дня дій.
„Це показує, що зводити кінці з кінцями стане дуже важко, оскільки ціни на основні товари, такі як бензин, дизельне паливо, опалювальні прилади, зростають”, – сказала вона.
На багатьох плакатах на марші було зображено перекреслене число 67 – вік, в якому працівники державного і приватного секторів зможуть отримувати повну пенсію до 2030 року, коли можливість дострокового виходу на пенсію буде поступово скасована.
Реформа супроводжується новою системою штрафів і бонусів, яка, на думку профспілок, є вкрай несприятливою для людей з кар’єрою „стоп-старт”, особливо для жінок.
„У 25 років я хочу планувати своє життя, а не просто виживати”, – говорилося на плакаті, який тримала в руках молода жінка-демонстрантка.
Минулого року бельгійський парламент також схвалив флагманську реформу, яка обмежує виплату допомоги по безробіттю в більшості випадків двома роками, після чого одержувачів переведуть на значно менші виплати по соціальному забезпеченню.
Профспілки попереджають, що це підштовхне тисячі бельгійців до бідності, особливо на франкомовному півдні, де рівень безробіття вдвічі вищий, ніж на голландськомовній півночі.
Виступаючи в парламенті в четвер, де Вевер пообіцяв, що уряд не відступить.
„Наш обов’язок – дотримуватися курсу, – сказав він. „Якщо ми цього не зробимо, це буде актом егоїзму по відношенню до наших дітей і онуків”, – сказав він законодавцям.
Поліція повідомила, що демонстрація пройшла здебільшого мирно, хоча 50 осіб були ненадовго затримані після того, як „порушники спокою” розгромили відділення банку в центрі міста.
Брюссельський аеропорт повідомив, що у понеділок, 14 жовтня, з летовища не виконуватимуться пасажирські вильоти через загальнонаціональний страйк.
Про це пише The Brussels Times.
У страйку планують взяти участь частина персоналу аеропорту та служби безпеки. Після консультацій з авіакомпаніями ухвалили рішення скасувати всі відправлення пасажирських рейсів цього дня.
Авіакомпанії найближчим часом повідомлять пасажирам про подальші дії та можливі альтернативи.
Щодо рейсів, які прибуватимуть у Брюссель, остаточного рішення поки немає. В аеропорту попереджають, що скасування й таких рейсів теж не виключене.
Президент США Дональд Трамп у своїй промові в Білому домі пролив світло на ситуацію: хоча імпорт російської нафти до Європи є величезною проблемою, він не готовий звинувачувати такі країни – члени ЄС, як Угорщина та Словаччина, адже вони не мають іншого вибору, якщо хочуть зберегти свою енергетичну безпеку. Справжня проблема полягає в позиції Західної Європи та Брюсселя, які паралельно з гучною допомогою Україні продовжують підтримувати російську економіку, використовуючи лазівки.
У своїй промові Трамп наголосив: Угорщина – країна, оточена сушею, вона не має морського узбережжя, через яке могла б приймати глобальні вантажі. За його словами, Будапешт використовує єдиний значний нафтопровід, і альтернативи йому практично не існує.
«Я розмовляв з Віктором Орбаном, чудовою людиною, моїм близьким другом. Зараз вони перебувають у дуже скрутному становищі», – зазначив президент. А відтак додав, що Словаччина також потрапила в подібну ситуацію, тому, на його думку, решта Європи не може їх звинувачувати.
Ця заява є особливо важливою, оскільки голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн нещодавно різко розкритикувала Угорщину за її закупівлю російської нафти й зазначила, що за це Будапешт суворо покарають.
Дональд Трамп не приймає звинувачення Брюсселя
Лідер США відкрито виступив на захист Угорщини, оскільки її уряд уже давно заявляє, що швидка заміна російської нафти є нереальною з фізичних та економічних причин, на відміну від інших держав – членів ЄС, які мають альтернативи, але не використовують їх.
