Палата представників Чеської Республіки ухвалила державний бюджет на 2026 рік із дефіцитом у 310 мільярдів крон.
За документ проголосували 103 депутати владної коаліції, тоді як 88 представників опозиції виступили проти.
Новий фінансовий план передбачає суттєве переформатування державних витрат: уряд зменшив фінансування оборонного сектору та гуманітарної допомоги за кордон, частину якої отримувала Україна, на користь соціальних програм та підтримки енергетичного сектору.
Основні зміни в оборонних та міжнародних статтях бюджету:
скорочення бюджету Міноборони на 21 мільярд крон, що залишає витрати на рівні близько 2,07% ВВП;
зменшення видатків на закордонну гуманітарну допомогу, що безпосередньо вплине на обсяги підтримки українських проєктів;
урізання фінансування канцелярії президента, Міністерства культури та низки інших державних інституцій.
Звільнені ресурси уряд спрямував на виконання передвиборчих обіцянок, зокрема на зниження цін на електроенергію, підвищення зарплат державним службовцям та розвиток спорту. Міністерка фінансів Алена Шиллерова назвала цей бюджет справедливим і реалістичним, попри критику з боку президента Петра Павела щодо недостатнього фінансування армії. Президент Чехії підтвердив, що не ветуватиме закон, хоча й вважає оборонні видатки заниженими в умовах поточної безпекової ситуації в Європі та агресії рф.
Чехія продовжує залишатися чистим одержувачем коштів з бюджету Євросоюзу, що дозволяє країні частково компенсувати дефіцит. Поки рф розраховує на втому європейських партнерів від підтримки України, чеський парламент зосередився на внутрішній соціальній стабільності. Офіційний Прага запевняє, що попри скорочення гуманітарних статей, Чехія залишатиметься надійним партнером України в інших стратегічних сферах.
Верховна Рада ухвалила на початку грудня закон про державний бюджет України на 2026 рік. У другому читанні й в цілому документ підтримали 257 народних депутатів, про що повідомила журналістка Марія Кучерявець у матеріалі РБК-Україна з посиланням на трансляцію засідання парламенту.
За даними РБК-Україна, найбільшу частину голосів дали депутати «Слуги народу» — 193. Представники «Платформи за життя та мир» підтримали документ шістнадцятьма голосами, група «Довіра» — також шістнадцятьма, об’єднання «За майбутнє» та «Відновлення України» — по одинадцять голосів кожне. Фракція «Голос» дала один голос «за», ще дев’ять голосів надійшли від позафракційних депутатів. Опозиційні фракції «Європейська солідарність» та «Батьківщина» бюджет не підтримали.
Основні цифри: доходи, видатки та дефіцит
За інформацією Міністерства фінансів та урядового повідомлення, на яке посилаються РБК-Україна й інші ЗМІ, доходи державного бюджету на 2026 рік заплановано на рівні 2 трильйони 918 мільярдів гривень. З цієї суми понад 2,6 трильйона припадає на загальний фонд, решта — на спеціальний фонд. Видатки затверджено в обсязі 4 трильйони 781 мільярд гривень, з яких 4 трильйони 393 мільярди — видатки загального фонду, а 388 мільярдів — спеціального.
Граничний дефіцит бюджету становить близько 1,9 трильйона гривень. За даними, озвученими міністром фінансів Сергієм Марченком у Верховній Раді й процитованими в українських медіа, це відповідає приблизно 18,5 відсотка ВВП. Частину додаткових доходів до другого читання уряд заклав за рахунок підвищення оподаткування прибутків банків, що дало змогу збільшити видаткову частину, не змінюючи базові пріоритети, пише Укрінформ.
Оборона й соціальна сфера як головні пріоритети
За словами Сергія Марченка, бюджет зберігає ту ж логіку, яку уряд задекларував від початку повномасштабного вторгнення: увесь внутрішній ресурс — податки, мита, акцизи та внутрішні запозичення — спрямовується передусім на сектор безпеки й оборони. Про це йдеться на сайті Міністерства фінансів.
