У вівторок Велика Британія схвалила будівництво нового автодорожнього тунелю через Темзу на південному сході Англії – вартість робіт складе близько 10 мільярдів фунтів стерлінгів (13 мільярдів доларів США).
Про це, як пише „Європейська правда”, повідомило агентство Reuters.
Лейбористський уряд Кіра Стармера поставив прискорення процесу планування нових енергетичних і транспортних проєктів в основу своєї програми зростання з моменту свого обрання минулого року. Зокрема, уряд підтримав розширення лондонських аеропортів „Гітроу” і „Гатвік”.
„Коли я сказав, що буду підтримувати будівельників, а не блокувальників, я мав це на увазі”, – заявив прем’єр-міністр Кір Стармер в вівторок.
„Схвалення транспортного переходу через Темзу стимулюватиме зростання і зробить подорожі швидшими, безпечнішими та надійнішими”, – додав він.
Тунель спільно із новими дорогами – загалом довжиною 23 км – з’єднає графство Кент з графством Ессекс. Він покращить сполучення і забезпечить більшу пропускну здатність доріг для перевезення вантажів між портами і центральною та північною Англією.
Ідея будівництва додаткового транспортного переходу в цій частині річки на схід від Лондона була вперше озвучена ще в 1989 році. Офіційно запропонований тодішнім лейбористським урядом у 2009 році, цей проєкт став прикладом труднощів, з якими стикаються при реалізації інфраструктурних проєктів у Британії.
Процес планування може тривати роками, включати численні консультації з необхідністю задовольнити, на думку критиків, надмірно суворі екологічні вимоги, і часто гальмується через заперечення місцевої громади.
Створення „коаліції укриттів цивільного захисту” з Фінляндією значно посилить спроможності України у галузі розбудови укриттів.
Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду 21 березня, передає Укрінформ із посиланням на його Телеграм.
„Під час візиту Президента України Володимира Зеленського у Фінляндію були фіналізовані домовленості щодо створення „коаліції укриттів цивільного захисту”. Це значно посилить наші можливості в цій сфері”, – сказав він.
Шмигаль додав, що уряд приділяє особливу увагу й гуманітарному розмінуванню. Він нагадав, що за оцінкою Світового банку, на повне розмінування території України знадобиться близько 30 млрд доларів.
„Зараз пріоритетно працюємо з розмінуванням сільськогосподарських земель. Розуміємо, наскільки це важливо в контексті нової посівної. Маємо вже більш як 80 сертифікованих операторів протимінної діяльності та понад 200 машин розмінування”, – сказав прем’єр.
За словами глави уряду, цьогоріч у планах провести роботи з технічного обстеження територій на площі в 31 тисячу квадратних кілометрів.
Військово-морським силам Естонії необхідно оновити свій нинішній флот мінних тральщиків, які здебільшого складаються з кораблів колишнього Королівського флоту Великої Британії, є потреба у 12 нових кораблях.
Про це заявив міністр оборони Ханно Певкур, повідомляє „Європейська правда” з посиланням на ERR.
За словами Певкура, загалом Естонія потребує трьох великих кораблів завдовжки близько 90 метрів, однак якщо виникнуть проблеми з грошима, доведеться піти на поступки.
Крім того, потрібні дев’ять менших кораблів, завдовжки 60-70 метрів, але може бути продовжено термін служби вже наявних кораблів.
За оцінкою Певкура, нові кораблі мають бути побудовані в Естонії.
„У разі суден такого розміру йдеться насамперед про двох будівельників – Baltic Workboats і BLRT. Але я не виключаю, що і малі суднобудівники доведуть свої можливості до того рівня, коли вони зможуть будувати судна меншого розміру”, – сказав Певкур.
Литва вже ухвалила рішення про будівництво нових військових кораблів. BLRT доручила своїй литовській компанії Western Baltic Engineering у співпраці з данською фірмою OSK Design спроектувати 88-метровий військовий корабель Perkunas.
Командувачі ВМС Естонії, Латвії та Литви обговорювали ще 2017 року, який вигляд має мати новий флот. За словами командувача Сил оборони Естонії генерал-майора Андруса Мерило, у ВМС Естонії є уявлення про те, які кораблі їм потрібні.
„Для нас набагато важливіше знайти довгострокове фінансування, яке стане основою для подальшого розвитку кораблів ВМС. Нам потрібно знайти ресурси, ця робота вже ведеться. Судячи з усього, ми знайдемо ці ресурси. І ми складемо план, коли і які кораблі будуть побудовані”, – розповів Мерило.
Естонія доручила шведському національному дослідницькому інституту RISE провести аналіз того, яке судно підійде для виконання військових, прикордонних і рятувальних функцій, а також боротьби із забрудненням.
„Рекомендація має бути отримана в найближчі місяці. Головне бажання – отримати уявлення про те, яке судно було б найбільш підходящим для Балтійського регіону або Балтійського моря, яке забезпечувало б ВМС багатофункціональність”, – пояснив Певкур.