Через американську погрозу фон дер Ляєн, імовірно, знову винесе на порядок денний питання енергетичної залежності. Але позиція Трампа може гарантувати, що Брюссель не матиме змоги покарати Угорщину.
[type] => post
[excerpt] => Президент США Дональд Трамп у своїй промові в Білому домі пролив світло на ситуацію: хоча імпорт російської нафти до Європи є величезною проблемою, він не готовий звинувачувати такі країни – члени ЄС, як Угорщина та Словаччина, адже вони не мають ...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1759071900
[modified] => 1759066150
)
[title] => Трамп пояснив: справжня проблема з імпортом нафти полягає в позиції Західної Європи та Брюсселя
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=64006&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 63974
[uk] => 64006
)
[trid] => kri2709
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 63975
[image] => Array
(
[id] => 63975
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/orban-trump.jpg
[original_lng] => 90211
[original_w] => 1200
[original_h] => 675
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/orban-trump-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/orban-trump-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/orban-trump-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/orban-trump-1024x576.jpg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/orban-trump.jpg
[width] => 1200
[height] => 675
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/orban-trump.jpg
[width] => 1200
[height] => 675
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/orban-trump.jpg
[width] => 1200
[height] => 675
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[translation_required] => 2
[views_count] => 1277
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 63975
[_edit_lock] => 1759055363:3
[_edit_last] => 3
[_algolia_sync] => 462194760000
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 84406
[2] => 9
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Світ
[2] => Спецтема
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 1206
[1] => 3403
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Брюссель
[1] => Дональд Трамп
)
)
[4] => Array
(
[id] => 57784
[content] =>
За останні тридцять років бельгійська автомобільна промисловість зазнала різкого спаду. З кінця 90-х років обсяги виробництва скоротилися на 80%.
У Брюсселі закрили завод Audi, який працював у бельгійській столиці з 2006 року. Внаслідок цього близько трьох тисяч працівників залишились без роботи. Про цеу суботу, 1 березня, пише EuroNews.
Вказується. що завод намагається зекономити і через високі витрати в Європі виробництво Audi перенесуть до Китаю та Мексики.
„Виробництво почали скорочувати минулого року, звільнивши від 1,5 до 2 тис. працівників. Наприкінці жовтня 2024 року, коли не вдалось знайти інвестора або покупця, було ухвалено рішення закрити завод у лютому 2025 року”, – вказують журналісти.
Рішення закрити завод призвело до того, що працівники оголосили страйк і не видавали сотні ключів від автомобілів на знак протесту проти.
У той же час, міністр оборони Бельгії Тео Франкен побачив у закритті заводу нові можливості. Він висунув ідею перетворити його на завод з виробництва зброї. На його думку, це могло б створити нові робочі місця. Крім того, Франкен зазначив, що існує „нагальна потреба у військових матеріалах”.
Рішення компанії Audi закрити свій завод у Брюсселі в лютому 2025 року відображає загальну тенденцію в європейській економіці, тобто скорочення автомобільної промисловості.
«Це ненависть, бо нас викидають», – прокоментував представник профспілки Ставрос, який пропрацював на заводі Audi майже 40 років і тепер обурений рішенням німецького автовиробника закрити його.
Пославшись на зниження рівня продажів електричних моделей та високі структурні витрати, дочірня компанія Volkswagen Group вирішила припинити виробництво електричного позашляховика Q8 e-tron у Бельгії й перенести його до Мексики. Такий крок залишає чотири тисячі працівників у підвішеному стані, адже на об’єкт ще не знайшлося покупця.
Закриття заводу Audi не є чимось унікальним для європейської автомобільної промисловості, яка сильно постраждала від посилення конкуренції з китайськими моделями. З початку 2024 року про скорочення виробництва, звільнення та закриття заводів завили Stellantis в Італії, Michelin у Франції та Volkswagen у Німеччині, який уперше у своїй історії планує закрити в країні три виробництва.
