Вашингтон розпочинає рік з великим дефіцитом. За перші чотири місяці поточного фінансового року дефіцит бюджету зріс більш ніж на 50%.
Дефіцит бюджету Сполучених Штатів у січні майже в шість разів перевищив рівень річної давнини, а перші чотири місяці поточного фінансового року стали рекордними за дефіцитом, ідеться у звіті міністерства фінансів США.
Січневий дефіцит становив $128,64 млрд, тоді як роком раніше він був $21,93 млрд. Доходи бюджету в січні зросли на 7,5%, до $513,294 млрд ($477,32 млрд роком раніше).
Видатки підскочили більш суттєво – на 38,6% – і сягнули $641,935 млрд ($499,25 млрд роком раніше). Однак це частково пояснюється технічними причинами, оскільки низка виплат була перенесена на січень і мала відбутися 1 лютого, але ця дата припала на вихідний.
Дефіцит бюджету США за перші чотири місяці фінансового року, який розпочався 1 жовтня, також був на рекордно високому рівні – $839,585 млрд, що на 58% більше, ніж роком раніше.
За чотири місяці доходи зросли на 0,7%, до $1 596 млрд, а витрати – на 15,1%, до $2 436 млрд.
2024 фінансовий рік завершився з дефіцитом у розмірі 1 832,8 млрд доларів, що на 8,1% більше, ніж дефіцит попереднього року. Дефіцит у 2024 фінансовому році становив 6,4% валового внутрішнього продукту (ВВП), тоді як роком раніше 6,2%.
Сьогодні, 13 вересня, в енергосистемі зберігається дефіцит. Для його подолання „Укренерго” замовлятиме аварійну допомогу у сусідніх країн.
Про це повідомляє Telegram-канал „Укренерго”.
Споживання
Сьогоднішнє споживання на 2,1% менше, ніж у минулий четвер та відповідає сезонним показникам.
Водночас „Укренерго” закликає не вмикати одночасно кілька потужних електроприладів у період з 16:00 до 22:00.
Аварійна допомога
„Сьогодні для подолання дефіциту в енергосистемі, на запит НЕК „Укренерго”, відбувається аварійне постачання електроенергії в Україну з енергосистем Польщі, Словаччини та Румунії. Також аварійна допомога зі Словаччини і Польщі надходила вчора, 12 вересня”, – пише „Укренерго”.
Відключення світла
Внаслідок бойових дій, а також через інші причини повністю або частково знеструмлені 562 населені пункти.
Ситуація з енергопостачанням в Україні
Від початку року російська федерація вдалась до дев’яти масованих обстрілів енергетичної інфраструктури України. Внаслідок цього, а також сильної літньої спеки, в країні протягом місяців запроваджували и як аварійні, так і планові відключення електроенергії.
Голова українського уряду Денис Шмигаль розповів, що російські війська готуються до нових ударів по енергосистемі України.
Упродовж ІІ кварталу 2024 року ризик подальших втрат енергетичної інфраструктури реалізувався. Через це НБУ погіршив оцінки дефіциту електроенергії на прогнозному горизонті.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на „Інфляційний звіт” Національного банку України (липень 2024 року).
Як зазначили в НБУ, цілеспрямовані обстріли Росією української енергетичної інфраструктури, які тривали впродовж 2024 року – як генерації, так і передавальних потужностей – зумовили суттєве збільшення втрат в енергосистемі та, відповідно, довший час відключень е/е. Насамперед постраждала маневрова генерація, тобто ТЕС та ГЕС.
„Як і очікувалося, суттєвий дефіцит виник уже в ІІ кварталі, а на початку ІІІ кварталу поглибився через спекотну погоду та подальші руйнування. Водночас відновлення втрачених потужностей та/або побудова нових вимагає значного часу та обсягів фінансування”, – йдеться в огляді.
