Вперше на Закарпатті відбувається Українсько-чеський бізнес-форум – подія, що покликана зміцнити економічні зв’язки між Україною та Чехією і створити фундамент для нових партнерств.
Захід зібрав десятки учасників – представників чеського бізнесу та українських компаній з різних областей. Форум охоплює ключові сфери співробітництва: логістику, енергетику, виробництво, будівництво, IT, інфраструктурні рішення та інвестиції.
Особливим символом партнерства стала поява першого за майже сто років прямого залізничного пасажирського сполучення Ужгород – Прага євроколією. Саме ним до Ужгорода прибула чеська делегація. Ця історична подія привернула увагу європейських медіа, підкресливши значущість нових транспортних можливостей для розвитку бізнесу і туризму.
«Під час форуму презентуємо інвестиційний потенціал Закарпаття – від автомобілебудування, високих технологій і виробництва будівельних матеріалів до розвитку альтернативної енергетики, туризму та соціальних проєктів. Наш регіон готовий ефективно поєднувати український людський та виробничий ресурс із сучасними чеськими технологіями», – зазначив заступник голови Закарпатської ОВА Ростислав Пріцак.
Закарпаття залишається привабливим регіоном для інвесторів завдяки географічній близькості до ЄС, логістичним можливостям та стабільній безпековій ситуації.
За словами директора департаменту економічного та регіонального розвитку ОВА Тараса Триндяка, за період повномасштабної війни в область було залучено понад $500 млн прямих іноземних інвестицій. Значна частина цих коштів спрямована у виробничі підприємства, створення робочих місць та розвиток локальної економіки.
Для чеських компаній участь у форумі – це нагода вийти на український ринок у період масштабної повоєнної перебудови. Як пояснила представниця україно-чеської торгової палати Валентина Люля, саме нове залізничне сполучення стало додатковим стимулом для формування бізнес-мосту між Ужгородом та Прагою.
«Коли ми дізналися, що до Ужгорода буде добудовано відрізок європейської колії, нас це дуже надихнуло, бо це класний шанс для підприємницької діяльності. Ми подумали, що буде добре зробити показову акцію, яка продемонструє, що сполучення між Ужгородом та Прагою є дуже близьким. Ми привезли чеських підприємців із різних галузей: логістика, енергетика, виробництво. Зацікавленість є з обох сторін», – наголосила вона.
Під час форуму учасники презентували свої компанії, проводили B2B-зустрічі, обмінювалися контактами, обговорювали спільні інвестиційні проєкти та потенційне розміщення виробництв на Закарпатті.
Закарпатська ОВА подякувала Українсько-чеській торговій палаті за співорганізацію події та сприяння у створенні нового формату економічної взаємодії, що сприятиме подальшій інтеграції українського бізнесу в європейський економічний простір.
Форум триватиме впродовж дня та завершиться візитом на підприємтва, які розташовані на Закарпатті, місцеві та релоковані, а також низкою закритих бізнес-переговорів, які можуть стати початком нових інвестиційних історій у регіоні.
АТ «Українська оборонна промисловість» та чеська компанія Air Team підписали угоду про спільну розробку технології перехоплювачів повітряних цілей.
Про це у Телеграмі повідомив генеральний директор Укроборонпрому Герман Сметанін.
«Зустріч з чеською компанією Air Team завершилася підписанням угоди щодо спільної розробки та виробництва технології перехоплювачів повітряних цілей для безпеки українського неба», – йдеться в повідомленні.
Сметанін зазначив, що УОП має низку спільних проєктів з чеськими зброярами. І нова угода є черговим амбітним партнерством.
Міністерство праці Чехії повідомило, що у першій половині цього року біженці з України принесли чеському бюджету 15 млрд крон (616 млн євро) у формі податків і внесків.
Водночас державні витрати на гуманітарну допомогу, проживання, охорону здоров’я, освіту та іншу підтримку українців склали 7,6 млрд. крон (312 млн. євро).
У 2024 році Чехія отримала від біженців з України 24,8 млрд крон (986 млн євро), в той час як виділила на допомогу 15,5 млрд крон (540 млн євро).
У 2023 році країна витратила на допомогу біженцям 22 млрд крон (904 млн євро), а надходження сягнули 19,4 млрд крон (797 млн євро).
Міністр праці Чехії Маріан Юречко повідомив, що наразі у Чехії працюють 169 000 українських біженців, які отримали статус тимчасового захисту. Згідно із даними чеського міністерства внутрішніх справ, станом на 21 вересня в країні налічувалося 393 843 українці з таким статусом.