Нинішня криза в автомобільній промисловості відображає глибшу проблему, яка десятиліттями турбувала європейську економіку, – деградацію промислового сектору, або деіндустріалізацію. Цей термін стосується скорочення частки промисловості у валовому внутрішньому продукті ВВП. У Європі цей показник зменшився з 28,8% у 1991 році до 23,7% у 2023-му, що, за даними Світового банку, означає спад протягом 30 років майже на 18%.
Це явище пояснюється кількома факторами, зокрема автоматизацією, яка зменшує попит на робочу силу, а також переїздом у країни, де вона є дешевшою.
Перехід до економіки, що базується на послугах, зниження купівельної спроможності, зростання вартості енергії та посилення конкуренції з боку таких економік, як Китай і Сполучені Штати, також тиснуть на європейську промисловість.
Згідно з даними, зібраними Європейським інститутом профспілок, у 2019–2023 роках у промисловості Європи було ліквідовано 853 тисячі робочих місць.
«Я бунтую, бо втрачаю частину свого майбутнього, хоча ми й не банкроти», – скаржиться Базіл, який п’ть років працює на виробничих лініях Audi. Як і багато його колег, 30-річний молодий чоловік із Брюсселя шокований, адже у 2023 році компанія Audi мала прибуток майже 6,3 мільярда євро. «Ми не розуміємо. На нашу думку, це несправедливо», – додає він, засуджуючи кроки виробника, який жертвує співробітниками заради більшої прибутковості.
Європа намагається посилити свою промисловість, зосередившись на так званих «зелених» технологіях. План Європейської зеленої угоди спрямований на зростання ресурсної незалежності та підтримку компаній, які інвестують в енергетичний перехід. Ця ініціатива базується на двох принципах: забезпеченні доступу до металів, необхідних для переходу, та промисловому регулюванні «чистого нуля», тобто підтримці компаній, які прагнуть дотримуватися вуглецевої нейтральності.
За словами Бертрана Канделона, професора міжнародних фінансів Лувенського університету, це похвальні цілі, але вони потребують величезних інвестицій.
«Мобілізація 800 мільярдів євро, як рекомендував у своїй доповіді про європейську конкурентоспроможність Маріо Драгі, ексголова Європейського центрального банку (прим. автора), – масштабний план. Водночас, беручи до уваги нинішній стан державних фінансів, це насамперед на користь великим державам, які мають фінансові ресурси для інвестування у вуглецево-нейтральні галузі».
Тим часом Китай та Сполучені Штати продовжують вкладати значні суми у відповідні галузі, зміцнюючи свої позиції на міжнародних ринках, у тому числі в Європі.
За словами Канделона, ця гонка за промислове домінування створює враження торговельної війни та посилює тиск на Європу, котра до 2050 року прагне стати вуглецево-нейтральною.
Європейська комісія працює над збільшенням максимального обсягу постачання електроенергії в Україну перед наближенням зими.
Про це заявила єврокомісарка з енергетики Кадрі Сімсон, повідомляє „Європейська правда”.
За її словами, Єврокомісія працює із ENTSO-E (європейська мережа операторів системи передачі електроенергії) над збільшенням максимальної потужності експорту електроенергії до України.
Єврокомісарка заявила, що ЄС вже надав велику підтримку, зосередившись на ремонті, розподілі генераторів та збільшенні імпорту електроенергії.
Зокрема за її словами, через Фонд підтримки енергетики України Енергетична спільнота, Єврокомісія, держави-члени та інші донори мобілізували близько 510 млн євро на ремонт пошкоджених установок, децентралізоване виробництво газу та відновлюваної енергії, а також на резервне електропостачання цивільної інфраструктури.
„Всі ці зусилля необхідно активізувати з наближенням зими, щоб уникнути найгіршого”, – наголосила вона.
