Кілька колишніх міністрів уряду Франції дадуть пояснення у парламенті щодо погіршення ситуації з дефіцитом бюджету.
Про це повідомляє BFMTV.
У четвер 7 листопада свідчення у комітеті з питань фінансів Сенату дає колишній міністр економіки Бруно Ле Мер, а після нього у другій половині дня туди прийде ексміністр фінансів Тома Казнав.
8 листопада вранці заслухають попереднього прем’єр-міністра Габріеля Атталя, а після нього – його попередницю на цій посаді Елізабет Борн.
Початково у проєкті бюджету на 2024 рік закладали дефіцит 4,4% ВВП, потім його довелося збільшити до 5,1% і врешті – до 6,1% ВВП. Через це теперішній уряд готує законопроєкт щодо урізання витрат і додаткових податкових надходжень – з метою почати скорочувати дефіцит до 5% у 2025 році і 2,8% ВВП у 2029 році – щоб опуститися нижче дозволеного у ЄС показника на рівні 3%.
Як і прогнозувалося раніше, через безперервні витрати, пов’язані з майбутніми виборами, уряд використав більше грошей, ніж передбачалося. Це збільшує й без того дуже високий дефіцит бюджету приблизно до 8%, повідомив виданню Krónika Online- член правління Національного банку Румунії Чаба Балінт.
Як пише газета, нещодавно уряд був змушений визнати, що цільовий показник дефіциту в 5%, установлений у держбюджеті на 2024 рік, зберегти неможливо, і підвищив його до 6,9%. У той же час, за оцінками Єврокомісії, дефіцит буде ще вищим і становитиме близько 7%.
Утім є й більш песимістичні погляди. Згідно з прогнозом Бюджетної ради Румунії, країна, імовірно, закінчить цей рік з бюджетним дефіцитом у 8%.
Усе це не пов’язано з тим, що 2024-й є роком виборів. На початку червня Румунія обрала депутатів до Європейського парламенту та місцевих органів влади, на 1 грудня призначено парламентські вибори, 24 листопада відбудеться перший тур президентських виборів, а 8 грудня – другий.
На тлі виборчих перегонів цього літа пенсії та мінімальна зарплата в країні зросли на 40%. За словами Чаби Балінта, це матиме свої наслідки. Він також зазначив, що наразі неясно, яким чином наступний уряд скоротить дефіцит бюджету після виборів, а від цього суттєво залежить рівень інфляції.
Як економіст Чаба Балінт не бачить, як можна швидко скоротити бюджетний дефіцит без підвищення податків.
За його словами, усе це є проблемою, і якщо її не вирішити й не вжити рішучих заходів, рано чи пізно на ситуацію вплинуть ринки: фінансування просто закінчиться, не буде інвесторів, які бажатимуть підтримати румунський бюджет.
Спеціаліст також повідомив, що тиждень тому Румунія позичила в різних банках 346,7 мільйона леїв.
У середу, 30 жовтня, Верховна Рада підтримала поправку до законопроєкту №155 “Про державний бюджет України на 2025 рік”, яка скасовує підвищення заробітної плати прокурорам у 2025 році на 3 мільярди гривень.
Про це повідомив перший заступник керівника Комітету ВР з питань податкової та митної політики, народний депутат від фракції “Голос” Ярослав Железняк.
“Тільки що зала все ж таки підтримала правку №155, яка скасовує підвищення зарплат прокурорам. За – 242”, – зазначив він.
Це відбулося під час голосування правок до проєкту бюджету на 2025 рік у першому читанні.
Оцінки прогнозу Міжнародного валютного фонду щодо дефіциту державного фінансування в Україні на 2025 рік зберігаються на рівні до $26 млрд, але за результатами останнього перегляду програми EFF цей показник може змінитися.
Про це сказала в четвер у Вашингтоні директорка Департаменту з питань комунікацій МВФ Джулія Козак, передає Укрінформ.
“Під час четвертого перегляду (за програмою EFF. – Ред.) дефіцит фінансування України на 2025 рік прогнозувався на рівні майже $26 млрд”,- зазначила представниця Фонду.
Вона зазначила, що цей прогноз буде оновлений за результатами п’ятого перегляду – над цим зараз продовжується робота у Фонді.
Козак також поінформувала, що засідання виконавчої ради МВФ щодо виділення наступного траншу для України в межах програми розширеного фінансування очікується до річних зборів МВФ і Світового банку, запланованих на 21-26 жовтня.