„Якщо ці люди відразу поїдуть, то значна частина економіки зіткнеться із серйозними проблемами. Це – промисловість, сфера послуг, сільське господарство”, – пояснив міністр праці Чехії.
За його словами, ті чеські політики, які закликають до повернення українців додому, „ставлять під загрозу економічний розвиток та благополуччя громадян Чехії”.
На своєму засіданні в середу уряд Чехії постановив, що в рамках програми відновлення України на період з 2026 по 2030 роки буде щорічно виділятися один мільярд крон (понад 40 млн євро).
Про це повідомив міністр закордонних справ Ян Ліпавський після засідання уряду, передає „Європейська правда” з посиланням на Novinky.
Програма діє з 2023 року, і Чехія має намір і надалі використовувати її для відновлення України. За словами Ліпавського, завдяки програмі Чехія також отримає підтримку від Європейського Союзу. У березні ЄС схвалив для Чехії два проєкти на загальну суму чотири мільярди крон.
Кошти будуть надані через Національний банк розвитку і також будуть спрямовані на гуманітарні та відновлювальні проєкти. За словами міністра, це „флагман доброго імені Чехії у світі”.
З 2023 року і до цього року на програму щорічно виділялося 500 мільйонів крон.
Ліпавський нагадав, що в неділю виповнюється шість місяців відтоді, як Україна прийняла американський план припинення вогню, в той час як Росія не виявляє жодної зацікавленості у припиненні війни.
[type] => post [excerpt] => На своєму засіданні в середу уряд Чехії постановив, що в рамках програми відновлення України на період з 2026 по 2030 роки буде щорічно виділятися один мільярд крон (понад 40 млн євро). [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1756922880 [modified] => 1756920168 ) [title] => Уряд Чехії вирішив щороку виділяти на відновлення України понад 40 млн євро [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=63290&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 63401 [uk] => 63290 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 63291 [image] => Array ( [id] => 63291 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/images.jpeg [original_lng] => 9096 [original_w] => 310 [original_h] => 163 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/images-150x150.jpeg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/images-300x158.jpeg [width] => 300 [height] => 158 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/images.jpeg [width] => 310 [height] => 163 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/images.jpeg [width] => 310 [height] => 163 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/images.jpeg [width] => 310 [height] => 163 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/images.jpeg [width] => 310 [height] => 163 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/images.jpeg [width] => 310 [height] => 163 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1756909369:3 [_thumbnail_id] => 63291 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 906 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 370646375002 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 84406 [2] => 9 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Спецтема ) [tags] => Array ( [0] => 266276 [1] => 193 [2] => 2439 ) [tags_name] => Array ( [0] => відновлення [1] => уряд [2] => Чехія ) ) [4] => Array ( [id] => 62306 [content] =>
Чехія також закупила значно більше зброї, ніж у 2023 році. Вартість експорту зброї перевищила 105 мільярдів крон.
Минулого року обсяг чеського експорту зброї зріс на 86% – до 91 млрд крон. Дані за 2024-й були оприлюднені в суботу на вебсайті міністерства промисловості та торгівлі країни.
У 2024 році міністерство видало 1678 ліцензій на експорт зброї на суму 105,3 млрд крон. Чеські зброю та військове спорядження придбали 95 держав. Вартість зброї та військових матеріалів, імпортованих до Чехії із 42 країн, становила 26 млрд крон, що на 130% більше, ніж попереднього року. У 2024-му міністерство видало 668 дозволів на імпорт на суму 110,4 млрд крон.
Експорт зброї торкнувся майже сотні країн
Найбільше експортних ліцензій, 288, стосувалося України, яка захищається від російської агресії, їхня вартість становила 47,1 млрд крон. Далі йдуть Словаччина зі 141 ліцензією, США (87), Ізраїль (78) та Велика Британія (71). Міністерство не вказало вартість цих ліцензій.
Згідно з повідомленням, чеські зброю та військове спорядження постачали до 96 країн, часто на підставі ліцензій, виданих у попередні роки. Наприклад, експорт до Болгарії становив 11 млрд крон, до Нідерландів – 8,5 млрд крон, до В’єтнаму – 5,3 млрд крон. Для переробки імпортованих військових матеріалів з метою експорту було видано 26 ліцензій, вартість імпортованих матеріалів становила 9,4 млрд крон, а пов’язаний з цим експорт – 9,88 млрд крон.
Однак насправді минулого року чеські компанії імпортували військових матеріалів на 2,5 млрд крон, а вартість експорту сягнула 3,1 млрд крон, ідеться в повідомленні.