У результаті припущення НБУ щодо дефіциту е/е суттєво погіршені на 2024–2026 роки: більше 7% у 2024 році (попередня оцінка – 5%), близько 8% у 2025 році (попередня оцінка – 4%) та близько 5% у 2026 році (не очікувалося дефіциту).
Як зазначили в НБУ, тривалі відключення е/е в ІІ кварталі призвели до помітного погіршення ділових і споживчих настроїв та послаблення економічної активності в низці секторів, насамперед енергоємних, потреби яких складно забезпечити засобами автономного живлення (окремі напрями харчової промисловості, тваринництва, важкої промисловості).
Водночас загалом бізнес і населення краще пристосовані до дефіциту е/е, ніж у 2022–2023 роках. Крім того, частина потреб в е/е була покрита нарощуванням її імпорту. Разом з іншими чинниками це дало змогу зберегти позитивну динаміку функціонування низки секторів у ІІ кварталі 2024 року, зокрема металургії та транспорту, йдеться в огляді.
„Більші дефіцити е/е, ніж раніше очікувалося, стримуватимуть зростання ВВП на всьому прогнозному горизонті”, – додали в НБУ.
Україна зіткнулася з критичним дефіцитом внутрішньої генерації електроенергії через регулярні російські атаки. Навіть максимальний імпорт зараз не здатний вирішити цю проблему.
Таку думку висловив генеральний директор енергетичної компанії Yasno Сергій Коваленко у Facebook.
За його словами, складна ситуація в системі буде спостерігатися протягом наступних 6-8 тижнів.
«Ми зараз залежимо від сонячної та вітрової генерації, тому відбуваються суттєві коливання впродовж навіть одного дня. Зараз йдуть ремонтні (профілактичні) роботи на атомних станціях. Тому деякі блоки не працюють. Що дуже суттєвий фактор», – заявив Коваленко.
Він додав, що в країні вже кілька тижнів працює нова логіка розподілу електрики між рагіонами. Найближчим часом енергетики внесуть низку змін, і нова схема почне працювати повноцінно.
«Графіки у Києві як були 6 груп та біла, сіра та чорні зони, так і залишились. Для планування життя треба виходити з того, що у сірих зонах світла не буде. Особливо коли час припадає на пікові години. Ми та ОСР будемо максимально швидко повідомляти про зміни. Але для планування – краще не разраховувати», – резюмував Коваленко.
Взимку дефіцит електроенергії становитиме до 35%, внаслідок чого українці можуть отримувати п’ять-шість годин світла на день.
Про це в ефірі телемарафону сказав генеральний директор YASNO Сергій Коваленко.
За його словами, дефіцит електроенергії точно буде, і зараз йдеться про те, який буде розмір дефіциту.
„Дуже важко прогнозувати зиму, тому що зараз літо і незрозуміло, з якою генерацією ми вийдемо на опалювальний сезон. Ми точно знаємо, що зимовий пік досить великий. Якщо генерація плюс можливості по імпорту залишаться на тому ж рівні, як є, то дефіцит буде сягати під 35%.
Якщо потім відняти критичну інфраструктуру, якщо потім все зробити, то ми можемо дійсно сидіти 6-7 годин зі світлом. Але це треба вже в серпні обговорювати, тому що буде зрозуміло, які в нас можливості по імпорту і скільки ми встигнемо, відновити генерації”, – пояснив Коваленко.
За його словами, побутовим споживачам і бізнесу треба бути готовими до значного дефіциту електроенергії.
„Як можна до нього приготуватися? Це альтернативні варіанти життя. Починаючи від батарей, батарейок різного формату, і закінчуючи генерацією, яка може бути. Якщо є можливість — сонячні панелі, інвертори, батареї, генератори і таке інше”, – резюмував він.
Незабаром „Енергоатом” виведе в ремонт ще один енергоблок потужністю 1000 МВт, що може збільшити дефіцит генерації в енергосистемі в липні.
Невдовзі „Енергоатом” виведе у ремонт енергоблок-тисячник, дефіцит в енергосистемі може збільшитись. Про це заявили в компанії.