Вона акцентувала, що через постійні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру Україна втратила майже половину своїх потужностей з виробництва електроенергії.
„Люди будуть у холоді та темряві найближчими місяцями, якщо ми не посилимо нашу підтримку”, – додала Сімсон.
Росія конфіскує активи, що належать державам Європейського Союзу, які вона вважає недружніми, якщо блок „вкраде” заморожені російські кошти, намагаючись профінансувати Україну, заявив у неділю один з головних союзників президента Путіна, пише Reuters.
У п’ятницю Урсула фон дер Ляєн, президент Європейської комісії, заявила, що виконавча влада ЄС працює над пропозицією об’єднати частину прибутку, отриманого від заморожених російських державних активів, для допомоги Україні та її післявоєнній відбудові.
В’ячеслав Володін, голова Державної Думи, нижньої палати російського парламенту, заявив, що Москва відповість таким чином, що це буде дорожче коштувати блоку, якщо ЄС зробить кроки проти російських активів, багато з яких знаходяться в Бельгії.
„Низка європейських політиків на чолі з президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн знову заговорили про розкрадання заморожених коштів нашої країни з метою продовження мілітаризації Києва”, – заявив Володін, близький союзник Путіна, у своєму повідомленні в месенджері Telegram.
„Таке рішення вимагатиме симетричної відповіді з боку Російської Федерації. У такому випадку буде конфісковано набагато більше активів, що належать недружнім країнам, ніж наші заморожені кошти в Європі”, – сказав він.
У п’ятницю фон дер Ляєн заявила, що вартість заморожених російських суверенних активів становить 211 мільярдів євро (223,15 мільярда доларів) і нагадала, що блок вирішив, що Росія повинна заплатити за відновлення України.
Володін сказав, що політики ЄС розглядають цей крок „у спробі зберегти свої робочі місця і через погане фінансове становище, до якого вони привели свої країни”.
Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
На саміті в Брюсселі глави країн Європейського союзу не змогли узгодити довгостроковий бюджет на 2021−2027 роки через те, що Велика Британія покинула об’єднання.
„На жаль, нам не вдалося досягти угоди. Ми дуже багато працювали, але нам потрібно більше часу”, – заявив глава Європейської ради Шарль Мішель, передає НВ із посиланням на Reuters.
Через Brexit у бюджеті ЄС утворилася „діра” в розмірі 60-75 мільярдів євро.
Канцлер Німеччини Ангела Меркель зазначила, що країни Євросоюзу далекі від згоди по бюджету. Вона повідомила, що для затвердження бюджету буде потрібно багато часу.
Водночас, канцлер Австрії Себастьян Курц вважає, що для згоди буде потрібно кілька зустрічей на вищому рівні.
Складнощі з досягненням домовленостей, зокрема, пов’язані з тим, що Велика Британія, яка займала друге місце після Німеччини за розмірами внесків до ЄС, вийшла з Євросоюзу, пише DW.
Через недоотримання 60-75 мільярдів євро одним із головних спірних моментів стали розміри відрахувань. Держави, які перераховують до бюджету ЄС більше, ніж отримують з нього у вигляді різних дотацій, висловлювалися проти нарощування внеску кожної країни понад 1% сумарного валового національного доходу (ВНД) за сім років. Йдеться, в першу чергу, про так звану „економну” четвірку чистих вкладників: Нідерланди, Австрію, Данію і Швецію.
У свою чергу низка менш заможних країн і представники Європарламенту наполягали на збільшенні бюджету до 1,3 відсотка ВНД. Бюджет ЄС формується на підставі семирічних рамкових бюджетних планів. Переговори про так званому „довгостроковому фінансовому плануванню” в Європейському Союзі практично завжди являє собою тривалу боротьбу між країнами-донорами та одержувачами бюджетних грошей.
The EU is securing more than €15 billion to help our partners worldwide to combat the #coronavirus. It is in our interest to ensure that the fight is successful worldwide.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