Минулого року чеські органи влади в більш ніж десяти випадках не видали дозвіл на експорт зброї та військових матеріалів, зокрема чотири з них стосувалися Північної Кореї, а два – Білорусі. За повідомленням міністерства, на кінець 2024-го в Чехії мали ліцензії на торгівлю зброєю 377 юридичних осіб, компаній та 7 фізичних осіб – приватних підприємців.
Близько 70% українських громадян, які отримали тимчасовий захист у Чехії, офіційно працюють і роблять вагомий внесок у чеську економіку. Про це повідомив Надзвичайний і Повноважний посол України в Чехії Василь Зварич в інтерв’ю.
На сьогодні, за його даними, у Чехії проживає майже 370 тисяч біженців з України, які отримали тимчасовий захист. 280 тисяч з них – особи працездатного віку – 70% працевлаштовані.
«Цей показник один із найвищих серед країн Європи, що прийняли українських біженців», – підкреслив Зварич. Він додав, що завдяки сплаті податків та соціальних внесків українці приносять суттєві надходження до бюджету Чеської Республіки.
За даними уряду Чехії, лише минулого року сума податкових надходжень від українських громадян перевищила витрати на соціальні виплати на понад 250 мільйонів доларів. У першому кварталі 2025 року цей позитивний баланс уже досяг 130 мільйонів доларів, і до кінця року очікується ще більший результат.
Зварич зазначив, що багато українців працюють у галузях із хронічним дефіцитом кадрів, зокрема в освітніх закладах, лікарнях, а також у сфері технологій. Посольство запустило ініціативу «Солідарні навзаєм», яка висвітлює історії українців, що зуміли адаптуватися, підтвердити свої дипломи та отримати престижну роботу, особливо в галузях охорони здоров’я, ІТ та освіти.
«Наші співгромадяни не приїхали сюди за допомогою. Вони активно працюють, підтримують чеське суспільство й демонструють високий рівень професіоналізму», – наголосив посол.
Коментуючи передвиборчі кампанії деяких чеських політичних сил, які використовують тему українських біженців, Зварич назвав це маніпуляціями та спробами грати на емоціях виборців.
[type] => post [excerpt] => Близько 70% українських громадян, які отримали тимчасовий захист у Чехії, офіційно працюють і роблять вагомий внесок у чеську економіку. Про це повідомив Надзвичайний і Повноважний посол України в Чехії Василь Зварич в інтерв’ю. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1753008480 [modified] => 1752958279 ) [title] => Сім з десяти українців в Чехії мають роботу – посол Зварич [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=62104&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 62083 [uk] => 62104 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 62084 [image] => Array ( [id] => 62084 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/630-360-1752747828-597.jpg [original_lng] => 102583 [original_w] => 630 [original_h] => 360 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/630-360-1752747828-597-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/630-360-1752747828-597-300x171.jpg [width] => 300 [height] => 171 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/630-360-1752747828-597.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/630-360-1752747828-597.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/630-360-1752747828-597.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/630-360-1752747828-597.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/630-360-1752747828-597.jpg [width] => 630 [height] => 360 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [translation_required] => 1 [views_count] => 1000 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 62084 [_edit_lock] => 1752948220:2 [_edit_last] => 2 [_algolia_sync] => 320489680000 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 [3] => 9 [4] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Спецтема [4] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 7006 [1] => 895544 [2] => 2439 ) [tags_name] => Array ( [0] => робота [1] => тимчасовий захист [2] => Чехія ) ) [6] => Array ( [id] => 61111 [content] =>
На думку чеського президента Петра Павела, Чехія повинна якомога швидше приєднатися до єврозони, щоб зміцнити свої торговельні позиції та мати можливість впливати на рішення, які стосуються майбутнього єдиної валюти. Він заявив агентству Bloomberg, що політичний і суспільний опір введенню євро має емоційне підґрунтя, тоді як переваги збереження крони зникають дедалі більше.
Петр Павел закликав Чехію до запровадження євро, аби таким чином сприяти торгівлі та уникнути того, щоб країна залишилася осторонь від ключових рішень, які приймаються в єврозоні, пише Bloomberg.
В інтерв’ю Bloomberg Television президент зазначив, що, оскільки чеська економіка вже глибоко інтегрована в єврозону, політичний і суспільний опір запровадженню євро є ірраціональним та лише емоційним. За його словами, переваги збереження крони й незалежної монетарної політики обмежені.
«Було б дуже розумно якнайшвидше запровадити євро, оскільки більшість наших експортно орієнтованих компаній уже зараз щодня використовують євро. Ми не хочемо відставати», – зазначив Петр Павел.