У 2026 році на оборону й безпеку закладається близько 2,8 трильйона гривень. З них, за даними, які наводить Укрінформ, приблизно 1,3 трильйона піде на грошове забезпечення військовослужбовців.
Другий великий блок — соціальна й гуманітарна сфера. На соціальний захист передбачено близько 467 мільярдів гривень, на медицину — близько 258 мільярдів, на освіту — майже 279 мільярдів.) Голова парламентського комітету з питань бюджету Роксолана Підласа, яку цитує Укрінформ, окремо підкреслювала, що в документі збережено поетапне підвищення зарплат для педагогічних та науково-педагогічних працівників: з 1 січня 2026 року — на 30 відсотків, а з 1 вересня — ще на 20 відсотків, без зміни підходів до оплати праці. Також додаткові кошти закладено на програму підвищення престижності праці вчителів.
Резервний фонд і компенсації воєнних ризиків
У матеріалі РБК-Україна зазначається, що до другого читання уряд збільшив видатки на резервний фонд ще на 19 мільярдів гривень. Туди, зокрема, закладаються кошти на можливі непередбачувані потреби, пов’язані з війною та надзвичайними ситуаціями. Окремо в бюджеті передбачено 1 мільярд гривень на компенсацію майнових втрат суб’єктів господарювання, які постраждали через військові ризики.
Також у поясненнях уряду йдеться про фінансування придбання пасажирських вагонів, підтримку житлової політики держави та інші інвестиційні програми, які мають працювати паралельно з основним військовим і соціальним блоками видатків.
Мінімальна зарплата й соціальні стандарти
За інформацією Міністерства фінансів та парламентських джерел, у бюджеті на 2026 рік передбачено підвищення ключових соціальних стандартів. Мінімальна зарплата зросте з нинішніх 8 тисяч гривень до 8 647 грн. Загальний прожитковий мінімум збільшується з 2 920 грн до 3 209, прожитковий мінімум для працездатних осіб — з 3 028 грн. до 3 328, для осіб, які втратили працездатність, — з 2 361 грн. до 2 595 грн.
Міністр фінансів у виступі в сесійній залі наголосив, що бюджет залишається збалансованим в умовах війни, але високий дефіцит зберігається вимушено — через потребу продовжувати опір російській агресії й підтримувати соціальні зобов’язання держави.
Прострочені строки й важливість для нової програми МВФ
Як нагадує РБК-Україна, ухвалити бюджет-2026 вчасно парламенту не вдалося. За Бюджетним кодексом, друге читання мало відбутися до 20 листопада, а ухвалення закону в цілому — не пізніше 1 грудня, щоб документ набрав чинності з 1 січня. Фактично ж голосування відбулося 3 грудня 2025 року.
Напередодні прем’єрка Юлія Свириденко, на слова якої посилається РБК-Україна, підкреслювала, що швидке ухвалення бюджету є ключовою умовою для погодження нової програми розширеного фінансування Міжнародного валютного фонду на 2026–2029 роки. Представники МВФ очікували, що Рада проголосує за бюджет не пізніше 2 грудня, адже цей документ є опорою для розрахунків за обсягами підтримки й макрофінансовими показниками.
Свириденко також зазначала, що Фонд запропонував Україні програму обсягом близько 8 мільярдів доларів, що менше за очікування уряду. Окремо вона звертала увагу на політичні труднощі в Європейському Союзі: Бельгія, за її словами, блокує рішення щодо механізму використання заморожених російських активів, побоюючись, що у випадку проблем залишиться сам на сам із потенційними зобов’язаннями перед Москвою.
Проєкт бюджету на 2026 рік уряд подав до парламенту ще у вересні 2025 року. Наприкінці жовтня Верховна Рада підтримала документ у першому читанні, після чого Кабінет міністрів доопрацював його з урахуванням висновків бюджетного комітету.