[type] => post [excerpt] => Оцінки прогнозу Міжнародного валютного фонду щодо дефіциту державного фінансування в Україні на 2025 рік зберігаються на рівні до $26 млрд, але за результатами останнього перегляду програми EFF цей показник може змінитися. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1727988120 [modified] => 1727985537 ) [title] => МВФ прогнозує дефіцит фінансування України на 2025 рік до $26 млрд [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=53468&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 53516 [uk] => 53468 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 53469 [image] => Array ( [id] => 53469 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/630-360-1683819930-225.jpg [original_lng] => 117456 [original_w] => 630 [original_h] => 360 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/630-360-1683819930-225-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/630-360-1683819930-225-300x171.jpg [width] => 300 [height] => 171 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/630-360-1683819930-225.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/630-360-1683819930-225.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/630-360-1683819930-225.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/630-360-1683819930-225.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/630-360-1683819930-225.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1727974740:8 [_thumbnail_id] => 53469 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [views_count] => 427 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 88 [1] => 621 [2] => 221 [3] => 145 ) [tags_name] => Array ( [0] => Бюджет [1] => МВФ [2] => Україна [3] => фінанси ) ) [4] => Array ( [id] => 52971 [content] =>
Уряд затвердив проєкт державного бюджету на 2025 рік. Очікується, що доходи країни будуть на рівні 2 трильйони гривень.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль у Telegram у п’ятницю, 13 вересня.
“Доходи очікуються на рівні 2 трильйони гривень. Видатки бюджету плануються на рівні 3,6 трильйона гривень”, — йдеться у повідомленні.
Прем’єр зауважив, що пріоритет цього бюджету чіткий — це оборона та безпека нашої країни. Тому всі внутрішні ресурси будуть направляти на ці цілі, а видатки зростуть щонайменше до 2,22 трильйони гривень. За його словами, більше грошей буде на українську зброю, техніку та дрони.
Другий пріоритет — це фінансування захищених статей бюджету, на соціальний захист виділять понад 400 мільярдів гривень.
“Пенсії будуть проіндексовані, а субсидії будуть виплачуватися всім, хто цього потребує. 211 мільярдів гривень буде направлено на охорону здоровʼя та майже 170 мільярдів гривень на освіту”, — зазначив Шмигаль.
Третій пріоритет — це підтримка регіонів та бізнесу, там продовжать допомогу місцевим бюджетам коштом дотацій та субвенцій. Також передбачені кошти на програми пільгового кредитування та гранти для підприємців.
Крім того, буде продовжена програма гуманітарного розмінування та програма ”єОселя”.
Очільник Уряду наголосив, що новацією цього бюджету стане реалізація нової моделі управління публічними інвестиційними проєктами. Він пояснив, що це зробить капітальні видатки більш прозорими та ефективними.
Протягом січня-серпня 2024 року платники податків у Закарпатській області сплатили до Зведеного бюджету майже 14 млрд 310 млн грн. Порівняно з аналогічним періодом 2023 року приріст склав понад 3 млрд 936 млн гривень.
За 8 місяців 2024 року до державної скарбниці від громадян та суб’єктів господарювання надійшло майже 8 млрд 600 млн гривень, що більше на 5 млрд грн ніж у аналогічному періоді 2023 року. Доходи місцевих бюджетів у січні-серпні 2024 року склали 5 млрд 710 млн грн.
Серед основних бюджетоформуючих платежів у зведеному бюджеті переважають податок з доходів фізичних осіб (майже 8 млрд грн), податок на додану вартість (1 млрд 987 млн грн), податок на прибуток (1 млрд 870 млн грн), військовий податок (461 млн грн) , єдиний податок ( майже 974 млн грн), податок на землю (майже 443 млн грн), податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (155 млн грн).
– Щиро дякую громадянам та суб’єктам господарювання за відповідальне ставлення до сплати податків, вагомий фінансовий внесок у розвиток і добробут рідного краю та країни загалом, – зазначає Олексій Петріченко, начальник Головного управління ДПС у Закарпатській області.
При плануванні бюджету на 2024 рік разом з МВФ, враховувався прогноз, що війна триватиме до літа 2024 року. Через це бюджет передбачав значні витрати на військові потреби, але мобілізація та заповнення вакансій у ЗСУ вимагають додаткового фінансування.
Про це заявив премʼєр-міністр України Денис Шмигаль, повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-конференцію.
“Стосовно бюджету цього року і 2025 року. Коли ми планували бюджет 2024 спільно з МВФ, одним з прогнозів партнерів було, що війна буде тривати до літа 2024 року. Відповідно в бюджеті були заплановані військові витрати такими, якими вони зараз є. Але у нас триває мобілізація, дозаповнення вакансій в ЗСУ, це потребує більшого фінансування”, – заявив він.
Він зазначив, що 500 млрд гривень – дефіцит, який потрібно покрити до кінця року.
“Ми знаємо, що фінансування кожного військового для бюджету вартує 1,2 млн гривень, відповідно коли ми добираємо людей – маємо збільшувати бюджет ЗСУ. Цифра в 500 млрд, яка озвучена і подана – це той дефіцит, який потрібен ЗСУ до кінця цього року”, – заявив Шмигаль.