Президент виступив з такою заявою наступного дня після того, як Алеш Міхл, голова Чеського національного банку, сказав, що крона допомогла в боротьбі з інфляцією, дозволивши встановити вищі процентні ставки, ніж у країнах єврозони.
Хоча експортери вже роками наполягають на приєднанні до єврозони, згідно з опитуваннями громадської думки, принаймні половина чеських виборців проти цього. Оскільки дві найбільші чеські парламентські партії виступають проти зміни, на думку Павела, процес приєднання найближчим часом, імовірно, не розпочнеться.
Однак лідер держави зазначив, що буде продовжувати підтримувати цю справу й наводити як приклад успішне запровадження євро в інших східноєвропейських країнах – членах ЄС, зокрема Словаччині та Хорватії. «Рано чи пізно раціональні аргументи приведуть нас до введення євро. Але це ще займе певний час», – зазначив Павел.
Нещодавно Софія прийняла рішення про запровадження євро, тож уже з 1 січня 2026 року в Болгарії діятиме єдина європейська валюта, повідомили в Euronews. Таким чином кількість членів єврозони зросте до 21. За даними Європейської комісії, Болгарія відповідає чотирьом номінальним критеріям конвергенції, метою яких є забезпечення готовності країни до введення євро.
Болгарська мережа Lidl уже розпочала підготовку до запровадження євро. З 2 червня в усіх 137 її магазинах ціни будуть вказані як у левах, так і євро. Мета полягає в тому, щоб процес переходу став простішим і прозорішим для покупців. У рамках підготовки до вступу Болгарії до єврозони вже надруковано перші банкноти, на яких поряд з латинськими та грецькими літерами кирилицею написано «євро».
Чеська збройова компанія Czechoslovak Group (CSG) майже завершила будівництво лінії з виробництва артилерійських снарядів в Україні.
Про це йшлосяна брифінгу в штаб-квартирі компанії, повідомляє «Мілітарний».
У межах спільного проєкту з українським урядом вона невдовзі завершить будівництво виробничої лінії для виготовлення 155-мм артилерійських снарядів.
Підприємство забезпечуватиме випуск основної номенклатури боєприпасів, які входять до виробничої пропозиції CSG.
«Виробничий майданчик знаходиться на фінальній стадії підготовки до запуску, але наразі ми не можемо повідомити конкретну дату», — зазначили під час брифінгу.
Також представники компанії уточнили, що Czechoslovak Group відповідає виключно за підготовку виробничої лінії, тоді як всі інші організаційні процеси покладено на українську сторону.
Крім того, під час брифінгу було наголошено, що підприємство буде розташоване в зоні з низьким ризиком ракетних ударів, що дозволить забезпечити стабільне та безперебійне виробництво у майбутньому.
Міністр праці та соціального захисту Чехії Маріан Юречка повідомив, що наразі в країні працюють 158 800 українських біженців. Цей показник на 44 800 більше, ніж рік тому, і більш ніж удвічі, як два роки тому, інформує МТІ.
„Доходи держави від економічної діяльності українських біженців постійно зростають, тоді як витрати на них зменшуються”, – зазначив міністр. У першому кварталі цього року доходи були на 3,1 мільярда крон більшими, ніж допомога, надана біженцям, наводить слова міністра видання Novinky.cz.
За словами міністра, Чехія наразі виплачує соціальну допомогу 86 тисячам українських біженців, тоді як два роки тому ця кількість становила 149 тисяч. Після початку повномасштабного вторгнення, навесні 2022 року, державну підтримку в Чеській Республіці отримали 234 тисячі українських біженців. Більшість українців, які отримують державну допомогу, – це люди похилого віку, хворі та діти. Більшість людей працездатного віку вже працевлаштовані.
За даними Міністерства внутрішніх справ Чехії, наразі в країні проживає 373 134 українські біженці, які користуються тимчасовим захистом. Хоча держава витратила 3,8 мільярда крон на підтримку біженців у першому кварталі, доходи країни становили 6,9 мільярда крон.
Внесок українців у чеську економіку набагато більший і різноманітніший, ніж просто сплата обов’язкових внесків та податків. Функціонування кількох секторів, таких як будівництво, сільське господарство чи державні послуги, зараз немислиме без допомоги українців, зазначив міністр.
Цю думку також підтверджують експертні аналізи. „Якщо українці масово залишатимуть свої робочі місця тут, вся Чеська Республіка практично зупиниться”, – сказав Томаш Проуза, очільник Спілки промисловості та туризму.