НАТО планує побудувати нову систему паливопроводів із Німеччини до Польщі і Чехії, щоб забезпечити швидке постачання палива для винищувачів у разі конфлікту з Росією.
Нинішня трубопровідна система військового альянсу часів холодної війни закінчується в Західній Німеччині. Згідно з повідомленням німецького тижневика Der Spiegel, внутрішня службова записка німецьких збройних сил, Бундесверу, наголошує на значних проблемах у забезпеченні паливом сил, які в разі потреби можуть бути перекинуті до східного кордону, повідомляє Portfolio.hu із посиланням на статтю інформаційного агентства Reuters.
У доповідній записці для вищого керівництва Міністерства оборони Німеччини йдеться про те, що в результаті внутрішніх дискусій серед союзників по НАТО було зроблено висновок, що трубопровідні системи є основою паливного забезпечення НАТО.
Очікувана вартість проєкту становить 21 мільярд євро, і більша частина трубопровідної системи може бути завершена до 2035 року, повідомляє Der Spiegel.
[type] => post
[excerpt] => НАТО планує побудувати нову систему паливопроводів із Німеччини до Польщі і Чехії, щоб забезпечити швидке постачання палива для винищувачів у разі конфлікту з Росією.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1740401520
[modified] => 1740390639
)
[title] => НАТО витратить 21 мільярд євро на будівництво нової системи паливопроводів у відповідь на російську загрозу
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=57593&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 57574
[uk] => 57593
)
[trid] => kri2709
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 57575
[image] => Array
(
[id] => 57575
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/gaz.png
[original_lng] => 586968
[original_w] => 876
[original_h] => 492
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/gaz-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/gaz-300x168.png
[width] => 300
[height] => 168
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/gaz-768x431.png
[width] => 768
[height] => 431
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/gaz.png
[width] => 876
[height] => 492
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/gaz.png
[width] => 876
[height] => 492
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/gaz.png
[width] => 876
[height] => 492
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/gaz.png
[width] => 876
[height] => 492
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[views_count] => 646
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 57575
[_edit_lock] => 1740383439:8
[_edit_last] => 8
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 84406
[1] => 9
[2] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Світ
[1] => Спецтема
[2] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 563
[1] => 1030
[2] => 172
)
[tags_name] => Array
(
[0] => будівництво
[1] => НАТО
[2] => росія
)
)
[4] => Array
(
[id] => 52445
[content] =>
У Польщі на будівництво першої атомної електростанції планують виділити у 2025 році 4,6 млрд злотих (приблизно 1 млрд євро).
Про це заявив міністр фінансів Польщі Анджей Доманський, пише RMF24.
„Наступного року ми виділимо 4,6 млрд злотих на будівництво атомної електростанції. Ми можемо запропонувати рішення щодо відновлюваних джерел енергії. Нам потрібно багато інвестувати в мережу, щоб ця енергія використовувалася ефективно”, – сказав він.
Наступного тижня Рада міністрів Польщі планує прийняти державний бюджет на 2025 рік.
Міністр енергетики України Герман Галущенко обговорив невідкладні питання енергетичної безпеки у сфері атомної енергетики з представниками Західноєвропейської асоціації ядерних регуляторів WENRA.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу Міненерго.
Зустріч відбулась з директором і головним інспектором з ядерної безпеки Офісу ядерного регулювання (ONR) Британії Марком Фоєм та генеральним директором Органу з радіаційної та ядерної безпеки Фінляндії (STUK) Петтері Тііппана.
Галущенко зазначив, що тільки завдяки атомній енергетиці нам вдалося уникнути тотального блекауту після масованих обстрілів енергооб’єктів з боку Росії цієї весни та влітку.
„Наша енергосистема витримала безпрецедентні масовані обстріли країни-терориста, і я просто не уявляю, як би ми вижили без атомної енергетики за цих умов. Тому подальший розвиток атомної галузі є стратегічно важливим”, – підкреслив Герман Галущенко.
Члени WENRA погодились, що атомна енергетика є дуже ефективним засобом підвищення енергонезалежності України. Вони підтримали прагнення Уряду добудувати енергоблоки №3 та №4 Хмельницької АЕС та підсилити енергосистему додатковими атомними потужностями.
При цьому вони заявили про готовність сприяти і допомагати, спираючись на наявний досвід – насамперед США, Чехії та Словаччини, які мали практику зупинки будівництва атомних станцій та відновлення будівництва через певний період.
Також партнери домовились поглиблювати співробітництво у сфері енергетичної безпеки та пообіцяли допомогу з надання сучасного устаткування для українських АЕС та передачі новітніх технологій для атомно-промислового комплексу України.
WENRA є провідною організацією, яка розробляє єдині стандарти для ядерної та радіаційної безпеки в країнах ЄС та кандидатах на членство та налічує 19 країн-членів, 10 країн-спостерігачів та 3 асоційованих члени. Україна стала повноправним членом WENRA у 2015 році.