За словами премʼєра, у наступному році бюджет буде враховувати нові реалії, і наразі триває дискусія з МВФ щодо подальшого фінансування. Шмигаль наголосив, що партнери не надають кошти на ЗСУ, тому фінансування здійснюється з внутрішніх ресурсів, включаючи запозичення на внутрішньому ринку та інші фінансові інструменти.
“Партнери не дають кошти на ЗСУ, ми маємо фінансувати самостійно, ми знаходимо ресурси як в запозиченнях на внутрішньому ринку, так і в інших фінансових інструментах. Одним з джерел ми бачимо збільшення військового збору і питання справедливого розподілу військового збору в українському суспільстві. Це власне те, що подав Кабмін як пропозицію”, – додав він.
Крім того, за словами Шмигаля, Кабмін планує отримати близько 50 млрд гривень від конфіскованих російських активів, які будуть використані як для покриття дефіциту бюджету, так і для військових потреб.
За словами Оксани Маркарової, „найближчим часом ми побачимо велику частину, майже половину, яка буде перерахована до бюджету України”.
Вже восени цього року Україна отримає всі кошти, виділені Сполученими Штатами Америки Києву навесні. Про це в ефірі телемарафону повідомила посол України у США Оксана Маркарова.
За її словами, загалом буде виділено 60 мільярдів доларів, з яких 7,9 млрд – це пряма бюджетна допомога.
„Найближчим часом ми побачимо велику частину, майже половину, яка буде перерахована до бюджету України”, – уточнила дипломат.
Вона підкреслила, що решту суми Київ очікує отримати до кінця фіскального року.
„Тобто до кінця жовтня всі кошти бюджетної допомоги будуть отримані та використані Україною”, – резюмувала Маркарова.
Майже 4 млрд 757 млн грн – сума, яку на сьогодні акумулювали 65 бюджетів Закарпаття. Середнє перевиконання плану склало +3,3%. Тобто додатково надійшло до планових показників 150 млн грн. Відхилення до фактичних надходжень за 2023 рік становить – 11,2 %, тобто – 598 млн грн (тут включено військовий ПДФО). Утім відхилення до фактичних надходжень за 2023 рік у співставних умовах +27,6%, +1028, 9 млн грн.
Про це під час брифінгу про фінансово-економічну ситуацію розповів Василь Іванчо, заступник голови Закарпатської ОВА.
– Фінансово-економічна ситуація в області у другому кварталі цього року трохи пригальмувалася. Можливо це пов’язано із прийняттям закону щодо мобілізації. Варто розуміти, що закон напряму корелюється із економічними показниками, як країни, так і області. Так, є позитивна динаміка на Закарпатті, але вона, на жаль, втратила ті темпи, які ми мали у першому кварталі цього року, – зауважив Василь Іванчо.
Варто зазначити, що до обласного бюджету надійшло 711,4 млн грн. План перевиконаний на +3% (21 млн грн). Відхилення до фактичних надходжень за 2023 рік становить 13, 5% (– 111, 4 млн грн). У порівнянні у співставних умовах + 38, 4% (додатково надійшло до обласного бюджету 197, 5 млн грн).
Основним джерелом надходжень до місцевих бюджетів є податок на доходи фізичних осіб – 2, 7 млрд грн (58,3%). Також найбільшу питому вагу мають єдиний податок – 685 млн грн (14,4%), акцизний – 350 млн грн (7,4%). Найбільше надходжень забезпечили Ужгородський (32,7%) та Мукачівський (20,5%) райони.
Серед п’ятірки найкращих територіальних громад у яких темп росту фактичних надходжень загального фонду до відповідного періоду минулого року у співставних умовах вище, ніж середній по області. На першому місці – Баранинська тг, далі йде Кам’янська, Дубівська, Кольчинська та Ставненська.
Топ 5 місцевих бюджетів, які спрямували на оборону та безпеку найбільше коштів у загальному обсязі по області. На першому місці Мукачівська тг (176,9 млн грн), обласний бюджет (87, 4 млн грн), Ужгородська тг (75,8 млн грн), Оноківська тг (72,6 млн грн), Чопська тг (50,1 млн грн).
За січень-червень 2024 року видатки загального фонду держбюджету на цей сектор становили 888,4 млрд гривень (57,5 % від усієї суми видатків загального фонду держбюджету).
Тоді як у червні з держбюджету на сектор безпеки й оборони використано 155,6 млрд грн.
Зауважується, що кошти спрямовані на:
грошове забезпечення для військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліціянтів;
придбання військової/спеціальної техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування), пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування;
медичне забезпечення;
інші витрати для забезпечення діяльності відповідних органів та формувань.
У відомстві закликали підтримувати Збройні Сили України, сумлінно сплачуючи податки, а також інвестуючи у військові облігації.