Найближчими днями Енергоатом виведе у ремонт ще один енергоблок-тисячник. Враховуючи це, а також зростання споживання електроенергії у липні, дефіцит генерації в енергосистемі може збільшитись
– заявили в „Енергоатомі”.
В компанії підкреслили, що такий графік ремонтів дозволить восени максимально скоротити тривалість вимушених відключень електроенергії.
Також в.о. голови правління „Енергоатом” Петро Котін заявив, що „Енергоатом” з випередженням графіка максимально швидко та якісно проводить ремонти енергоблоків АЕС – задля їхньої надійної роботи в опалювальний період.
Зазначається, що цьогоріч ремонти проводять на 8-ми енергоблоках Рівненської, Південноукраїнської та Хмельницької АЕС. На Запорізькій АЕС планово-попереджувальні ремонти з моменту її окупації не проводять.
Завдяки цілодобовій, висококласній та ефективній роботі атомників загальна тривалість ремонтів вже зменшена на 22,3 доби від запланованого. В результаті АЕС виробили додаткових 171, 84 млн кВт електроенергії та підтримали енергосистему, скоротивши тривалість відключень у червні
Дефіцит кадрів в Україні може мати ефект доміно – спочатку підприємства скоротять виробництво, а далі втрати відчує вся економіка України.
Про це повідомляє Bloomberg.
Згідно з опитуванням, проведеним київським Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій на початку цього року, ця проблема посідає друге місце після зростання витрат українських компаній. Близько половини опитаних зазначили, що відчувають дефіцит персоналу.
„Дефіцит кадрів став однією з головних проблем бізнесу, адже пошук роботи забирає дедалі більше енергії в менеджерів. Під час війни заробітна плата перевищила рівень до російського вторгнення у лютому 2022 року. Закон про мобілізацію, який набув чинності минулого місяця, має на меті поповнити лави української армії сотнями тисяч військовослужбовців. Проте брак працездатних чоловіків і жінок стає ударом для великого й малого бізнесу, що є основою економіки воєнного часу”, – пише видання.
За прогнозом Bloomberg, ця проблема лише загострюватиметься, адже російське вторгнення триває вже третій рік. І Україна буде змушена заповнювати прогалину, яку залишили мільйони людей, що виїхали з країни, пішли до армії або загинули в бою.
„Поки українські військові намагаються утримати лінію фронту, економіка України, яка втратила чверть свого виробництва від початку вторгнення, ризикує ще більше послабитися через скорочення кадрів. За словами заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука, падіння економічного виробництва проти 2021 року, пов’язане зі скороченням кадрів, становитиме близько 27% від довоєнного рівня. Крім понад 6 мільйонів людей, які втекли від війни, ситуацію ускладнюють чоловіки, що зникли у тіньовій економіці та ухиляються від мобілізації”, – вказує видання.
Своєю чергою, у групі „Метінвест”, що налічує майже 60 000 працівників й прагне закрити 4 000 вакансій, зіткнулася з проблемою пошуку працівників на мартенівське виробництво комбінату в Запоріжжі, розташованому на південному сході країни, зазначила Тетяна Петрук, директор зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом групи. За її словами, пошук 89 працівників зайняв три місяці інтенсивної роботи – в той час, як до війни це займало втричі менше часу.
Процес працевлаштування ускладнює й те, що чоловіки неохоче йдуть працювати до великих компаній, які є мішенню для військкоматів. За словами Петрук, якось працівники військкоматів роздавали повістки на прохідних навіть кандидатам на працевлаштування.
Ситуація з дефіцитом кадрів матиме ефект доміно: спершу бізнес буде змушений скоротити виробництво. А відповідно, зменшиться податкова база, що зрештою зашкодить військовим цілям.
„Якщо призов триватиме таким чином, ми будемо змушені зупинити деякі процеси або виробничі потужності, тому що нам фізично не вистачатиме працівників”, – каже Петрук.