Під час фінального голосування міністр фінансів публічно звертався до депутатів із проханням підтримати документ, наголошуючи, що ухвалений бюджет має стати сигналом для міжнародних партнерів про ефективну взаємодію уряду й парламенту.
Євгенія Кравчук заявила, що дуже важливо, щоб ця сума була проголосована і в першому, і в другому читанні Верховною Радою.
До бюджету 2026 року закладуть 4 млрд на створення 1000 годин українського контенту – заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук
Верховна Рада має підтримати закладене до законопроекту 14000 про держбюджет на 2026 рік фінансування проекту «1000 годин контенту». На цьому наголосила заступник голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук, яка представляє Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики.
Нагадаємо, раніше голова парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв повідомив, що Президент Володимир Зеленський звернувся до уряду з ініціативою створити програму виробництва 1000 годин українського контенту. Він також закликав передбачити на це відповідне фінансування. Ініціативу вже підтримав парламентський комітет з гуманітарної та інформаційної політики.
За словами Потураєва, на реалізацію ініціативи потрібно 4 млрд грн.
«На культуру додали майже 4 млрд гривень, а саме для реалізації ініціативи Президента України щодо створення 1000 годин українського контенту. Ви знаєте, як Росія масово не тільки виробляє свій контент, а й просуває його закордоном. Тому створення українського контенту в більшому обсязі – це питання національної безпеки. Попередньо ці кошти розписані на бюджет Міністерства культури. Це було швидке рішення», — розповів Микита Потураєв.
За його словами, кошти планують розподілити між ключовими культурними інституціями: понад мільярд гривень отримає Держкіно, майже мільярд – Український культурний фонд. Також фінансування передбачено для Українського інституту, Інституту книги, Інституту національної пам’яті, Держетнополітики та інших організацій.
В свою чергу, Євгенія Кравчук пояснила, що проект «1000 годин контенту» це частина національної безпеки.
«Коли ми читаємо обурення в соцмережах, що діти дивляться «Машу и медведи», то давайте дамо відповідь на питання, чи є перекладений відповідний західний контент чи український контент для дітей, який би був цікавий. Та сама дискусія про музику – чому хтось слухає якусь музику російського виробництва? Має бути підтримка українського контенту», – сказала Кравчук в ефірі телемарафону.
«Це кошти, які дійсно зараз уже закладені, і наш комітет дуже це підтримує. Дуже важливо, щоб ці кошти за ідеєю Президента України були проголосовані і в першому, і в другому читанні, і ми змогли запустити в 2026 році цей масштабний проект», пояснила заступниця голови фракції.
Нагадаємо, у законопроекті про державний бюджет на 2026 рік Міністерству культури стратегічних комунікацій передбачено 4 млрд грн на забезпечення стратегічних комунікацій, інформаційної безпеки, заходів з європейської і євроатлантичної інтеграції, національної ідентичності, героїзму, творення та поширення аудіовізуальних творів патріотичного спрямування. Зазначається, що кошти підуть на створення українського культурного продукту.
Кабінет міністрів затвердив проєкт держбюджету на 2026 рік із рекордними видатками на оборону та дефіцитом 2,4 трлн грн. Це вже четвертий воєнний кошторис поспіль — із високою невизначеністю щодо джерел покриття. Базові параметри уряд вибудовував на макропрогнозі, який готує Мінекономіки, а доходи та видатки — на розрахунках Мінфіну та пояснювальній записці. Деталі про політику витрат і ризики з наповненням наводить також Економічна правда.
Макрооснова і соціальні стандарти
Бюджет рахували з розрахунковим курсом долара 45,7 грн. Уряд після паузи на 2025 рік знову індексує соціальні стандарти: мінімальну зарплату — з 8 000 до 8 647 грн (+8%), загальний прожитковий мінімум — до 3 209 грн (+9,9%), для працездатних — до 3 328 грн (+9,9%), для осіб, що втратили працездатність, — до 2 595 грн (+9,9%). Цей останній показник визначає мінімальну пенсію; максимальна у 2026-му становитиме 25,95 тис. грн.