[type] => post [excerpt] => Міністр праці та соціального захисту Чехії Маріан Юречка повідомив, що наразі в країні працюють 158 800 українських біженців. Цей показник на 44 800 більше, ніж рік тому, і більш ніж удвічі, як два роки тому, інформує МТІ. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1748442000 [modified] => 1748439108 ) [title] => 160 тисяч українських біженців офіційно працевлаштовані в Чехії [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=60619&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 60548 [uk] => 60619 ) [trid] => din4423 [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 39355 [image] => Array ( [id] => 39355 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/ca273993-3ebb-44ab-a922-961f908a7d7c-cx5-cy0-cw81-w1080-h608-s.jpg [original_lng] => 88013 [original_w] => 1080 [original_h] => 608 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/ca273993-3ebb-44ab-a922-961f908a7d7c-cx5-cy0-cw81-w1080-h608-s-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/ca273993-3ebb-44ab-a922-961f908a7d7c-cx5-cy0-cw81-w1080-h608-s-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/ca273993-3ebb-44ab-a922-961f908a7d7c-cx5-cy0-cw81-w1080-h608-s-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/ca273993-3ebb-44ab-a922-961f908a7d7c-cx5-cy0-cw81-w1080-h608-s-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/ca273993-3ebb-44ab-a922-961f908a7d7c-cx5-cy0-cw81-w1080-h608-s.jpg [width] => 1080 [height] => 608 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/ca273993-3ebb-44ab-a922-961f908a7d7c-cx5-cy0-cw81-w1080-h608-s.jpg [width] => 1080 [height] => 608 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/06/ca273993-3ebb-44ab-a922-961f908a7d7c-cx5-cy0-cw81-w1080-h608-s.jpg [width] => 1080 [height] => 608 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [translation_required] => 1 [views_count] => 1571 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 39355 [_edit_lock] => 1748431035:2 [_edit_last] => 2 [_algolia_sync] => 21152008001 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 11439 [1] => 2439 ) [tags_name] => Array ( [0] => біженці [1] => Чехія ) ) [9] => Array ( [id] => 58081 [content] =>
Компанія експрес-доставки “Нова пошта” запустила доставку посилок у власні пункти у десяти містах Чехії.
Про це йдеться в повідомленні компанії.
В повідомленні сказано, що нові точки сервісу запрацювали в Їглаві, Оломоуці, Чеських Будейовицях, Брно, Пршибрамі, Ліберці, Біліні, Усті-над-Лабем, Тепліце та Хомутові.
Вони розташовані в закладах українського бізнесу, як-от магазинах українських товарів, сервісних центрах, готелях, ательє, тощо.
У нових пунктах можна як отримати сплачену посилку до 30 кг і оголошеною вартістю до 8500 гривень (5000 крон), так і відправити посилку.
Оформлення відправлення здійснюється онлайн через мобільний застосунок або сайт. Після оплати клієнт приносить запаковану посилку до найближчого пункту прийому.
У різних пунктах доступні варіанти відправки посилок вагою 10 кг, 15 кг або 30 кг – система сама підкаже можливі опції під час оформлення.
Адреси пунктів прийому та видачі посилок у Чехії:
Їглава – Chlumová 1a, магазин Potraviny z Ukrajiny
Оломоуц – Kmochova 9/1222/10A, магазин Cmak
Чеське Будейовіце – Palackého nam 1154/1, ательє Oprava Odevu
Брно – Táborská 151, магазин Imperia potravin
Пршибрам – Milinska 134, Agentura pro pomoc Ukrajincům
Ліберець – Ještědská 50/55, магазин Vinotéka
Біліна- Nábreži 488, готель Penzion U Běly
Усті над- Лабем- Mírové náměstí 109/33, магазин Viktoriia
Тепліце – Masarykova třída 3365, KARAT-INVEST
Хомутов – Palackého 4468, магазин Dolya Shop
Вартість доставки у пункт прийому та видачі дорівнює вартості доставки у відділення в Чехії та не передбачає додаткових доплат.
На сьогодні мережа Нової пошти в Чехії включає вісім власних відділень у Празі, Брно, Пльзені, Ліберці, Остраві та Пардубіце, а також 1300 партнерських поштоматів Alza Box і 1400 партнерських пунктів видачі GLS Parcel Shop.
Клієнти також можуть скористатися кур’єрською доставкою та забором відправлень з будь-якої адреси в країні.
Компанія експрес-доставки “Нова пошта” відкрила ще одне відділення у Чехії.
«Нова пошта» працює вже у 16-ти країнах Європи.
“Нова пошта” – оператор на ринку експрес-доставки поштових відправлень по Україні, створений у 2001 році.
Власниками компанії є В’ячеслав Климов і Володимир Поперешнюк.