Євросоюз виділить Укрзалізниці майже 43 млн євро у рамках програми Європейського Союзу „Механізм „Сполучення Європи” (CEF) для реалізації стратегічних інфраструктурних проєктів, які будуть спрямовані на розбудову євроколії на території України.
Про це повідомили в пресслужбі Укрзалізниці.
Зазначається, що проєктну заявку було схвалено Координаційним Комітетом програми 16 липня 2024 року. Проєкт передбачає вдосконалення залізничної мережі та розвиток колії 1435 мм для забезпечення технологічної сумісності та підвищення пропускної спроможності залізничної інфраструктури.
Його загальний бюджет 85,91 млн євро, CEF надасть Укрзалізниці 42,95 млн євро.
За допомогою коштів планують реалізувати:
проєктування реконструкції споруд залізниці з впровадженням колії 1435 мм на ділянці Чоп – Львів;
проєктування реконструкції споруд залізниці з будівництвом колії 1435 мм та електрифікацією на ділянці Львів — Чернівці — Вадул-Сірет — Держкордон;
розробку стратегії реконструкції Львівського залізничного вузла з урахуванням перспектив розширення залізничної мережі колії шириною 1435 мм транс’європейської транспортної мережі (TEN-T) на території України;
проєктування та будівництво колії 1435 мм з електрифікацією на дільниці Павлове-2 / Матьовце – Ужгород;
електрифікацію колії 1435 мм на ділянці Чоп – Ужгород.
Також передбачені витрати на проведення експертизи щодо відповідності вимогам TSI вищезазначених проєктів, а також ділянок Ковель – Ягодин – Держкордон та Медика/Мостиська ІІ – Львів (Скнилів).
Будівництво підприємства крім самої Латвії має профінансувати й Європейській союз. Нині йдуть переговори з місцевою владою.
Латвія збудує в Ієцавській волості завод з виробництва артилерійських боєприпасів, що за планом має запрацювати у 2026 році. Про це заявив міністр оборони Латвії Андріс Спрудс, повідомляє Delfi.
Завод випускатиме щороку 50 тисяч модульних порохових зарядів для артилерійських боєприпасів.
Завод хочуть збудувати на території, що належить міністерству оборони і де є необхідна інфраструктура. Нині йдуть переговори з місцевою владою.
Будівництво заводу буде коштувати близько 12 млн євро, з них 1 млн євро – співфінансування Євросоюзу.
На закупівлю сировини для виробництва артилерійських боєприпасів треба близько 15 млн євро на рік. Сировину планують купувати в Італії.
Артилерійські снаряди поставлятимуть, зокрема, й латвійській армії.
Польща отримала від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) 300 млн євро кредиту на будівництво європейського “залізного купола”, зокрема, його супутникового компонента.
Про це під час спільної пресконференції з Варшаві з головою ЄІБ Надією Кальвіно заявив глава польського уряду Дональд Туск, передає кореспондент Укрінформу.
Як зазначив Туск, проєкт будівництва європейського “залізного купола” розвивається, свідченням чого є підписання угоди на отримання кредиту від ЄІБ на розвиток польської супутникової програми, яку Варшава реалізовує спільно з Парижем.
“Йдеться про 300 мільйонів євро, значну суму, завдяки якій наш план побудови залізного купола над Польщею та Європою просунувся на крок вперед”, – заявив Туск.
Глава польського уряду повідомив, що через декілька днів він разом з іншими європейськими прем’єрами представить проєкт будівництва “залізного купола” над Європою.
Нові енергоблоки №4 та №5 будуть збудовані за технологією АР1000 американської компанії Westinghouse.
НАЕК Енергоатом планує збудувати на Південноукраїнській атомній електростанції два енергоблоки. Про це компанія повідомила у середу, 8 травня.
„На Південноукраїнській АЕС, де зараз експлуатуються три енергоблоки загальною потужністю 3000 МВт, буде збудовано два нових енергоблоки №4 та №5 за технологією АР1000 Westinghouse”, – йдеться у повідомленні.
Зокрема, планується вже зараз розпочати інженерно-вишукувальні та передпроєктні роботи. Вони будуть здійснюватися за рахунок коштів Енергоатома.
„Ми розпочинаємо підготовку до будівництва двох нових енергоблоків на майданчику ПАЕС. Враховуючи нагальні потреби України в сучасній надійній генерації та тривалий цикл будівництва, ми повинні розпочати цей процес уже сьогодні, здійснити інженерно-вишукувальні та передпроєктні роботи, провести необхідні розрахунки тощо. Нагадаю, що згідно з Енергетичною стратегією України до 2050 року нам потрібно мати 24 ГВт атомних потужностей”, – заявив в.о. голови правління АТ НАЕК Енергоатом Петро Котін.