Доходи з “дрібних гвинтиків” і велика діра
Доходи держбюджету закладено на рівні 2,89 трлн грн — на 408 млрд більше, ніж у 2025-му. Частину приросту уряд хоче отримати через точкові зміни: “податок на OLX” (очікувано 14 млрд грн), акциз на солодкі напої (8,5 млрд), посилення стягнення податкового боргу (ще 26 млрд) і кращу роботу митниці (плюс 60 млрд). Попри це видатки сягають 4,751 трлн грн, і дефіцит становить 2,429 трлн грн (18,4% ВВП). Покривати його планують позиками, насамперед від партнерів, але значна частина потреб поки не закрита домовленостями. Міністр фінансів Сергій Марченко прямо визнавав, що на 2026 рік бракує приблизно 16 млрд євро (близько 19 млрд доларів) зовнішнього фінансування — заяву наводить Економічна правда. За її даними, дірка виникла вже й у 2025-му: до кінця року треба знайти близько 300 млрд грн на додаткові військові видатки.
Ціна війни: структура оборонних видатків
Оборона — безумовний пріоритет: 2,805 трлн грн, або 27,2% ВВП. Левова частка йде до Міноборони — 1,923 трлн грн (трохи більше за план-2025). Із цього 1,143 трлн — грошове забезпечення та інші виплати військовим; 678,12 млрд — закупівля й ремонт техніки та боєприпаси (тут закладено трохи менше, ніж у бюджеті-2025). Досвід нинішнього року показує, що ці рядки доведеться переглядати: у липні Рада вже додавала обороні 400 млрд грн через вичерпання ресурсів на озброєння й виплати — на цьому акцентує Економічна правда.
МВС як другий за масштабом оборонний розпорядник (Нацгвардія, ДПСУ, Нацполіція) отримає 522 млрд грн. Видатки на СБУ та ГУР — 29,7 млрд і 43,3 млрд відповідно. У цілому сектор безпеки й оборони матиме: 1,266 трлн грн на грошове забезпечення, 722,6 млрд — на техніку й боєприпаси, 72,22 млрд — на пальне, 55,24 млрд — на харчування, 14,78 млрд — на “комуналку”, 2,22 млрд — на ліки. Плюс запускають “оборонний резерв” — 200 млрд грн для оперативного перерозподілу під потреби фронту. Це нова програма Мінфіну; її логіку пояснювала голова бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа: 140 млрд із загального фонду, ще 60 млрд — за рахунок перевиконання митниці.
Цивільні видатки: освіта, медицина, соцпідтримка
На освіту та науку уряд планує 257,37 млрд грн (+30%): із них 103 млрд — зарплати педагогам, 53,84 млрд — “престижність праці”, 14,34 млрд — шкільне харчування, 5 млрд — укриття для закладів, 2 млрд — автобуси. Стипендії зростуть до 6,61 млрд (+1,26 млрд). Охорона здоров’я — 254,8 млрд (+14,5%): програма медгарантій — 191,57 млрд; централізовані закупівлі ліків (ВІЛ/СНІД, ТБ, онко, ССЗ, орфанні) — 15,13 млрд; “чек-апи” для груп ризику — 10 млрд.
Соціальна підтримка — 465,37 млрд (+10,6%). У програмі допомоги людям у складних обставинах (102,7 млрд; +27%) закладені виплати людям з інвалідністю, допомога на проживання (2–3 тис. грн), компенсація 70% першого іпотечного внеску та 70% платежу в перший рік, підтримка оплати електроенергії (100 кВт·год на особу, але не більше 300 кВт·год на родину), субсидія на оренду, компенсація витрат на розміщення ВПО. Соцзахист дітей майже подвоюється — до 52,74 млрд: зростають виплати у зв’язку з вагітністю та пологами, одноразова допомога при народженні — до 50 тис. грн. Трансферт Пенсійному фонду лишається близько торішнього рівня; 50 млн грн виділяють на інституційну підготовку накопичувального рівня пенссистеми. Частину військових пенсій у 2026-му покладуть на ПФУ (із понижуючими коефіцієнтами для “максимальних” спецпенсій). Окремо уряд обмежує “чорнобильські” доплати: з 2026-го їх не отримуватимуть пенсіонери, які не проживали в зонах після 1 січня 1993 року; розмір доплати — 2 595 грн. Про зловживання схемою раніше докладно писала Економічна правда.
Підтримка економіки й відбудови
Зберігаються 18 млрд грн на компенсацію ставок у програмі “5-7-9%”, 9,52 млрд — на підтримку агровиробників, 2,46 млрд — фермерам, 1,37 млрд — гранти на бізнес, 1 млрд — гуманітарне розмінування. Продовжать фінансувати “Національний кешбек”, індустріальні парки та інвестпроєкти — за рахунок залишків Фонду страхування на випадок безробіття станом на 1 січня 2026-го. На реалізацію мінеральної угоди зі США закладають 1,92 млрд грн (деталізація витрат поки відсутня). “єВідновлення” — 1,23 млрд (+23%), компенсації за знищене житло — 3 млрд. Дороги — 12,85 млрд (майже як у 2025-му), але виплати за боргами “Укравтодору” скорочуються до 15 млрд (із 24,35 млрд). Державні публічні інвестиції: енергетика — 34,7 млрд, транспорт — 23,32 млрд, освіта — 15 млрд, медицина — 18,55 млрд; перелік проєктів — на сайті Мінфіну.
Окремою позицією — 4 млрд грн на “стратегічні комунікації, інформаційну безпеку, євроінтеграцію, націдентичність і патріотичний контент” (аналогічна програма у 2025 році мала 405 млн). На іномовлення та інформаційні програми для держпотреб — 1,5 млрд (на рівні 2025-го). Видатки на держоргани теж підростуть: Рада — 3,65 млрд (+16,2%), Кабмін — 1,09 млрд (+9,2%), ОП — 877 млн (+12,4%). Антикорупційні органи (САП і НАБУ) — 2,91 млрд (+15,9%).
Тінь боргу
Головне питання — боргове навантаження. За запискою до бюджету, державний борг у 2026 році сягне 10,472 трлн грн, перевищивши 101% ВВП. Внутрішній борг — 19,9%, зовнішній — 80,1%. Це робить фінанси надчутливими до курсу валют і політичних рішень партнерів, підсумовує Економічна правда.
Через повномасштабну війну держборг України зріс до рекордних рівнів. У 2026 році він перевищить 100% ВВП.
Про це йдеться у проєкті бюджету на 2026 рік (№14000).
Як зазначили в уряді, через потребу фінансувати дефіцит бюджету, спричинений повномасштабним вторгненням росії, Україна з кінця 2022 року змушена покривати видатки переважно за рахунок зовнішніх запозичень.
У результаті показник відношення державного та гарантованого боргу до ВВП перевищив граничні 60%, визначені Бюджетним кодексом. Якщо у 2021 році борг становив 49% ВВП, то у 2022 році він зріс до 77,8%, у 2024 році – до 91,2%. За прогнозом уряду, на кінець 2026 року цей показник сягне 106% ВВП.
Зараз, відповідно до положень Бюджетного кодексу, дія норми щодо 60% не застосовується на період воєнного стану чи інших надзвичайних умов. Проєкт бюджету-2026 передбачає додаткове призупинення цієї норми до кінця наступного бюджетного періоду.
Водночас Україна має зобов’язання перед Міжнародним валютним фондом. Згідно з програмою EFF, держава повинна відновити стійкість боргу та досягти поступового зниження показника: до 82% ВВП у 2028 році та до 65% у 2033 році.
